Психологія діяльності судді, прокурора, адвоката
Головну роль у здійсненні функцій правосуддя відіграє особистість судді, його професійна майстерність, моральні якості. Як організатор судового процесу суддя повинен володіти: цілеспрямованістю, добрими організаторськими здібностями, наполегливістю, високим рівнем самоорганізованості, критичним ставленням до результатів попереднього розслідування, умінням управляти своєю і чужою емоційною сферою.
Винятково важливими якостями судді є -- чесність, справедливість, принциповість, неупередженість стосовно справи і людей. Саме ці якості судді сприяють повноті, об'єктивності і всебічності вивчення обставин кримінальної справи, прийняттю законного рішення і винесенню обґрунтованого вироку.
Розгляд кримінальної справи вимагає від судді ряду психофізіологічних якостей. До них можна віднести: високу працездатність швидкість орієнтування в ситуації, емоційну стабільність, розвинені властивості уваги (стійкість, розподіл і переключення уваги) та ін.
Специфічність діяльності судді вимагає від нього прояву таких вольових якостей як рішучість, упевненість, самостійність, сміливість. Складно перебороти сумніви і вагання, здійснити конструктивну діяльність і прийняти рішення, якщо в судді зазначені вольові якості не розвинуті.
Необхідно мати на увазі і такі фактори в діяльності судді, як дефіцит часу, робота в умовах інформаційних «перешкод».! Все це ще раз підкреслює значимість формування і розвитку в судді зазначених вище вольових якостей.
|
|
|
Досвідченому судді властива висока відповідальність за свою діяльність, за прийняті рішення. Оскільки суддя знаходиться постійно в центрі уваги всіх учасників судового процесу, то його мова, репліки, зауваження, питання і навіть міміка, жести, постава піддаються контролю й оцінці присутніх у залі. У цьому зв'язку досвідчений суддя відзначається витримкою і неупередженістю, умінням слухати людину і ввічливістю.
Розкриваючи психологію діяльності судді слід зазначити, що однією з головних характеристик особистості судді є його професійна спрямованість. Під професійною спрямованістю розуміється сукупність моральних, інтелектуальних, характерологічних і психофізіологічних якостей особистості. Професійна спрямованість судді містить у собі такі елементи:
♦ Усвідомлення свого професійного обов'язку. Почуття обов'язку передбачає турботу про професійну честь, про постійне удосконалення своєї професійної майстерності, прагнення виховувати своєю діяльністю шанобливе ставлення до закону, правосуддя. Професійний обов'язок судді поєднується з високими етичними вимогами, серед яких важливе місце займає суддівська совість. У чому полягає суть даного поняття? Як поняття моральної свідомості, совість виражає здатність особистості здійснювати самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов'язки.
|
|
|
Суддівська совість змушує суддю, по-перше, співвідносити свої рішення з нормами права і моралі, а по-друге, у своїй діяльності керуватися власними переконаннями і протистояти різноманітним зовнішнім впливам. У своїй роботі суддя зобов’язаний проявляти:
♦ Рівень професійної правосвідомості. Особливість прояву правосвідомості у судді полягає в тому, що власні висновки в справі він співвідносить із своєю правосвідомістю. У кожному конкретному випадку суддя визначає, чи відповідає його особиста правова оцінка фактів і подій кримінальної справи і рішення, яке виноситься, вимогам закону.
♦ Творчий підхід до здійснення суддівських функцій.
Незважаючи на те, що професійна діяльність судді чітко регламентована законом, у досвідчених суддів завжди присутній у роботі елемент творчості, оригінальності, неповторності.
♦ Нетерпимість до порушення вимог законності.
Даний елемент професійної спрямованості судді означає, що у своїй роботі він прагне сформувати такий зміст знань про обставини розглядуваної справи, який вірогідний й отриманий відповідно до вимог закону. Крім того, нетерпимість до порушення вимог законності свідчить про суворе виконання всіх процесуальних норм, про відсутність формалізму і поверхневості щодо вивчення кримінальної справи, її розгляду і щодо ухвалення рішення в справі.
|
|
|
♦ Неприпустимо виникнення в судді такого психологічного феномена як упереджене ставлення до підсудного або потерпілого.
Упередженість ставлень судді до особистості підсудного, його показів, до сукупності дивних у справі доказів тягне за собою однобічність їхньої оцінки. Упередженість судді припускає включення в орбіту уваги тільки тих фактів, у тій чи іншій мірі відповідають заздалегідь сформованій думці. Упередженість тягне за собою судові помилки не тільки при дослідженні фактичних обставин справи, але і у правовій кваліфікації вчиненого, в обранні міри покарання.
Уміння керувати своїми почуттями, виявляти витримку, самовладання - ці якості також необхідні судді. Відомо, що судова діяльність завжди пов'язана з емоціями, причому частіше усього - негативними, тому що злочин і сам злочинець викликають у людини почуття обурення, презирства. Проте суддя, внутрішньо переживаючи факти і події, не повинен при їхньому сприйнятті показувати свої емоції її зовнішньому плані. Його безпристрасна поведінка може сприяти встановленню об'єктивної істини по кримінальній справі. Крім того, подібна поведінка судді забезпечує виховний вплив судового розгляду.
|
|
|
Суддя є головним організатором спілкування в ході судового процесу і його комунікативні навички й уміння багато в чому визначають ефективність спілкування. Створення доброго емоційного настрою в залі судового засідання (мається на увазі насамперед ділового настрою!) сприяє більш успішному розгляду кримінальної справи. Частіше всього діяльність суду здійснюється в складних, напружених умовах, які часом переходять у конфлікт. І це не випадково, тому що судовий процес по суті відтворює драматичні і трагічні події дійсності, що викликає в зацікавлених осіб ненависть, злість, агресивність і т.п. Тому витримка судді, його толерантність, спокій, з одного боку, а також необхідна вимогливість як особи, наділеної владою, є дуже істотними і необхідними його особистісними властивостями. Аналізуючи комунікативні якості судді необхідно відзначити і таку важливу якість, як уміння активно впливати на підсудних, потерплих, свідків, які дають помилкові покази. Це вміння виявляється в тому, що суддя може підказати норму поведінки, розкрити суперечливість у показах, показати невиправданість відступу тієї або іншої особи від дачі правдивих показів про подію злочину.
Так як головним інструментом обвинувачення є усне мовлення, то для досягнення ефективності психологічного впливу на інших людей судді потрібна висока мовна культура. У виступі судді всі думки повинні бути пов'язані між собою, так щоб одна думка містила в собі зачатки іншої, і водночас усе в промові повинно бути підпорядковано одній головній думці. Багато дослідників судового красномовства відзначають: у промові судді не повинні бути підвищена жестикуляція, дратівливість, грубість, глузування, зайва пильність. Судді корисно пам'ятати про те, що одне просте слово може іноді вловити всю суть справи, що краса звуку окремих слів і виразів має велике значення в його промові.
В основі діяльності судді при винесенні вироку лежить його внутрішнє пере конання. Він повинен напружувати всі свої душевні сили для відшукання її в справі, а не знаходитися в полоні скороминущої думки. Суддя не вправі вирішувати справи за принципом "Я так хочу". Його девізом повинен бути принцип "Я не можу інакше, бо так вимагає закон".
Доводиться, визнати, що в частини суддів можуть розвиватися негативні особистісні якості - безвідповідальність, самовпевненість, грубість, недовіра до людей, низькі моральні основи. Все це призводить до професійної деформації судді. І показовим в цьому є висловлювання думки журналіста А.Агєєва в його статті, присвяченій майбутній судовій реформі в Росії поставлені цікаві запитання, що формують думку населення про роботу судів.
-- «Достатньо поставити просте питання: чи користуються російські судихоч якимось авторитетом серед населення? Чи вважає російський , громадянин, що суд ефективно захищає його особисті права і свободи, чи взагалі в ін стоїть, як йому й належить, на сторожі законності?
Будь-яке експрес-опитуванння виявить невеселу реальність: прийнято вважати, що судді корумповані, що вироки продаються, купуються і просто замовляються по начальницьких телефонах, що будь-яку свою правову проблему надійніше і дешевше вирішувати поза судом, нехай навіть і за допомогою кримінальних структур.
В атмосфері такої тотальної недовіри і неповаги про яку таку третю гілку влади можна говорити? »
У даному випадку мова йде про російських суддів, але окремі, приклади професійної деформації судді є на жаль й у нашій країні. Тільки високі моральні якості, відповідний рівень культури, розвинуті професійні властивості, бажання і здатність досконально розібратися у всіх обставинах кримінальної справи, справедливість в їхній оцінці можуть вселити людям повагу і до судді, і до правосуддя вцілому.
Тому висловлена ще в тридцятих роках XX ст. думка психолога А.Р. Лурії про необхідність вивчення особливостей діяльності судді й особливостей, психічних функцій, яких вимагає ця робота, є актуальною й у наш час.
Нарешті, слід зазначити ще одне важливе питання: вплив обстановки суду на діяльність судді. При сучасній перевантаженості суду часто суддя працює в умовах сильної втоми, що знижує якість його діяльності. Майбутня судова реформа в Україні повинні торкнутися і цієї ділянки в діяльності судів - знайти той оптимум умов праці судді, при якому можна розраховувати на максимальну по кількості і якості продуктивність його праці.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 13; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!