Питання для підготовки до заліку. 1. Поняття та зміст діяльності з виявлення злочинця.



1. Поняття та зміст діяльності з виявлення злочинця.

2. Розшук обвинуваченого як один із видів пошуково-пізнавальної діяльності суб’єктів пізнання.

3. Сутність поняття «викриття злочинця». Схема діяльності з викриття злочинця.

4. Уявне моделювання як метод пізнання дійсності.

5. Ретроспективне моделювання як один з напрямків уявного моделювання.

6. Перспективне моделювання як один з напрямків розумової діяльності.

7. Поняття, функції, мета і принципи планування розслідування злочинів.

8. Версія як логічна основа планування розслідування.

9. Форми і види планування і планів розслідування.

10. Зведене календарне планування як ефективний засіб раціонального поєднання усіх видів робіт.

11.  Основні елементи планування розслідування.

12. Роль слідчих версій у плануванні розслідування.

13. Особливості планування розслідування за версіями.

14. Особливості складання плану розслідування у багатоепізодній справі. Структура та зміст плану.

15. Особливості планування розслідування щодо осіб, які вчинили злочин.

16. Поняття та сутність календарного планування роботи слідчого.

17. Поняття та сутність зведеного календарного планування роботи слідчого.

18.Техніка складання зведеного календарного плану роботи.

19. Поняття та сутність узгодженого планування проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

20. Особливості складання узгодженого плану проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

22. Поняття групового методу розслідування злочинів.

23. Умови і порядок формування слідчих груп.

24. Повноваження керівника слідчої групи та його роль в організації її діяльності.

25. Способи розподілу роботи в слідчій групі.

26. Планування розслідування при груповому методі проведення слідства.

27. Організація взаємного інформування про результати роботи кожного з членів слідчої групи.

28. Правові підстави та особливості формування слідчо-оперативної групи для розкриття та розслідування конкретного злочину (злочинів).

29. Особливості організації діяльності слідчо-оперативних груп для розкриття та розслідування конкретного злочину (злочинів).

30. Порядок формування чергової слідчо-оперативної групи та організація її роботи при виїзді на місце події.

31. Організація роботи слідчо-оперативної групи при розслідуванні злочинів.

32. Види планів, що складають члени слідчо-оперативної групи.

33. Особливості планування розслідування злочинів слідчо-оперативною групою.

34. Порядок формування міжвідомчих слідчих груп та підстави для їх створення. Склад міжвідомчих слідчих груп.

35. Порядок призначення керівника міжвідомчої слідчої групи. Його організаційно-управлінські повноваження.

36. Особливості організації роботи міжвідомчої слідчої групи.

37. Особливості планування роботи в міжвідомчій слідчій групі.

38. Основні напрямки та цілі вивчення особи обвинуваченого.

39. Обсяг вивчення особи обвинуваченого.

40. Дані про особу обвинуваченого, що мають бути встановлені у кожній кримінальній справі.

41. Методи вивчення особи обвинуваченого.

42. Фіксація результатів вивчення особи обвинуваченого.

43. Основні напрямки та мета вивчення особи потерпілого.

44. Психологічна характеристика потерпілого

45. Методи вивчення особи потерпілого.

46. Фіксація результатів вивчення особи потерпілого.

47. Використання даних про особу потерпілого в процесі розслідування Особливості вивчення особи потерпілого.

48. Фіксація результатів вивчення особи потерпілого.

49. Використання даних про особу потерпілого в процесі розслідування.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 230;