Листівка як видавничий метажанр
ЛИСТІВКИ
методика роботи
Світ прикладної графіки – листівок, марок, плакатів, етикеток – це абсолютно особливий простір, в якому, як у краплі води, відбуваються події великого світу: його свята і печалі, шедеври мистецтва і відкриття науки, політичні та культурні реалії[1]. Будь-яка листівка, плакат чи етикетка – завжди унікальний історичний документ, самобутня візитна картка епохи в культурній, філософській (світоглядній), інформаційно-технологічній іпостасях. Філософський контекст бачення феномену листівок, плакатів і деякою мірою етикеток окреслений особливою онтологічною рисою цих видань, які покликані допомагати людині в осмисленні того, що відбувається, нагадуючи про втрачене[2].
Відомий російський філокартист-науковець В. Шлеєв стверджує, що «одна справа – колекціонувати листівки, а інша – вивчати і добре знати»[3]. Те ж можемо сказати і про цікавість до колекціонування етикеток чи плакатів: колекціонер отримує (здобуває часом за великі кошти) рідкісний, цінний мистецький продукт, готовий до естетичного споживання (споглядання, насолода від здобуття). Єдине, що вимагатиме хобі колекціонера, – класифікувати об’єкт і розташувати його у відповідному матеріальній і духовній цінності ієрархії своєї колекції. Нас цікавить дуже важливий аспект феномену листівок, плакатів та етикеток – редакторсько-видавничий процес їх створення.
|
|
|
Що впливає на формування тих чи інших споживчих властивостей цього типу видавничої продукції, за яку поціновувачі ладні платити часом солідну суму? Оригінальність задуму? Вік видання? Естетична виразність чи історична цінність зображуваного? Дизайн? Вважаємо, що діє комплекс якостей продукту – інформаційних, естетичних, філолосфських, видавничих, у формуванні яких особливу роль займає редактор як фахівець з обов’язковими «константами» редакторської професії – бездоганною мовною інтуїцією та компетенцією, умінням логічно, чітко і художньо-образно мислити, широкою ерудованістю, умінням аналізувати різноманітні комунікативні ситуації, знанням психології авторської праці, читацької морфології, володінням основами художньо-технічного оформлення видавничої продукції. Та в якій би сфері (преса, радіо, телебачення, книго- та пресовидання – традиційне й електронне тощо) не готувався «інформаційний продукт», ключовою фігурою цього процесу залишається редактор. Динамічні трансформації у сфері видавничої справи, у її правовій базі, технологічне переозброєння галузі, комп’ютеризація редакційно-видавничих процесів, принципові зміни в структурі самого виробничого процесу висувають перед сучасним редактором низку нових професійних вимог. Крім того, відбувається кореляція професіограми редактора за типологічними особливостями видавничої продукції, у створенні якої він бере участь. Видавнича продукція – це сукупність різноманітних за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та призначенням видань, випущених видавцем або групою видавництв за певний часовий період. Редактор як фахівець конкретного видавничого сегмента (як-от: розробка тари і пакування, філокартискої продукції та ізовидань в цілому) завжди користуватиметься успіхом.
|
|
|
Початкуючому редактору і видавцеві варто навчитися на перших порах чітко уявляти все це розмаїття палітри друку, глибоко засвоїти перелік видань передусім за основними їх видами, легко розпізнавати і виокремлювати їх складові. Без знання типологічного ряду неможливо зробити досконалим оригінал-макет нового видання з точки зору змісту, структури, способу викладу відомостей, стилю, зовнішнього оформлення, адже кожен вид видання, відповідно до існуючих у тій чи іншій державі стандартів, традицій потребує власного зовнішнього і внутрішнього стилю представлення. Неврахування специфіки видання при підготовці внутрішнього і зовнішнього його оформлення може призвести до додаткових матеріальних затрат на етапі поліграфічного виготовлення. Випуск у світ друкованого продукту неналежної якості з точки зору змісту і форми створить початкуючому редактору і видавцеві репутацію непрофесіонала, що негативно позначиться на його прагненні ствердитися на видавничому ринку.
|
|
|
Технологія виготовлення листівок, плакатів, етикеток вирізняється специфічною методикою і особливими вимогами до професійних вмінь фахівців, які залучені у самобутню творчу лабораторію, де створюється інформаційний продукт. Листівка, плакат – це особливі видання, які справедливо розглядають як феномен культури, національної чи світової в цілому.
Друкована графіка («видання, більшу частину якого займає зображення із стислим текстом чи без тексту»: плaкaти, художні листівки, репродукції, естампи, етикетки, товарні знаки книжкові знаки, театральні програмки, закладки, календарі) активно відгукується на естетичні віяння доби.
|
|
|
Ізовидання створюють духовне середовище, яке позитивно впливає на людину, на її розуміння змісту і форми, ліній і фарб, відтінків оточуючого світу, майстерно конденсованого і візуалізованого у тому чи іншому виданні, яке є предметом матеріальної і духовної культури.
З усією типологічної парадигми ізовидань ми виокремлюємо листівки, плакати та етикетки з метою комплексно окреслити методику редакторської підготовки цих видань. Аналіз фахової літератури засвідчує потребу ґрунтовного розгляду складного редакційно-видавничого процесу створення листівок, плакатів та етикеток.
Розділ 1. Листівки
Листівка як видавничий метажанр
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 611; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!