Підвищення експлуатаційної готовності електроприводів



 

Високоефективне функціонування робочих машин і механізмів можливо лише при надійній роботі електроприводів їхніх виконавчих органів. Основи такої надійної роботи закладаються вже на стадії проектування і конструювання ЕП, коли за допомогою розглянутих у цій лекції технічних заходів забезпечується мінімально можлива інтенсивність відмовлень ЕП і тим самим максимальні часи наробітку до відмовлення.

Однак максимально високі показники надійності ЕП ще не гарантують високу експлуатаційну готовність до роботи машин і механізмів, які ним приводяться у рух. Наприклад, відмовлення в електроприводах можуть виникати рідко, але вимагають великого часу для їх виявлення та ліквідації або, як кажуть, великого часу відновлення працездатності ЕП. У цьому випадку технологічне устаткування буде значний час простоювати, що викликає економічні збитки. Таким чином, експлуатаційна готовність електроприводу визначається також пристосованістю його до виявлення несправностей і відмовлень та усуненню їх шляхом ремонтів і технічного обслуговування, що було раніше названо ремонтопридатністю.

Кількісно експлуатаційна готовність ЕП визначається коефіцієнтом готовності Кг.

                                                                  (15.10)

де Твідм – середній наробіток до відмовлення, год.; Твідновл. – середній час відновлення (середня тривалість відмовлення), що представляє собою математичне очікування часу відновлення працездатності ЕП, год.

У деяких випадках готовність ЕП оцінюється коефіцієнтом технічного використання Ктех.вик., який визначається за формулою

                                                 (15.11)

де Тобсл — сумарний час простоїв через планове та позапланове технічне обслуговування ЕП, год.

Чим ближче коефіцієнт Кг до одиниці, тим вище технічний рівень ЕП і тим ефективніше може бути використане технологічне устаткування.

Як випливає з (15.10), для отримання великого коефіцієнта готовності треба в максимальному ступіні скорочувати час відновлення Твідновл.. У загальному випадку цей час складається з інтервалу між моментами виникнення відмовлення та початку ремонту Твиявл. (період виявлення відмовлення) і часу Тр ремонту ЕП (періоду ліквідації відмовлення). Таким чином, скорочення часу Твідновл. відновлення працездатності ЕП визначається скороченням термінів на виявлення та ліквідацію відмовлення (несправності ЕП). Розглянемо технічні заходи, які дозволяють скоротити час Твідновл. і тим самим підвищити коефіцієнт готовності ЕП і технологічного устаткування, яке ним обслуговується.

Скорочення часу виявлення відмовлення Твиявл. забезпечується головним чином за рахунок використання схем контролю за роботою окремих пристроїв ЕП. При виникненні несправності або відмовлення схема контролю забезпечує звукову або світлову сигналізацію, а в аварійних ситуаціях – спрацьовування захисту ЕП. Найпростішими функціями схем контролю і сигналізації є, наприклад, світлова сигналізація про стан електричних апаратів схем керування електроприводів, наявності або відсутності напруги або струму на входах або виходах електротехнічних пристроїв ЕП.

Розвиток схем контролю зв'язаний зі створенням діагностуючих пристроїв з використанням у першу чергу ЕОМ. Широкі можливості діагностуючих засобів на базі ЕОМ визначаються їхньою здатністю одержувати, запам'ятовувати, обробляти та розподіляти великі обсяги інформації за короткий час. Наприклад, зіставляючи задані та істинні (поточні) значення електричних сигналів у пристроях ЕП або в їх окремих елементах і вузлах, система діагностики здатна оцінити їхню працездатність і видати інформацію про місце і характер несправності.

Ефективність дії схем контролю та діагностики в значній мірі визначається схемотехнічним і конструктивним виконанням пристроїв ЕП. Якщо вони побудовані за блочно-модульним принципом, мають необхідну кількість зручних контрольних точок (виводів) електричних кіл і елементів сигналізації, то час виявлення несправного блоку або пристрою суттєво скорочується.

Зниженню часу пошуку несправностей або відмовлень сприяють також наявність мнемосхеми ЕП і його окремих пристроїв, достовірної та зручної у використанні технічної документації на компоненти ЕП і відповідних позначень та надписів на них, цілеспрямована робота з узагальнення даних про виникаючі несправності та відмовлення експлуатованих ЕП, постійне підвищення кваліфікації обслуговуючого персоналу.

Пристрої, які входять до складу ЕП за своїм конструктивним виконанням є, як правило, відновлюваними або, іншими словами, придатними до ремонту. Час ремонту Тр пристроїв і блоків ЕП визначається, головним чином, рівнем організації служб ремонту і матеріально-технічного постачання підприємства. У загальному випадку ремонт устаткування може здійснюватися відповідним персоналом дільниці, цеху або централізовано в межах підприємства (об'єднання) або ж за допомогою сторонньої організації (у тому числі при гарантійному ремонті).

Організація ремонту несправного блоку може здійснюватися за двома варіантами. У першому випадку після виявлення відмовлення, несправний блок ремонтується, а ЕП і відповідне технологічне устаткування в цей час не працюють (простоюють). При значному часі ремонту така його організація призводить до великих економічних збитків.

При другому, доцільному, варіанті організації ремонтної служби, в її розпорядженні повинен знаходитися комплект запасних елементів і блоків ЕП. У цьому випадку при відмовленні ЕП час його ремонту визначається тільки заміною несправного блоку на запасний, що не призводить до тривалого простою устаткування. Вилучений зі схеми несправний блок піддається ремонту і через якийсь час знову стає справним і вводиться в число запасних. Очевидно, що й у цьому випадку блочно-модульний принцип виконання ЕП дозволяє одержати суттєвий економічний ефект.

Неважко помітити, що якщо час роботи ЕП між відмовленнями блоку якого-небудь типу буде більше часу ремонту цього блоку, то для виключення простою ЕП досить мати про запас тільки один такий запасний блок.

Якщо ЕП має п однотипних працюючих блоків (елементів, вузлів, пристроїв) з інтенсивністю відмовлень , то ймовірність відсутності простою ЕП при наявності в запасі одного запасного блоку з часом ремонту tрем визначається за формулою [21]:

                                                                 (15.12)

Наприклад, якщо п = 10;  = 10,5 1/год.; tрем = 100 год., то ця гарантійна ймовірність

Іншими словами, якщо на десять працюючих блоків є один запасний з часом ремонту  год., то з 99 % імовірністю ЕП не буде простоювати при виникненні несправності цих блоків.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 278;