O Фінансування здійснюється в межах асигнувань, передбачених кошторисом бюджетної установи.
ТЕМА 1 ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
1. Характеристика діяльності бюджетних установ та правові засади їх діяльності.
2. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
3. План рахунків бюджетних установ та його структура.
4. Меморіальні ордери: їх види та застосування.
1. Характеристика діяльності бюджетних установ та правові засади їх діяльності
Бюджетні організації – це організації, які створені органами місцевого самоврядування, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.
Для бюджетних установ основним фінансовим документом є кошторис доходів і видатків, який підтверджує повноваження на отримання доходів та здійснення видатків та який визначає обсяг та напрями коштів для виконання відповідних функцій.
Основним документом, який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІV.
Бюджетні установи належать до одного з різновидів організацій некомерційного характеру, для яких одержання прибутку не є їх основною метою.
Організації, заклади та установи, для яких одержання прибутку не є основною метою їх діяльності, належать до групи організацій, які не займаються підприємницькою діяльністю. Основою для них є діяльність з надання просвітницьких, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, послуг зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та здійснення інших цілей, передбачених статутними документами.
Державна реєстрація бюджетних організацій проводиться у виконавчому комітеті міської, районної ради, районної міст Києва і Севастополя державної адміністрації за їх місцезнаходженням відповідно до вимог Закону України “Про підприємництво”.
Бюджетні організації здійснюють свою діяльність на підставі положення (статуту), що затверджується уповноваженим органом (як правило, органом, який прийняв рішення про їх створення). Такі організації визнаються юридичною особою з дня реєстрації положення (статуту) і з цього моменту можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести зобов’язання, бути позивачами в суді, арбітражному або третейському суді.
Незважаючи на те, що основна діяльність бюджетних установ не пов’язана з веденням підприємницької діяльності, а отже, і одержанням від неї доходів (хоча вони і можуть одержувати доходи від надання окремих послуг, виконання робіт у випадках, передбачених законодавством), таким організаціям необхідно підтвердити свій статус неприбуткових.
Мається на увазі необхідність включення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що створюється і ведеться Державною податковою адміністрацією України.
Реєстр неприбуткових установ та організацій являє собою автоматизовану систему збирання, накопичення і оброблення даних про неприбуткові організації та установи, які відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, звільняються від сплати податку на прибуток.
Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджету, підлягають обов’язковій реєстрації в:
· органах податкової служби;
· Пенсійному фонді;
· · органах Державної служби зайнятості.
|
|
|
|
|
|
2. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах
Установи та організації, що утримуються за рахунок коштів бюджету, ведуть облік виконання бюджету й кошторисів видатків, який прийнято називати бюджетним обліком.
Предметом бюджетного обліку є процес виконання бюджету.
Об’єктом бюджетного обліку є:
· доходи і видатки бюджету;
· фонди і резерви, які створюються в бюджеті в процесі його виконання;
· витрати на утримання бюджетних установ;
· матеріальні цінності бюджетних організацій;
· грошові кошти в касі та на рахунках.
Сутність бюджетного обліку найбільш повно проявляється в його функціях:
· функція нагляду використовується в процесі створення і використання грошових коштів держави – бюджету як за доходами, так і видатками;
· функція відображення базується на тому, що всі операції, які виконуються за рахунок бюджетних коштів, відображаються у відповідних документах, на рахунках та ін.;
· функція узагальнення проводиться при здійсненні всіх операцій за розрахунками, результатом яких є баланс доходів і видатків як бухгалтерський звіт;
· функція контролю виявляє себе при проведенні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліком виконання видаткової частини бюджету у відповідних галузях, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету;
· функція управління і керівництва процесом виконання бюджету і забезпечення планування бюджету;
· функція забезпечення збереження коштів бюджету як державної власності.
Зазначені функції деталізуються у вигляді відповідних завдань.
Завданнями бухгалтерського обліку бюджетних установ є:
1) забезпечити правильну організацію обліку, точність і своєчасність відображення всіх господарських операцій з виконання кошторисів (облік фінансування, грошових коштів, видатків, розрахунків, матеріальних цінностей, фондів тощо);
2) забезпечити раціональне та ефективне використання коштів бюджетної установи за цільовим призначенням відповідно до затвердженого кошторису;
3) забезпечити повноту і своєчасність проведення інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків;
4) забезпечити повноту та достовірність складання звітності;
5) забезпечити контроль за виконанням зобов’язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;
6) своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрігосподарських резервів;
7) формування повної, достовірної інформації про господарські процеси та результати діяльності організації, установи, необхідної для оперативного керівництва та управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, статистичними та банківськими установами та іншими зацікавленими органами та організаціями.
В Україні здійснюється державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно зі ст. 6 Закону про бухгалтерський облік порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів бюджетних установ регулюється Головним управлінням Державного казначейства України (ГУДКУ). Воно розробляє План рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, інструкції з обліку наявності та використання бюджетних та позабюджетних коштів, валютних операцій, основних засобів. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнюваність показників установ різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю за виконанням кошторисів і бюджетів.
Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які розробляються і затверджуються Міністерством фінансів України, на бюджетні установи не поширюються.
Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів, а також складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах: бухгалтерії при окремих установах і централізовані бухгалтерії. Самостійні бухгалтерії мають великі установи: вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо.
Централізовані бухгалтерії – найбільш поширена форма організації обліку. Вони створюються за відомчою чи міжвідомчою ознаками при територіальних і районних медичних об’єднаннях, міністерствах, відомствах та їх управліннях, управліннях місцевих державних адміністрацій і виконують функції з обліку та звітності бюджетних установ, які вони обслуговують.
|
|
|
|
|
|
3. План рахунків бюджетних установ та його структура
Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” функцію встановлення правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з виконання кошторисів бюджетних установ закріплено за Державним казначейством України. Виходячи з цього його Головним управлінням було розроблено новий План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. У грудні 1999 року він був зареєстрований у Міністерстві юстиції України і з 1 січня 2000 року набув чинності.
План рахунків – це систематизований перелік рахунків поточного обліку, призначених для відображення господарських операцій.
В основу нового Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ покладено Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, а також План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням особливостей виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ.
План рахунків має забезпечити точне та достовірне відображення в обліку та звітності господарських операцій бюджетних установ, а також вирішення таких конкретних завдань:
· можливість систематичного контролю за ходом виконання кошторису установи;
· прозорість обліку з метою дотримання економії та цільового використання бюджетних коштів згідно з вимогами бюджетної класифікації України;
· подання повної інформації, потрібної для складання звіту про виконання державного та місцевого бюджетів, а також здійснення аналізу відповідно до вимог щорічного Закону України “Про Державний бюджет України”.
План рахунків налічує 8 класів балансових рахунків і один клас позабалансових рахунків:
1 клас – “Необотні активи”;
2 клас – “Запаси”;
3 клас – “Кошти, розрахунки та інші активи”;
4 клас – “Власний капітал”;
5 клас – “Довгострокові зобов’язання”;
6 клас – “Поточні зобов’язання”;
7 клас – “Доходи”;
8 клас – “Витрати”;
9Клас. Адміністративні послуги
0 клас – Позабалансові рахунки.
На позабалансових рахунках обліковуються матеріальні цінності, інші активи та зобов’язання, що не належать установі або перебувають у тимчасовому її розпорядженні. Для обліку зазначених цінностей застосовуються такі позабалансові рахунки:
01 “Орендовані необоротні активи”;
02 “Активи на відповідальному зберіганні”;
03 “Незавершене капітальне будівництво”;
04 “Непередбачені активи і зобов’язання”;
05 “Гарантії та забезпечення”;
07 “Списані активи і зобов’язання”;
08 “Бланки суворого обліку”;
09 “Призначення та зобов’язання”.
4. Меморіальні ордери: їх види та застосування
Одним із засобів виконання цього завдання є вибір форми бухгалтерського обліку.
Під формою бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових реєстрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.
Для відображення операцій про виконання кошторисів передбачені такі форми бухгалтерського обліку:
· журнал-головна, яка використовується в установах з невеликим обсягом облікової роботи, які ведуть облік самостійно;
· журнально-ордерна, яка використовується в установах з великим обсягом облікової роботи, які ведуть облік самостійно;
· меморіально-ордерна, яка використовується в установах з великим обсягом роботи, облік яких централізований;
· автоматизована.
Найбільш поширеною формою ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ є меморіально-ордерна форма обліку.
Меморіально-ордерна форма обліку одержала назву від меморіального ордера, складанням якого завершується обробка документів.
Основними принципами меморіально-ордерної форми обліку є:
· оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами;
· розподіл синтетичного обліку на хронологічний та систематичний;
· ведення аналітичного обліку на картках;
· особлива будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу та контролю за правильністю записів.
З метою забезпечення єдності бухгалтерського обліку наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 року № 68 затверджено Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання.
При меморіально-ордерній формі обліку перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами проведення операцій і оформляються меморіальними ордерами – накопичувальними відомостями, яким присвоюються такі постійні номери:
· меморіальний ордер 1 – накопичувальна відомість щодо касових операцій (ф. 380);
· меморіальний ордер 2 – накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 381);
· меморіальний ордер 3 – накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 382);
· меморіальний ордер 4 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими дебіторами (ф. 408);
· меморіальний ордер 5 – зведення розрахункових відомостей щодо заробітної плати та стипендій (ф. 405);
· меморіальний ордер 6 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими кредиторами (ф. 409);
· меморіальний ордер 7 – накопичувальна відомість щодо розрахунків у порядку планових платежів (ф. 410);
· меморіальний ордер 8 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з підзвітними особами (ф. 386);
· меморіальний ордер 9 – накопичувальна відомість щодо переміщення і вибуття необоротних активів (ф. 438);
· меморіальний ордер 10 – накопичувальна відомість щодо вибуття і переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. 439);
· меморіальний ордер 11 – зведення накопичувальних відомостей щодо надходження продуктів харчування (ф. 398);
· меморіальний ордер 12 – зведення накопичувальних відомостей щодо витрачання продуктів харчування (ф. 411);
· меморіальний ордер 13 – накопичувальна відомість витрачання матеріалів (ф. 396);
· меморіальний ордер 14 – накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ (ф. 409);
· меморіальний ордер 15 – зведення відомостей щодо розрахунків з батьками за утримання дітей (ф. 406).
Для відображення операцій, які не фіксуються в меморіальних ордерах з 1 по 15, а також для операцій, щодо яких немає необхідності складати накопичувальні відомості і зведення (наприклад, в установі з невеликим обсягом операцій), використовується меморіальний ордер ф. № 274.
Записи в меморіальному ордері ф. № 274 здійснюються як на підставі окремих первинних документів, так і за групами однорідних документів. Кореспонденція субрахунків у цьому меморіальному ордері записується залежно від характеру операції таким чином: по дебету одного субрахунка і по кредиту іншого субрахунка або дебету одного субрахунка і по кредиту декількох субрахунків або, навпаки, по кредиту одного субрахунка і по дебету декількох субрахунків. Таким меморіальним ордерам присвоюються номери , починаючи з 16, за кожний місяць окремо.
Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою, що перевірила записи в меморіальному ордері, та головним бухгалтером.
Усі меморіальні ордери підлягають реєстрації в книзі “Журнал-головна” ф. 308. Облік у книзі “Журнал-головна”, як правило, ведеться по субрахунках. В окремих бюджетних установах і централізованих бухгалтеріях за рішенням головного бухгалтера облік може здійснюватися на рахунках другого, третього і т.д. порядку.
Книга “Журнал-головна” відкривається щороку записами сум залишків на рахунках на початок року відповідно до балансу і залишками на рахунках за минулий рік. Записи в ній при веденні в установах окремих меморіальних ордерів здійснюються у міру їх складання, але не пізніше наступного дня, а при складанні меморіальних ордерів – накопичувальних відомостей – один раз на місяць. Сума з меморіального ордера переноситься спочатку до графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”, а потім – до дебету і кредиту відповідних кореспондуючих рахунків.
Наприкінці місяця перевіряється правильність записів по рахунках синтетичного обліку в книзі “Журнал-головна”. Для цього підраховуються обороти по кожному субрахунку і виводяться залишки на кінець місяця в рядку “Усього”. При цьому сума оборотів за місяць по всіх субрахунках як по дебету, так і по кредиту має дорівнювати підсумку графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”.
Аналітичний облік ведеться в облікових реєстрах (у книгах, картках, накопичувальних відомостях та ін.).
Для контролю за правильністю бухгалтерських записів по рахунках синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості форм 44, 285, 326 по кожній групі аналітичних рахунків, що об’єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів і залишки по кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів і залишками цих субрахунків книги “Журнал-головна” ф. 308.
Підставою для відображення записів в облікових реєстрах є належним чином оформлені первинні документи. Документи, що є підставою для відображення записів у реєстрах бухгалтерського обліку, повинні подаватися до бухгалтерії в терміни, встановлені графіком документообороту.
Первинні документи, що надійшли до бухгалтерії, підлягають перевірці за формою та змістом, тобто контролюється наявність у документах обов’язкових реквізитів і відповідність господарської операції до вимог діючого законодавства, логічний зв’язок окремих показників.
Перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами здійснення господарських операцій (у хронологічному порядку) в облікових реєстрах.
Тема 2. Облік доходів і видатків
2.1. Система розпорядників бюджетних установ
2.2. Облік доходів загального фонду
2.3. Види та облік доходів спеціального фонду бюджетних установ
2.4. Облік доходів від реалізації товарів, робіт, послуг
2.5. Бюджетна класифікація
2.6. Кошторис бюджетної установи
2.7. Облік видатків бюджетних установ
Використані джерела
1. Бюджетний кодекс від 8 липня 2010 р. № 2456-УІ.
2. Порядок складання, розгляду, затвердження і основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ. Постанова КМУ від 28.02.2002 р. 228.
3. Порядок обслуговування державного бюджету за видатками. Наказ ДКУ № 89 від 25.05.2004 р.
1. Перелік груп власних коштів бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та направлення їх використання", що затверджена постановою КМУ від 17.05.2002. № 659.
4. Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертвувань від фізичних і юридичних осіб установами освіти, охорони здоров'я, науки, спорту і фізичного виховання для потреб їх фінансування. Постанова КМУ від 4.08.2000 р. № 1222.
1. Розпорядники бюджетних коштів
Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Бюджетні установи в особі їхніх керівників, яких уповноважено на отримання бюджетних асигнувань, прийняття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків із бюджету, називаються розпорядниками бюджетних коштів (далі — розпорядники).
За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня.
Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Бюджетні призначення - це повноваження надане головному розпоряднику бюджетних коштів, що має кількісне та часове обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Розпорядник коштів нижчого рівня - це розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований головному розпоряднику, або розпоряднику вищого рівня, або діяльність якого координується через останнього.
Розпорядники коштів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів 2 і 3 рівня. Це керівники підвідомчих установ і організацій і які отримують кошти з бюджету через вищого розпорядника на утримання своєї установи.
Одержувачі бюджетних коштів - це суб'єкти господарювання, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, та уповноважені розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти бюджету.
Головні розпорядники можуть бути по державному та місцевому бюджету.
Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути:
За бюджетними призначеннями, передбаченими Законом «Про Державний бюджет України», — органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їхню діяльність, в особі їхніх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України; установи й організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їхніх керівників.
За бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим (АРК), — уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради АРК та Ради Міністрів АРК в особі їхніх керівників.
За бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, — керівники державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їхніх секретарів, керівники головних управлінь, управлінь відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.
Головний розпорядник бюджетних коштів:
- розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань і функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;
- розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити та подає їх Міністерству фінансів чи місцевому фінансовому органу. Бюджетний запит - документ, що підготовлений розпорядником бюджетних коштів, і містить обґрунтовані пропозиції щодо обсягу бюджетних коштів, що необхідні для його діяльності на наступний бюджетний період;
- отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;
- затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;
- здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;
- одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів;
- розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі).
А також виконує інші функції згідно з Бюджетним кодексом.
Для упорядкованості процесу розподілу бюджетних коштів, головні розпорядники до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів за територіями. Ці дані оформляються за встановленою формою головними розпорядниками на паперових та електронних носіях та подаються до Державного казначейства. Яке в свою чергу доводить отриману інформацію до своїх управлінь. Таким чином в управліннях держказначейства збирається інформація про мережу (перелік) бюджетних установ та організацій, що будуть отримувати кошти з державного бюджету.
2.2. Облік доходів загального фонду
Бюджетне фінансування - це виділення коштів із бюджету (державного чи місцевого) в розпорядження керівників установ на здійснення видатків, передбачених кошторисом установи.
Фінансування здійснюється з дотриманням таких основних прин ципів:
o Цільовий характер бюджетних асигнувань. Бюджетні асигнування мають використовуватися виключно за призначенням. Кошти з бюджету на утримання установ виділяються тільки при наявності затвердженого кошторису доходів і видатків бюджетної установи та плану асигнувань, де вказуються конкретні напрями використання бюджетних коштів.
o Фінансування здійснюється в межах асигнувань, передбачених кошторисом бюджетної установи.
Бюджетні установи мають право брати зобов'язання та використовувати бюджетні кошти тільки на цілі і в межах встановлених в кош торисах.
o Безповоротність бюджетних асигнувань. Суми, що виділені з бюджету не підлягають поверненню. Тобто, вони надходять на покриття видатків установи відповідно до кошторису для здійснення установою статутних функцій.
o Безоплатність бюджетних асигнувань. За користування бюджетними коштами, які передбачені затвердженими в установленому законодавством порядку, або кошторисом установа чи організація не сплачує будь-яких процентів.
o Отримання максимального ефекту при мінімумі витрат. Це досягається при оптимальному фінансуванні завдань, як економічного так і соціального розвитку держави та зворотного притоку коштів від вирішення цих завдань. Цей принцип реалізується через запровадження програмно-цільового методу фінансування.
Для фінансування бюджетних установ існують певні методи бюджетного фінансування. На сьогодні розрізняють наступні:
1. Пряме бюджетне фінансування. Сутність цього методу полягає в наданні бюджетних асигнувань, які забезпечені відповідними джерелами надходжень. При цьому суми надходжень з місцевого чи державного бюджету, що передбачені в кошторисі зараховуються бюджетним установам на їх реєстраційні рахунки.
2. Трансферти. У разі незабезпеченості необхідних витрат відповідними джерелами надходжень або недостатності цих джерел на регіональному рівні використовуються дотації та субвенції. Субвенції та дотації як безповоротні платежі виділяються з бюджету як бюджетним установам так і іншим підприємствам. Наприклад, сільськогосподарським підприємствам виділяються дотації з бюджету на розвиток певних галузей, виробництва молока, тварин, проведення селекційної роботи. Метою їх надання є вирівнювання розвитку регіонів чи галузей.
3. Бюджетні позики. До цієї категорії належать платежі бюджетів усіх рівнів, у результаті яких у них з'являються фінансові вимоги до позичальників, які передбачають обов'язкове повернення коштів, у тому числі резервного фонду державного або місцевого бюджетів, асигнування за якими відкриті на умовах повернення. Метою таких платежів є проведення економічної політики, а не управління ліквідністю або отримання прибутків.
При цьому у позичальника з'являються зобов'язання перед бюджетом і ці кошти повинні бути повернені до бюджету, що є ресурсами бюджету і можуть бути спрямовані як на подальше надання кредитів так і на здійснення видатків.
Доходами загального фонду бюджетних установ є асигнування з державного та місцевого бюджету, які бюджетна установа отримує відповідно до кошторису від вищих розпорядників на утримання установи, на виконання програм і заходів.
Бюджетні асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання на здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.
Про відкриті асигнування бюджетним установам надається виписка з їх реєстраційних рахунків обслуговуючими органами Держ-казначейства.
Для обліку доходів за загальним фондом призначено пасивний рахунок № 70 «Доходи загального фонду», який, у свою чергу, розподіляється на два субрахунки:
№ 701 «Асигнування із державного бюджету на видатки установи та інші заходи»;
№ 702 «Асигнування із місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи».
Аналітичний облік отриманих асигнувань ведуть у картці аналітичного обліку отриманих асигнувань, яку відкривають на рік і ведуть за кодами функціональної класифікації та в розрізі кодів економічної класифікації. Записи щодо отриманих асигнувань здійснюють на підставі виписок органів Державного казначейства (установи банків) із реєстраційних та поточних рахунків.
Для аналітичного обліку асигнувань, перерахованих розпорядникам коштів нижчого рівня, використовується книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Книгу відкривають на рік за кожним кодом функціональної класифікації та кодом економічної класифікації видатків. Записи до неї здійснюють на підставі виписок органу Державного казначейства (установи банку) із реєстраційних (поточних) рахунків. За рядком «Затверджено
кошторисом на рік» заповнюють кошторисні призначення. Впродовж року вони можуть коригуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством. Інформація про надходження асигнувань містить:
дату виписки органу Державного казначейства (установи банку);
назву і номер документа;
обсяг асигнувань (суми), що загалом надійшли, із розподілом за кодами економічної класифікації.
У разі відкликання (повернення) асигнувань фіксуються аналогічні показники. При цьому сума асигнувань записується зі знаком «мінус».
"Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань" відкривається окремо по кожному коду програмної класифікації видатків чи функціональної класифікації видатків. Крім того, окремо ведеться облік асигнувань отриманих установою із загального та окремо із спеціального фонду бюджету. Для цього відкриваються окремі картки. Картка підписується виконавцем та особою, що її перевірила.
Бухгалтерські проведення з обліку надходження бюджетних коштів та доходів загального фонду наведено у табл.
Таблиця
ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ДОХОДІВ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ
| Зміст операцій | Кореспонденція | |
| Дебет | Кредит | |
| Отримано асигнування із загального фонду: установами, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету установами, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету | 321 321 | 701 702 |
| Відкликано кошти розпорядниками вищого рівня | 701, 702 | 321 |
| Списано з рахунків залишки коштів виділених асигнувань | 701, 702 | 321 |
| Списано доходи наприкінці року на результати виконання кошторису за загальним фондом | 701, 702 | 431 |
2.3. Види та облік доходів спеціального фонду бюджетних установ
Бюджетні установи в результаті своєї фінансово-господарської діяльності можуть отримувати в своє розпорядження кошти не тільки з бюджету, але і з інших джерел.
Діючим Бюджетним кодексом передбачено, що власні надходження бюджетних установ - це кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності. Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Спеціальний фонд кошторису видатків - це кошти, що надходять на конкретну мету та витрачаються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень.
Основним нормативно-правовими актом, які дають право бюджетним установам отримувати позабюджетні доходи (від надання платних послуг, інших надходжень) та порядок їх обліку є Бюджетний кодекс та "Перелік груп власних коштів бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та направлення їх використання", що затверджений постановою КМУ від 17.05.2002 № 659.
Оскільки бюджетні установи отримують різноманітні власні кошти, з метою складання кошторису, обліку та надання звітності власні кошти об'єднують в такі групи:
o Перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
o Друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
Перша група власних коштів включає чотири підгрупи:
1.1. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами у відповідності до їх функціональних повноважень.
1.2. Надходження від господарської та виробничої діяльності. До цієї підгрупи відносять доходи від діяльності допоміжних, учбово-допоміжних підприємств, господарств, виробничих майстерень, плата за гуртожиток, квартплата, комунально-побутові послуги, науково-дослідні роботи по господарських договорах та ін. У разі створення для провадження господарської діяльності госпрозрахункових підрозділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи та видатки не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду.
1.3. Плата за оренду майна.
1.4. Надходження від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд), інших матеріальних цінностей, плата за зданий металобрухт, дорогоцінні метали, каміння, які у відповідності з чинним законодавством залишаються на підприємстві.
Друга група - інші джерела власних коштів - включає три підгрупи:
2.1. Благодійні внески, гранти і дарунки.
До цієї групи відносять всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та меценатів.
Благодійні внески носять безповоротний характер у вигляді коштів чи майна.
Гранти надаються на безповоротній основі і направляються на реалізацію цілей, що визначені програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги.
Дарунки отримуються від спонсорів, меценатів, а також це благодійні пожертвування, гуманітарна допомога. Отримані кошти витрачаються на вказані благодійником цілі.
2.2. До другої підгрупи включають кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів. Ці кошти використовуються за визначеними напрямками видатків, що їх зазначають фізичні та юридичні особи - надавачі коштів.
2.3. До підгрупи 3 включають кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.
Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету. Якщо фактичний обсяг власних надходжень за спеціальним фондом кошторису бюджетної установи менший від планових показників, врахованих у спеціальному фонді її кошторису, розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний до закінчення бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису щодо зменшення власних надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді.
Якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.
Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.
Інші надходження спеціального фонду. В окрему групу надходжень виділяють отримані від вищого розпорядника кошти відповідно до затвердженого кошторису за рахунок спеціального фонду державного (місцевого) бюджету. В ході діяльності при виконанні кошторисів цих послуг установа отримує кошти, які витрачає згідно з кошторисом.
Для обліку операцій на спеціальних реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства використовують такі активні субрахунки III класу:
№ 32 «Рахунки в казначействі»:
№ 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;
№ 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;
№ 325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум»;
№ 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду».
Записи за дебетом рах № 32 відображають надходження коштів спеціального фонду, за кредитом — списання коштів бюджетних установ. Надходження й списання грошових коштів здійснюють на підставі виписок органів Державного казначейства із доданими до них відповідними первинними документами, якими оформлюється рух коштів на казначейських рахунках. Як уже зазначалося, кошти спеціального фонду, що надійшли як власні надходження установ, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків, однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків.
Для синтетичного обліку руху грошових коштів спеціального фонду призначено меморіальний ордер № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)» — форма № 382 (бюджет) і форма № 382-авт. (бюджет), в якому відображається облік операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду. Якщо установа має кілька поточних або спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих на її ім’я, то накопичувальні відомості ведуть окремо за кожним рахунком і нумерують № 3—1, 3—2, 3—3 тощо.
Для обліку доходів спеціального фонду Планом рахунків передбачено рахунки і субрахунки класу 7 «Доходи».
Облік доходів спеціального фонду ведеться на пасивному рахунку № 71 «Доходи спеціального фонду». На цьому рахунку обліковують власні надходження установи на її утримання із розподілом на субрахунки. Наведемо стислу характеристику кожного з них.
№ 711 «Доходи за коштами, отримані як плата за послуги» — обліковуються надходження, отримані установою згідно із кошторисом як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із функціональними повноваженнями; кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської або виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна.
№ 712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ» — обліковуються надходження бюджетних установ для виконання окремих доручень, отримання грантів, дарунків, благодійних внесків, інвестицій, які, згідно із чинним законодавством, отримують бюджетні установи.
№ 713 «Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду» — обліковуються надходження установи, які належать до інших надходжень спеціального фонду бюджету.
№ 714 «Кошти батьків за надані послуги» — обліковуються надходження за рахунок коштів батьків на утримання дітей у дитячих закладах та інші послуги, крім шкіл-інтернатів.
№ 715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду» — обліковуються кошти спеціального фонду, спрямовані на покриття дефіциту бюджету.
№ 716 «Доходи за витратами майбутніх періодів» — обліковуються суми коштів за договорами із фізичними чи юридичними особами за надані послуги, що надійшли у звітному році і не були використані, але будуть використані в наступному році на видатки, передбачені договорами.
Для обліку нарахування доходів спеціального фонду передбачено меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ» — форма № 409 (бюджет) і форма № 409-авт. (бюджет). На кожен вид доходів спеціального фонду відкривають окремі меморіальні ордери. Для розрахунків із батьками на утримання дітей передбачено меморіальний ордер № 15 «Зведення відомостей за розрахунками із батьками на утримання дітей» — форма № 406 (бюджет ).
Основні бухгалтерські проведення з обліку доходів спеціального фонду наведено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ДОХОДІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ
| № | Зміст операцій | Кореспонденція | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | Нарахована плата в навчальних закладах за навчання, підготовку кадрів і підвищення кваліфікації | 364 | 711 |
| 2 | Надійшла оплата за навчання у вищих навчальних закладах | 301, 323 | 364 |
| 3 | Нарахована плата за надані послуги з оренди приміщень, квартирної плати, за роботу транспорту та інші платні послуги | 364 | 711 |
| 4 | Надійшли кошти за оренду приміщень, квартирну плату, за роботу транспорту та інші послуги | 323 | 364 |
| 5 | Нарахована плата за користування гуртожитком | 364 | 711 |
| 6 | Надійшла плата за користування гуртожитком | 301, 323 | 364 |
| 7 | Отримано спонсорські, благодійні внески та іншу гуманітарну допомогу у грошовій формі | 301, 324 | 712 |
2.5. Бюджетна класифікація
В бюджетних установах всі видатки обліковуються у відповідності з бюджетною класифікацією визначеною в Бюджетному кодексі та Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, (зміни до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333). Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446 та наказу Міністерства фінансів України від 26 грудня 2011 року № 1738 "Про внесення змін до бюджетної класифікації".
З метою узагальнення доходів і видатків бюджету за різними ознаками розроблено бюджетну класифікацію.
Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.
Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю бюджетних установ, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.
Відповідно до Бюджетного кодексу класифікація складається з таких частин:
1 - класифікація доходів бюджету;
2 - класифікація видатків та кредитування бюджету;
3 - класифікація фінансування;
4 - класифікація боргу.
Класифікація доходів бюджету
Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи дарунки, гранти, трансферти).
Доходи бюджету класифікуються по таких розділах:
- податкові надходження;
- неподаткові надходження;
- доходи від операцій з капіталом;
- трансферти.
Класифікація фінансування
Класифікація фінансування бюджету містить джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюджету. Витрати на погашення боргу належать до складу фінансування бюджету. Класифікація фінансування здійснюється по таких ознаках:
- класифікація по типу кредитора - по категоріях кредиторів чи власників боргових зобов'язань;
- фінансування по типу боргового зобов'язання - по коштах, що використовуються для фінансування дефіциту чи профіциту.
Класифікація боргу
Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади міста.
Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.
Класифікація видатків
Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.
Дещо ширшим поняттям є витрати бюджету. Витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.
Видатки та кредитування бюджету класифікуються за такими ознаками:
1. За функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).
Побудована за ознакою організаційного устрою держави і вона виділяє групи видатків на управління державою в цілому та управління на місцях.
Має такі рівні деталізації:
1) розділи, в яких визначаються видатки бюджету на здійснення функцій держави, АРК чи місцевих органів;
2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрямки використання бюджетних коштів на здійснення функцій держави, АРК, місцевих органів.
2. За ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету).
Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.
На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Державне казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.
3. За бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету).
Використовується при формуванні бюджету по програмно-цільовому методу.
4. За економічною характеристикою операцій по видатках - економічна класифікація видатків (ЕКВ). За цією ознакою вони поділяються на поточні та капітальні.
Класифікація кредитування бюджету систематизує кредитування бюджету за типом позичальника та поділяє операції з кредитування на надання кредитів з бюджету і повернення кредитів до бюджету.
Економічна класифікація видатків. Економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та інші категорії). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.
Відповідно до Бюджетного кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446 та наказу Міністерства фінансів України від 26 грудня 2011 року № 1738 "Про внесення змін до бюджетної класифікації", з метою приведення у відповідність до чинного законодавства та удосконалення бюджетного процесу
Ця класифікація є важливою для планування та організації обліку видатків кожної бюджетної установи. Адже всі видатки плануються в кошторисі і відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за кодами економічної класифікації видатків.
При цьому кожному конкретному виду видатків (статті видатків) присвоєно 4-рівневий цифровий код, який скорочено позначають буквами: КЕКВ (код економічної класифікації видатків). Таке кодування дозволяє отримувати інформацію про конкретні видатки установи.
Відповідно до економічної класифікації, видатки бюджетних установ поділяються на поточні та капітальні.
Поточні видатки - це видатки бюджетів, що спрямовуються на виконання бюджетних програм та які забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню та підприємствам.
Капітальні видатки - це платежі з метою придбання необоротних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджетних коштів з метою придбання ними подібних активів, компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи пошкодженням необоротних активів. Розглянемо складові економічної класифікації видатків.
Поточні видатки
| Поточні видатки | 2000 |
| Оплата праці | 2110 |
| Заробітна плата | 2111 |
| Грошове утримання військовослужбовців | 2112 |
| Нарахування на оплату праці | 2120 |
| Використання товарів і послуг | 2200 |
| Предмети, матеріали, обладнання та інвентар | 2210 |
| Медикаменти та перев'язувальні матеріали | 2220 |
| Продукти харчування | 2230 |
| Оплата послуг (крім комунальних) | 2240 |
| Видатки на відрядження | 2250 |
| Видатки та заходи спеціального призначення | 2260 |
| Оплата комунальних послуг та енергоносіїв | 2270 |
| Оплата теплопостачання | 2271 |
| Оплата водопостачання і водовідведення | 2272 |
| Оплата електроенергії | 2273 |
| Оплата природного газу | 2274 |
| Оплата інших енергоносіїв | 2275 |
| Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм | 2280 |
| Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм | 2281 |
| Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку | 2282 |
| Обслуговування боргових зобов'язань | 2400 |
| Обслуговування внутрішніх боргових зобов’язань | 2410 |
| Обслуговування зовнішніх боргових зобов’язань | 2420 |
| Поточні трансферти | 2600 |
| Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) | 2610 |
| Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів | 2620 |
| Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям | 2630 |
| Соціальне забезпечення | 2700 |
| Виплата пенсій і допомоги | 2710 |
| Стипендії | 2720 |
| Інші виплати населенню | 2730 |
| Інші поточні видатки | 2800 |
| Капітальні видатки | 3000 |
| Придбання основного капіталу | 3100 |
| Придбання обладнання і предметів довгострокового користування | 3110 |
| Капітальне будівництво (придбання) | 3120 |
| Капітальне будівництво (придбання) житла | 3121 |
| Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів | 3122 |
| Капітальний ремонт | 3130 |
| Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень) | 3131 |
| Капітальний ремонт інших об'єктів | 3132 |
| Реконструкція та реставрація | 3140 |
| Реконструкція житлового фонду (приміщень) | 3141 |
| Реконструкція та реставрація інших об'єктів | 3142 |
| Реставрація пам'яток культури, історії та архітектури | 3143 |
| Створення державних запасів і резервів | 3150 |
| Придбання землі і нематеріальних активів | 3160 |
| Капітальні трансферти | 3200 |
| Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) | 3210 |
| Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів | 3220 |
| Капітальні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям | 3230 |
| Капітальні трансферти населенню | 3240 |
| Надання внутрішніх кредитів | 4110 |
| Надання кредитів органам державного управління інших рівнів | 4111 |
| Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям | 4112 |
| Надання інших внутрішніх кредитів | 4113 |
| Нерозподілені видатки | 9000 |
Капітальні трансферти — це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов’язаних із пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включають також трансфертні платежі підприємств для покриття збитків, акумульованих ними впродовж кількох років, або таких, що виникли внаслідок надзвичайних обставин. Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.
Кредитування. В результаті надання кредитів за рахунок бюджетних коштів у позичальників виникають зобов'язання перед бюджетом і ці кошти мають бути повернені до бюджету. Тому сюди відносяться надання кредитів та їх повернення. Видатки цієї групи мають код 4000. Поділяються на підгрупи:
4100 - "Внутрішнє кредитування". Передбачає кредитування органів управління інших рівнів, державних підприємств, фінансових установ. Окремо виділено надання та повернення кредитів.
4110 - Надання внутрішніх кредитів;
4120 - Повернення внутрішніх кредитів;
4200 - "Зовнішнє кредитування". Включає кредитування і платежі в рахунок його погашення, які надаються зарубіжним країнам, міжнародним організаціям, підприємствам, приватним особам та іншим суб'єктам. Деталізується:
4210 - Надання зовнішніх кредитів;
4220 - Повернення зовнішніх кредитів.
Нерозподілені видатки (код 9000)
До цієї категорії належать видатки із резервних фондів державного і місцевих бюджетів та фондів непередбачених видатків Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад.
Звернімо увагу, що видатки на проведення тендерів із закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків залежно від економічної сутності платежу.
2.6. Кошторис бюджетної установи
Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних призначень.
Усі види кошторисів складають відповідно до Класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів України (бюджетна класифікація). Вони різняться за рівнем узагальнення інформації стосовно видатків.
Індивідуальні кошториси відображають вимоги у коштах кожної окремої бюджетної установи з урахуванням специфіки її функціонування.
Загальні кошториси складають для видатків груп однотипних установ.
Зведені кошториси містять усі видатки з утримання установ, підпорядкованих одному міністерству чи відомству, об’єднують усі індивідуальні, й загальні кошториси та кошториси на централізовані заходи.
Кожна бюджетна установа складає індивідуальний кошторис, плани асигнувань, штатний розпис та інші обов'язкові документи за затвердженою формою. При складанні кошторису, здійснюються детальні розрахунки, що обґрунтовують кожну статтю видатків. Розрахунки обов'язково надаються вищому розпоряднику для перевірки та узгодження запланованих видатків.
Порядок планування, розгляду та затвердження кошторису установи регулюється такими нормативними актами, як Бюджетний кодекс, "Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ" (постанова КМУ № 228 від 28.02.2002 р.). Зокрема цими документами визначено такий порядок.
1. Мінфін, Міністерство фінансів Автономної республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників відомості про граничні обсяги видатків та надання кредитів з бюджету загального фонду на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.
2. Головні розпорядники на цій підставі доводять установам граничні обсяги видатків або надання кредитів з бюджету, терміни подання проектів та вказівки щодо їх складання.
3. Проекти індивідуальних кошторисів вивчаються вищими розпорядниками з точки зору їх законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності розподілу видатків за економічною класифікацією або класифікацією кредитування з бюджету, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.
4. На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які та подають в Міністерство фінансів України, Автономної республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів.
Таким чином індивідуальний кошторис кожної бюджетної установи є складовою частиною Зведеного кошторису бюджету.
5. У тижневий термін після опублікування закону про державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, головним розпорядникам доводяться лімітні довідки про бюджетні асигнування.
Лімітна довідка - це документ в якому вказані затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл. Їх форма затверджується Міністерством фінансів.
Головні розпорядники направляють показники лімітної довідки нижчим розпорядникам, на основі яких бюджетні установи приводять у відповідність з її даними проекти кошторисів та складають проекти:
- планів асигнувань загального фонду бюджету;
- планів надання кредитів із загального фонду;
- планів спеціального фонду;
- планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів);
- помісячних планів використання бюджетних коштів.
Уточнені проекти кошторисів та плани і подають вищим розпорядникам для складання зведеного кошторису. При цьому всі розпорядники приводять у відповідність видатки з доведеною сумою доходів (асигнувань, кредитів, спеціальних коштів). Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, приводиться у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.
6. Головні розпорядники у двотижневий термін після отримання лімітних довідок повинні подати до Міністерства фінансів, Мінфін АРК, місцевих фінорганів уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань, зведених планів надання кредитів, зведених планів спеціальних коштів, а вузи крім того ще і зведені плани використання бюджетних коштів та зведені помісячні плани використання бюджетних коштів для загального і спеціального фонду.
На основі цих документів Міністерством фінансів та місцевими фінансовими органами складається в розрізі головних розпорядників розпис відповідного бюджету до якого входять:
- річний розпис асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) відповідного бюджету за повною економічною класифікацією видатків, що відповідає зведеним показникам усіх кошторисів;
- річний розпис повернення кредитів до відповідного бюджету та надання кредитів з відповідного бюджету за класифікацією кредитування бюджету, що відповідає зведеним показникам усіх кошторисів;
- річний розпис витрат спеціального фонду з розподілом за видами надходжень за відповідними розділами бюджетної класифікації, що відповідає зведеним показникам усіх кошторисів;
- помісячний розпис асигнувань загального фонду відповідного бюджету та помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) за скороченою економічною класифікацією видатків та за класифікацією кредитування бюджету, що відповідають зведеним показникам усіх планів асигнувань загально фонду бюджету та планів спеціального фонду;
- помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду та помісячний розпис надання кредитів із загального фонду відповідного бюджету за класифікацією кредитування бюджету, що відповідають зведеним показникам усіх планів надання кредитів із загального фонду бюджету.
7. Мінфін надсилає Держказначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений розпис державного бюджету.
При цьому Держказначейство на протязі 3-х робочих днів після затвердження розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин, які є підставою для затвердження в установленому порядку:
- кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів - усіма розпорядниками;
- планів використання бюджетних коштів - одержувачами.
Відповідно до порядку № 228 кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи підписуються керівником установи та керівником фінансового відділу або головним бухгалтером, а затверджуються керівником вищої установи. Ці документи подаються на затвердження у двох примірниках, один з яких повертається установі, а інший залишається вищій організації.
Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.
Зміни до кошторису по загальному фонду вносяться після внесення змін до розпису відповідного бюджету. При внесенні змін до кошторису після його затвердження складаються довідки встановленої Мінфіном форми, які затверджуються тим керівником вищої установи, який затверджував кошторис.
Зміни до розпису спецфонду за власними надходженнями не вносяться.
Власні надходження бюджетних установ часто не виконуються в запланованій сумі. Тому за два тижні до кінця бюджетного року розпорядники коштів повинні переглянути планові показники по спецфонду кошторису. Якщо обсяг надходжень до цього фонду менший від запланованого, тоді необхідно внести зміни до планових показників, скоротивши надходження та видатки з урахуванням наявних надходжень та очікуваного використання до кінця року. При цьому переглядаються і взяті зобов'язання.
Обслуговування державного бюджету за видатками передбачає контроль за відкритими асигнуваннями за всіма бюджетними установами, що здійснюється наступним чином.
Головні розпорядники бюджетних коштів до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів за територіями (обласний рівень), чітко визначившись із статусом кожної установи. До мережі відповідних розпорядників бюджетних коштів можуть бути включені установи чи їх відокремлені підрозділи, які розташовані на різних адміністративних територіях, включені до реєстраційної справи суб'єкта господарювання та занесені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб.
Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники подають Державному казначействі України на паперових та електронних носіях мережу установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету за встановленою формою. Держ-казначейство України узагальнює її та доводить до своїх управлінь.
Головні розпорядники подають свою інформацію про мережу розпорядників нижчого рівня до управлінь держказначейства. А нижчі розпорядники подають в управління держказначейства інформацію про мережу в територіальному розрізі.
Управління звіряють дані про мережу розпорядників, отримані від Держказначейства України та від відповідних розпорядників, що безпосередньо обслуговуються в органах держказначейства.
У тижневий термін після затвердження штатних розписів головні розпорядники подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам зведені показники за мережею, штатними розписами і контингентами установ та одержувачів за формами, встановленими Мінфіном.
Для відкриття асигнувань, бюджетні установи надають в управління держказначейства затверджені кошториси та плани асигнувань, дані яких звіряються з даними держказначейства за мережею та бюджетними призначеннями, що вказані в розписі відповідного бюджету.
2.7. Облік видатків бюджетних установ
Характерною особливістю видатків медичних установ є їх поділ на касові і фактичні.
Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з реєстраційних рахунків у відповідних органах ДКУ для їх використання згідно з кошторисом.
| Касові видатки | Фактичндаткиі ви |
| Отримано кошти в касу установи для виплати заробітної плати | Нараховано заробітну плату |
| Перераховано у Пенсійний фонд, Фонди соціального страхування нарахування на зарплату і відрахування із зарплати | Нараховано внески на со-ціальні заходи та відра-хування із заробітної плати |
| Перераховано кошти за канце-лярське приладдя, інші госпо-дарські матеріали | Списано канцелярське приладдя та витрачені господарські матеріали |
| Перераховано кошти постачаль-никам за медикаменти і пере-в"язувальні засоби | Списано витрачені медика-менти і перев"язувальні засоби |
| Перераховано за продукти харчування кошти постачальникам | Списано витрачені продук-ти харчування |
| Отримана готівка для видачі під звіт на відрядження | Списано на видатки суму авансового звіту про відря-дження |
| Перераховано кошти на вико-ристану електроенергію і т.ін. | Списано на видатки вартість використаної електроенергії на підставі документів електропостачальницької організації |
Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації.
Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунку 32 "Рахунки в казначействі", характеристика субрахунків якого відображено в табл. Таблиця.ХАРАКТЕРИСТИКА СУБРАХУНКІВ ДО РАХУНКУ 32 "РАХУНКИ В КАЗНАЧЕЙСТВІ"
| Характеристика субрахунку | ||
| 321 | Реєстраційні рахунки | |
| 322 | Особові рахунки | |
| 323 | Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги | |
| 324 | Спец р/р для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень | |
| 325 | Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум | |
| 326 | Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду | |
| 328 | Інші рахунки в казначействі | |
Первинними документами щодо проведення касових видатків є виписки з особових, реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків з органів ДКУ.
Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків виконуються на підставі виписок із реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків і прикладених до них документів у накопичувальних відомостях - меморіальних ордерах.
За кредитом цих субрахунків відображають здійснені касові видатки бюджетних установ, тобто суми, отримані з рахунків у органах ДКУ готівкою або перераховані у безготівковому порядку. Одночасно робиться запис у дебет інших субрахунків залежно від напряму видатків.
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ КАСОВИХ ВИДАТКІВ
| п | Зміст господарських операцій | Коресп-ція | |||
| Д-т | К-т | ||||
| Облік касових видатків | |||||
| 1 | Одержано в касу готівку для виплати заробітної плати, грошового забезпечення, стипендій та видання коштів підзвітним особам | 301 | 321, 323 | ||
| 2 | Перераховано єдиний соціальний внесок до пенсійного фонду | 65 | 321, 323 | ||
| 3 | Перераховано суми постачальникам згідно з пред'явленими рахунками за придбані матеріальні цінності | ||||
| У порядку планових платежів | 361 | 321, 323 | |||
| шляхом надходження матеріальних цінностей | 675 | ||||
| 4 | Перераховано суми оплати за комунальні послуги та енергоносії | 675 | 321, 323,324,326 | ||
Синтетичний облік касових видатків відображається:
o за загальним фондом - у меморіальному ордері 2 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)" форми 381 (бюджет);
o за спеціальним фондом - у меморіальному ордері 3 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)" форми 382 (бюджет).
Схему облікового процесу касових видатків відображено на рис..
ХАРАКТЕРИСТИКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ КАСОВИХ ВИДАТКІВ
| Форма | Характеристика форми |
| Картка аналітик-ного обліку касових видатків | Використовується для аналітичного обліку касових видатків у бюджетних установах та централізованих бухгалтеріях. Картка ведеться в розрізі КЕКВ. За кожним КПКВ, за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами. Картка відкривається щомісячно та заповнюється щоденно бухгалтером на підставі виписки органу ДКУ (установи банку). Суми відшкодованих касових видатків записуються на зворотному боці картки |
Первинними документами фактичних видатків є досить різноманітним - документація щодо надходження необоротних активів (накладні), видаткові документи щодо запасів (видаткові накладні), первинна документація з нарахування заробітної плати (розрахунково-платіжні відомості), звіти про використання коштів, акти прийняття виконаних робіт тощо.
Для обліку фактичних витрат бюджетних установ Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачено Клас 8 "Витрати", який включає синтетичні рахунки відображені в табл.
Таблиця . ХАРАКТЕРИСТИКА СУБРАХУНКІВ КЛАСУ 8 "ВИТРАТИ"
| Субрахунок | |
| номер | назва |
| 801 | Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи |
| 802 | Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи |
| 811 | Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги |
| 812 | Видатки за іншими джерелами власних надходжень |
| 813 | Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду |
Використання субрахунків 801, 802, 811 - 813 доволі широке. Зокрема, їх використовують і в обліку операцій з грошовими коштами, і в обліку розрахунків із заробітної плати та операцій з погашення заборгованості із заробітної плати, обліку операцій з необоротними активами, запасами тощо.
Однак незмінним є принцип, згідно з яким за дебетом цих рахунків відображають списання понесених витрат на фактичні видатки, а за кредитом відображають зменшення (поновлення) витрат у разі відшкодування касових видатків відповідно до чинного законодавства.
Кореспонденцію рахунків з обліку фактичних видатків відображено в
Таблиця . КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ ФАКТИЧНИХ ВИДАТКІВ
| Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | |
| Нарахована заробітна плата працівникам установи | 801, 802,811 | 661 |
| Нарахована стипендія стипендіатам | 801,811 | 662 |
| Нараховано єдиний соціальний внесок | 801, 802 | 65 |
| Списано витрати на відрядження згідно із затвердженим звітом | 801, 802, 811 - 813 | 362 |
| Списано згідно з актами витрачені товарно-матеріальні цінності | 801, 802, 811 - 813 | 231 - 235, 238 |
| Зараховано на видатки установи комунальні послуги | 801, 802, 811 - 813 | 675 |
Наприкінці року в останній день грудня здійснені протягом року фактичні видатки списуються заключними оборотами на результат виконання кошторису.
ХАРАКТЕРИСТИКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ФАКТИЧНИХ ВИДАТКІВ
| Форма аналітичного обліку | Характеристика форми |
| Картка аналітичного обліку фактичних видатків | Використовується бюджетними установами та централізованими бухгалтеріями для аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведеться щомісячно в розрізі кодів економічної класифікації видатків. За кожним кодом програмної класифікації видатків, за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами. Записи про суми фактичних видатків установи здійснюються на підставі даних меморіальних ордерів. Суми відшкодованих фактичних видатків записуються на зворотному боці картки |
Схема облікового процесу фактичних видатків 
Тема 3. Облік фінансово-розрахункових операцій
Види і форми розрахунків
А)Облік грошових коштів у касі бюджетної установи.
Б)Облік операцій в іноземній валюті
В)Облік інших грошових коштів
Облік грошових коштів загального фонду бюджетних установ
Облік грошових коштів спеціального фонду бюджетних установ
Облік розрахунків з дебіторами бюджетних установ
а) Облік короткострокових векселів одержаних
б) Облік розрахунків із замовниками за науково-дослідні роботи
в) Облік розрахунків з різними дебіторами
Облік розрахунків з кредиторами бюджетних установ
Види і форми розрахунків
Органи Держказначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом зарахування коштів та проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів.
Порядок здійснення безготівкових розрахунків регламентований Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року за № 22. Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків і проводяться за такими формами розрахункових документів:
– меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій, операцій зі списання коштів з рахунка платника, внутрішньобанківських операцій відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України;
– платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить
письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі
свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на
рахунок отримувача;
– платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, що містить вимогу одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів та доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача;
– платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу
стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що
обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ
визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;
– чек - документ, що містить розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку - емітента (банку, що видає чек або чекову книжку), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю (отримувачу коштів за чеком) зазначену в чеку суму коштів;
– акредитив - це форма розрахунків, згідно з якою банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги або надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Облік грошових коштів у касі бюджетної установи
Облік касових операцій у національні валюті ведеться згідно Постанови Національного Банку України за № 637 від 15.12.2004 р. «Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті України». Цим нормативом передбачено, що усі грошові кошти, які бюджетні установи з рахунку в банку в касу повинні витрачатися по цільовому призначенню. Установи банків що встановлюють ліміти залишків готівки в касі на кінці робочого дня. Понад лімітні суми дозволено тримати в касі на протязі трьох днів, для виплати заробітної плати.
3. Облік операцій в іноземній валюті
Розпорядники бюджетних коштів за деякими напрямами витрат, встановлених законодавством, свої господарські операції можуть проводити в іноземній валюті.
Іноземна валюта - валюта інша, ніж валюта звітності.
Валюта звітності - грошова одиниця України.
Операції в іноземній валюті - операції, за якими відображаються надходження та розрахунки в іноземній валюті.
Валютний курс - співвідношення грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни, встановлене Національним банком України.
Курсова різниця - різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах.
Основні засоби, матеріали та інші статті - немонетарні статті, пов'язані з операціями в іноземній валюті, у національній валюті України перераховуються за валютним курсом на дату визначення справедливої вартості.
Середньозважений валютний курс - результат ділення суми добутків величин валютних курсів Національного банку України та кількості днів їх дії у звітному місяці (кварталі, році) на кількість календарних днів у цьому місяці (кварталі, році).
Режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначають Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93 та Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР
Облік коштів, які надходять і використовуються в іноземній валюті, здійснюються згідно з вимогами, визначеними у Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженому наказом Державного казначейства України від 24.07.2001 № 126.
Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті бюджетні установи ведуть у тих самих класах рахунків, що й облік гривневих операцій за субрахунками, встановленими Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.
Облік наявності та руху грошових коштів в іноземних валютах на валютному рахунку в банку ведеться на активному субрахунку 318 "Поточні рахунки в іноземній валюті", підставою для записів у якому є виписки банків з валютних рахунків. На кожне найменування валюти відкривають окремі рахунки третього порядку.
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ
| з/п | Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків | ||
| Дебет | Кредит | |||
| Облік купівлі та використання іноземної валюти | ||||
| 1 | Перерахування коштів (у гривнях) установі банку для придбання іноземної валюти | 364 | 321, 323, 324,326 | |
| 2 | Придбана іноземна валюта зараховується на валютний рахунок | 318 | 364 | |
| 3 | Списана вартість банківських послуг за придбання валюти | 801,802, 811 - 813 | 364 | |
| 4 | Проведено розрахунок за придбану іноземну валюту: | |||
| нарахований пенсійний збір | 801,802, 811 - 813 | 651 | ||
| перерахований пенсійний збір | 651 | 321, 323, 324,326 | ||
| 5 | Повернено установою банку невикористаний залишок коштів, перерахований установою для придбання іноземної валюти | 321,323, 324, 326 | 364 | |
| 6 | Отримана в касу готівка в іноземній валюті | 302 | 318 | |
| 7 | Видано під звіт іноземну валюту | 362 | 302 | |
| 8 | Проведений розрахунок за підзвітну суму: | |||
| прийняття та затвердження звіту про використаний аванс в іноземній валюті (за курсом на день видачі авансу) | 801,802, 811 - 813 | 362 | ||
| Повернення невикористаної частини авансу в іноземній валюті (за курсом на день видачі авансу) | 302 | |||
| Відшкодовані перевитрати понад виданий аванс (за курсом на день погашення заборгованості, але не пізніше терміну, визначеного для звітування за відрядження валюта) | 362 | 302 | ||
| 9 | Перерахована для надання послуг, виконання робіт тощо) | 364 | 318 | |
| 10 | Списано на фактичні видатки, отримані послуги, виконані роботи (за курсом перерахування авансу) | 801,802, 811 - 813 | 364 | |
| Облік надходження іноземної валюти | ||||
| 1 | Зараховано фінансування з бюджету на валютний рахунок установи | 318 | 701,702 | |
| 2 | Зараховано на валютний рахунок установи кошти, що надійшли як благодійні внески | 318 | 713 | |
| 3 | Надходження коштів в іноземній валюті на рахунок, відкритий на ім'я бюджетної установи в установі банку | 318 | 711 | |
| 4 | Проведення операцій з конвертації іноземної валюти на національну валюту | 364 | 318 | |
| 5 | Кошти конвертовані в національну валюту України, зараховуються на поточний рахунок, відкритий на ім'я бюджетної установи в установі банку | 311, 313, 314, 316, 319 | 364 | |
| 6 | При проведенні конвертації сплачується вартість послуг установи банку | 801, 802 | 364 | |
| 7 | Перерахування коштів у національній валюті України на рахунок, відкритий на ім'я бюджетної установи в органі Державного казначейства | 711 - 713 | 311, 313, 314, 316, 319 | |
| 8 | Надходження коштів на рахунок, відкритий на ім'я бюджетної установи в органі Державного казначейства | 321,323, 324, 326 | 711 - 713 | |
Операції з руху коштів загального фонду державного бюджету в іноземній валюті оформлюються окремими меморіальними ордерами за видами валют - меморіальний ордер 2 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України в установах банків" форми 381 (бюджет).
Операції з руху коштів спеціального фонду в іноземній валюті оформлюються в меморіальному ордері 3 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України в установах банків" форми 382 (бюджет).
Аналітичний облік операцій за кожною валютою ведеться на картках ф. 292а або у книгах ф. 292.
Облік готівкової валюти в касі ведеться на активному субрахунку 302 "Каса в іноземній валюті".
Для аналітичного обліку наявності та руху валютної готівки відкривається окрема касова книга, в якій ведеться облік за кожною валютою окремо. Меморіальний ордер 1 "Накопичувальна відомість за касовими операціями" т. ф. 380 (бюджет) за касовими операціями стосовно кожного виду валюти складаються окремо.
Статті балансу, що відображають грошові кошти в касі, на рахунках в установах банків, а також такі активи і зобов'язання, що будуть отримані чи сплачені у фіксованій чи визначеній сумі грошей або їх еквівалентів - монетарні статті, відображаються у національній валюті України із використанням валютного курсу.
4. Облік інших грошових коштів
Рух і наявність коштів, що містяться в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин, мазут, харчування і т.ін., оплачених путівках у будинки відпочинку, санаторії, турбази, у повідомленнях на поштові перекази, у митних марках, у бланках трудових книжок і вкладишах до них та в інших грошових документах, обліковуються на рахунку 33 "Інші кошти", який розподіляється на субрахунки:
331 "Грошові документи в національній валюті";
332 "Грошові документи в іноземній валюті";
333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті";
334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті".
На субрахунку 331 "Грошові документи в національній валюті" обліковуються грошові документи установи в національній валюті.
На субрахунку 332 "Грошові документи в іноземній валюті" ведеться облік грошових документів в іноземній валюті, що належать установі.
На субрахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" обліковуються кошти, які перераховані в останні дні місяця на реєстраційні/поточні рахунки, але будуть зараховані в наступному місяці.
На субрахунку 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті" обліковуються кошти в іноземній валюті, які перераховані в останні дні місяця на реєстраційні/поточні рахунки, а будуть зараховані в наступному місяці.
На субрахунках 331 і 332 обліковують грошові документи, що належать установі (відповідно у національній та іноземній валютах). Розглянемо порядок використання цих субрахунків для відображення деяких операцій з грошовими документами.
Акредитивом називають грошове зобов'язання банку, яке оформляється па підставі доручення його клієнта на користь клієнта іншого іногороднього банку.
Акредитиви можуть застосовуватися установами як за коштами загального, так і спеціального фондів бюджету.
Порядок оформлення акредитивів і строки їх дії для установ, що здійснюють казначейське обслуговування кошторисів, установлюється Державним казначейством України, для установ, рахунки яких згідно з чинним законодавством залишені в установах банків, - Національним банком України.
Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються договором.
Строк дії акредитива встановлюється відповідно до чинного законодавства.
Для скорочення термінів розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги) застосовують розрахункові чеки (чекові книжки), які використовуються тільки для перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.
Порядок заповнення розрахункових чеків (чекових книжок) та механізм розрахування ними визначаються нормативними документами Національного банку України відповідно до чинного законодавства.
При отриманні горючих і мастильних матеріалів деякі установи застосовують смарт-картки. Порядок відображення в обліку придбання горючих і мастильних матеріалів з застосуванням смарт-карти відрізняється від відображення операцій з придбання цих матеріалів за талонами лише тим, що вартість самої смарт-картки потрібно обліковувати як малоцінні і швидкозношувані предмети.
Грошові документи зберігаються в касі установи у сейфах, металевих шафах, спеціально облаштованих приміщеннях.
На керівника установи та матеріально відповідальних осіб поширюються всі вимоги щодо збереження грошових документів, так само, як і щодо грошових коштів у касі установи.
Операції з акредитивами оформляються такими обліковими записами:
1.Виставлено акредитив для розрахунків з іногороднім постачальником
Дт субрах. 331, 332
Кт субрах.,321,323, 324.
2. Оплачено за рахунок виставленого акредитива постачальнику за матеріали, обладнання тощо
Дт субрах. 675 Кт субрах. 331,332.
3. Повернувся на рахунок установи не використаний акредитив (цілком або частково)
Дт субрах. 321, 323, 324
Кт субрах. 331, 332.
Надходження в касу талонів на пальне, поштових марок, марок держмита, путівок та інших грошових документів відображається таким записом:
Дт субрах. 331
Кт субрах. 301, 321, 362, 364.
Талони на пальне видаються під звіт за розпорядженням керівника установи:
Дт субрах. 362
Кт субрах. 331,
а на підставі дорожніх (шляхових) листів, одержаних від підзвітних осіб-водіїв, складають два проведення:
на отримане пальне (використані талони)
Дт субрах. 235
Кт субрах. 362,
2) на витрачене пальне
Дтсубрах.801, 802, 811
Кт субрах. 235.
5.\3Облік грошових коштів загального фонду бюджетних установ.
Грошові відносини бюджетних установ у процесі виконання кошторису доходів і видатків, здійснюються в основному безготівковій формі.
Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
Для зберігання коштів загального фонду і проведення операцій з ними бюджетні установи відкривають у органах ДКУ наступні рахунки:
реєстраційні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах ДКУ розпорядникам бюджетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій з виконання загального фонду кошторисів;
особові рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів місцевих бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бюджету для обліку руху коштів, виділених із загального та/або спеціального фондів місцевих бюджетів для розподілу між розпорядниками та одержувачами коштів місцевих бюджетів, а також відокремленими структурними підрозділами розпорядників коштів місцевих бюджетів.
Порядок відкриття рахунків у органах ДКУ регламентується наказом ДКУ "Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України" від 22.06.2012 № 758 Органи ДКУ здійснюють розрахунково-касове обслуговування бюджетних установ шляхом проведення платежів з реєстраційних рахунків відповідно до затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду, планів використання бюджетних коштів та наявності відповідного бюджетного зобов'язання.
Первинними документами щодо отримання коштів загального фонду є виписки з реєстраційних рахунків з органів ДКУ. Виписки за здійснені операції органи ДКУ надають за результатами попереднього операційного дня.
Для обліку руху і наявності коштів установи, які зберігаються на рахунках, відкритих в рганах Державного казначейства України, призначено рахунок 32 "Рахунки в казначействі" з розподілом на субрахунки:
– 321 "Реєстраційні рахунки";
– 322 "Особові рахунки"
Синтетичний облік надходження грошових коштів загального фонду ведеться в бухгалтерському регістрі - меморіальному ордері 2 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України в установах банків" форми 381 (бюджет).
Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними бюджетні установи відкривають у органах ДКУ спеціальні реєстраційні рахунки.
Спеціальні реєстраційні рахунки - рахунки, які відкриваються розпорядникам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бюджету для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів.
Для відкриття спеціальних реєстраційних рахунків розпорядники бюджетних подають до органу ДКУ такі документи:
а) заяву про відкриття рахунків установленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера або інших посадових осіб, яким відповідно до затвердженої в установленому порядку картки із зразками підписів та відбитка печатки надано право першого та другого підписів;
б) копію свідоцтва про державну реєстрацію клієнта в органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену органом, що видав свідоцтво, або у нотаріальному порядку;
в) копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену у нотаріальному порядку або органом, що видав довідку;
г) копію належним чином зареєстрованого (затвердженого) установчого документа, засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або у нотаріальному порядку;
д) картку із зразками підписів та відбитка печатки та перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені у картці (тимчасовій картці) особи, у двох примірниках;
е) копію повідомлення про взяття клієнта на облік у відповідному органі Пенсійного фонду України як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, засвідчену органом, що його видав, або у нотаріальному порядку;
є) копію довідки про включення розпорядника до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, засвідчену органом, що видав документ;
ж) затверджений кошторис розпорядників бюджетних коштів, крім видатків бюджетів, кошториси для здійснення яких не складаються.
д) картку із зразками підписів та відбитка печатки та перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені у картці (тимчасовій картці) особи, у двох примірниках;
е) копію повідомлення про взяття клієнта на облік у відповідному органі Пенсійного фонду України як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, засвідчену органом, що його видав, або у нотаріальному порядку;
є) копію довідки про включення розпорядника до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, засвідчену органом, що видав документ;
ж) затверджений кошторис розпорядників бюджетних коштів, крім видатків бюджетів, кошториси для здійснення яких не складаються.
\4Облік грошових коштів спеціального фонду бюджетних установ
Облік грошових коштів у бюджетних установах ведуть відповідно до Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установах, затвердженої наказом ДКУ від 26.12.2003 року № 242.
Первинними документами щодо отримання доходів спеціального фонду є виписки з спеціальних реєстраційних рахунків з органів ДКУ.
Виписки за здійснені операції органи ДКУ надають за результатами попереднього операційного дня.
Для обліку руху грошових коштів за спеціальним фондом на рахунках, відкритих в органах ДКУ Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ використовується активний рахунок 32 "Рахунки в казначействі", характеристика субрахунків
– 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги";Обліковуються:
кошти, що надійшли установі як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями;
кошти, що отримують бюджетні установи від господарської та/або виробничої діяльності;
плата за оренду майна бюджетних установ;
кошти, що отримують бюджетні установи від реалізації майна
– 324 "Спеціальні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень"; Обліковуються кошти, які надішли установі для виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки благодійні внески, інвестиції, що згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи (грошовій та натуральній формі)
– 325 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум"; Обліковуються депозитні кошти, які надішли на адресу установи і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням
– 326 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду"; Обліковуються кошти установи, що належать до інших надходжень спеціального фонду бюджету
– 328 Інші рахунки в казначействі. Обліковуються кошти, що надходять на ім'я установи і не зазначені в субрахунках 321 - 326
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ КОШТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ НА РАХУНКАХ В ОРГАНАХ ДКУ
| з/п | Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків | |||
| Дебет | Кредит | ||||
| Обпік надходження коштів на рахунки в органах ДКУ | |||||
| 1 | Отримання асигнувань із спеціального фонду (крім власних надходжень) | 326 | 713 | ||
| 2 | Надходження на спеціальні реєстраційні рахунки установи сум, що відносяться до плати за надані послуги, оренду та реалізацію майна відповідно до чинного законодавства | 323 | 364, 674 | ||
| 3 | Надходження на спеціальний реєстраційний рахунок установи коштів, отриманих від реалізації необоротних активів (крім нерухомого майна) та інших матеріальних цінностей (у т. ч. списаних), за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у т. ч. відходів від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння у розмірах, що залишаються у розпорядженні установи | 323 | 364, 674 | ||
| 4 | Отримання спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги (в т. ч. у натуральній формі) | 301, 302, 318, 324 | 712 | ||
| 5 | Зарахування коштів на депозитний рахунок | 325 | 672 | ||
| 6 | Передано готівку з каси установи на реєстраційний рахунок в органи ДКУ | 323, 324, 326 | 301, 302 | ||
| Обпік списання, видавання коштів з рахунків в органах ДКУ | |||||
| 1 | Переведення коштів розпорядникам нижчого рівня | 713 | 326 | ||
| 2 | Списання з рахунків залишків коштів, виділених асигнувань, не витрачених у поточному році | 713 | 326 | ||
| 3 | Перерахування частини отриманих доходів відповідно до чинного законодавства України установі нижчого рівня | 711, 712 | 323, 324 | ||
| 4 | Передано гроші з реєстраційних рахунків в касу | 301, 302 | 323, 324 | ||
|
|
| ||||
| 5 | Витрачання спонсорських та благодійних внесків | 675 | 324 | ||
| 6 | Перерахування сум постачальникам згідно з поданими рахунками за матеріальні цінності та надані послуги: |
| |||
| у порядку планових платежів | 361 | 323, 324, 326 | |||
| після надходження матеріальних цінностей, отриманих послуг | 675 | ||||
| 7 | Перерахування до Державного бюджету України податків та інших платежів відповідно до чинного законодавства | 641, 642 | 323 | ||
| 8 | Перераховані кошти установі - закупнику за матеріальні цінності за операціями з внутрівідомчої передачі майна, які проводяться за рахунок власних надходжень спеціального фонду кошторису, коли установа закупник є бюджетною установою | 684 | 323,324 | ||
| 9 | Перераховані кошти для проведення операцій з внутрівідомчої передачі майна за власними надходженнями установою - замовником установі - закупнику, коли остання є госпрозрахунковою установою | 675 | 323,324 | ||
| 0 | Повернення коштів з депозитного рахунку 672 325 | ||||
Для синтетичного обліку руху грошових коштів спеціального фонду призначено меморіальний ордер 3 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)" - форма 382 (бюджет).
7.5 Облік розрахунків з дебіторами бюджетних установ
а) Облік короткострокових векселів одержаних
Дебіторська заборгованість - фінансовий актив установи, що виникає унаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт та послуг.
Розрахунки з юридичними та фізичними особами (крім розрахунків з підзвітними особами) за товари, роботи та послуги здійснюються після їх отримання. Попередня оплата дозволяється у випадках, визначених чинним законодавством України.
Попередня оплата - оплата товарів (робіт та послуг), готових до відвантаження (надання) установі після отримання платежу, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до постанови КМУ від 09.10.2006 № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти замовники можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату лише у разі наступних термінах та товарно-матеріальних цінностей.
Авансові платежі - грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).
Облік дебіторської заборгованості в бюджетних установах ведеться на рахунках 34 "Короткострокові векселі одержані", 35 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 36 "Розрахунки з різними дебіторами"
Принципи формування та обліку інформації про дебіторську заборгованість визначено відповідно до Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242. Ця Інструкція встановлює єдині вимоги до порядку ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку руху коштів у касі, на рахунках в установах банків або в органах ДКУ, розрахунків з дебіторами та інших активів.
Облік короткострокових векселів одержаних
Бюджетні установи мають право одержувати короткострокові векселі для оформлення грошового боргу за фактично одержані товари, роботи, послуги.
Порядок здійснення операцій з векселями регламентується Законом України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-Ш.
Вексель - цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві).
Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму.
Переказний вексель (тратта) містить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.
Для обліку короткострокових векселів одержаних Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ призначено рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані", за субрахунками:
341 Векселі, одержані в національній валюті – Обліковуються короткострокові векселі, одержані в національній валюті
342 Векселі, одержані в іноземній валюті – так же, в іноземній вадюті
За дебетом субрахунків рахунку 341 відображаються векселі, отримані установою в рахунок асигнувань загального фонду бюджету або іншого виду доходу (згідно з чинним законодавством України), при цьому кредитується відповідний субрахунок рахунків 70, 71.
За кредитом субрахунків рахунку 341 відображається погашення векселем кредиторської заборгованості, при цьому дебетується субрахунок 675.
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ КОРОТКОСТРОКОВИХ ВЕКСЕЛІВ ОДЕРЖАНИХ
| з/п | Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків Дебет Кредит | |
| 1 | Отримання асигнувань із загального фонду шляхом виданих векселів в національній валюті за рахунок коштів Державного бюджету України | 341 | 701 |
| 2 | Отримання асигнувань із загального фонду шляхом виданих векселів в іноземній валюті за рахунок коштів місцевого бюджету | 342 | 702 |
| 3 | Погашення векселем кредиторської заборгованості за отримані матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги | 364, 675 | 341, 342 |
Синтетичний облік короткострокових векселів ведеться у меморіальному ордері ф. 274 (бюджет).
Аналітичний облік короткострокових векселів ведеться у прибутково-видатковій книзі довільної форми у розрізі кожного отриманого векселя, видів коштів та кодів бюджетної класифікації.
б) Облік розрахунків з покупцями і замовниками
«Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).
Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.
Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи застосовуються тільки у науково-дослідних установах, навчальних закладів професійно-технічної освіти, виробничих (навчальних) майстернях та підсобних(навчальних) сільських господарствах.
Документування розрахунків з покупцями і замовниками
1. при виникненні заборгованості:
Накладні
рахунки-фактури
рахунки
акти прийнятих робіт, послуг
податкові накладні
товарно-транспортні накладні (ТМ-1)
товарні накладні
при погашенні заборгованості
Виписки з рахунків органів ДКУ
Прибуткові касові ордера
Векселі
Розрахунки з покупцями та замовниками за виконані роботи і надані послуги, умови угод між якими передбачають попередню оплату, обліковуються на рахунку 35 "Розрахунки з покупцями та замовниками". Цей рахунок застосовується тільки в науково-дослідних установах, навчальних закладах професійно-технічної освіти, виробничих (навчальних) майстернях і підсобних (навчальних) сільських господарствах.
Розрахунки із замовниками за НДР, які виконуються за господарськими договорами відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ обліковуються на субрахунках:
o 351 "Розрахунки із замовниками з авансів за науково-дослідні роботи" - для обліку розрахунків з покупцями та замовниками за виконані роботи і надані послуги, що мають авансові платежі, умови яких передбачають попередню оплату. Суми отриманих авансів записуються за кредитом субрахунку 351 і дебетом 323. За дебетом субрахунку 351 і кредитом 634 записуються суми авансів, що зараховані при оплаті рахунків;
o 634 "Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті" - для обліку розрахунків із замовниками за виконані згідно з договорами науково-дослідні роботи. За дебетом субрахунку 634 записуються суми за наданими рахунками з кредитуванням субрахунку 723. У кредит субрахунку 634 та дебет субрахунку 323 записуються суми, які надійшли до сплати за рахунком та за кредитом 351 - суми зарахованого авансу.
Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться у меморіальному ордері ф. 274 (бюджет).
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником на картках ф. 292а або книгах ф. 292 за кожним договором окремо.
КОР-ЦІЯ РАХ-КІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ ЗА ВИКОНАНІ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ РОБОТИ
| з/п | Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | Надходження авансів від замовників за договорами на виконання НДР | 323 | 351 |
| 2 | Здавання замовникам виконаних НД за вартістю,передбаченою договорі | 634 | 723 |
| 3 | Надходження від замовників сум на оплату рахунків за виконані науково-дослідні роботи за договорами | 323 | 634 |
| 4 | Повернення грошових коштів, раніше отриманих за надані послуги після повернення продукції | 351, 634 | 323 |
| 5 | Оприбуткування спеціального обладнання для виконання НДР за господарськими договорами (сума без ПДВ) | 203 | 351, 634 |
| Сума ПДВ: якщо ПДВ не включено до податкового кредиту | 823 | 351, 634 | |
| якщо ПДВ включено до податкового кредиту | 641 | 351,634 | |
| 6 | Залік авансів отриманих від замовників на НДР за договорами | 351 | 634 |
в) Облік розрахунків з різними дебіторами.
Облік дебіторської заборгованості в бюджетних ведеться на рахунку 36 „Розрахунки з іншими дебіторами" з розподілом на субрахунки:
361 „Розрахунки в порядку планових платежів"
362 „Розрахунки з підзвітними особами";
363 „Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків";
364 „Розрахунки з іншими дебіторами".
На субрахунку 361 „Розрахунки в порядку планових платежів" обліковуються розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів, коли умовами угоди передбачена сплата не за окремими операціями, а шляхом періодичного перерахування в певні строки і в установлених розмірах.
Розрахунки з постачальниками у порядку планових платежів здійснюються не за кожною окремою поставкою (послугою), а шляхом періодичного перерахування постачальникові коштів з поточних (реєстраційних) рахунків у терміни і в розмірах, попередньо обумовлених сторонами в укладеному договорі. Такі перерахування можуть здійснюватися періодично за фактично поставлені цінності, надані послуги (щодекадне, один або два рази на місяць).
Щомісячно постачальник і платник (бюджетна установа) звіряють стан розрахунків, результати якого оформляють спеціальним актом, на підставі якого здійснюють регулювання стану розрахунків. Це запобігає порушенням платіжної і фінансової дисципліни.
Розрахунки з постачальниками у порядку планових платежів застосовуються якщо:
контрагентів договору не влаштовують ні передоплата, ні оплата за фактом здійснення угоди;
угода реалізується протягом тривалого періоду, її оплата здійснюється протягом цього ж періоду, як правило, рівними частками, незалежно від ритму поставок;
обсяг угоди при укладенні договору відомий приблизно та може уточнюватися в ході її реалізації. Прикладом розрахунків у порядку планових платежів можуть бути розрахунки професійно-технічних училищ з хлібокомбінатом. Так, згідно з умовами підписаного договору підприємство щодня відвантажує ПТУ певну кількість хліба. Навчальний заклад, у свою чергу, сплачує хлібокомбінату грошові кошти за отримані продукти відповідно до накладних на відвантаження хліба, один раз у десять днів. Це забезпечує економію сил і часу на здійснення і облік розрахунків з постійними постачальниками.
Сума виданого авансу, проведеної передоплати у порядку планових платежів відображається за дебетом 361,а сума отриманих цінностей, наданих послуг, виконаних робіт за кредитом субрахунку 361 "Розрахунки у порядку планових платежів". Якщо першою подією було отримання матеріальних цінностей, наданих послуг, виконаних робіт, тоді зазначені суми відображаються за кредитом субрахунку 675 "Розрахунки з іншими кредиторами", а погашення кредиторської заборгованості - за дебетом цього рахунку.
Аналітичний облік розрахунків за продукти харчування, медикаменти, перев'язувальні матеріали, що здійснюють у порядку планових платежів, ведеться за кожним постачальником у розрізі кодів економічної класифікації в меморіальному ордері № 7.
Розрахунки з підзвітними особами
Підзвітні особи - працівники установи, яким в обмежених розмірах видаються аванси на здійснення деяких операційно-господарських витрат, які не можуть бути здійснені у формі безготівкових розрахунків, а також на відрядження.
Порядок витрачання коштів на господарські потреби регулюється та обмежується кошторисними призначеннями, а також Положенням про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженим Постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637.
Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії бюджетної установи звіт про витрачені (або з якихось причин повністю або частково не витрачені) суми не пізніше за:
– 10 робочих днів з дня видавання готівки під звіт - на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту;
–2-х робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт - на всі інші господарські потреби.
Як правило аванси у бюджетних установах видається під звіт на службові відрядження.
Службове відрядження - це поїздка працівника, який перебуває у трудових відносинах з бюджетною установою(штатний працівник), за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його основної роботи.
Порядок оплати службових відряджень установлено Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59.
Установа відшкодовує відрядженому працівнику витрати за наявності підтвердних документів та добові, норми яких встановлені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів".
За фактом витрачання коштів на відрядження як у межах України, так і за кордоном підзвітна особа складає Звіт про використання коштів на відрядження або під звіт (далі - Звіт). До Звіту обов'язково додають підтверджувальні документи: посвідчення на відрядження, проїзні документи, транспортні квитки, багажні квитанції, страхові документи, документи про наймання житла, чеки, квитанції.
З 1.01.2011 року відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. (далі ПКУ) Звіт подають упродовж п'ятьох банківських днів після повернення із відрядження. Залишок невикористаних коштів, згідно зі Звітом, підлягає поверненню до каси установи в термін його здавання у тій валюті, в якій було видано аванс. У бухгалтерії установи здійснюють перевірку Звітів: перевіряють правильність оформлення первинних документів, здійснюють арифметичну перевірку, визначають законність зроблених витрат. Керівник установи зобов'язаний не пізніше п'ятьох робочих днів прийняти рішення щодо затвердження перевірених Звітів.
Облік розрахунків з підзвітними особами здійснюється на активному субрахунку 362 "Розрахунки з підзвітними особами".
За дебетом субрахунку 362 фіксуються суми, видані під звіт, а також суми перевитрат, що їх відшкодовує підзвітна особа, за кредитом субрахунку - витрати суми авансу й повернені залишки підзвітних сум.
Типові господарські операції з обліку розрахунків з підзвітними особами
| № | Зміст господарської | Кореспонденція рахунків | |
| з/п | операції | Дебет | Кредит |
| 1 | Видано в підзвіт талони на бензин, бланки трудових книжок і вкладиші до них | 362 "Розрахунки з підзвітними особами" | 331 "Грошові документи в національній валюті" |
| 2 | Видано готівку з каси | 362 "Розрахунки з | 301 "Каса в національній |
| в підзвіт | підзвітними особами" | валюті", 302 "Каса в іноземній валюті" | |
| 3 | Затверджено використання коштів, наданих на відрядження або в підзвіт | 221 "МШП 23,,801,801,,802,811,813,823 "Витрати на ндр за договорами | 362 "Розрахунки з підзвітними особами" |
| Повернуто підзвітною особою залишок авансу в касу установи | 301, 302 | 362 "Розрахунки з підзвітними особами" | |
| Утримано із заробітної плати невикористану суму авансу (за згодою працівника) | 661 "Розрахунки із заробітної плати" | ||
Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться у меморіальному ордері 8 ф. 386 (бюджет) "Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами" за кодами економічної класифікації видатків.
Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків - це розрахунки за заподіяними установі збитками у вигляді недостач і крадіжок грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псування матеріальних цінностей, а також суми, що згідно з чинним законодавством України належать утриманню з посадових осіб, винних в порушенні витрачання коштів на службові відрядження, та інші призначені до утримання суми.
Для обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків передбачений субрахунок 363 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків".
За дебетом субрахунку 363 на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів - порівняльних відомостей) відображаються суми виявлених недостач, крадіжок, втрат грошових коштів та матеріальних цінностей, при цьому кредитуються субрахунки рахунків 20 - 25, 30, 33, 36, 64. За кредитом субрахунку 363 і дебетом субрахунків рахунків 30, 32 відображаються суми, що надійшли на відшкодування завданого установі збитку.
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ
| з/п | Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків | ||
| Дебет | Кредит | |||
| 1 | Списання необоротних активів унаслідок недостачі, установленої при інвентаризації | 401, 131 - 133 | 104 - 122 | |
| Водночас проводиться другий запис на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб | 363 | 711 | ||
| 2 | Списання виявлених недостач і втрат виробничих запасів, матеріалів та продуктів харчування, придбаних у поточному році минулих роках за розрахунками з внутрішньовідомчого постачання майна | 801,802,811- 813, 431, 432 683,684 | 231 -236, 238, 239 | |
| 2 | Водночас проводиться другий запис: на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб коли винних осіб не встановлено, справи знаходяться в слідчих органах | 363 05 | 711 | |
| 3 | Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів унаслідок недостачі, установленої при інвентаризації | 411 | 221 | |
| Водночас проводиться другий запис на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб | 363 | 711 | ||
| 4 | Віднесення на рахунок винних осіб виявлених недостач грошових коштів у касі установи | 363 | 301, 302 | |
| 5 | Надходження сум у касу на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки установи на погашення недостач, завданих збитків | 301, 302, 321,323 | 363 | |
| 6 | Списання сум заборгованості після закінчення терміну позовної давності | 431,432 | 363 | |
| Водночас проводиться другий запис | 07 | |||
Аналітичний облік з розрахунків з відшкодування завданих збитків за кожною винною особою ведеться на картках ф. 292 а, в яких неодмінно зазначається сума заборгованості та дата її виникнення.
Синтетичний облік з розрахунків з відшкодування завданих збитків відображаються в меморіальних ордерах 1, 2, 3, 8, 9, 10, 12, 13 або в меморіальному ордері ф. 274 (бюджет).
В)Облік розрахунків з іншими дебіторами
До розрахунків із іншими дебіторами належать розрахунки:
o із підприємствами, установами, організаціями шляхом попередньої оплати за товари, роботи та послуги, які отримуватиме установа в майбутньому (після перерахування плати) за умовами договору, якщо це передбачено чинним законодавством України;
o із підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, яким бюджетна установа реалізувала товари, виконала роботи й надала послуги, якщо умовами договору передбачена оплата після їх надання;
o зі студентами та учнями за користування гуртожитком при вищих, середніх спеціальних навчальних закладах;
o із витрачання спонсорських і благодійних внесків, гуманітарної допомоги, проведення видатків за коштами, що надійшли як субвенції іншого рівня.
Для обліку розрахунків з іншими дебіторами призначено активний субрахунок 364 "Розрахунки з іншими дебіторами"
У бухгалтерському обліку за дебетом субрахунку 364 проводиться запис на збільшення дебіторської заборгованості, за кредитом - погашення.
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ІНШИМИ ДЕБІТОРАМИ
| з/п | Зміст господарських операцій | К-нція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | Нарахування плати за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетної установи, від господарської та/або виробничої діяльності, за оренду майна | 364 | 711, 741 |
| 2 | Нарахування коштів від реалізації та відшкодування вартості майна | 364 | 711 |
| 3 | Перераховано постачальникам згідно з поданими рахунками за матеріальні цінності та надані послуги попередньою оплатою | 364 | 321, 323 - 326 |
| 4 | Отримано плату за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетної установи, від господарської та/або виробничої діяльності, за оренду майна бюджетної установи, за реалізацію майна, відшкодування вартості майна | 301, 323 | 364 |
| 5 | Отримано матеріалів і продуктів харчування (без ПДВ), що сплачені попередньою оплатою рахунків | 231 - 239 | 364 |
| Сума ПДВ з матеріалів і продуктів харчування | 80,81 | 364 | |
| 6 | Погашено дебіторську заборгованість за товарно-матеріальні цінності | 321,323, 324, 326 | 364 |
Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з іншими дебіторами відображається в накопичувальній відомості ф. 408 - меморіальний ордер 4 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами" за допомогою позиційного способу записів.
Відомості складаються окремо за кожним дебітором, а також за кодами економічної класифікації видатків. Операції за розрахунками, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремих меморіальних ордерах. Залишок на кінець місяця за субрахунками складається як загальний, так і за кожним дебітором, а також за кодами економічної класифікації видатків.
Облік розрахунків зі студентами й учнями за проживання в гуртожитках і користування постільними речами ведеться в оборотній відомості ф. 285. У ній кожному платнику відводиться один рядок, в якому упродовж року на вкладних листках записуються нараховані суми, тобто дебетові обороти, і сплачені суми - кредитові обороти.
Якщо бюджетна установа має дитячі дошкільні заклади, то в межах субрахунку 364 відкривають окремі аналітичні рахунки, на яких ведуть розрахунки з батьками за утримання дітей. З цією метою відкривають окрему "Відомість аналітичного обліку розрахунків із батьками за утримання їхніх дітей у дитячих закладах" ф. 327. У відповідних графах відомості наводять вихідні дані для платіжної ставки за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах.
У балансі сальдо за субрахунком 364 показується розгорнено: дебетове в активі, а кредитове - у пасиві.
ТЕМА 3. ОБЛІК ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
1. Основні принципи та порядок фінансування бюджетних установ.
2. Система розпорядників бюджетних коштів.
4. Облік фінансування через органи Державного казначейства.
5. Поняття бюджетної класифікації та її структура. Склад і класифікація видатків.
6. Облік касових видатків.
7. Облік фактичних видатків.
1. Основні принципи та порядок фінансування бюджетних установ
Бюджетне фінансування являє собою виділення коштів з бюджету (державного або місцевого) в розпорядження керівників установ та організацій на здійснення витрат, передбачених бюджетом.
Фінансування – це джерело покриття видатків бюджетних установ у вигляді коштів, одержаних з бюджету в межах затверджених асигнувань, тобто в межах планових сум, передбачених кошторисом, які одержуються з бюджету.
Фінансування – це надання грошових коштів бюджету або права на їх витрачання в межах затверджених асигнувань на передбачені бюджетом заходи.
Граничні розміри фінансування із бюджету на рік з розбивкою по кварталах передбачаються в річному розписі доходів і видатків відповідного бюджету, в кошторисах доходів і видатків бюджетних установ і називаються бюджетними асигнуваннями.
Основні принципи бюджетного фінансування та напрями витрачання бюджетних коштів викладено в Законі України “Про бюджетну систему”.
Фінансування бюджетних організацій здійснюється з додержанням таких принципів:
· Безповоротність надання коштів. Згідно з цим принципом суми, що виділяються з бюджету на утримання установ, мають безоплатний характер, тобто поверненню не підлягають;
· Зв’язок між обсягом фінансування та виконанням планів бюджетною установою. Сутність цього принципу полягає у тому, що бюджетна установа отримує кошти не під план, а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому на чергову суму надходжень грошових коштів безпосередньо впливає якість використання попередньо наданих коштів та дотримання установою фінансової дисципліни;
· Фінансування в межах асигнувань, передбачених кошторисом. Цей принцип означає, що виділення коштів з бюджету на утримання бюджетних організацій здійснюється тільки за наявності кошторису доходів і видатків бюджетних установ і в межах асигунвань, затверджених кошторисом.
Слід мати на увазі, що здійснення витрат, не передбачених кошторисом, не допускається, оскільки затверджений кошторис бюджетної установи являє собою граничний рівень витрат, які може здійснювати установа за тією чи іншою статтею за рахунок бюджетних коштів. Згідно з п. 43 Порядку № 228 здійснення витрат без затверджених у встановленому порядку кошторисів і плану асигнувань призупиняється через 30 календарних днів після затвердження річного розкладу призначень і помісячного розкладу асигнувань відповідного бюджету. Після закінчення цього терміну органи Державного казначейства і фінансові органи провадять фінансування тільки згідно із затвердженими кошторисами і планами асигнувань;
· Цільове призначення. Відповідно до цього принципу використання виділених з бюджету коштів провадиться тільки на цілі, передбачені у відповідній статті кошторису та в межах отриманих сум.
Це означає, що бюджетні установи повинні використати кошти, отримані, наприклад, для виплати заробітної плати, виключно на ці цілі, а не витратити на купівлю матеріалів або канцелярського приладдя.
Слід мати на увазі, що посадові особи бюджетних організацій за порушення порядку використання бюджетних коштів несуть кримінальну відповідальність згідно Кримінального кодексу України;
· Контроль за використанням наданих коштів. Цей принцип означає, що контроль за використанням коштів здійснюється на всіх етапах господарської діяльності бюджетних установ через казначейську систему виконання бюджету.
2. Система розпорядників бюджетних коштів
Фінансування установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, здійснюється безпосередньо через розпорядників бюджетних коштів.
Розпорядниками бюджетних коштів виступають органи державної влади або органи місцевого самоврядування, яким надано право розподіляти бюджетні кошти.
Розпорядниками бюджетних коштів є безпосередньо керівники міністерств, відомств і установ, яким надано право розпоряджатися бюджетним асигнуванням, виділеним на проведення відповідних заходів.
Залежно від ступеня підпорядкованості та від обсягу наданих прав, повноважень, відповідальності та обов’язків вони розподіляються на:
· головних розпорядників бюджетних коштів;
· розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (нижчі розпорядники).
До головних розпорядників бюджетних коштів належать:
· міністри і керівники інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють фінансування згідно з державним бюджетом;
· керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій, а також органів місцевого самоврядування, які здійснюють фінансування згідно з місцевими бюджетами.
Розпорядниками бюджетів нижчого рівня є розпорядники, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику, розпоряднику вищого рівня і/або діяльність яких координується через нього.
До нижчих розпорядників бюджетних коштів відносяться керівники установ та організацій, що мають підвідомчі установи та одержують кошти з бюджету на здійснення витрат своєї установи і також на витрати підвідомчих установ.
Виходячи з цього нижчі розпорядники коштів залежно від обсягу наданих їм прав поділяються на:
· розпорядників бюджетних коштів другого ступеня;
· розпорядників бюджетних коштів третього ступеня.
Розпорядниками бюджетних коштів другого ступеня є керівники установ, які одержуть кошти від головних розпорядників на здійснення витрат цієї установи і для розподілу між підвідомчими установами та організаціями.
Розпорядниками бюджетних коштів третього ступеня є керівники установ, які одержуть бюджетні кошти тільки на витрати цієї установи.
Головні розпорядники у порівнянні з нижчими розпорядниками наділені найбільшими правами, обов’язками і відповідно несуть більшу відповідальність:
· розглядають і затверджують кошториси і плани асигнувань підвідомчої їм установи;
· складають зведені кошториси в цілому по міністерству, відомству, управлінню, відділу;
· здійснюють в установленому порядку перерозподіл отриманих асигнувань між розпорядниками коштів нижчого рівня;
· здійснюють постійну перевірку законності та ефективності використання бюджетних коштів підвідомчими їм установами;
· несуть відповідальність за виконання кошторису не тільки відомства в цілому, а й усіх підвідомчих їм установ;
· здійснюють контроль за ефективністю використання бюджетних коштів і станом обліку і звітності в цих установах.
Нижчі розпорядники другого ступеню, які мають підвідомчу мережу, одержують бюджетні кошти від головних розпорядників як на здійснення витрат по своїй установі, так і для переказу підвідомчим установам. Вони несуть відповідальність за використання бюджетних асигнувань перед головним розпорядником.
Що стосується розпорядників третього ступеня, які не мають у своєму підпорядкуванні підвідомчих установ, вони одержують бюджетні кошти від вищого розпорядника тільки на утримання своєї установи. Вони не користуються правом подальшого перерозподілу бюджетних коштів.
4. Облік фінансування через органи Державного казначейства
Бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету, фінансуються за другою формою – через органи Державного казначейства, яким в установах Національного банку та уповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, відкриваються єдині казначейські рахунки відповідно до наказу Головного управління Державного казначейства України. У перспективі органи Державного казначейства виконуватимуть функції бюджетного банку.
Єдиний казначейський рахунок – це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства в установах банків, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі державного бюджету і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачуються інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.
При фінансуванні розпорядників бюджетних коштів через територіальні органи Державного казначейства всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються і в свою чергу їм в органах Державного казначейства відкриваються реєстраційні рахунки, кількість яких у конкретного розпорядника коштів залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.
Реєстраційний рахунок – це рахунок, що відкритий в органах Державного казначейства розпорядникам коштів для обліку їх видатків.
З метою забезпечення попереднього контролю за витрачанням коштів державного бюджету документи, які підтверджують необхідність проведення оплати рахунка, перевіряються відносно доцільності та ефективності витрат. Суми, які підлягають перерахуванню, звіряються з кошторисом доходів і видатків установи, з залишками невикористаних асигнувань за кодами економічної класифікації.
Оформлення розрахункових документів на оплату здійснюється відповідним управлінням (відділом) Державного казначейства в день їх надходження.
Відмітка про дозвіл на проведення оплати ставиться на першому екземплярі прийнятих платіжних доручень у вигляді відтиску штампа казначея. У випадках, коли доцільність проведення оплати рахунка викликає сумнів, строк надання дозволу на оплату може бути продовжений. Розрахункові документи, які підтверджують необхідність оплати рахунків, до здійснення оплати залишаються в органі Державного казначейства. Підготовлені платіжні доручення надаються в уповноважений банк у вигляді електронних розрахункових документів в системі “клієнт-банк”.
Рух коштів установи на реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства ведеться на рахунку 32 “Рахунки в казначействі”.
Зарахування коштів на реєстраційні рахунки відображається за дебетом рахунка 32 “Рахунки в казначействі”, а перерахування – за кредитом.
Облік операцій щодо руху коштів на реєстраційних рахунках ведеться в меморіальному ордері № 2.
Аналітичний облік отриманих асигнувань ведеться в картці аналітичного обліку отриманих асигнувань та в книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань.
5. Поняття бюджетної класифікації та її структура. Склад і класифікація видатків
Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють в процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій.
Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню (тобто не створюють і не компенсують фінансові вимоги). Видатки можуть бути відплатними, тобто такими, що обмінюються на товар чи послугу, або невідплатними.
Видатки – це суми коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, встановлених кошторисом.
Видатки мають досить складну структуру, а тому представлені у вигляді класифікації.
Бюджетна класифікація – це перерахунок і науково обгрунтоване групування доходів і витрат бюджету, приведених у визначену систему. Вона забезпечує єдність аналітичного обліку в усіх ланках, спрощує як облік, так і складання звітності – в цьому заключається її значення для бухгалтерського обліку.
Бюджетна класифікація видатків багаторівнева і представляє собою розмежування видатків за економічними ознаками. Тобто класифікаційною ознакою виступають єдині економічні категорії.
Особливістю нової бюджетної класифікації є чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування на фонд оплати праці тощо).
Саме такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.
Крім того, нова класифікація видатків дає можливість оперувати поняттям “видатки” не тільки на мікроекономічному рівні щодо бюджетних установ як господарських одиниць, але й на рівні загальних державних видатків, тобто на макроекономічному рівні.
Бюджетна класифікація складається з таких розділів:
· класифікація доходів бюджету;
· класифікація видатків бюджету;
· класифікація фінансування бюджету;
· класифікація боргу.
В свою чергу, видатки бюджету класифікуються за:
· функціональною ознакою;
· відомчою ознакою;
· економічною ознакою.
Функціональна класифікація характеризує склад видатків бюджету за галузями народного господарства (державне управління, судова влада, національна оборона, освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, охорона здоров’я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт та ін.).
Відомча класифікація представлена у вигляді переліку головних розпорядників бюджетних коштів (міністерства, управління, відомства, комітети, служби та ін.).
Економічна класифікація відповідає класифікації доходів і складається з:
· поточних видатків, які пов’язані з оплатою товарів і послуг, субсидій і поточних трансфертів;
· капітальних видатків, пов’язаних з придбанням основного капіталу (придбанням предметів і обладнання терміном служби більше року, капітальне будівництво і капітальний ремонт), створенням державних запасів і резервів, придбанням землі і нематеріальних активів, капітальних трансфертів.
Залежно від джерел покриття видатки поділяються на:
· видатки загального фонду;
· видатки спеціального фонду.
Залежно від етапу руху бюджетних коштів видатки поділяються на:
· касові;
· фактичні.
6. Облік касових видатків
При обліку виконання кошторису видатки поділяються на касові і фактичні.
Касові видатки – це кошти, перераховані Державним казначейством або фінансовими органами та видані безготівково або готівкою міністерствам, відомствам, установам.
Під касовими видатками розуміють суми, отримані установами з реєстраційних або поточних рахунків для використання.
Як приклад касових видатків можна навести такі операції: отримання готівки в касу на виплату заробітної плати, коштів на відрядження, для придбання матеріальних цінностей через підзвітних осіб, перераховані постачальникам тощо.
Облік касових видатків дає змогу контролювати загальний стан виконання бюджету і порівняння з фактичними видатками показує хід виконання бюджету за видатками.
Облік касових видатків ведеться на синтетичних 32 “Рахунки в казначействі” у розрізі відповідних субрахунків. По дебету фіксуються суми грошових коштів, що були отримані у вигляді фінансування і плати за деякі послуги, по кредиту фіксуються факти використання вказаних грошових коштів чи повернення плати, тобто здійснені касові видатки.
Облік операцій з руху грошових коштів при меморіально-ордерній формі обліку ведеться в меморіальному ордері № 2. У випадку, коли установа має незначний обсяг операцій за вказаними рахунками, облік ведеться на картках ф. 292-а або в книзі ф. 292.
До касових видатків належать також суми грошових коштів, переведених з поточних чи реєстраційних рахунків для наступних розрахунків з постачальниками акредитивами або чеками з лімітованих чекових книжок.
Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок з поточних чи реєстраційних рахунків і доданих до них документів у меморіальних ордерах. Синтетичний облік касових видатків ведеться в тих самих реєстрах, що й синтетичний облік руху грошових коштів на поточних чи реєстраційних рахунках.
Аналітичний облік касових видатків ведеться по кожному поточному чи реєстраційному рахунку в розрізі кодів функціональної та економічної класифікації.
7. Облік фактичних видатків
Фактичні видатки – це видатки, проведені за рахунок бюджету тим чи іншим установам. До них включаються видатки, які проведені, але не оплачені через відсутність коштів, і такі, які обліковуються за місцем проведення видатків. Фактичні видатки дають повну уяву про витратну частину бюджету.
Під фактичними видатками розуміють дійсні видатки установ для виконання кошторису. Ці видатки повинні бути підтверджені відповідними первинними документами. Прикладами фактичних видатків є: нарахована заробітна плата працівникам; витрати на продукти харчування; затверджено авансовий звіт по видатках на відрядження та ін.
Фактичні видатки обліковуються на рахунку 80 “Видатки із загального фонду”, а також на рахунку 81 “Видатки спеціального фонду”.
Обидва рахунки є активними. По дебету фіксуються суми фактичних видатків, проведених протягом року, по кредиту наприкінці року відбувається списання сум фактичних видатків за рахунок джерел їх фінансування.
Аналітичний облік фактичних видатків за рахунком 80 “Видатки із загального фонду” в установах, що здійснюють облік виконання кошторису самостійно, ведеться за кожним субрахунком в книзі видатків за кодами економічної класифікації видатків. У централізованих бухгалтеріях аналітичний облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться в книзі обліку фактичних видатків у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету за всіма установами комплексно, з виділенням у відповідних графах видатків кожної окремої установи.
Аналітичний облік фактичних видатків за рахунком 81 “Видатки спеціального фонду” ведеться в розрізі видів спеціальних коштів і кодів економічної класифікації в книзі обліку спеціальних коштів. У централізованих бухгалтеріях облік цих видатків ведеться також і за кожною установою, що обслуговується.
Касові і фактичні видатки на практиці здебільшого не збігаються у часі, тому що в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: касовий метлд (коли запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів незалежно від періоду, до якого вони належать) і метод нарахувань (за яким запис операцій відбувається в момент їх здійснення).
В тих випадках, коли частина грошових коштів на рахунках у банку чи в казначействі обертається на поповнення запасів матеріалів, вважається у розрахунках (дебіторська заборгованість), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум і готівки в касі або використовується на погашення кредиторської заборгованості, що виникла раніше, фактичні видатки менші за касові. Якщо установа має в своєму розпорядженні запаси матеріалів, то фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт можуть перевищувати касові, оскільки витрата матеріалів не викликає зменшення грошових коштів на рахунках.
Якщо касові та фактичні видатки збігаються в часі, вони називаються прямими видатками. Наприклад, якщо кошти, отримані з банку чи казначейства, витрачені за прямим призначенням відповідно до кошторису (видатки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та інші послуги), то фактичні видатки збігаються з касовими.
ТЕМА 4. ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ
1. Каса як окремий структурний підрозділ бюджетних організацій і установ.
2. Документальне оформлення надходження грошових коштів.
3. Документальне оформлення використання грошових коштів.
4. Порядок ведення касової книги.
5. Організація обліку касових операцій у бухгалтерії бюджетних установ.
1. Каса як окремий структурний підрозділ бюджетних організацій і установ
2. Документальне оформлення надходження грошових коштів
Касові операції здійснюються на підставі належним чином оформлених документів, а саме прибуткових і видаткових касових ордерів та інших документів.
Касові ордери – це документи, що засвідчують надходження грошей до каси та їх витрачання за цільовим призначенням.
Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі прибуткового касового ордера, який підписується головним бухгалтером або уповноваженими на це особами.
При цьому особі, яка здала гроші, після отримання їх касиром, видається квитанція, що підписана головним бухгалтером і касиром.
Готівку в касу з поточних (реєстраційних) рахунків касир отримує за грошовими іменними чеками. Установи, які не перейшли на казначейське обслуговування використання бюджетних і позабюджетних коштів, мають свою чекову книжку, яку отримують у банку і зберігають у касі разом з іншими цінностями. Решті установ грошові чеки виписуються органами державного казначейства на підставі заявки на видачу готівки.
Заявки подаються органам Державного казначейства України у двох примірниках, один з яких після видачі готівки повертається розпоряднику бюджетних коштів із відповідним відбитком штампа казначея, зберігається як обов’язковий документ і є додатком до бухгалтерських реєстрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.
3. Документальне оформлення використання грошових коштів
Видача готівки з каси установи або організації проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.
Документи на видачу готівки повинні підписуватися керівником і головним бухгалтером або особами, які на це уповноважені. До видаткових ордерів можуть бути додані заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, розрахунках тощо є дозволяючий надпис керівника, то підпис керівника на видаткових касових ордерах не є обов’язковим.
Видача готівки особам, яких немає у штатному розписі установи, проводиться на підставі видаткових касових ордерів, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою відомістю.
Виплати, пов’язані з оплатою праці, стипендій, проводяться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача.
На титульній сторінці платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться дозволяючий надпис про видачу готівки за підписами керівника та головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки та суми (гривень – словами, копійок – цифрами).
4. Порядок ведення касової книги
5. Організація обліку касових операцій у бухгалтерії бюджетних установ
Для обліку наявності, руху і залишків готівки в касі використовується активний рахунок 30 “Каса”, до якого відкриваються наступні субрахунки:
301 “Каса в національній валюті”;
302 “Каса в іноземній валюті”.
Бухгалтерські записи ведуть на підставі перевірених відривних листів (другий примірник касової книги) і доданих до них документів.Залишок і надходження грошових коштів відображають за дебетом рахунка 30 “Каса”, а видану готівку – за кредитом.
Рис. 4.1. Схема обліку касових операцій
Наприкінці місяця у меморіальному ордері № 1 підраховують надходження і витрачання готівки та визначають на 1-е число наступного місяця залишок коштів у касі, який повинен бути тотожним такому ж показнику у касовій книзі.Підсумкові дані записують у книгу Журнал-Головна.
ТЕМА 5. ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ
1. Суть розрахунків, причини їх виникнення. Завдання обліку розрахунків.
2. Облік розрахунків з підзвітними особами.
3. Облік розрахунків за виконані роботи та надані послуги.
4. Облік розрахунків зі страхування.
5. Облік розрахунків за податками та платежами.
6. Облік розрахунків з різними дебіторами.
7. Облік розрахунків з різними кредиторами.
1. Суть розрахунків, причини їх виникнення. Завдання обліку розрахунків
В процесі виконання кошторису доходів і видатків бюджетні установи вступають у грошові відносини, які здійснюються як у готівковій, так і у безготівковій формі.
Готівкова форма розрахунків застосовується переважно для розрахунків з фізичними особами, але й юридичні особи мають право розраховуватися між собою за матеріальні цінності готівкою, отриманою з власних рахунків у межах наявних коштів.
Готівкові розрахунки:
· розрахунки із заробітної плати;
· розрахунки із стипендіатами;
· розрахунки із депонентами;
· розрахунки з підзвітними особами;
· розрахунки за спеціальними видами платежів;
· розрахунки за відшкодування завданих збитків.
Безготівкові розрахунки:
· розрахунки за податками і платежами;
· розрахунки з покупцями і замовниками;
· розрахунки в порядку планових платежів;
· розрахунки зі страхування;
· розрахунки за коштами, одержаними на видатки за дорученнями;
· розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами.
У бюджетних установах надається перевага безготівковим розрахункам.
Безготівкові розрахунки – це розрахунки, які здійснюються без участі готівки, шляхом списання коштів з поточного, реєстраційного рахунка платника і зарахування їх на рахунок отримувача.
Безготівкові розрахунки здійснюються на основі наступних принципів:
· обов’язкове зберігання установами коштів на реєстраційному або поточному рахунках банків (крім перехідних залишків у касі);
· відсутність права вибору установи банку для відкриття рахунка, так як перелік уповноважених банків, які обслуговують бюджетні установи, обмежений постановою НБУ. Крім того, реєстраційні рахунки відкриваються не в установах банків, а в органах Державного казначейства;
· самостійність вибору бюджетною установою форм безготівкових розрахунків. Установи банків можуть тільки рекомендувати, яку форму розрахунків використовувати;
· терміновість здійснення платежів;
· списання коштів із рахунків установи здійснюється тільки за розпорядженням власника;
· проведення платежів у межах залишків коштів на рахунках платника.
Основні завдання обліку розрахункових операцій у бюджетних установах:
· своєчасне відображення наявності та руху (надходження та вибуття) грошових коштів на рахунках бюджетних установ;
· забезпечення контролю за раціональним використанням коштів на реєстраційних і поточних рахунках бюджетних установ;
· правильність відображення розрахункових операцій;
· забезпечення контролю за своєчасністю платежів і дотриманням встановленого порядку розрахунків;
· забезпечення своєчасного проведення інвентаризації розрахунків та достовірного відображення у звітності стану розрахунків.
2. Облік розрахунків з підзвітними особами
Більшість розрахунків бюджетних установ здійснюється в безготівковій формі, а значна їх частина – готівкою через підзвітних осіб.
Підзвітні особи – це працівники даної установи, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу керівника.
Підзвітні суми в бюджетних установах видаються на такі цілі:
· на господарські видатки;
· на службові відрядження;
· на наукові експедиції.
Строки, протягом яких підзвітні особи зобов’язані здати до бухгалтерії невикористану готівку і авансовий звіт:
· протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження, якщо гроші були видані на витрати на відрядження;
· протягом десяти робочих днів із дня видачі готівки в підзвіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, і заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту;
· наступного робочого дня після видачі на всі інші виробничі (господарські) потреби.
Видатки на наукові експедиції здійснюються через підзвітних осіб згідно з певними інструкціями АН України. Основна маса авансів видається під звіт на службові відрядження у межах сум, необхідних відрядженим особам на оплату вартості проїзду до місця відрядження і назад, добових і витрат на наймання житлового приміщення.
Службове відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певний строк в інший населений пункт для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Державним службовцям, а також іншим особам, які відправляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтверджуючих документів відшкодовуються витрати:
· з наймання житлового приміщення в межах норм відшкодування видатків з урахуванням побутових послуг (прання, чищення, ремонт взуття, прасування одягу), що надаються готелях, - у розмірі не більше 10 % норм добових видатків за всі дні проживання;
· транспортні витрати, тобто видатки на проїзд до місця призначення та під час відрядження з урахуванням страхових платежів;
· видатки на службові телефонні переговори в розмірах, погоджених з керівником установи;
· видатки на харчування, вартість якого включається у вартість проживання в готелі, при одноразовому харчуванні – не більше 20 %, при дворазовому – не більше 45 %, при триразовому – не більше 65 % норми добових витрат;
· видатки на оформлення закордонних паспортів, дозволу на в’їзд, суми комісійних (при обміні валюти).
Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивному субрахунку 362 “Розрахунки з підзвітними особами”. По дебету цього субрахунка відображаються грошові суми, які видані під звіт з каси, а також суми перевитрат, що відшкодовуються підзвітній особі. По кредиту субрахунка 362 “Розрахунки з підзвітними особами” відображають суми, які підтверджені відповідними звітами і документами, а також внесена в касу готівка в погашення невикористаних авансів.
Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, які отримали гроші під звіт.
Сальдо на субрахунку 362 “Розрахунки з підзвітними особами” може бути як дебетовим, так і кредитовим.
Дебетове сальдо показує залишки отриманих під звіт авансів, за якими не надані авансові звіти.
Кредитове сальдо відображає величину перевитрачання по авансовому звіту порівняно з сумою, отриманою під звіт.
Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в меморіальному ордері 8.
3. Облік розрахунків за виконані роботи та надані послуги
У результаті здійснення своєї діяльності, тобто при виконанні кошторисів доходів і видатків, у бюджетних установ виникають поточні зобов’язання.
Зобов’язання виникають через існуючі борги установи щодо передачі певних активів або надання послуг іншим установам у майбутньому. Одним із видів поточних зобов’язань бюджетних установ є кредиторська заборгованість постачальникам та підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги.
Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт тощо).
Підрядники – це спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.
Розрахунки з постачальниками і підрядниками за виконані роботи та надані послуги проводяться на підставі документів постачальників:
· накладних;
· рахунків-фактур;
· актів прийнятих робіт, послуг;
· товарно-транспортних накладних тощо.
У бюджетних установах розрахунки з постачальниками, підрядниками і замовниками за виконані роботи та надані послуги з капітального будівництва, надання послуг у наукових бюджетних установах, виробничих майстернях і підсобних господарствах обліковуються на рахунку 63 “Розрахунки за виконані роботи”.
Аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведуть на картках форми № 292-а в розрізі кожного постачальника та підрядника.
4. Облік розрахунків зі страхування
Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
До нарахувань на Фонд оплати праці належать:
· збір до Пенсійного фонду; 36, 3 %, Утримання – 3.6 %
Облік розрахунків зі страхування ведеться на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”.
По кредиту цього рахунка відображаються нараховані зобов’язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, по дебету – погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.
Облік розрахунків зі страхування ведеться у меморіальному ордері № 5.
Страхові внески сплачуються одночасно зі сплатою прибуткового податку після закінчення календарного місяця, не пізніше терміну отримання в установах банків коштів на виплату заробітної плати.
За рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням виплачується допомога з:
· тимчасової непрацездатності;
· вагітності та пологів;
· народження дитини;
· догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
· поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);
· забезпечення одноразових заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування, утримання санаторіїв-профілакторіїв).
За рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплачується допомога з:
· безробіття (зокрема одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності);
· професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
· часткового безробіття;
· безробіття та матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;
· поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Крім того, за рахунок цього фонду надаються соціальні послуги з:
· професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та профорієнтації;
· пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні (створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних);
· фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних.
Аналітичний облік розрахунків зі страхування ведеться на багатографних картках форми № 283 у розрізі фондів.
5. Облік розрахунків за податками та платежами
Бюджетні установи, отримуючи доходи за рахунок асигнувань з державного та місцевих бюджетів, є платниками податків і платежів в бюджет і мають з ним постійні розрахунки.
Податки і платежі за рахунок бюджетних установ:
· податок на прибуток;
· податок на додану вартість;
· податок на землю;
· податок з власників транспортних засобів;
· виручка від реалізації будівель і споруд;
· інші платежі.
Податки і платежі фізичних осіб, утримані через бухгалтерію бюджетної установи:
· прибутковий податок;
· різниця в цінах за нестачами матеріальних цінностей та іноземної валюти;
· інші платежі.
Розрахунки з бюджетом обліковуються на рахунку 64 “Розрахунки за податками та платежами”.
Порядок оподаткування прибутку бюджетних установ регламентовано Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Згідно із Законом податок на прибуток, отриманий від підприємницької діяльності, сплачують бюджетні установи, які не відносяться до неприбуткових, а неприбуткові організації сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності.
· Податок з доходів фізичних осіб в- 15%
Законом України “Про плату за землю” передбачено, що установи, які користуються пільгами щодо земельного податку, здають в оренду земельні ділянки, окремі будинки або їх частини іншим суб’єктам підприємницької діяльності, сплачують податок на землю на загальних підставах. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку і встановлюється залежно від грошової оцінки землі.
Бюджетні установи сплачують земельний податок за рахунок свого прибутку. Одночасно земельний податок включається до складу валових витрат. Отже, він зменшує суму оподатковуваного прибутку і податок на прибуток.
Операції з обліку розрахунків за платежами і податками в бюджет відображається в різних меморіальних ордерах, на підставі яких робляться записи в книгу Журнал-Головна.
Аналітичний облік розрахунків за податками та платежами ведеться окремо за кожним видом податків і платежів на картках форми № 292-а (у книзі ф. 292).
6. Облік розрахунків з різними дебіторами
Бюджетна установа відповідно до діючого законодавства не повинна мати ніяких боргових зобов’язань. Однак у практичній діяльності трапляються випадки утворення дебіторської заборгованості. Вона виникає у зв’язку з тим, що бюджетна установа має право перераховувати гроші авансом.
Під дебіторами розуміють підприємства, організації, фізичних осіб, які мають відносно даної установи дебіторську заборгованість.
Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших організацій, фізичних осіб, підприємств перед даною установою.
Облік дебіторської заборгованості в бюджетних установах ведеться на рахунку 36 “Розрахунки з іншими дебіторами”.
Основними видами дебіторської заборгованості в бюджетних установах є:
· розрахунки в порядку планових платежів;
· розрахунки з підзвітними особами;
· розрахунки за відшкодування завданих збитків;
· розрахунки з іншими дебіторами.
Розрахунки в порядку планових платежів
Розрахунки в порядку планових платежів у бюджетних установах застосовуються за наявності постійних господарських зв’язків з різними установами та організаціями за поставками матеріальних цінностей і наданням послуг, наприклад, при розрахунках з продовольчими базами за продукти харчування, з госпрозрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за отримані талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту.
Розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів здійснюються не за кожною окремою угодою, пов’язаною з відвантаженням товару чи наданням послуг, а шляхом періодичного перерахування постачальнику коштів з поточних чи реєстраційних рахунків шляхом виписування платіжних доручень у строки і в розмірах, наперед обумовлених сторонами.
Для обліку розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів передбачено субрахунок 361 “Розрахунки в порядку планових платежів”. За дебетом цього субрахунка записуються суми перерахованих планових платежів, за кредитом – записується вартість отриманих матеріальних цінностей, прийнятих робіт і послуг.
Аналітичний облік розрахунків за субрахунком 361 “Розрахунки в порядку планових платежів” ведеться в меморіальному ордері № 7, в якому для кожного постачальника відводиться необхідна кількість рядків для відображення операцій протягом місяця. Записи у відомість здійснюються за кожним документом (платіжне доручення, накладна, рахунок) в міру здійснення операцій, але не пізніше наступного дня після надходження документів до бухгалтерії.
Облік розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів може також вестись на картках ф. № 292-а або у книгах ф. № 292.
Розрахунки за відшкодування завданих збитків
Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на субрахунку 363 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”. У дебет цього субрахунка на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків; за кредитом – записуються суми, що надійшли в касу або утримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків.
Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім’я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків.
Розрахунки з іншими дебіторами
Інші дебітори – це установи, організації, особи, крім тих з них, розрахунки з якими обліковують на решті субрахунків класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”.
Для обліку розрахунків з іншими дебіторами призначено субрахунок 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”. За дебетом цього субрахунка записується збільшення дебіторської заборгованості, а за кредитом – її погашення.
На субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” обліковуються розрахунки з іншими дебіторами установи, а саме розрахунки за матеріальні цінності, за виконані роботи та надані послуги, за пред’явленими рахунками, розрахунки за претензіями і боргами, а також розрахунки із студентами та учнями навчальних закладів за користування гуртожитком і постільними речами.
Облік розрахунків із дебіторами ведуть позиційним способом у меморіальному ордері № 4.
7. Облік розрахунків з різними кредиторами
Кредитори – це підприємства, організації, установи, фізичні особи, перед якими дане підприємство має кредиторську заборгованість.
Кредиторська заборгованість – це заборгованість підприємства, організації, установи іншим підприємствам, організаціям тощо.
Кредиторська заборгованість у бюджетних установах виникає найчастіше через невиконання установами своїх зобов’язань.
Облік кредиторської заборгованості бюджетних установ ведеться на рахунках класу 6 “Поточні зобов’язання”, який об’єднує рахунки, призначені для обліку зобов’язань установи, що виникають у процесі її діяльності, і погашення яких здійснюється протягом одного бюджетного року.
До поточних зобов’язань бюджетної установи належать:
· заборгованість за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки із заробітної плати;
· заборгованість із заробітної плати штатного і нештатного персоналу, із допомоги за тимчасовою непрацездатністю, за стипендіями аспірантам та учням;
· зобов’язання за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на соціальне страхування та індивідуальне страхування працівників;
· авансові платежі, отримані від фізичних і юридичних осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;
· кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги.
Облік кредиторської заборгованості ведеться на рахунках:
· 60 “Короткострокові позики”;
· 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”;
· 62 “Короткострокові векселі видані”;
· 63 “Розрахунки за виконані роботи”;
· 64 “Розрахунки за податками і платежами”;
· 65 “Розрахунки зі страхування”;
· 66 “Розрахунки з оплати праці”;
· 67 “Розрахунки за іншими операціями”.
На рахунку 60 “Короткострокові позики” обліковуються суми короткострокових позик, отриманих відповідно до чинного законодавства.
На рахунку 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” обліковується поточна заборгованість за зобов’язаннями, термін сплати за якими настане в наступному році.
На рахунку 62 “Короткострокові векселі видані” ведеться облік векселів, виданих установою згідно з нормативно-правовими актами України, і термін сплати яких встановлено протягом поточного року.
На рахунку 67 “Розрахунки за іншими операціями” ведуться розрахунки з депонентами, розрахунки за депозитними сумами, сумами за дорученнями, за спеціальними видами платежів, а саме: з батьками за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах, за навчання дітей у музичних школах, з робітниками і службовцями за форменний одяг, харчування та розрахунки з іншими кредиторами.
Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться на субрахунку 675 “Розрахунки з іншими кредиторами” позиційним способом у меморіальному ордері № 6, на картках ф. № 292-а або у книзі ф. № 292.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 34; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!