Право і держава: аспекти співвідношення

Право (як юридичне явище) і держава виникають водночас, вони обопільно залежні. Зокрема, слід мати на увазі, що соціальні причини, внаслідок яких сформувалось об'єктивне юридичне право, єтими самими, що й причини, які спонукали до ут­ворення держав (тому й немає потреби ще раз ви­світлювати ці чинники стосовно такого права).

Правозалежить від держави: у його виник­ненні, походженні; сталості й недоторканності; здійсненні, впровадженні в життя; у розвитку, вдо­сконаленні і в авторитетності, нарешті престижі.

Держава залежить від права:у своїй організа­ції, побудові, структурі; у вдосконаленні, розвитку; у здійсненні її функцій; в авторитетності, престижі.

Коли йдеться про здійснення функцій держави, то розрізняють його правові й неправові форми. Правові форми виконання функцій держави— це такі її дії, які полягають у вчиненні (зокрема, у прийнятті, встановлені, виданні) правових (юри­дичних) актів.

Правовий (юридичний) акт— це формально-обов'язкове волевиявлення держави (її органу або уповноваженого нею суб'єкта).

Види юридичних актів:

1) за юридичною, тобто владно-регулятивною природою

2) за способом, формою об'єктивації, зовнішньо­го прояву Залежно від різновиду найчастіше використову­ваних державою юридичних актів розрізняють такі правові форми виконання її функцій:

- установча діяльність (утворення, реорганізація, ліквідація органів та інших організацій держави);

- правотворча діяльність;

- правозастосовна діяльність;

- правоохоронна діяльність.

Неправові форми виконання функцій держа­ви:матеріально-технічна діяльність (виробництво певних благ, надання послуг); організаційна діяльність (здійснюване неюридичними засобами, тобто без видання юридичних актів, встановлення зв'язків, взаємин між виконавцями закону, спря­мування їхньої поведінки на виконання закону).

ТЕОРІЇ виникнення держави

Теологічна – (Фома Аквінський) в її основі лежить визнання того, що вся влада від бога і правитель держави (цар ,фараон, князь тощо) являються намісниками Бога на землі. З цього ви-пливає, що держава створюється Богом, або за його згодою, а правителем країни може бути особа, що отримала на те повноваження.

Патріахальна – (Аристотель) Державна влада – влада опікунська. Батьківська. Виникає в результаті обєднання родів у племена, племен у союзи.

Договірна – (Епікур, Гоббс, Руссо) суть теорії зводиться до того, що держава та право виникли з людських угод (договорів). Мета цих договорів – захист життя, власності, свободи.

Насильства – (Дюрінг) держава і право виникли внаслідок завоювання сильним народом слабшого народу, племен і народностей.

Психологічна – (Цицерон, Фрейд) за нею держава виникла внаслідок об’єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші – виконувати їхні управлінські рішення.

Органічна – (Спенсер) Він проводив аналогію між державою та біологічним організмом. На думку автора теорії, держа-ва, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине. Як біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, тулуб, що виконують відповідні ф-ії.

Марксиська (Маркс, Енгельс, Ленін) держава склалась у результаті виникнення приватної власності на засоби виробництва

9. Історичні типи держави.

Історичні типи держави– cистема існуючих ознак, властивих всім державам, основою котрих є певний рівень цивілізації, чи тип виробничих відносин, котрі виражають соц-ек сутність та призначення держави

Держави за об’єктом майнових відносин: рабовласницькі; феодальні; буржуазні; капіталістичні; соціалістичні.

Рабовласницький – це перший в історії тип держави, який не мав загального розповсюдження і був перехідним. Це зумовило наявність у рабовласницькому суспільстві залишків устрою влади первіснообщинного ладу, але домінуючої сили в ньому набирає тенденція державної організації суспільства. Рабовласницький тип держави характеризується тим, що його економічну основу складала приватна власність і такий засіб виробництва як раб.

Для феодальної держави, незважаючи на те, що вона базується, в основному, на сільськогосподарському виробництві, характерне вже визнання селянина членом держави, який, не маючи права власності на землю, володіє іншими засобами виробництва (хатою, іншими будівлями, інвентарем). Феодальна держава об’єднує всіх членів суспільства, але вони не рівні за своїм соціальним статусом, поділяються на різні стани; існує в цьому суспільстві і кріпацтво.

Буржуазна держава - виникає у результаті революцій 17-18 ст. внаслідок впровадження капіталістичного способу виробництва. Формами такої держави були конституційна монархія, парламентарна та президентська республіки.

Соціалістичному типу держави і права притаманні нігілістичне ставлення до права, спроби його ототожнення з політичною доцільністю, проголошення принципу фактичної рівності (зрівнялівка), управління суспільством за допомогою репресивних методів, ототожнення права і законодавства, визнання тимчасового характеру держави і права, необхідності їх скасування при комунізмі як вищої стадії розвитку соціалістичного суспільства.

Сучасний тип держави характеризується соціальною спрямованістю, демократичним режимом утворення державних органів і здійснення державної влади, правовою формою та характером державної діяльності. Суттєвою рисою сучасної держави є відображення, забезпечення і захист природних прав людини.

Причини зміни типів:

- зростання продуктивних сил, а значить відповідна зміна виробничих відносин

- зміна домінуючої групи

- трансформація соц. структури суспільста.

За політ режимом: демок. тоталітарні

За ек розвитком: аграрні, індустріальні, постіндустріальні, інформаційні

---

Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 1498; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!