Характеристика демократичного державно-правового режиму



Демократичний режим — це режим, за якого державна (політична) влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми, засоби масової інформації), діяльність різноманітних партій і громадських організацій, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення та здійснення політики держави.

Він характеризується такими рисами:

• дотримується демократична конституція;

• реалізується принцип "поділу влад";

• державна влада здійснюється на основі вільної та рівної участі громадян та їх об'єднань в управлінні державою;

• забезпечується плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людини;

• гарантується здійснення прав і свобод громадян відповідно до міжнародних стандартів прав людини;

• реалізується демократизм правосуддя, домінують методи переконання перед методами примусу;

• забезпечується вільне існування всіх форм власності.

Такий режим характерний для правової держави.

Розрізняють такі види демократичних режимів: демократично-консервативний, демократично-радикальний та демократично-ліберальний.

Прихильники ліберального режиму надто поблажливі, радикального - за рішучі зміни, консервативного - захисники старого, противники змін.

 

Особливості елементів форм Українськой держави

Україна - президенсько-парламенська республіка — глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), котрий підлягає обов'язковому затвердженню всім парламентом.

Проста (унітарна) держава— частини держави не мають свого суверенітету, всіх ознак державнос­ті. Такі частини держави є лише адміністративно-територіальними її підрозділами, утвореннями. Але з автономним утворенням

демократична— передбачає наявність політичного плюралізму, забезпечення прав і свобод людини, консенсуальний тип політичної культури, правові гарантії прав і свобод людини

Механізму держави як система державних організацій

Механізм держави —це система всіх державних організацій, які здійснюють її завдання і реалізують функції.

Механізм складається з органів держави, державних підприємств і державних установ, які, в цілому, називаються державними організаціями.

Частина державних організацій наділяється владними повноваженнями, тобто правом видавати загальнообов'язкові рішення і вимагати та контролювати процес їхнього виконання, що використовуються для здійснення управління у суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина механізму держави називається апаратом держави.

Державні підприємства і державні установи — це такі організації, які під керівництвом державних органів (апарату держави) практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, безпосередньо пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей (державні підприємства — завод, фабрика, хлібопекарня), чи діяльності, пов'язаної зі створенням нематеріальних цінностей (державні установи — школи, театри, музеї, лікарні). Державні підприємства й установи, як складові частини системи державних організацій, тобто механізму держави, являють собою організовані державою трудові колективи робітників і службовців на чолі з призначеним державою і діючим на основі єдиноначальності відповідальним керівником.

Зміст діяльності державних підприємств полягає у створенні матеріальних цінностей, задоволенні суспільних інтересів, здійсненні інших економічних функцій. Державні установи займаються невиробничою діяльністю і покликані задовольнити суспільні інтереси у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, проектування, освіти тощо.

 

Поняття та структура державного апарата

Апарат держави —це система всіх державних органів, які здійснюють її завдання і функції.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову.

Єдиним законодавчим органом України, відповідно до ст.75 Конституції України, є ВРУ.

Президент України, відповідно до Конституції є главою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Виконавча влада.

Є три рівні органів виконавчої влади:

1.    вищу виконавчу владу здійснює Кабінет Міністрів Укр.

2.    центральні органи державної влади є таких видів:

a.    міністерства;

b.    державні комітети;

c.    органи центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом;

d.    урядові органи.

3.    місцеві державні адміністрації.

Завдання:

1)виконання Конституції та ЗУ на відповідних територіях,

2)забезпечення законності та правопорядку,

3) забезпеч додержання прав та свобод,

3) виконання державних та регіонал програм,

4)підготовка і виконання місцевих бюджетів

КМ відповідальний перед ПУ і ВРУ та підконтрольний і підзвітний ВРУ. КМ України забезпечує державний суверенітет i економічну самостійність України, здійснює внутрішню i зовнішню політику держави, забезпечує виконання Конституції i законів України, актів Президента України, вживання заходів щодо забезпечення прав i свобод людини i громадянина тощо.

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності.

Державний комітет (державна служба) вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. В Україні функціонують такі Державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України:Вища атестаційна комісія України; Головне контрольно-ревізійне управління України; Державний комітет архівів України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України; Пенсійний фонд України.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом мають визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо них може встановлюватись спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Наприклад:Антимонопольний комітет України; Головне управління державної служби України; Державна митна служба України; Державна податкова адміністрація Укр.

Урядові органи — створюються для вирішення питань, які мають суто адміністративний характер: контроль, надання адміністративних (управлінських) послуг тощо. Наприклад, Державний департамент пожежної безпеки, Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 1531; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!