Тема: Діагностика логіко-математичних умінь дитини
Мета: ознайомити студентів з діагностичними комплексами для дітей дошкільного віку
План
1. Головні змістовні лінії математичної освіти.
2. Критерії оцінки. Індивідуальні картки.
3. Діагностичний комплекс для дітей молодшого дошкільного віку.
4. Діагностичний комплекс для дітей старшого дошкільного віку.
Література
1. Венгер Л.А. Возможности образовательной работы с одаренными дошкольниками 5-7 лет / Л.А. Венгер // Дошкольное воспитание. – 1995. − №3.− С. 24-29.
2. Дорошенко З. Діяльнісний підхід до організації заняття з математики: проблемно-діалогічна технологія / З. Дорошенко // Дошкільна освіта. – 2011. – № 2. – С. 33–41
3. Евдокимова Л.В. Развитие мышления младших школьников и подростков в процессе освоения понятий математической комбинаторики / Л.В. Евдокимова // Психология и школа. − 2006. − №2. − С. 59-69.
4. Крушинська В. Дидактичні ігри та вправи з математики: Підготовча група / В.Крушинська, Л. Мацюк // Дошкільне виховання. – 1991. − №5. – С. 11-13.
5. Скворцова, С. Формування логіко-математичної компетентності п'ятирічних / С. Скворцова // Дошкільне виховання. – 2011. – № 10. – С. 15–19/
6. Скворцова, С. Логіко-математична компетентність дитини : наступність дошкілля і школи / С. Скворцова // Дошкільне виховання. – 2011. – № 5. – С. 13–17.
7. Старченко В. Логіко-математичний аспект дошкільної освіти / В. Старченко. // Дошкільне виховання. – 2005. − №7. – С. 22-23.
|
|
|
8. Старченко В. Навчання математики: сучасний погляд / В. Старченко // Дошкільне виховання. – 2008. - №7. – С. 19-21.
9. Старченко В. Шукайте красу в математиці! / В. Старченко // Дошкілля. – 2010. – № 4. – С. 7–9/
10. Степанова Т.М. Індивідуалізація і диференціація навчання математики дітей старшого віку. Монографія / Т.М. Степанова. – К.: Вид. дім «Слово». – 2006. – 208С
1. Головні змістовні лінії математичної освіти.
Найперше завдання сучасного дошкільного закладу – створення умов для фізичного, інтелектуального й духовного зростання дитини, а це вимагає переосмислення практиками критеріїв оцінки ефективності освітньо-виховного процесу. Центром уваги має бути дитина, її фізичне, інтелектуальне й духовне зростання. Показниками розвитку вчені називають якісні зміни, які забезпечують оволодіння знаннями, вміннями та навичками більшої складності, що дає можливість долучатися до складнішої за змістом діяльності й самостійно виконувати її.
Отже, йдеться не про кількість засвоєного, а про ті зміни у психічному досвіді, які з'являються з фізичним дозріванням і внаслідок взаємодії з навколишнім світом.
У педагогічній науці отримала глибоке обґрунтування теза щодо ефективності такого виховання і навчання, яке, з одного боку, враховує досягнутий рівень розвитку дитини, а з іншого – сприяє її подальшому поступу. Для цього необхідно створити відповідні умови, дбаючи передусім про те, щоб зміст і форми навчальної діяльності забезпечували оптимальний темп переходу від нижчих до вищих етапів розвитку.
|
|
|
Яким же, зокрема, має бути зміст математичної діяльності, щоб сприяти математичному розвитку дошкільнят? З погляду сучасної концепції дошкільної освіти дітей треба не лише вчити лічити, обчислювати, вимірювати, орієнтуватись у просторі й часі, а й вчити міркувати.
Результати багатьох досліджень свідчать, що дії з множинами предметів, які мають різні ознаки, складають основу ранньої логічної пропедевтики. Поряд з абстрагуванням числа й діями з числами вони тренують дітей у виконанні логічних операцій: класифікації та серіації. Ясна річ, мається на увазі не пряме навчання логічних операцій і відношень, а підготовка шляхом практичних дій до засвоєння точного значення слів і словосполучень, які називають ці операції та відношення.
Таким чином, математичний розвиток дітей складається з двох взаємопов'язаних основних ліній: логічної, тобто підготовки мислення до способів міркування, і власне математичної — формування математичних уявлень. Тому головними змістовими лініями математичної освіти дошкільнят мають бути:
|
|
|
- класифікація геометричних фігур, предметів, множин;
- серіація за величиною, масою, об'ємом, розміщенням у просторі, часі;
- обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, ширини, висоти, об'єму, маси, часу.
Окрім того, щоб відбувався розвиток, необхідно максимально співвідносити пізнавальні завдання з можливостями кожної дитини. Ми помітили: коли робота посильна, то діти врівноважені, мають піднесений позитивно-емоційний настрій, почуваються комфортно, захищено. Це можливе за умови організації освітнього процесу на діагностичній основі і різних рівнях складності. Дані діагностики констатують реальні досягнення дитини і слугують педагогові орієнтиром для диференціації змісту навчання. У нашому дослідженні за показник сформованості логіко-математичних умінь ми брали їх наявність і якісний бік, а також характер виконання дитиною пропонованих завдань.
2. Критерії оцінки. Індивідуальні картки
Зупинимося на діагностичному комплексі методиста Баглаєвої. Він передбачає такі критерії оцінки.
|
|
|
1. Правильність і належний обсяг умінь: дитина виконала все правильно; виконала все, але з помилками; не виконала або виконала лише частково.
2. Усвідомленість та осмисленість: самостійно аналізує ситуацію, виділяє істотне, адекватно діє, пояснює взаємозв'язки і залежності; частково пояснює взаємозв'язки і залежності з допомогою вихователя; не мотивує свої дії або мотивує їх неадекватно.
3. Міцність та дієвість: довільно у потрібний момент відтворює знання, легко й швидко використовує їх у різних видах діяльності; для відтворення й застосування знань потребує допоміжних засобів; не може відтворити, діє репродуктивне.
4. Характер діяльності: пошуковий, частково-пошуковий; репродуктивний.
5. Критичність мислення: об'єктивно оцінює свої дії, самостійно помічає свої помилки, виправляє їх; помічає помилки і виправляє їх з допомогою дорослого; не помічає помилок.
Обстеження дітей треба здійснювати таким чином: протягом перших двох тижнів вересня, а новачків – протягом першого місяця перебування у дитсадку. Щодня індивідуально і з підгрупою проводили по 2-3 гри логіко-математичного характеру.
Одержані дані про логіко-математичні вміння дошкільнят фіксуються в індивідуальних картках відповідними позначками: засвоєно – з, частково засвоєно – ч/з, не засвоєно – н/з; або ж зазначали конкретно: наприклад, лічить у межах 10. Вихователь заповнював картки протягом усього навчального року і передавав у наступну групу. Це давало змогу педагогові коригувати роботу з дітьми, диференціювати мету, зміст і засоби навчання, максимально індивідуалізувати завдання, передбачати зміни у логіко-математичному розвитку кожного вихованця.
Подаємо опис орієнтовного зразка індивідуальної картки, у якій фіксуються логіко-математичні уміння дошкільнят.
По вертикалі картка ділиться на три частини:
| Змістові лінії | Прізвище, ім’я дитини | Дата обстеження |
| (Дата народження) |
У першій колонці зазначаються три головні змістові лінії математичних знань; у другій – конкретні вміння (кожне окремо); у третій колонці ставляться відповідні позначки (по кожній даті) навпроти кожного вміння.
І. КЛАСИФІКАЦІЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР, ПРЕДМЕТІВ, МНОЖИН
1. Впізнає геометричні фігури, виділяє основні ознаки (позначки робляться окремо щодо кожної фігури): куб; кулю; круг; квадрат; трикутник; циліндр; овал; прямокутник; чотирикутник; п'ятикутник; шестикутник; багатокутник.
2. Визначає форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона.
3. Порівнює два предмети між собою, називає відмінне, подібне.
4. Визначає однаковість предметів: за якістю (такий, як...; такий самий, як...); за кількістю множин (стільки – скільки, стільки ж, однаково).
5. Класифікує предмети, геометричні фігури (за зразком, за словесною вказівкою, самостійно) за однією з ознак (позначки окремо щодо кожної): форма; величина; колір; матеріал; призначення тощо.
6. Змінює критерій, перегруповує вдруге.
7. Класифікує за кількома ознаками (вказати кількість).
8. Оперує з множинами: об'єднує елементи, сортує, розбиває на непересічні підмножини, доповнює, вилучає зайві елементи; визначає відношення між множинами у процесі класифікації.
9. Розуміє значення слів: «належить – не належить», «якщо..., то», «тоді, коли», «всі», «деякі», «необхідно», «досить», «і», «чи», «ні».
II. СЕРІАЦІЯ ЗА ВЕЛИЧИНОЮ, МАСОЮ, ОБ'ЄМОМ, РОЗМІЩЕННЯМ У ПРОСТОРІ, ЧАСІ
1. Визначає, який об'єкт є най...: більшим – меншим; довшим – коротшим; вищим – нижчим; ширшим – вужчим; важчим – легшим; товщим – тоншим.
2. Будує за одним із параметрів ряд величин (зазначити, зі скількох об'єктів): у порядку зростання; у порядку зменшення.
3. Визначає місце окремого об'єкта у відповідному ряді.
4. Називає два якісні співвідношення між упорядкованими предметами, множинами.
5. Визначає місце числа в натуральному ряді; усвідомлює, що для кожного числа характерні два взаємообернені відношення.
6. Розрізняє предмети за їхнім розміщенням у просторі: верхній; нижній; перший; останній; за віддаленістю: далі; ближче.
7. Називає основні напрямки від себе: вперед, назад; вгору, вниз; ліворуч, праворуч.
8. Визначає розміщення предмета щодо іншого.
9. Називає по порядку: дні тижня; частини доби
10. Встановлює послідовність подій: вчора, сьогодні, завтра; зараз, негайно, згодом.
11. Розуміє і використовує слова і вирази на позначення просторових та часових понять.
ІІІ. ОБЧИСЛЕННЯ ТА ВИМІРЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ, ВІДСТАНІ, ДОВЖИНИ, ШИРИНИ, ВИСОТИ, ОБ'ЄМУ, МАСИ, ЧАСУ
1. Усвідомлює принцип збереження кількості.
2. Бачить у групі предметів кожний предмет, називає його словом «один»; складає групу з окремих предметів, позначає її словом «багато».
3. Лічить (вказати у межах скількох) у прямому порядку; у зворотному,
4. Називає числівники по порядку від будь-якого числа.
5. Порівнює числа.
6. Знає склад числа з двох менших.
7. Знає цифри до ..(включно).
8. Знає знаки (+, —, -,<, >).
9. Вміє викладати за допомогою карток з цифрами і знаками арифметичні дії, читає їх, виконує усі обчислення: додає у межах...; віднімає у межах..
10. Розуміє сутність і структуру простих арифметичних задач.
11. Розв'язує задачі на одну дію.
12. Вимірює відстань метром, довжину смужки – сантиметровою лінійкою; об'єм – літром; масу – кілограмом.
13. Використовує нестандартні мірки.
14. Визначає час за допомогою годинника.
15. Знає скільки: у тижні – днів; у місяці – тижнів; у році — місяців.
16. Користується календарем.
17. Розуміє і правильно вживає слова: «порівну», «більше», «менше», «майже», «приблизно».
Для діагностування логіко-математичних умінь дітей треба дібрати спеціальні завдання, дидактичні ігри та вправи. Не розподіляючи їх чітко за віковим принципом» бо розвиток дитини може не відповідати її хронологічному віку, треба скласти два загальних діагностичних комплекси: для молодших і старших дошкільнят. Про деякі логіко-математичні вміння дитини можна довідатися також, спостерігаючи за нею у різних видах діяльності.
3 Діагностичний комплекс для дітей молодшого шкільного віку.
Пропонуємо діагностичний комплекс для дітей.
І Класифікація геометричних фігур, предметів, множин
1. «Знайди однакові предмети» (дидактична вправа)
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина порівнювати предмети або їхні зображення, знаходити серед них однакові,
Матеріал: групи предметів (зображень), серед яких є однакові.
Запропонуйте дитині знайти серед групи предметів (зображень) два однакових.
2. «Що зайве?» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина порівнювати предмети між собою, знаходити серед них відмінний від інших.
Матеріал; групи однорідних предметів (зображень), серед яких є зайвий предмет.
Запропонуйте дитині знайти предмет, відмінний від інших
3. «В гостях у лисички» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина порівнювати множини, доповнювати елементи, вилучати зайві.
Матеріал: іграшкові звірята, іграшковий посуд.
Виставте на столі іграшкових звірят. Скажіть, що вони прийшли на гостину до лисички і вона хоче почастувати їх чаєм. Попросіть дитину перевірити, чи вистачить у лисички чашок, (їх може бути більше або менше, ніж звірят, тому треба додати чашки або забрати зайві). Зверніть увагу на те, які слова й вирази використовує дитина, порівнюючи елементи множини.
4. «Добери за формою» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи має дитина уявлення про геометричні фігури і чи вміє, орієнтуючись на них, визначати форму предметів.
Матеріал: картки, де у лівому горішньому кутку накреслена геометрична фігура (круг; квадрат; трикутник). Набір предметних картинок.
Запропонуйте дитині спочатку назвати геометричну фігуру, а потім дібрати зображення предметів, які своєю формою нагадують її.
5. «Яка група зникла?» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина узагальнювати й називати одним словом групу предметів.
Матеріал: предметні картинки: взуття, одяг, меблі, посуд.
Розкладіть на столі картинки у чотири ряди – по три картинки однієї групи в кожному. Нехай дитина назве одним словом і запам'ятає кожну групу. Попросіть її відвернутися й заберіть (або накрийте аркушем паперу) якусь одну групу картинок Потім запропонуйте визначити, що зникло.
6 «Наведи лад» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина класифікувати зображення предметів за однією з ознак.
Матеріал: предметні картинки.
Запропонуйте дитині розглянути зображення предметів, назвати кожний, розподілити, що з чим поєднується, й назвати групу одним словом. Далі нехай спробує перегрупувати предмети вже за іншою ознакою.
II. Серіація за величиною, масою, об'ємом, розміщення у просторі, часі
1. «Яке колечко зникло?» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина порівнювати предмети за величиною, розкладати їх у ряд за збільшенням і зменшенням величини, визначити місце окремого предмета.
Матеріал: башточка.
Запропонуйте дитині розглянути башточку, розібрати її і розкласти кільця на столі у послідовності від найменшого до найбільшого, показати найбільше, найменше кільце. Попросіть відвернутися й заберіть одне — нехай скаже потім, яке кільце зникло.
2. Мета: з'ясувати чи визначає дитина най... більший, менший, вищий, нижчий, ширший, вужчий предмет.
Матеріал: картки із зображенням предметів. Попросіть дитину розглянути картки і виконати такі завдання:
а) Знайди картинку з найвищим деревом.
б) Покажи найнижчий паркан.
в) Покажи найбільше яблуко.
г) Покажи найменшу вазу.
д) Який прапорець найвужчий? Що можна сказати про другий прапорець?
е) Яка смужка найширша? Що можна сказати про третю й четверту смужки?
3. «Де знайшов?» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина визначати напрямки від себе.
Матеріал: різні іграшки.
Заховайте іграшки в різних місцях кімнати. Дитина має знайти іграшку за вашою словесною вказівкою. Наприклад: «Підійди до столу. Обернися праворуч. Підійди до вікна, подивися вгору». Знайшовши іграшку, нехай назве її і скаже, де вона знаходиться.
4. «Знайди помилку» (дидактична вправа).
Запропонуйте дитині послухати розповідь про події, які відбулися вранці, вдень, увечері, вночі, і знайти помилку. Нехай потім розповість, що вона робила сьогодні, вчора, що робитиме завтра.
III. Обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, ширини, об'єму, маси, часу
1. «Яких яблук більше?» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, у який спосіб дитина порівнює множини,
Матеріал: фланелеграф, два площинних зображення яблунь, по десять червоних і жовтих яблук.
Прикріпіть на фланелеграфі два площинних зображення яблунь. На одному дереві розмістіть десять великих червоних яблук (по всій площині), на іншому – десять маленьких жовтих (купно збоку). Попросіть дитину визначити, яких яблук більше. Зверніть увагу на те, яким способом вона користується, порівнюючи множини (накладає, прикладає, лічить).
2. «Знайди стільки ж» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, в яких межах усвідомила дитина кількісне значення числа і чи знає його знаковий образ.
Матеріал: числові та цифрові картки.
Розкладіть перед дитиною числові картки. Покажіть їй якусь цифру і запропонуйте знайти відповідну числову картку, назвати це число. Потім, навпаки, покажіть числову картку і попросіть знайти відповідну цифру.
3. «Яка іграшка схована?» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи знає дитина кількісну і порядкову лічбу, чи розуміє різницю між ними.
Матеріал: десять різних іграшок.
Викладіть на столі іграшки в один ряд. Попросіть дитину спочатку перелічити їх по порядку, а потім заплющити очі. Сховайте одну іграшку. Нехай дитина скаже, якої іграшки немає.
4. «Більше – менше» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи розуміє дитина, чим відрізняються групи предметів суміжної кількості; чи вміє порівнювати числа.
Матеріал: картки із зображенням двох множин, цифри.
Запропонуйте дитині розглянути картки і сказати: чого більше — чашок чи блюдечок? На скільки чашок більше? Яке число більше: 3 чи 4? Яке число менше? На скільки?
4 Діагностичний комплекс для дітей старшого дошкільного віку
І. Класифікація геометричних фігур, множин, предметів
1. «Знайди відмінність» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина зіставляти предмети між собою, знаходити у них відмінне, подібне.
Запропонуйте дитині розглянути зображення предметів і сказати, чим вони відрізняються.
2. «Що зайве?» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина знаходити спільні й відмінні ознаки предметів, об'єднувати предмети у групи за однією з них.
Матеріал: набори карток.
3. «Стільки – скільки» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина визначати однакові за кількістю множини.
Матеріал: морквини.
Скажіть дитині, що зайчиха вирішила виростити для своїх зайченят моркву. Скопала грядку й посіяла – росте морквочка. Найстарший синок теж узявся господарювати. Але не знає, як зробити, щоб у нього було стільки морквинок, як у мами. Запропонуйте допомогти зайчаткові. Нехай поміркує: якщо у мами-зайчихи на городі ось стільки морквинок (покладіть перед дитиною певну кількість їх), то скільки насінин має посіяти зайчик?
4. «Заповни клітинки» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина розкладати множину на непересічні підмножини.
Матеріал: різні за величиною і кольором геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник, прямокутник); умовні позначки: пляма — то колір (блакитний, жовтий, червоний); маленький і великий будинки — величина (великий, маленький).
Спочатку необхідно з'ясувати, чи розуміє дитина умовні позначки. Запропонуйте їй дібрати фігури до однієї з них, наприклад, до маленького будиночка. Потім загадайте заповнити порожні клітини картки.
5. Мета: з'ясувати, чи дитина розуміє, що одна множина містить у собі іншу (дидактичне завдання).
Запропонуйте відповісти на "хитрі" запитання: чого в кімнаті більше – меблів чи столів? Чого менше у шафі – іграшок чи ляльок? Кого в групі більше – дітей чи дівчаток?
6. «Я бачу те, чого ти не бачиш» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина визначати форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона.
Запропонуйте розглянути навколишні предмети й відгадати: "Що я бачу кругле – таке, чого ти не бачиш?" і т.д.
7. «Чарівна торбинка» (дидактична гра).
Мета: з'ясувати чи знає дитина геометричні фігури, чи вміє класифікувати їх; чи зможе, змінивши критерій, перегрупувати вдруге.
Матеріал: площинні та об'ємні геометричні фігури.
Загадайте дитині дістати з торбинки геометричні фігури, назвати їх, розподілити, яка до якої підходить. Запропонуйте спробувати перегрупувати фігури за іншими ознаками.
II. Зіставлення за величиною, масою, об'ємом, розміщенням у просторі, часі
1. «Знайди картинку» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина зіставляти відразу за двома якісними співвідношеннями.
Матеріал: картки із зображенням групи предметів різної величини.
а) Запропонуйте дитині знайти картинку, де м'ячик більший, ніж каченя, і менший, ніж кошик.
б) Нехай визначить, на якій картинці яблуко менше, ніж груша, і більше, ніж персик.
2. Мета: з'ясувати, чи вміє дитина визначати відразу два якісні співвідношення між упорядкованими множинами і чи усвідомлює взаємообернені відношення між числами у натуральному ряді (дидактичне завдання).
Матеріал: числові картки, цифри.
Запропонуйте дитині розкласти послідовно цифри і дібрати до кожної відповідну числову картку. Запитайте: скільки предметів зображено на п'ятій картці? Яка кількість предметів зображена на наступній картці? На попередній? Яке число більше – 5 чи 6, 4 чи 5? Що можна сказати про число 5?
3. «Математичне намисто» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина визначати місце числа у натуральному ряді чисел.
Матеріал: картки із зображенням намиста з цифрами, цифри.
Зверніть увагу дитини на намисто Попросіть знайти пропущені цифри-намистини і "нанизати" їх там, де вони мають бути.
4. «Ріпка?» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина розрізняти об'єкти за розміщенням у просторі і за віддаленістю один від одного.
Матеріал: фланелеграф, набір персонажів до казки «Ріпка».
Розмістіть на фланелеграфі ріпку, а потім одного за одним усіх персонажів казки. Попросіть дитину розповісти: хто перший хотів вирвати ріпку? Хто перший допоміг дідусеві? Хто останній прийшов на допомогу? Хто був найближче біля ріпки? Хто далі? Ще далі? Далі від усіх?
5. «Дні тижня» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи знає дитина назви днів тижня, чи розуміє послідовність подій: учора, сьогодні, завтра.
Матеріал: фланелеграф, сім карток з кружечками (від одного до семи).
Викладіть на фланелеграфі в один ряд картки: з одним кружечком — понеділок, з двома – вівторок і т.д. Давши вказівку: "Заплющ очі!", заберіть одну картку. По другій вказівці: «Розплющ очі!» – дитина визначає, якої картки немає. Потім називає, який день був учора, який буде завтра.
6. «Знайди предмет» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина визначати напрямок руху і місце одного предмета щодо іншого.
Попросіть дитину віднайти схований предмет за словесною вказівкою: «Обернися ліворуч, зроби чотири кроки. Обернися праворуч, зроби три кроки. Подивись уважно: з лівого боку від ляльки ти побачиш іграшки, назви їх. Підійди і стань так, щоб вони були позаду тебе. Той предмет, що треба знайти, знаходиться ліворуч від тебе і праворуч від ведмедика. Що це?»
7. «Лялька Катруся захворіла» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи розуміє дитина слова: зараз, негайно, згодом.
Матеріал: лялька Катруся.
Скажіть дитині, що лялька Катруся захворіла, тож треба зараз напоїти її чаєм і негайно покласти у ліжко. Згодом слід ще раз поміряти температуру і дати ліки. Запитайте: коли ляльку потрібно вкласти в ліжко? Коли вона має випити ліки?
III. Обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, ширини, висоти, об'єму, маси, часу
1. «Де більше?» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи усвідомлює дитина, що кількість не залежить від кольору, величини предметів, відстані між ними, просторового розміщення.
Матеріал: чорні і білі шашки.
На столі викладені у два ряди шашки — по шість білих і чорних. Запитайте у дитини: яких шашок більше? Після встановлення однозначної відповідності збільшіть інтервал між чорними шашками і запитайте: яких тепер шашок більше, чому? Далі запропонуйте дитині скласти "башточку" з білих шашок. Повторіть запитання.
2. «Неуважний художник» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, у межах скількох чисел дитина лічить і чи знає цифри.
Запропонуйте дитині уважно розглянути малюнки й виправити помилки на них. Вона має покласти ліворуч потрібні цифри замість написаних, а праворуч – додати предмети чи закрити зайві.
3. «Допоможи Незнайкові» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи розуміє дитина різницю між кількісною і порядковою лічбою, чи вміє лічити у зворотному порядку, називати числа послідовно від будь-якого числа.
Матеріал: зображення двох башточок із 10 колечок. У першій – червоне четверте колечко, у другій – восьме, решта колечок в обох башточках сині.
Попросіть дитину допомогти Незнайкові визначити, чим відрізняються башточки. Коли вона назве порядковим числівником розміщення червоного колечка, запропонуйте назвати кількість усіх колечок і полічити їх по порядку.
4. «Зліпимо сніговика» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи знає дитина склад числа з двох менших чисел.
Матеріал: картка із зображенням кількох сніговиків.
Зверніть увагу дитини на те, що у всіх сніговиків не з'єднана нижня частина тулуба. Запропонуйте розглянути кожного й «зліпити» сніговиків (приєднати стрілкою потрібні нижні кулі).
5. «Склади малюнок» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина зіставляти числа, викладати за допомогою карток з цифрами і знаками (+, –, =) арифметичні дії, виконувати обчислення.
Матеріал: картки.
Запропонуйте дитині скласти малюнок з трьох частин, полічити, скільки у курки великих курчат (3); скільки маленьких діток (4); сказати, яке число більше – 3 чи 4; полічити, скільки у курки всіх курчат; викласти відповідь за допомогою карток з цифрами і знаками.
6. «Як дізнатися?» (дидактична вправа).
Мета: з'ясувати, чи вміє дитина використовувати нестандартні мірки для вимірювання об'єму, довжини.
Матеріал: дві однакові пластикові пляшки з пшоном; картка з двома накресленими дорогами, кубик.
Покажіть дитині дві пляшки, до половини наповнені пшоном, і запитайте: як дізнатися, чи в якійсь із них більше пшона? Запропонуйте виміряти кількість крупи. Потім перекиньте одну пляшку догори дном і запитайте, де тепер більше пшона, чому здається, ніби його більше в цій пляшці.
На картці накреслено дві дороги: пряму (червона) і хвилясту (зелена). Скажіть дитині, що кожною дорогою можна провести кубик-вагончик. Проведіть свій кубик прямою дорогою. Запитайте у дитини, яка дорога довша і як це можна визначити.
Питання для самоконтролю
1. Яким повинен бути зміст математичної діяльності?
2. З чого складається математичний розвиток дітей?
3. Які критерії оцінки передбачає діагностичний комплекс?
4. Опишіть індивідуальну картку дитини.
5. Які вправи можна використовувати для діагностики дітей молодшого дошкільного віку?
6. Які вправи можна використовувати для діагностики дітей старшого дошкільного віку?
Лекція № 6 , 7
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 32; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!