Вчинених організованими злочинними угрупуваннями
Криміналістична характеристика організованої злочинної діяльності, незалежно від її конкретного виду, близька до типової структури криміналістичної характеристики, але має свої особливості. Зокрема, можна виділити такі чотири блоки:
• предметно-технологічний, який включає інформацію щодо сфери діяльності, предмета посягання, базової спрямованості та особливостей здійснення злочинної діяльності;
• організаційно-управлінський, який включає інформацію щодо відповідного устрою злочинної групи (в тому числі ієрархічної побудови);
• суб’єктно-особистісний, який включає дані щодо типологічних рис членів організованої групи, психологічної атмосфери та особистих стосунків у групі;
• організаційно-корупційний, який характеризує особливості корупційних зв’язків організованої злочинної групи.
Якщо організована злочинна група, за наявності ієрархічної структури, набуває ще й ознак зовнішньої стійкості, до яких можна віднести наявність корупційних зв’язків в органах влади, каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу та створення нелегальних (тіньових) фондів, то це свідчить, що організована злочинна група трансформувалася у злочинну організацію, а за умови її озброєння вона набуває ознак банди.
Способи вчинення злочинів зазначеними групами різні (вимагання, розповсюдження наркотиків, контроль за проституцією тощо), але вся злочини ретельно готуються і плануються, передбачають достатньо високий рівень професійного виконання з чітким розподілом ролей виконавців і належним технічним забезпеченням. Безпосередньо спосіб вчинення злочину залежить від базової спрямованості діяльності організованої групи.
|
|
|
Обстановка вчинення злочинів обирається в кожному конкретному випадку з урахуванням часу, місця, особливостей соціально-економічних умов, наявності корумпованих зв’язків з владно-управлінськими структурами в регіоні та базової спрямованості діяльності групи, що гарантує максимальні злочинні прибутки та відносну безпеки їх отримання.
Особа злочинця. Залежить від належності особи, яка вчинила злочин, до організованої групи, що має свою структуру (інколи ієрархічну) зі строгим розподілом функцій між особами, які входять до складу групи. При аналізі злочинної групи можна виділити також такі фігури її учасників: 1) організатор групи в цілому або окремих її учасників; 2) виконавець на «відповідальній» ділянці; 3) другорядний виконавець; 4) «опозиціонер», «слабка ланка» групи – суб’єкт, внутрішньо не згодний із вчиненням злочину, в якому він бере участь.
|
|
|
У кожній групі можу бути кілька ланок або рівнів. На нижчому рівні – виконавці, які безпосередньо вчиняють злочини. На середньому рівні – члени групи, які здійснюють організаційно-контрольні або посередницькі функції, що забезпечують реалізацію злочинних намірів, легалізують отримані злочинним шляхом кошти, вирішують спори тощо. Вищій рівень – це керівники групи і наближені до них особи (наприклад, радники).
На нижчому рівні багато раніше судимих осіб. На більш високому рівні відсоток раніше судимих нижчий. Поведінка учасника групи визначається мотивами діяльності цієї групи і тим місцем, яке він займає в її структурі. Рядовий учасник групи уступає психологічному впливу лідера і скоює вчинки, які притаманні цій групі. Знаходячись в групі люди схильні приймати більш ризиковані рішення проблемних ситуацій, ніж поодинці.
Особа потерпілого. Потерпілі у справах зазначеної категорії – це переважно особи, які займаються бізнесом, представники комерційних структур, банків; громадяни, які мають великі кошти, часто отримані незаконним шляхом. Віктимність поведінки потерпілого – мова йде про так звану професійну віктимність, про великий ступінь ймовірності стати жертвою злочину в результаті виконання певної соціальної функції. Людину вбивають, як правило, не за зроблене, а за те, що вона могла б зробити. Така людина реально заважає здійсненню планів замовника вбивства. Це може стосуватися сфери політики, бізнесу, кримінального впливу або особистих відносин.
|
|
|
При розслідуванні злочинів, які вчиняються організованими групами, необхідно враховувати можливість використання злочинними формуваннями корупційних механізмів протидії. Такі механізми можуть полягати в одержанні інформації про хід розслідування, зібрані докази, про слідчі дії і оперативно-розшукові заходи, що готуються. Відбувається певний витік інформації, що сприяє кримінальному угрупуванню у вжитті контрзаходів. Корупційна діяльність може бути спрямована на розвал кримінального провадження, знищення доказів або їхню фальсифікацію, підкуп слідчого або керівника слідчо-оперативної групи, здійснення тиску вищестоящим керівництвом правоохоронного органу, вирішення питання про передачу кримінального провадження іншому слідчому, вплив на свідків, експертів тощо.
У ході розслідування таких злочинів нерідко використовуються засоби масової інформації з метою розголошення слідчої таємниці, створення викривленої громадської думки, пропозиції неправдивих версій. Слід пам’ятати, що питання про обсяг відомостей, які можуть бути повідомлені представникам ЗМІ, вирішує посадова особа, яка очолює розслідування. Інші члени слідчої групи та посадові особи правоохоронних органів можуть спілкуватися з журналістами з приводу розслідуваного злочину лише за її дорученням. Порушення цієї вимоги повинно розглядатися як розголошення слідчої таємниці.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!