Тема: Навчання способам логічного мислення.

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Полтавський національний педагогічний університет

Ім. В.Г. Короленка

Методика керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку

Лекції до курсу

Для студентів спеціальності

7.010101 – "Дошкільне виховання"

Полтава – 2012

Гришко О.І.

Методика керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку: Лекції до курсу для студентів спеціальності 7.010101 – «Дошкільне виховання». – Полтава. – ПНПУ, 2012.

Рецензенти: Шпак В.П. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і педагогіки початкового навчання Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка

Березан В.І. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і педагогіки початкового навчання Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка

Затверджено

на засіданні кафедри

дошкільної педагогіки

Протокол № від 2012 р.

Затверджено

на засіданні вченої ради

Полтавського національного

педагогічного університету

ім. В.Г. Короленко

Протокол №___ від «___» ____________ 2012 р.

Передмова

Необхідність впровадження курсу «Методика керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку» обумовлена зміною концепції навчання дітей дошкільного виховання. Курс є продовженням курсу «Теорія та методика формування елементарних математичних уявлень». Він пропонується студентам спеціальності 7.010101 - "Дошкільне виховання".

Даний курс як навчальний предмет відіграє важливу роль в професійній підготовці студентів, оскільки:

Ø розширює загальний культурний кругозір;

Ø сприяє формуванню наукового світогляду;

Ø формує готовність до самоосвіти.

Освітньою метою вивчення цього курсу є засвоєння знань про особливості логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку, а також формування у студентів знань про зміст та сучасні форми, засоби, методи та способи забезпечення цього розвитку.

Лекції складені у відповідності до навчальної програми дисципліни. У кожній темі розкрита мета, запропонована відповідна література і розкритий зміст питань до лекції. Ми пропонуємо 6 тем, які призначені як для викладачів, так і для студентів.

Посібник містить питання до заліку.

Запропонований посібник є одним із варіантів організації навчальної роботи із засвоєння курсу «Методика керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку» і може бути змінений і доповнений у відповідності із особливостями викладання даної дисципліни.

Лекція №1, 2

Тема: Вступ. Завдання і мета курсу «Методика керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку»

Мета: ознайомити студентів із завданнями і метою курсу «Методика керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку», ознайомити студентів із сучасним станом проблеми формування у дітей математичних уявлень і з перспективами вдосконалення методики

План

1 Вступ до курсу.

2 Зміст основних понять курсу.

3 Зміст навчально-виховних програм з логіко-математичного розвитку дитини.

4 Завдання курсу «Методика керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку».

Література

1. Баглаєва Н. Логіко-математичний розвиток дошкільнят: шляхи оптимізації: Семінар-практикум для вихователів / Н.Баглаєва // Палітра педагога. – 2002. − №2. – С. 12−14.

2. Баглаєва Н. Логіко-математичні ігри. Н.Баглаєва // Палітра педагога – 2000. − №1. – С.14−17.

3. Баглаєва Н. Розвиток логіко-математичного мислення у дошкільників / Н.Баглаєва // Шлях освіти. – 1999. − №3. – С. 34−36.

4. Баглаєва Н. Розвиток логічних умінь дитини. Серіації за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі / Н. Баглаєва // Дошкільне виховання. – 2000. - №10. – С.7.

5. Баглаєва Н. Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільнят / Н. Баглаєва // Дошкільне виховання. − 1999. − №7. − С. 3-4.

6. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / Наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко. – К.: Світич, 2009. – 430с.

7. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. – № 12. − 70 с.

8. Бутрім В. Логіка – молодшим школярам / В. Бутрім // Початкова освіта. – 2005.- №21. – С. 1-47.

9. Дорошенко З. Діяльнісний підхід до організації заняття з математики: проблемно-діалогічна технологія / З. Дорошенко // Дошкільна освіта. – 2011. – № 2. – С. 33–41

10. Белошистая А. Занятия по математике: развиваем логическое мышление / А. Белошистая // Дошкольное воспитание. − 2004. − №9. − С. 66-71.

11. Бутрім В. Логіка – молодшим школярам / В. Бутрім // Початкова освіта. – 2005.- №21. – С. 1-47.

12. Марочко О.М. Логічні ігри з математики для старших дошкільників / О. М. Марочко // Бібліотечка вихователя дитячого садка. – 2009. – №5. – С. 61–63.

13. Мацюк Л. «Загадкова» математика / Л. Мацюк // Палітра педагога. – 1998. − №2. – С. 8-9.

14. Мисуна С. Развиваем логическое мышление / С. Мисуна // Дошкольное воспитание. – 2005. − №8. – С. 48-52.

15. Михайлова З.А. Логико-математические игры для детей 3-4 лет / З.А. Михайлова // Дошкольная педагогика. – 2005. - №4. – С.15-20.

16. Мороз Г. Від діда – онукам, від онуків – дідові / Г. Мороз // Дошкільне виховання. – 2000. − №5. – С. 12-13.

17. Никитин Б.П. Ступеньки творчества или развивающие игры / Б.П. Никитин. – М.: Просвещение, 1990 – 160 с.

18. Никольская И.Л. Математическая логика / И.Л. Никольская. − М.: Высшая школа, 1981. – 127 с.

19. Татаринова С. Педагогічні умови формування логіко-математичних понять у старших дошкільників / Світлана Татаринова // Дошкільна освіта. – 2009. – №1. – С.24–35.

20. Терещенко І. Цікава математика надворі і вдома. Поради батькам щодо розвитку логіко-математичного мислення дітей / І. Терещенко // Дошкільне виховання. – 2011. – № 6. – С. 30–31/

21. Тунник І. Розвиток логіко-математичних здібностей дошкільнят / І Тунник // Палітра педагога. – 2004. − №3. – С. 24-29.

22.Старченко В. Логіко-математичний аспект дошкільної освіти / В. Старченко // Дошкільне виховання. – 2012. – № 7. – С. 22–23.

23. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: нова редакція / [ред. О.Л. Кононко]. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2012. – 243 с.

24. Крутій К.Л. Освітній простір дошкільного навчального закладу / К.Л. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2011. – 320 с.

25. Програми виховання і навчання в дитячому садку / [укл. В.О.Тищенко]. – К.: Ера, 2012. – 312 с.

26. Михайленко О. Готовність вихователів до формування логіко-математичної компетентності дошкільників / О. Михайленко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. – № 8. – С. 26-27.

Вступ до курсу

Сучасний етап становлення методики математичної освіти дошкільників характеризується комплексним підходом до формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку на основі цілісної «картини світу».

Цей етап зародився у надрах попереднього в процесі багаточисельних досліджень шляхів математичного розвитку дітей-дошкільників, який став визначальним в період гуманізації суспільного устрою, тобто в 90-ті роки XX століття.

Необхідно відмітити, що становлення системи освіти підростаючого покоління відбувається в пошуках тих моделей розвитку культурної людини, які близькі регіональним, суспільним або політичним ідеалам суспільства. Якісні зміни вітчизняної школи будують на принципах динамізму, варіативності, різноманітності організаційних форм, гнучкого реагування на потреби особистості і суспільства. У теперішній час намітились деякі загальні підходи і до дошкільного виховання, які включають різноманітні моделі побудови педагогічної роботи з дітьми. Серед них виділяють навчально-дисциплінарну і особистісно-орієнтовану моделі. Друга модель склала альтернативу першій і стала пріоритетною в педагогічній теорії і практиці. (Т.І. Бабаєв , В.І. Логіна, М.В. Крулехт, В.А. Тетровська, Р.Б. Стрехіна і ін.).

Новітні погляди на процес формування психологічного світу дитини, як відомо, ґрунтуються на теорії О. Запорожця щодо самоцінності дошкільного дитинства. А це означає: основний шлях розвитку малюка на цьому етапі — збагачення і наповнення його діяльності найбільш значущими формами та способами. Вирішального значення набуває формування в дошкільнят:

- активного пізнавального ставлення до навколишньої дійсності;

- вміння орієнтуватись у розмаїтті предметів і явищ;

- здатності довільно регулювати власну пізнавальну діяльність.

Це і є ті внутрішні передумови, які забезпечують продуктивність розумової діяльності дитини, визначають легкість і швидкість засвоєння нової інформації, здатність до її творчого використання у житті.

Відповідно до положень Базового компонента ми маємо сформувати в наших вихованців уміння міркувати, орієнтуватися в усьому, що їх оточує, належно оцінювати життєві ситуації, приймати самостійні рішення, аргументувати свої міркування, помічати і розкривати причинно-наслідкові зв'язки в довкіллі. Усі названі вміння є складовими здібностей логіко-математичного розвитку дошкільнят. Відтак, набагато важливіше не просто дати дітям певні знання, сформувати відповідні навички, а й прищепити їм основи особистості. Тому головний напрямок, який мають обрати педагоги, – це розвиток логічного мислення дітей під час ознайомлення з навколишнім світом у всіх його взаємозв'язках і залежностях.

У сучасних дослідженнях знаходить відбиток проблема творчості в педагогічній діяльності вихователя. З.А. Михайлова педагогічну діяльність вихователя в процесі вирішення задач математичного розвитку дітей визначає «як здатність організувати пізнання дітьми математичних відношень, зв'язків і залежностей, розвивати їх інтереси і здібності у залежності від вікових і індивідуальних можливостей...» Вона звертає увагу на те, що творчість педагога складається із уміння визначити і вибрати максимально ефективні, цікаві і доступні шляхи і засоби математичного розвитку дітей.

Отже, основна вимога до організації навчання і виховання: зробити заняття максимально доступним по об'єму знань і стимулювати поступовий інтелектуальний і емоційний розвиток.

Важливий напрямок в діяльності по вдосконаленню педагогічної роботи дошкільних закладів, в тому числі математичної освіти дітей, пов'язаний із програмово-методичним забезпеченням. Сьогодні існують широкі можливості у виборі програм математичного розвитку, у використанні різноманітних освітніх моделей і технологій. У більшості освітніх програм загальний об'єм знань, якій повинна отримати дитина, як правило, приблизно однаковий і відповідає діючому у країні стандарту дошкільної освіти. Але різні програми можуть значно відрізнятись одна від одної методичними підходами, змістом і об'ємом матеріалу для різних вікових груп.

Результати наукових пошуків психологів, математиків і педагогів викликали необхідність у вдосконаленні програм розвитку елементарних математичних уявлень у дошкільників (були введені розділи «Величина», «Геометричні фігури», «Орієнтування у просторі і часі»).

У сучасних дослідженнях психологів і педагогів (І.С. Костюка, М.М. Поддьякова, О.Я. Савченко, М.В. Богдановича, Л.П. Кочіної, П.І. Непомнящої) дедалі більше підкреслюється необхідність навчання дітей узагальнених прийомів і способів діяльності.

Таким чином, протягом останніх років методика, поповнилась теоретичними дослідженнями і різними конкретними рекомендаціями, що значно підвищило ефект навчання.

Однією з актуальних проблем методики формування елементарних математичних уявлень є наступність у роботі дитячого садка і школи, а у зв'язку з цим – дальша розробка найефективніших методів та методичних прийомів навчання. Вивчення математики у початковій школі передбачає досить широку і глибоку орієнтацію дітей у кількісних і просторових відношеннях навколишньої дійсності. Сучасне ж навчання математики у дитячому садку не завжди повною мірою розв'язує це завдання. Нерідко математичні знання діти засвоюють формально, без належного розуміння їх. Однією з причин такого рівня знань є недостатня розробленість окремих методичних питань. Так, сучасне навчання математики у дитячому садку багато в чому спирається на вербальні (словесні) методи, що дають змогу формувати у дітей конкретні знання, уміння й навички, і недостатньо орієнтується на методи, які сприяють розвитку пізнавальних інтересів і здібностей, логічності викладу.

Досі в методиці навчання математики в дитячому садку немає чітких показників математичного розвитку дошкільного віку. Часто рівень математичного розвитку дитини визначають, виходячи, передусім, з обсягу, суми окремих знань, тоді як розвиток забезпечується системою та якістю цих знань: У зв'язку з цим дуже гостро стоїть проблема розробки принципів відбору та систематизації математичних знань на підставі індивідуалізації та диференціації навчання. Розв'язання цих проблем дасть змогу досягти вищого рівня математичного розвитку.

Поряд з цим здійснюється дальша наукова розробка проблеми навчання дітей дошкільного віку узагальнених способів пізнавальної діяльності, широкого використання матеріалізованих форм наочності (схеми, моделі, графіки). Застосування схем, моделей, графіків у педагогічному процесі дитячого садка сприятиме розвитку в дітей пізнавальної активності, здатності творчо використовувати раніше здобуті знання.

Досвід роботи у дошкільних закладах показує, що більше уваги слід приділяти розвитку мови в процесі формування елементарних математичних уявлень. У зв'язку з цим треба вивчити особливості оволодіння дошкільниками математичною термінологією, елементарною математичною логікою.

Значні труднощі спостерігаються в організації процесу навчання, зокрема навчання математики у малокомплектному дитячому садку. Позитивне розв'язання цих проблем поліпшить математичну підготовку дітей до школи

Отже, основоположним ідеями методики формування елементарних математичних уявлень на сучасному етапі є:

- наукове розуміння процесу навчання, як активної діяльності, спрямованої на інтелектуальний, математичний розвиток особистості дитини;

- визначення найбільш ефективних шляхів переходу від репродуктивного типу навчання до продуктивного, розвиваючого, творчого, який передбачає перебудову всієї системи навчально-виховної роботи в дошкільному закладі із врахуванням інтересів і пізнавальних можливостей кожної дитини;

- варіантність програм і методичних рекомендацій, які пропонують диференційний підхід до навчання на основі стандартів освіти;

- розвитку дітей на основі принципів природовідповідності і культуровідповідності.

2 Зміст основних понять курсу

Раніш у традиційних вітчизняних програмах навчання і виховання дошкільнят логічний компонент не було подано, внаслідок чого проблема формування у дітей логічних умінь випадала з переліку педагогічних завдань. Актуалізація цього питання зумовлена часом, оскільки нова епоха висуває підвищені вимоги до вміння людини свідомо ставитися до життя.

Саме тому мета нашого курсу – розкрити суть і значення розвитку логіко-математичних здібностей дошкільнят та зупинитися на таких методах та прийомах, які допоможуть майбутнім вихователям навчати дітей оперувати математичною «картиною світу», розкривати взаємозв'язки в живій та неживій природі, усвідомлювати себе частинкою Всесвіту, особистістю, від якої залежить майбутнє нашої країни.

Розвиток у дошкільнят узагальнених способів розумової діяльності, зокрема побудова її пізнавального аспекту – важлива засада формування життєвої компетентності, вміння орієнтуватися у мінливому навколишньому світі, пристосовуватися до нових умов життя, продуктивно та гармонійно взаємодіяти з довкіллям. З огляду на це в змісті дошкільної освіти, окресленому Базовим компонентом, виділено два аспекти: традиційний математичний та логічний.

Що ж означає поняття логіка? Ним позначають розумну внутрішню побудову судження; здатність доводити правильні й спростовувати неправильні міркування; висловлюючись, добирати істинні судження-посилання, які приводять до істинних суджень-наслідків; уміння висловлюватися, спираючись на логічні операції.

Логічні уміння – необхідний інструмент освоєння дошкільням навколишньої дійсності, засвоєння матеріалу з будь-якої галузі знань, у тому числі й з математики. Вони потрібні для узагальнення та систематизації знань, дають дитині можливість самостійно виводити нове знання з уже засвоєного. Базовим компонентом дошкільної освіти передбачається наявність у старшому дошкільному віці таких умінь:

- використовувати початкові логічні прийоми, пов'язані з формуванням понять;

- будувати найпростіші висловлювання за допомогою зв'язок «і», «чи», «якщо…, то», «ні»;

- робити правильні умовисновки, доводити правильність свого міркування.

Отже, навчання дошкільняти розмірковуванню – одне з важливих педагогічних завдань, яке належить розв'язувати в контексті особистісного розвитку дитини в цілому, та логіко-математичного, зокрема. Саме тому важливо приділити увагу таким логічним та математичним операціям, як серіація, класифікація, вимірювання та обчислення.

Здійснити операцію серіації – означає упорядкувати предмети за ступенем інтенсивності певної ознаки; класифікації – встановити зв'язки між класами предметів, розподілити однорідні; вимірювання – порівняти одну величину з іншою, взятою за одиницю; обчислення – здійснювати підрахунки, розв'язувати задачі.

Логіко-математична компетентність старшого дошкільника характеризується цілим комплексом умінь. Зокрема, дитина:

- здійснює серіацію за величиною, масою, об'ємом, розташуванням у просторі, перебігом подій у часі;

- класифікує геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками та чисельністю;

- вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об'єм, масу, час;

- здійснює найпростіші усні обчислення, розв'язує арифметичні та логічні задачі;

- виявляє інтерес до логіко-математичної діяльності;

- прагне знаходити свої шляхи розв'язання завдань, самостійно виводить нове знання із засвоєного;

- уміє розмірковувати, обґрунтовувати, доводити й відстоювати правильність свого міркування;

- правильно користується виразами, що означають положення предметів у просторі, вказують напрямки, пов'язані з орієнтацією у часі;

- використовує зв'язки «і», «чи», «якщо…., то», «ні» довільно, у потрібний момент,

- відтворює знання, легко й швидко використовує їх у різних життєвих ситуаціях, проявляє у різних формах активності.

Враховуючи всі перелічені вміння, що ними мають володіти дошкільнята, ми, педагоги, маємо озброїти дітей насамперед умінням жити, сприймати життя як цілісність. А це значно складніше, ніж окремо формувати системи знань та вмінь з математики, грамоти тощо. Зміст навчально-виховних програм з логіко-математичного розвитку дитини

3. Зміст навчально-виховних програм з логіко-математичного розвитку дитини

Перехід до кращих світових практик освіти потребує трансформації навчальних планів курсу «Теорія та методика формування елементарних математичних уявлень» (ТМФЕМУ), а це, в свою чергу, веде до вдосконалення змісту освіти. Протягом останніх років ефективним на шляху розв'язання даного питання є забезпечення реалізації принципів національного виховання, здійснення інтегративних процесів в теорії навчання, побудова навчально-виховної діяльності у відповідності з новітніми програмами виховання і навчання дошкільників. Між тим, питання актуальності вибору варіативних програм і методичних технологій навчання дітей дошкільного віку математичних уявлень є дискусійним (Л.О. Артемова, В.В. Ждан, О.Д. Кононко, О.А. Проскура, Т.К. Степанова). Вони не були узагальнені у комплексну методичну програму реалізації визначених концептуальних підходів до формування елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку у курсі «ТМФЕМУ», що і зумовило вибір теми публікації.

В останні роки, у зв’язку з переорієнтацією освітнього процесу на особистісно-орієнтовний, гуманістичний підхід до дитини, інтеграційні процеси в сучасній дошкільній освіті, змінюється позиція педагога та дитини в навчально-виховному процесі. Тому, у процесі підготовки майбутніх вихователів в ході викладання курсу «ТМФЕМУ», слід приділяти особливу увагу наступним позиціям навчально-виховних програм, що повинні бути впроваджені у процес подальшої педагогічної роботи: забезпечення логіко-математичного розвитку дітей в освітньому середовищі ДНЗ; зміна позиції педагога та дитини в освітньому процесі з суб’єкт-об’єктних на суб’єкт-суб’єктні; надання пріоритету заняттям інтегрованого типу. Ці позиції розкриваються у змісті Базового компонента дошкільної освіти в Україні та наявних програмах виховання і навчання дошкільників.

Як зазначено в Базовому компоненті дошкільної освіти України, для формування логіко-математичних умінь важливим є забезпечення розвитку дитини в освітньому середовищі. Освітнє середовище групи за К.Й. Крутій передбачає єдність декількох осередків: пізнавального, художньо-перетворювального, фізкультурно-оздоровчого, комунікативного та емоційно-рефлексивного. Найбільш продуктивним для збагачення дітей дошкільного віку елементарними логіко-математичними уявленнями є пізнавальний осередок освітнього середовища, до якого належить правильна позитивна мотивація, вся навчально-розвивальна діяльність педагога та продуктивна діяльність дошкільників. Для логіко-математичного розвитку в художньо-перетворювальному осередку особливо цінними будуть театралізована діяльність та сюжетно-рольові ігри. Під час виконання фізично-оздоровчих вправ дитиною педагог може одночасно організовувати процес логіко-математичного розвитку за допомогою різноманітного обладнання. Комунікативний осередок як частина освітнього середовища дітей дошкільного віку допоможе дитині отримувати точні, структуровані логіко-математичні знання, зацікавить її у подальшому навчанні, створить достатню мотивацію для самостійного навчання. Не менш важливим є осередок емоційно-рефлексивної активності . У контексті формування елементарних математичних уявлень педагог повинен навчати дитину фіксувати увагу на тому, як вона розмірковує і як вчиняє, до чого це призводить, виховувати свідоме ставлення до своїх дій, стимулювати бажання самостійно виводити логічні судження з приводу своїх вчинків, робити власні припущення.

Вказані положення підкреслюють варіативні навчально-виховні програми. Програма навчання і виховання дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» зміст програми з формування елементарних математичних уявлень подає в двох аспектах — предметні факти та явища і системи пізнавальних дій, які необхідно сформувати. Цим підкреслюється, що процес засвоєння математичного змісту — це процес виконання дітьми певних дій із специфічним матеріалом. Навчально-виховні завдання програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» охоплюють загально пізнавальний та логіко-математичний аспекти. У програмі розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко» логіко-математичний розвиток передбачений структурними компонентами пізнавального розвитку, а саме сприймання навколишнього та уявлення про властивості предметів, предметна діяльність і розвиток мислення.

Згідно Базового компонента дошкільної освіти в Україні, вихователь повинен організовувати процес логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку не лише на спеціалізованих заняттях, а й протягом всієї життєдіяльності дитини у дошкільному закладі. Тому доцільно залучати дітей до інших активних форм роботи, які сприятимуть логіко-математичному розвитку в повсякденному житті. У програмі «Крок за кроком» стверджується, що педагогу доцільно вводити у повсякденне життя різноманітні ігри логіко-математичного змісту з використанням логічних блоків Дьєнеша. Згідно програми «Українське дошкілля», значний розвивальний ефект мають ігри із запереченням, у яких дітям пропонується відібрати необхідні для гри предмети, або персонажі користуючись описом із запереченнями (не круглі, не жовті, не з червоними стрічками тощо). Окрім логіко-математичних ігор, за програмою «Зернятко», вихователю слід залучати дітей до такої форми роботи як конструювання.

Наступною важливою формою роботи з організації логіко-математичного розвитку, на яку доцільно звернути увагу, є пізнавально-дослідницька діяльність. До неї програми «Впевнений старт» та «Українське дошкілля» включають спостереження, порівняння, опис, передбачення, повідомлення, класифікацію, аналіз, синтез та вимірювання. У практичній роботі вихователів з метою логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку, згідно програми «Крок за кроком», стверджується, що доцільно використовувати нетрадиційні методи навчання математики: проблемні ситуації та завдання, завдання з елементами пошуку, дидактичні ігри і вправи, задачі-жарти, задачі-загадки, задачі з казковим сюжетом, віршовані задачі, задачі-розповіді, казки, загадки, прислів’я.

Отже, з огляду змін, що відбулися останнім часом у сучасному суспільстві та дошкільній освіті, сучасним педагогам і майбутнім фахівцям дошкільної освіти слід враховувати нові тенденції при організації логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку, які відображені в сучасних навчально-виховних програмах.

4. Завдання курсу «Методика керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку».

Проблема розвитку пізнавальної активності дошкільнят — одна з найактуальніших у дитячій психології та педагогіці, оскільки активність є неодмінною передумовою формування розумових якостей особистості, її самостійності та ініціативності.

Перед нами постало завдання: як збагатити логіко-математичний досвід дітей, які методи і прийоми застосовувати, щоб діти змогли скористатися набутим досвідом.

Спочатку розглянемо поняття логіко-математичний досвід дітей. Під ним розуміємо не лише знання, вміння та навички, що їх дитина отримує на заняттях з математики, а й уміння оперувати логіко-математичною «картиною світу», тобто, застосовувати набуті знання з логіки і математики для пізнання навколишнього світу, розв'язання проблемних ситуацій, питань, здатність не лише констатувати те, що існує на даний момент, а й виділяти, що, як і чому може змінитися в результаті трансформації тих чи інших думок або ж у разі втручання в цей процес дитини, тобто в її безпосередній діяльності.

В школах дітям важко сприймати матеріал, так як в них слабко розвинене логічне мислення. Діти погано оперують логічними операціями і прийомами, що ускладнює їм сприймання інформації. Дослідження методистів показали, що формувати в дітей дошкільного віку основи логічного мислення не тільки можливо, при системній планомірній роботі, але й необхідно. Спеціалісти, які випускають із педагогічних вузів, повинні володіти теоретичними знаннями і методичними порадами з розвитку логічного мислення дітей дошкільного віку. Так як у курсі «Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників», який вивчається студентами вищих навчальних закладів, формування основ логічного мислення розглядається епізодично, то ми пропонуємо прослухати цей курс.

Основні завдання курсу:

1. Ознайомитись з теоретичними знаннями з логіки.

2. Ознайомитись з методичними рекомендаціями щодо логіко-математичного розвитку дітей.

3. Сприяти бажанню студентів самостійно і творчо працювати з дітьми в дошкільних установах, використовуючи набуті теоретичні і методичні поради, отримані в результаті прослуховування курсу.

Запитання для самоконтролю

1. . Назвіть актуальні проблеми методики формування елементарних математичних уявлень у дошкільників на сьогоднішній день

2. В чому полягає зміст основних понять курсу «Методика керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку».

3. Охарактеризуйте основні завдання курсу «Методика керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку».

Лекція №3, 4

Тема: Навчання способам логічного мислення.

Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 24; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 5 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!