Автономія у поєднанні з відповідальністю.
ВНЗ повинні мати право формувати свою стратегію, визначати власні пріоритети у навчанні та проведенні наукових досліджень, витрачати ресурси, профілювати свої програми, встановлювати власні критерії для прийому викладачів і студентів.
Університети потребують необхідної організаційної свободи, чітких та сприятливих умов регулювання і достатнього фінансування. Конкуренція, яка повинна мати місце, не може бути зведена до комерції.
Освіта як відповідальність перед суспільством.
Першочергово зазначення набуває відповідальність ВНЗ за якість освіти і підготовки фахівців. Зона європейської вищої освіти і українська вища школа, як її структурний елемент, повинні будуватися на європейських традиціях відповідальності системи освіти перед суспільством; на широкому і відкритому доступі як до двоступеневого так і після ступеневого навчання; на освіті для розвитку особистості та навчанні протягом усього життя; на громадянськості та принципах соціальної діяльності освіти.
Вища освіта, ґрунтована на наукових дослідженнях.
Цей принцип спирається на тезу, згідно якої наукові дослідження є рушійною силою вищої освіти. Тому створення Зони європейської вищої освіти має відбуватися одночасно зі створенням Зони європейських наукових досліджень.
Організація диверсифікації.
Диверсифікація (лат. diversus – різний і facere – робити) – полягає у широкій різноманітності навчальних закладів, навчальних програм і органів управління освітою. Традиційно європейська вища школа характеризується різноманітністю мов, національних освітніх систем, типів ВНЗ, орієнтацією профілів підготовки і навчальних планів. Водночас її ефективність залежить від здатності оптимально організовувати це різноманіття з отриманням позитивних результатів. Завданням Болонських угод є не уніфікація європейських ВНЗ, а забезпечення змін і полегшення умов для координації та зближення (конвергенції) освітніх систем з урахуванням національних і європейських особливостей.
|
|
|
Реформування національної системи вищої освіти України згідно зазначених вище напрямів сприятиме її наближенню до європейських стандартів. Якість процесів оновлення, які відбуваються в сучасних українських ВНЗ, дають підстави для впевненості у можливості подальшого примноження інтелектуального багатства нації і забезпечення успішності соціально-економічного розвитку української держави.
Загальна характеристика педагогічного процесу у вищій школі України згідно Болонських вимог.
Педагогічний процес належить до центральної категорії педагогіки вищої школи. Він виражає внутрішньопов’язану сукупність процесів, суть яких полягає в тому, що досвід навчальної, професійної, виховної, соціальної, культурно-просвітницької та інших видів діяльності у багатогранності й складності перетворюється на знання, навички, вміння, ідеали, цінності, якості, установки і риси студента, його освіченість та ідейність, культуру й здібності, звички й характер. Отже, у педагогічному процесі об’єктивне, соціальне переходить у суб’єктивне, індивідуально-психологічне надбання студента.
|
|
|
Зазначимо: цілісність педагогічного процесу досягається органічною єдністю процесів навчання, виховання, формування та розвитку.
За визначенням М. М. Козяр педагогічний процес у ВНЗ – це цілеспрямована, змістовна й організована взаємодія суб’єктів і об’єктів навчально-виховного процесу з метою розвитку, виховання, соціалізації, фахової та громадянської підготовки студентів. [20, с.61].
Основні структурні компоненти педагогічного процесу як системи: завдання педагогічного процесу; суб’єкти і об’єкти системи; змістовна структура (виховання, навчання (самоосвіта), розвиток, формування); організаційна структура (фахова підготовка, навчальна, наукова. Виховна, соціальна, культурно-просвітницька, фізична й інші види діяльності); педагогічна діяльність; результат. Найважливіші компоненти педагогічного процесу – навчання й виховання, котрі сприяють внутрішнім процесам зміни освіченості, вихованості й розвитку студентів, а також рівня сформованості їхніх морально-психологічних і фахових якостей.
|
|
|
Основні завдання педагогічного процесу:
ü підготовка студентів до виконання завдань професійної діяльності в сучасних умовах;
ü цілеспрямоване формування студента – громадянина, глибоко відданого своїй Батьківщині, який має високі моральні якості, свідомо й бездоганно виконує закони;
ü оволодіння студентами такою системою фахових знань і вмінь, а також практичними навичками, котрі б забезпечили ефективне практичне застосування за будь-якої діяльності;
ü гарантування цілеспрямованого розвитку духовних сил, інтелектуальних, фізичних моральних, психологічних та громадянських якостей кожного студента;
ü вироблення у студентів емоційно-вольової стійкості, психологічної готовності до подолання професійних труднощів. [20, с.64].
Завдання педагогічного процесу визначають взаємозалежну та взаємообумовлену діяльність суб’єктів і об’єктів цієї складової системи. Суб’єкти педагогічного процесу – це науково-педагогічні працівники, науковий, навчальний і соціально-виховний відділи (центри). Об’єкт педагогічного процесу ВНЗ становлять усі студенти й студентські групи.
|
|
|
Процес навчання у вищій школі має свої особливі риси (І. В. Туркот) [34, с. 126 – 127]:
Ø Кожна наукова дисципліна вивчається студентами у її динаміці. Викладачеві слід надавати інформацію про виникнення, становлення і розвиток певної науки перспективи вирішення її актуальних проблем.
Ø Обов’язковою умовою навчального процесу у сучасній вищій школі є його поєднання з науковими дослідженнями. Викладач має поєднувати викладання з активною дослідною роботою в галузі науки, яку він викладає, та власним прикладом стимулювати студентів до дослідницької роботи.
Ø Має місце великий об’єм самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, спрямованої на опрацювання різних наукових джерел при підготовці до лекцій, семінарсько-практичних занять, написанні рефератів, курсових і дипломних робіт тощо.
Ø Однією з найбільших важливих особливостей навчального процесу у сучасному ВНЗ є його спрямованість на ефективну професійну підготовку майбутніх фахівців. Ідея професійної спрямованості викладання всіх навчальних дисциплін повинна бути провідною. У зв’язку з цим викладачі повинні знати специфіку професійної діяльності майбутніх фахівців, їх провідні професійні функції і концентрувати на них увагу у процесі навчання.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!