Тема 5. Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. — Студопедия.Нет 

Тема 5. Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.



ПЛАН СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 Мета: Вивчити поняття торговельної марки, комерційного найменування, зазначення походження товару; Сформувати вміння із використання діючого законодавства щодо врегулювання суспільних відносин у сфері використання та охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг; Оволодіти змістомнеобхідних нормативних актів.
Забезпечення: конспект лекцій, учбові посібники, підручники, довідники, логічні блок-схеми, реферати, типові задачі, ситуаційні задачі, ділові ігри тощо.
Тривалість: 4 години

 

Питання

1. Поняття та види засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг.

2. Поняття та умови правової охорони комерційних найменувань.

3. Суб’єкти права на комерційні найменування, зміст їх прав.

4. Підстави виникнення, чинність та особливості використання прав на комерційне найменування. 

5. Поняття, види та функції торговельних марок.

6. Умови правової охорони торговельних марок.

7. Оформлення прав інтелектуальної власності на торговельні марки.

8. Зміст прав на торговельну марку та строк їх чинності.

9. Підстави визнання свідоцтва недійсним та дострокове припинення його чинності.

10. Поняття географічного зазначення та зазначення походження товару.

11. Порядок та умови реєстрації географічного зазначення.

12. Зміст майнових прав на географічні зазначення.

13. Підстави припинення правової охорони географічних зазначень.

 

Завдання №1

Установа видала Амоновій свідоцтво про реєстрацію товарного знаку "Ночнушка" по класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (КТУ) для реєстрації товарних знаків "Жіноча нижня спальна білизна". За заявкою Савенкова йому також було видано свідоцтво про реєстрацію товарного знаку "Ночнушка" по класу КТУ "Жіноча нижня спальна білизна" з пізнішим пріоритетом. Амонова, вважаючи, що товарний знак Савенкова нічим істотно не відрізняється від належного їй, звернулася в Установу з проханням про анулювання свідоцтва, виданого Савенкову. Однак Апеляційна палата Установи заперечення Амоновой відхилила на тій підставі, що товарний знак Савенкова не тотожний її товарному знаку, оскільки він містить відмінну особливість, яка вказує на місце виробництва білизни: "Виготовлено в Полтаві", яка не охороняється свідоцтвом, виданими Савенкову.

Амонова, не задовольнившись такою відповіддю, пред'явила позов Савенкову, вимагаючи анулювати видане йому свідоцтво про реєстрацію товарного знаку "Ночнушка". В обґрунтуванні свого позову вона послалася на те, що Савенков запозичив у неї позначення товарного знаку.

Питання до задачі:

1. Чи допустила Установа порушення вимог закону про товарні знаки, видавши Савенкову свідоцтво про реєстрацію товарного знаку, що складався з позначення аналогічно визначеного раніше зареєстрованого товарного знака Амоновой?

2. В якому випадку позначення "Виготовлено в Полтаві" могло б бути включено як елемент, що не охороняється в товарний знак "Ночнушка"?

3. Чи правомірний позов Амоновой до Савенкову про анулювання виданого йому свідоцтва про реєстрацію товарного знаку "Ночнушка"? До кого повинен бути пред'явлений такий позов?

4. Яке рішення має винести суду?

 

Завдання №2

Фермерська родина Великих, займаючись розведенням овець, налагодила виробництво светрів рукавичок і шкарпеток з овечої вовни, реалізованих на товарному ринку. Дивлячись, що їхні вироби користуються попитом, Великі почали вишивати на кожному примірнику своєї продукції знак з позначенням"Катерина Велика". Воно було обрано по імені найстаршої представниці сім'ї - ініціатора розведення овець.

 У грудні 1992 р., після опублікування ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", за заявкою члена фермерської родини Великого Установа видала йому свідоцтво про реєстрацію товарного знаку "Катерина Велика" по класу МКТП для реєстрації товарних знаків "Светри, рукавички і шкарпетки з шерсті".

В листопаді 1998 р. в Апеляційну палату надійшла заява з апарату Верховної Ради України, в якому висувалося заперечення проти реєстрації товарного знаку з позначенням "Катерина Велика". В обґрунтування цього заперечення вказувалося, що оспорюване позначення збігається з ім'ям російської імператриці, що є надбанням історії і культури Росії, і тому не може бути використаний в якості товарного знаку.

У березні 1999 р. Апеляційна палата винесла рішення про відмову визнати недійсною реєстрацію товарного знаку "Катерина Велика" за двома підставами: по-перше, позначення товарного знака обрано по імені старшої представниці фермерської сім’ї Великих (згоду її у наявності), по-друге, у зв'язку із закінченням строку подання заперечення проти реєстрації товарного знаку з таким позначенням.

Питання до задачі:

1. Чи вправі була Установа зареєструвати товарний знак з позначенням, схожим з ім'ям російської імператриці?

2. Який строк встановлений для подання заперечення проти реєстрації товарного знаку і як він обчислюється?

3. Чи вправі апарат Верховної Ради зробити будь-які дії для опротестування рішення Апеляційної палати?

 

Завдання №3

Новостворене в м. Києві закрите акціонерне товариство "Джерело" визначило основний напрямок своєї виробничої діяльності наступним чином: виготовлення і реалізація спирто-горілчаних виробів. Оскільки виготовлення горілки здійснювалося в Києві, то засновники товариства вирішили назвати її "Київська". Вони вважали, що назва горілки за місцем її походження підвищить попит на неї, оскільки існує думка про те, що продукції, виготовленої в Києві, властива висока якість.

ЗАТ "Джерело" подало до Установи заявку на реєстрацію і надання права користування найменуванням місця походження товару: "Горілка Київська".

Питання до задачі:

1. Чи вправі Установа зареєструвати найменування місця походження товару "Горілка Київська", заявлене ЗАТ "Джерело"? Відповідь обґрунтуйте.

2. В який термін Установа повинна повідомити своє рішення за заявкою ЗАТ "Джерело"? Як цей термін обчислюється?

3. Чи можливо оскаржити рішення Установи за заявкою ЗАТ "Джерело" у випадку, якщо воно буде негативним?

 

Завдання №4.

Одним з видів виробничої діяльності жителів селища Шаманське був збір кедрових горіхів в навколишніх лісах і їх реалізація у розфасованому вигляді у м. Одесі. Після утворення в селищі товариства з обмеженою відповідальністю "Кедровий горіх" і споруди фасовочної фабрики на упаковці з горіхами стали проставляти їх позначення "Горіхи Шаманські" - за найменуванням місця походження товару. Установа видала ТОВ "Кедровий горіх" свідоцтво про реєстрацію та надання права користування найменуванням місця походження товару "Горіхи Шаманські".

Через кілька років через необережне поводження туристів ліс вигорів, жителі селища позбулися доходів від збору кедрових горіхів, а ТОВ "Кедровий горіх" було ліквідовано.

Питання до задачі:

1. Який термін дії свідоцтва на право користування найменуванням місця походження товару "Горіхи Шаманські", виданого Установою ТОВ "Кедровий горіх"? Як він обчислюється?

2. Чи може бути припинено дію свідоцтва на право користування найменуванням місця походження товару "Горіхи Шаманські" при ліквідації ТОВ "Кедровий горіх" - власника свідоцтва?

 

 

Завдання №5.

Відкрите акціонерне товариство "Чисте джерело" пред'явило позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Розлив", в якому звинувачувало його в незаконному використанні найменування місця походження товару "Мінеральна вода типу Полтавська" і вимагало стягнення завданих збитків.

У жовтні 1994 р. ВАТ "Чисте джерело", що займаються розливом у пляшки мінеральної води, що добувається з артезіанських свердловин, зареєструвало в Установі найменування походження води "Мінеральна вода Полтавська" і використовувало його у своїй торговельній діяльності.

У серпні 1999 р. акціонери ВАТ "Чисте джерело" виявили спочатку в місцевій газеті рекламу, а потім у продажу пляшки з мінеральною водою з позначенням найменування місця походження товару "Мінеральна вода типу Полтавська". Вважаючи, що його виняткові права на зазначення місця походження товару порушені, ВАТ "Чисте джерело" вимагало від ТОВ "Розлив" припинити використання слова "Полтавська" в позначенні води, що ними реалізується. Однак ТОВ "Розлив" не виконав цю вимогу.

На засіданні суду представник ТОВ "Розлив" пояснив, що на етикетках пляшок з мінеральною водою зазначено справжнє найменування місця походження води з артезіанських свердловин, розташованих поблизу Полтави. Крім того, у травні 1999 р. придбала ліцензію на експлуатацію свердловин від ВАТ "Кристал", яке в 1990 р. одержало дозвіл від міської адміністрації на використання такого найменування місця походження товару у своїй торговельній діяльності.

Питання до задачі:

1. Чи виникла правова охорона найменування місця походження товару "Мінеральна вода типу Полтавська" після видачі адміністрацією м. Полтави ВАТ "Кристал" дозвіл на її використання? В якому випадку виникає правова охорона найменування місця походження товару?

2. Чи мав право ТОВ "Розлив" використовувати у своїй торговельній діяльності найменування місця походження товару "Мінеральна вода типу Полтавська"?

3. Чи допускається використання найменування місця походження товару "Мінеральна вода типу Полтавська" у такому словосполученні?

4. Яке рішення має винести суду?

 

Завдання №6

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марина і подруги", організоване з метою виробництва домашньої взуття, 18 вересня 1999 р. подало свої установчі документи до реєстраційного органу. 15 жовтня воно було зареєстровано і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Створена організація стало виготовляти домашнє взуття з натуральної шкіри та шкірозамінника і реалізовувати її у взуттєвих магазинах і на товарних ринках міста. На підошві кожної пари взуття ставився товарний знак з включеним у нього фірмовим найменуванням організації.

10 лютого 2000 р. на товарних ринках міста у продажу з'явилося домашнє взуття, повністю виготовлене з текстилю, а також шляхом комбінування текстилю з штучною шкірою. На підошві кожної пари цієї взуття був відбиток штампа "Марина і Кº" відкритого акціонерного товариства "Марина і Кº ".

ТОВ "Марина і подруги" звернулося до ВАТ "Марина і Кº" з проханням припинити користуватися фірмовим найменуванням "Марина і Кº" у зв'язку з тим, що воно схоже на фірмове найменування "Марина і подруги", використане в товарному знаку, що належить цьому товариству. Однак ВАТ "Марина і Кº" відхилило це прохання, мотивувавши свою відмову тим, що ТОВ "Марина і подруги" із включенням свого фірмового найменування у товарний знак позбавило свою фірму права на охорону цього найменування.

Питання до задачі:

1. З якого моменту у ТОВ "Марина і подруги" виникло право на фірмове найменування?

2. Чи мала право адміністрація ТОВ "Марина і подруги" використовувати зареєстроване фірмове найменування у товарному знаці своєї фірми?

3. Чи позбавляється ТОВ "Марина і подруги" права на охорону свого фірмового найменування при його включенні у власний товарний знак?

4. Вирішити спір.

Завдання № 7

Приватне підприємство «Агрохімінвест» у червні 1999 р. подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг «Ефаль» за класами 42, 05 Міжнародної класифікації товарів і послуг (мінеральні добрива, повітряне і поверхневе розкидання добрив і с/г хімікатів). У вересні 2001 р. Держдепартамент видав підприємству свідоцтво на знак для товарів і послуг «Ефаль».

У травні 2001 р. ТОВ «Абісаль» продало ПП «Дайм» товар у кіль­кості 330 кг під найменуванням «Ефаль» на загальну суму 16 400 грн. ПП «Дайм» у липні 2001 р. відпустило ТОВ «Перемога» частину товару у кількості 200 кг на загальну суму 11 800 грн.

ПП «Агрохімінвест» вважає, що такими діями було порушено його виключні права на товарний знак. Воно звернулося з позовом до суду про визнання незаконним використання знаку для товарів і послуг ТОВ «Абісаль» і ПП «Дайм», заборону його використання і відшкодування упущеної вигоди у розмірі 10400 грн. і 11800 грн.

ТОВ «Абісаль» і ПП «Дайм» заперечують проти позовних вимог на підставі, що на момент укладання договорів ПП «Агрохімінвест» не було видано свідоцтво на товарний знак, тому воно не мало виключного права на використання позначення «Ефаль» у своїй діяльності.

З якого моменту виникають виключні права на знак для товарів і послуг (торговельну марку) ? Вирішіть справу.

 

Завдання №8

Компанія «Косметик Кеа Ейша Лімітід» звернулася з позовом до Суду до компанії «СІК, Сосьєте респонсібіліте лімітед» про дострокове припинення дії на території України міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг marie franсе.

Судом було встановлено, що французька компанія «СІК, Сосьєте респонсібіліте лімітед» відповідно до положень Мадридської угоди зареєструвала у Міжнародному бюро ВОІВ знак для товарів і послуг marie franсе щодо косметичних товарів. Однією з країн, на яких розпо­всюджується охорона знаку згідно умов міжнародної реєстрації, була вказана Україна. Відомості про дію на території України міжнародної реєстрації торговельної марки були опубліковані Державним департа­ментом інтелектуальної власності 17.08.97 р.

Позивач зазначає, що з дати опублікування відомостей французька компанія не використовувала товарний знак marie franсе в Україні, тому його дія повинна бути припинена.

Компанія «СІК, Сосьєте респонсібіліте лімітед» проти позову запере­чувала, оскільки відповідно до укладеного ліцензійного договору від 10.07.2000 р. вона надала право на використання знаку marie franсе в Україні ЗАТ «Вікторія», тому відсутні підстави для дострокового припинення правової охорони знаку в України.

Які підстави припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг? Чи має право Компанія «Косметик Кеа Ейша Лімітед» звертатися з зазначеними вимогами до суду? Вирішить справу.

 

Завдання № 9

Державне підприємство «Біофарма» звернулося з позовом до ТОВ «Медфарм» та Державного департаменту інтелектуальної власнос­ті про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг «Рінгера-Локка» як такого, що суперечить законодавству України.

У позовній заяві ДП «Біофарма» зазначило, що згідно Закону Укра­їни «Про охорону прав на товарні знаки» не можуть одержати правову охорону загальновживані товари і послуги певного виду. Позначення «Рінгера-Локка» є назвою фізіологічного розчину, який широко вико­ристовується у медичній галузі як замісник крові та дезінтоксикант. В якості доказів ДП «Біофарма» надала витяги з медичної енциклопедії та посібників з лікарських засобів.

ТОВ «Медфарм» заперечує проти позовних вимог на підставі того, що товар під назвою «Рінгера-Локка» використовується лише однією юри­дичною особою - власником відповідної торговельної марки, прізвища Рінгера і Локка не є відомими в Україні, а права ДП «Біофарми» не можуть бути порушені, оскільки позивач не має виключного права па дану торговельну марку.

Які передбачені умови надання правової охорони знакам для товарів і послуг (торговельним маркам) ? Яке позначення товарів і послуг може бути визнане загальновживаним і на підставі яких доказів? Вирішіть справу.

 

Завдання № 10

ТОВ «Омега» (м. Вінниця) уклало договір з ПП «Одекс» (м. Харків) від 15.10.2001 р., відповідно до умов якого воно зобов'язувалося здій­снити оплатну передачу належного йому знаку для товарів і послуг «Вінницький сир», виключні права на який засвідчуються свідоцтвом, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності від 13.12.1999 р.

Державний департамент відмовився зареєструвати договір про пе­редачу права власності на товарний знак. У рішенні про відмову було вказано, що у товарному знаку «Вінницький сир» словесне позначення «Вінницький» є кваліфікованим зазначенням походження товару, яке не може бути передане суб'єктам, що здійснюють підприємницьку діяльність за межами відповідного географічного району - Вінницької області.

Рішення Держдепартаменту було оскаржене ТОВ «Омега» до суду.

Вирішіть справу. Чи правомірна відмова Держдепартаменту? Які права на географічне зазначення товару передбачені законодавством?

 

Завдання № 11

ТОВ «Ефект» звернулося з позовом до суду про скасування держав­ної реєстрації знаку для товарів «Ефект», права на який належать Приватному підприємству «Меркс», зобов'язання знищити усі зо­бражання знаку на виготовлених товарах і відшкодування збитків від недобросовісної конкуренції.

У судовому засіданні було встановлено, що ТОВ «Ефект» було за­реєстроване Московською районною державною адміністрацією м. Києва 13.11.1998 р.; установчими документами товариства перед­бачено здійснення діяльності у сфері реалізації електротеплових побутових приладів, освітлювального обладнання, ізольованого про­воду і кабелю. У 2000 р. Подільська районна державна адміністра­ція у м. Києві зареєструвала ПП «Меркс», яке здійснює діяльність з виробництва та реалізації електрообладнання, трансформаторів і генераторів електричного струму. Того ж року ПП «Меркс» подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на реєстрацію знака для товарів і послуг «Ефект» для товарів класу 17 МКТП (освітлювальне обладнання, ізольований провід і кабель). У липні 2001 р. Державним департаментом було видане свідоцтво № 17338 на знак для товарів і послуг «Ефект».

На думку Позивача, свідоцтво є недійсним, бо воно стосується товарного знаку, словесне позначення якого тотожне комерційному (фірмовому) найменуванню товариства, право на яке виникло раніше подання заявки на товарний знак. Дії ПП «Меркс» є порушенням ви­ключного права на фірмове найменування, ними завдані істотні збитки ТОВ «Ефект» у вигляді неотримання очікуваного прибутку.

ПП «Меркс» вказує, що товарний знак і комерційне (фірмове) найменування є різними об'єктами інтелектуальної власності, щодо яких законодавством встановлені різні режими правової охорони, його комерційне найменування не є тотожним чи схожим на фірмове найменування Позивача, тому факт порушення у діях ПП відсутній.

Чи правомірні дії ПП «Меркс»? Які особливості правової охоро­ни знаків для товарів і послуг (торговельних марок) і комерційних (фірмових) найменувань передбачені законодавством? Вирішіть справу.

 

Завдання № 12

Білоцерківською районною державною адміністрацією 1997 р. було зареєстроване ТОВ «Амур», яке здійснює діяльність у видавничо- поліграфічній сфері. У 2000 р. представники ТОВ дізналися, що у 1999 р. Бердянською районною державною адміністрацією було за­реєстроване АТ «Амур-Плюс», яке функціонує у галузі видавничої справи, виробництва і реалізації поліграфічної продукції і відтворення друкованих матеріалів.

ТОВ «Амур» надіслало АТ «Амур-Плюс» листа, в якому вказало, що комерційне (фірмове) найменування АТ є подібним до наймену­вання ТОВ; оскільки воно не надавало дозволу на використання свого найменування будь-яким суб'єктам, то використання такого позна­чення є порушенням виключного права на комерційне найменування і проявом недобросовісної конкуренції з боку АТ «Амур-Плюс». У зв'язку з цим воно пропонує акціонерному товариству змінити своє найменування у місячний термін.

У листі-відповіді АТ «Амур-Плюс» відмовилось виконати вимоги ТОВ, обґрунтовуючи це тим, що на момент створення товариства його засновники не знали про існування юридичної особи з схожим на­йменуванням, АТ функціонує у іншому регіоні, тому його діяльність не є порушенням законодавства у сфері захисту від недобросовісної конкуренції.

Через місяць після отримання відповіді ТОВ «Амур» звернулося до суду з позовом про визнання незаконними використання комерційного (фірмового) найменування, примусову зміну найменування і відшко­дування заподіяних збитків.

Які умови охороноздатності комерційного (фірмового) най­менування? Вирішіть справу. Чи зміниться рішення, якщо АТ і ТОВ функціонуватимуть в одному регіоні?

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Вирішення задач.

2. Охарактеризуйте особливості правового режиму добре відомих торговельних марок

3. Проаналізуйте процедуру отримання свідоцтва на торговельну марку.

4. Визначить співвідношення термінів:

а) “комерційне найменування”, “фірмове найменування”, “найменування юридичної особи”, “комерційне позначення”;

б) “торговельна марка”, “товарний знак”, “бренд”, “знак обслуговування”;

в) “географічне зазначення”, “зазначення походження товару”, “найменування місця походження товару”, “географічне зазначення походження товару”.

5. Визначить особливості набуття прав на доменні імена.

Література

1. Бошицький Ю.Л., Козлова О.О., Андрощук Г.О. Комерційні найменування: основні правові аспекти. Наук.-практ. вид. – К.: “Юридична думка”,2006. – 216 с.

2. Веркман К. Товарные знаки: создание, психология восприятия: Пер. с англ. – М.: Прогрес, 1986 – 518 с.

3. Горленко С.А. Правовая охрана наименований мест происхождения товаров. 3-е изд, М., Информ. изд-й центр Роспатента, 2001. – 131 с.

4. Демченко Т.С. Охорона товарних знаків (порівняльно-правовий аналіз). (Монографія). – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. 2004. – 184 с.

5. Кодинець А.О. Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у цивільному праві України: Монографія – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2007 – 312 с.

6. Кривошеїна І.В.Фірмове найменування: регулювання та правова охорона за законодавством України. // Автореф. канд. дисер. – К, 2007.

7. Крижна В.М. Співвідношення прав на торговельну марку та промисловий зразок за законодавством України. // Вісник господарського судочинства. – 2005. - №3. – С.191-197.

8. Кузнєцова Н.С., Кохановська О.В. Найменування юридичної особи і комерційне (фірмове) найменування. – С.446-459. // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики: Зб. наук. статей / За заг. ред. Ю.С.Шемшученка, Ю.Л.Бошицького. – К.: Ін-т держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України: ТОВ «Юрид. думка», 2006. – 638с.

9. Свядосц Ю.И. Правовая охрана товарных знаков в капиталистических странах. Учеб. пособие, М., 1969. – 189 с.

10. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. Учебник. - М.: Проспект, 1999. – 752 с.

 

Тема 6. Правова охорона інших об’єктів інтелектуальної власності (наукових відкриттів, раціоналізаторських пропозицій, компонувань інтегральних мікросхем, селекційних досягнень, комерційної таємниці).

ПЛАН СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 Мета: Вивчити поняття наукових відкриттів, раціоналізаторських пропозицій, компонувань інтегральних мікросхем, селекційних досягнень, комерційної таємниці; Сформувати вміння із використання діючого законодавства щодо врегулювання суспільних відносин у сфері використання та охорони наукових відкриттів, раціоналізаторських пропозицій, компонувань інтегральних мікросхем, селекційних досягнень, комерційної таємниці; Оволодіти змістомнеобхідних нормативних актів.
Забезпечення: конспект лекцій, учбові посібники, підручники, довідники, логічні блок-схеми, реферати, типові задачі, ситуаційні задачі, ділові ігри тощо.
Тривалість: 4 години

Питання

1. Поняття та особливості охорони наукових відкриттів.

2. Оформлення прав інтелектуальної власності на наукове відкриття.

3. Зміст прав на наукове відкриття.

4. Поняття та правова охорона раціоналізаторських пропозицій.

5. Порядок оформлення прав інтелектуальної власності на раціоналізаторські пропозиції.

6. Поняття та ознаки комерційної таємниці. Права на комерційну таємницю.

7. Поняття компонування інтегральної мікросхеми.

8. Державна реєстрація компонування інтегральної мікросхеми: порядок, юридичне значення.

9. Поняття та ознаки селекційного досягнення у рослинництві.

10. Критерії придатності сорту для набуття права інтелектуальної власності

11. Особисті немайнові та майнові права на сорт рослин.

12. Поняття та ознаки селекційного досягнення у тваринництві.

13. Особисті немайнові та майнові права на породу тварин.

14. Захист прав на сорт рослин, породу тварин.

 

Завдання № 1

        Голова правління сільськогосподарського кооперативу "Новь" Родін звернувся до агронома Дубініна, який працював у тому ж кооперативі, з проханням зайнятися виведенням нового сорту огірків. Огірки, які вирощувалися на полях кооперативу, при перевезенні втрачали свій товарний вигляд і кооператив зазнавав збитків.

        При складання договору Дубінін обумовив себе право на одержання патенту на новий сорт огірків у разі успішного завершення роботи.

        Через шість років Дубініну вдалося вивести сорт огірків, які добре сприймали ударні навантаження при транспортуванні і не ушкоджувалися. При цьому їх врожайність, смакові достоїнства були досить високі.

        Коли Дубінін повідомив Родіну про свій намір запатентувати новий сорт огірків під назвою "Їжачок", останній вимагав включити і його у співавтори селекційного досягнення. Своє прохання він обґрунтував тим, що чинив селекціонеру постійну матеріальну та організаційну допомогу. До того ж ідея створення нового сорту огірків спочатку належала йому. Однак Дубін відмовився включити Родіна в співавтори селекційного досягнення.

        Питання до задачі:

1. Чи вправі був Дубінін обумовлювати собі право на одержання патенту на новий сорт огірків при укладанні договору на виконання цієї роботи?

2. Чи є новий сорт огірків "Їжачок" об'єктом права на селекційне досягнення?

3. Чи вправі Родін бути співавтором селекційного досягнення?

4. Яке право виникне у Родіна як у замовника на новий сорт огірків "Їжачок" після того, як Дубін отримає патент на це селекційне досягнення? Який максимальний термін дії цього права?

5. Які права залишаться у Дубина на його селекційне досягнення після того, як Родін скористається своїм правом на виведений новий сорт огірків?

 

Завдання № 2

        Зоотехнік Ногін, працюючи на тваринницькій фермі "Зірка", примітив бикавиробника, потомство корів від якого мало найбільшим розміром вим’я, і став з'єднувати його з коровою голштинофризской породи, що дає до 10 тис. л молока на рік. Методом пересадки ранніх ембріонів від цієї корови до інших через десять років він створив елітне стадо з семи биків і трьохсот корів, які дають до 12 тис. л молока на рік.

        Описане селекційне досягнення було створено Ногіним з використанням грошових коштів ферми "Зірка", але не в порядку виконання службового завдання, і ніякої угоди роботодавцем і зоотехніком на виведення нової породи не було.

        Коли Ногін повідомив на засіданні правління ферми про свій намір отримати патент на виведену їм породу корів, голова правління заявив, що право на одержання патенту належить фермі, мотивуючи це тим, що на ній були створені всі умови для виконання Ногіним службового завдання з селекційної роботи: побудований новий корівник спеціально для утримання елітних корів, виділялися високопоживні корми. Ногін не заперечував цього, однак, на його думку, ферма "Зірка" буде мати право на отримання ліцензії на використання нової породи корів у разі, якщо він отримає патент на своє селекційне досягнення.

        Питання до задачі:

1. Кому з названих в завданні осіб належить першочергове право на одержання патенту на нову породу корів?

2. Чи є селекційне досягнення, створене Ногіним, службовим? Яким нормативним актом встановлено порядок визнання селекційного досягнення службовим?

3. На отримання якого виду ліцензії буде мати право ферма "Зірка" у разі отримання Ногіним патенту на породу корів?

4. Які права залишаться у Ногіна на його селекційне досягнення після того, як ферма "Зірка" отримає від нього певного виду ліцензію?

5. Чи матиме право ферма "Зірка" замість ліцензії вимагати від Ногіна відшкодування витрат, понесених ним у зв'язку із створенням такого селекційного досягнення?

 

Завдання № 3

        Український вчений Степанов першим у світі виростив новий сорт конопель, якої не містить алкалоїдних сполук, і отримав на нього патент. Висота стебла виведеного їм рослини досягає 4 м, а елементарного волокна - 16 м, врожайність в два рази вище, ніж у льону. Процес переробки конопель екологічно чистий і безвідходний. З її насіння можна виготовляти цілюще і поживне масло, а з зеленої маси - прядиво і полотно.

У 1999 р. Степанов уклав з сільськогосподарським кооперативом "Колос" ліцензійний договір, що передбачає видачу простої ліцензії на право використання його селекційного досягнення. В договір були включені вимоги, згідно з якими Степанов повинен був щорічно поставляти кооперативу насіння конопель, вирощеної на своїй земельній ділянці, в певному обсязі, а кооператив повинен був все насіння конопель, вирощеної на його полях, поставляти маслобойному комбінату "Злато масло" для виготовлення олії, а зелену масу - лентоткацкій фабриці "Нове століття" для отримання з неї побутової нитки для виготовлення полотна.

        В 2002 р. Степанову стало відомо, що в 2001 р. кооператив "Колос" продав частину насіння конопель кооперативу "Степ", який внаслідок відмови йому у видачі ліцензії на посіви конопель державним органом продав ці насіння громадянину іноземної держави. У зв'язку з цим Степанов пред'явив позов до кооперативу "Колос", в якому звинуватив його в порушенні вимоги ліцензійного договору в частині продажу насіння конопель третій особі без його згоди, і вимагав відшкодування завданих їм збитків не тільки у зв'язку з цим продажем, але і у зв'язку з тим, що насіння нового сорту конопель стали власністю громадянина іноземної держави. У свою чергу кооператив "Колос" подав зустрічний позов до Степанова з вимогою відшкодувати збитки, завдані внаслідок передачі відповідачем насіння конопель іншого сільськогосподарського кооперативу "Час" за укладеним з ним ліцензійним договором.

        Питання до задачі:

1. Яке друге найменування має проста ліцензія?

2. Чи законні зобов'язання сільськогосподарського кооперативу "Колос", включені в ліцензійний договір з Степановим?

3. Чи вправі був кооператив "Колос" продати частину насіння конопель кооперативу "Степ" без дозволу Степанова?

4. До яких наслідків для держави може призвести продаж насіння нового сорту конопель громадянина іноземної держави?

5. Чи правомірні вимоги Степанова до кооперативу "Колос" про відшкодування збитків?

6. Чи має право Степанов укласти з іншим кооперативом "Час" ліцензійний договір на передачу права на використання його селекційного досягнення?

7. Яке рішення має винести суду з позовами Степанова до кооперативу "Колос"?

 

Завдання № 4

        Науково-дослідний інститут тваринництва отримав державне замовлення на виведення нової породи овець з поліпшенням якості вовни. Проведення робіт було доручено відомого фахівця в цій області Аничкину, якому після закінчення восьми років вдалося вивести нову породу овець. Маса виведеної вівці перевищувала масу вівці будь-який з відомих порід на 5%, а шерсть була довше на 5-7 см.

        Вирішивши запатентувати своє селекційне досягнення, Аничкин склав заявку. Директор інституту погодився з необхідністю патентування нової породи овець, запропонувавши назвати її "Довгошерстої", але при цьому він заявив, що Аничкин не має права на одержання патенту, так як будь-який результат, отриманий в інституті, є власністю держави, і тільки воно має право на одержання патенту на нову породу овець. Аничкин з цим не погодився, оскільки, на його думку, замовник не обумовив за собою права на патент на селекційне досягнення.

        Після отримання Аничкиним патенту на нову породу овець "Довгошерста" директор інституту звернувся до Державної служби з охорони прав на сорти рослин з проханням анулювати цей патент виданий неправомірно.

Питання до задачі

1. Кому належить право на отримання патенту на нову породу овець, виведену Аничкиним?

2. Якщо право на одержання патенту належить Аничкину, то які права у зв'язку з цим виникнуть у державного замовника та інституту?

3. Чи була підстава у директора інституту вимагати від Державної служби з охорони прав на сорти рослин анулювання патенту па нову породу овець, виданого Аничкину?

 

Завдання № 5

        За договором про патентну ліцензію науково-дослідний інститут селекції плодоовочевої продукції "Пегас" надав сільськогосподарського кооперативу "Простір" засвідчене патентом право використання селекційного досягнення - нового сорту квасолі "Факел" з високими смаковими якостями і стійкою до заморозків.

        Згідно з договором кооператив повинен був всю вирощену їм квасолю сорту "Факел" продавати тільки в центральному районі України. Ніяких інших прав ліцензіару не передавалося. Термін дії договору становив п'ять років.

        За два роки до закінчення терміну дії вказаного договору адміністрації інституту "Пегас" стало відомо, що в Західній Україні з'явилася у продажу квасоля сорту "Факел", вирощена фермером Сіговим на своїй земельній ділянці в Криму. Як з'ясувалося, Сігов працює на підставі договору концесії, укладеного з кооперативом "Простір ".

        Інститут "Пегас" пред'явив позов до кооперативу "Простір", в якому звинуватив його в порушенні своїх виключних прав на селекційне досягнення - новий сорт квасолі "Факел" в частині розширення території його реалізації без дозволу на те інституту, і вимагає відшкодувати збитки, завдані Сіговим, що продавав вирощену їм квасоля сорту "Факел" на території Західної України, а не на території, зазначеної в договорі про патентну ліцензії.

Питання задачі

1. Який вид патентної ліцензії видав інститут "Пегас" кооперативу "Простір": виняткову, повну або просту?

2. Чи вправі був ліцензіар вказувати в договорі про патентну ліцензії територію, де допускається використання його селекційного досягнення - нового сорту квасолі "Факел"? З якою метою він це зробив?

3. Чи вправі був кооператив "Простір" укласти з фермером Сіговим договір комерційної концесії і якщо так, то яка вимога повинна було бути передбачено в цьому договорі?

4. Яке рішення має винести суду?

 

Завдання № 6

        Науково-дослідний інститут "Лотос", власник патенту на селекційне досягнення - новий сорт садової рослини з темно-червоними квітами з чорними тичинками - лілію "Глорія", 10 березня 1997 р. надав кооперативу "Астра" за договором про патентну ліцензію право використання цього селекційного досягнення. Причому надавалося право без збереження за ліцензіаром права його використання і права видачі ліцензії іншим особам

        20 липня 1999 р. кооперативу "Астра" стало відомо, що в міському квітковому магазині продається лілія "Глорія", вирощена фірмою "Сіріус". У цей же день кооператив вимагав від інституту "Лотос" пред'явити позов до порушника його прав, отриманих за договором про патентну ліцензію, про заборону використання селекційного досягнення - лілії "Глорія". А оскільки ліцензіар не відреагував на цю вимогу, 10 жовтня ліцензіат сам подав в суд позов до порушника про заборону використання селекційного досягнення - лілії "Глорія".

        Питання до задачі

1. Який вид патентної ліцензії видав інститут "Лотос" кооперативу "Астра"?

2. Хто має право пред'явити позов до фірмі "Сіріус" про заборону використання селекційного досягнення - лілії "Глорія": інститут "Лотос" або кооператив "Астра"?

3. Яке рішення має винести суд?

 

Завдання № 7

        Селекціонер Ларін уклав договір з сільськогосподарським кооперативом "Лісовий" про створення їм нового сорту малини. За вісім років роботи шляхом схрещування американської щетинистою малини, ягоди якої дуже великі, з лісової малиною він вивів малину з великими ягодами світло жовтого кольору, що містять лікарські антибіотики та саліцилову кислоту в більшій кількості, ніж інші відомі сорту. За смаковими якостями ягоди нового походили на лісової ягоди малини.

        Ларін склав заявку на селекційне досягнення, назвавши новий сорт малини "Перемога", і подав її в державну службу з охорони прав на сорти рослин. Дізнавшись про це, голова кооперативу "Лісовий" вимагав від Ларіна відкликати заявку в зв'язку з тим, що право на одержання патенту на дане селекційне досягнення належить кооперативу. Однак Ларін не погодився з цим, заявивши, що в договорі не було передбачено умов про право на одержання патенту на селекційне досягнення кооперативом у разі, якщо робота над створенням нового сорту малини виявиться успішною. Голова кооперативу не був задоволений поясненням Ларіна і попередив його про те, що у випадку, якщо той не відкличе заявку, він вирішить це питання в судовому порядку.

Питання задачі

1. Чи правомірна вимога голови кооперативу "Лісовий" до Ларіна - творцеві нового сорту малини "Перемога"?

2. Яким правом може скористатися Ларін у випадку, якщо в суді йому буде відмовлено в праві на отримання патенту на його селекційне досягнення?

3. Чи має право Ларін на винагороду від кооперативу "Лісовий" за створення їм нового сорту малини?

 

Завдання № 8.

        Зоотехніки птахофабрики "Рябушка" Проморский і Лебедєв вивели нову породу курей, названу ними "Ряст". Відмінною особливістю цих курей було те, що вони несли великі яйця з товстої шкарлупою, маса яких на 10% перевищувала масу яєць відомих порід курей.

        Через два роки після отримання патенту на їх селекційне досягнення - нову породу курей "Ряст" автори виявили в продажу яйця, отримані від курей, вирощених на птахофабриці "Зоря Сходу". Яйця були таких же розмірів і кольорів, як у породи курей "Ряст". При відвідуванні цієї птахофабрики Поморський і Лебедєв з'ясували, що на ній вирощується запатентована ними порода курей "Ряст", а яйця, одержувані від них, продаються без дозволу птахофабрики "Рябушка" на ринку.

        Птахофабрика "Рябушка" пред'явила позов до птахофабриці "Зоря Сходу" про припинення продажу яєць курей, вирощених з яєць, які є селекційним досягненням птахофабрики "Рябушка", і вимагає відшкодувати завдані збитки. Однак порушник виключного права птахофабрики "Рябушка" цю вимогу відхилив, вказавши, що кури виведені з яєць, що перебувають у вільному продажі, а про те, що кури, які несли, є селекційним досягненням птахофабрики "Рябушка", йому нічого не відомо.

        При розгляді справи в суді з'ясувалося, що адміністрація птахофабрики "3аря Сходу» була інформована про те, що яйця, з яких на ній виведені кури, були куплені на птахофабриці "Рябушка", і про те, що дана порода курей є селекційним досягненням останньої.

Питання до задачі:

1. Чи правомірна вимога позивача до відповідача про припинення подальшого продажу яєць, отриманих від породи курей "Ряст", і відшкодування завданих збитків?

2. Чи вправі позивач вимагати відшкодування збитків і відшкодування упущеної вигоди у розмірі, не меншому, ніж доходи, отримані відповідачем?

3. Яке рішення має винести суду?

Завдання № 9

Електромонтер Новіков запропонував удосконалення до електричної схеми преса. Ця пропозиція не давала економічного ефекту, але знизила небезпеку виробничого травматизму.

        Питання до задачі:

Чи має Новіков право вимагати визнання його пропозиції раціоналізаторською і виплати винагороди?

Завдання № 10

Ключик і Ванін звернулися до суду з позовом до заводу залізобетонних конструкцій про стягнення грошової суми, посилаючись на те, що вони є авторами використання раціоналізаторської пропозиції щодо змінювання конструкції одного з верстатів. Їм видано посвідчення на цю раціоналізаторську пропозицію, однак у виплаті винагороди відмовлено, хоча завод одержав значну економію. Суддя відмовився прийняти позовну заяву з підстав, що спір про виплату винагороди підлягає розгляду в адміністративному порядку.

        Питання до задачі:

Чи підлягає суперечка розгляду в судовому органі?

Завдання № 11

       Інженер одного з відділів ДП та старший майстер подали заявку на раціоналізаторську пропозицію. У прийнятті пропозиції було відмовлено на тій підставі, що інженер заводу відповідно до Положення про раціоналізаторську діяльність на заводі не може бути автором таких пропозицій. Крім того, за два роки до цього ідентичний пропозиції винахід був опублікований у журналі «Наука и жизнь». Не погодившись із відмовою, співавтори подали скаргу, в якій зазначили, що раціоналізаторська пропозиція виходить за межі функціональних обов’язків інженера і що впродовж 4 місяців ця пропозиція використовувалася на практиці і дала економію та суттєво покращила умови і безпеку праці.

        Питання до задачі:

Яке рішення має бути прийняте за скаргою?

Які вимоги щодо раціоналізаторських пропозицій та порядок їх кваліфікації.

Завдання для самостійної роботи

1. Вирішення задач.

2. Визначить різницю в об’єктах правової охорони наукових відкриттів та винаходів; винаходів та раціоналізаторських пропозицій.

3.Охарактеризуйте особливості змісту прав на наукові відкриття?

4. Визначить процедуру охорони раціоналізаторських пропозицій. Чи встановлені мінімальні розміри винагороди за впровадження раціоналізаторських пропозицій?

5. Окресліть особливості охорони селекційних досягнень у галузі тваринництва.

6. Визначить перелік прав інтелектуальної власності на сорти рослин, що охороняються свідоцтвом та прав, правова охорона яких здійснюється на підставі патенту. Поясніть необхідність використання двох охоронних документів (патенту та свідоцтва) для охорони прав на сорт рослин.

7. Проаналізуйте співвідношення термінів: «інтегральна мікросхема», «компонування інтегральної мікросхеми», «топографія інтегральної мікросхеми», «топологія інтегральної мікросхеми». В яких законодавчих актах та в якому значенні вживаються ці поняття?

8. Проаналізуйте співвідношення комерційної таємниці та ноу-хау, комерційної таємниці та конфіденційної інформації. Які відомості не можуть становити комерційну таємницю?

Література

1 Андрощук Г. Раціоналізаторська діяльність за кордоном // Інтелектуальна власність. - К., 2003. - № 4. - С. 29-35.

2 Гаврилов Э. К вопросу об охране коммерческой, служеюной и личной тайны. Гражданско-правовые аспекты // Хозяйство и право, 2003, № 5. С. 28-33.

3 Глухівський Л. Національне законодавство з охорони прав на сорти рослин у контексті міжнародного законодавства // Інтелектуальна власність, 2002. - № 9. - С.3-9.

4 Горнісевич А. Правова охорона сортів рослин в Україні // Інтелектуальна власність, 2002. - № 7-8. - С.10-18.

5 Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей. М.: “Статут”, 2003 – 416 с.

6 Закорецька Г. Охорона прав на раціоналізаторську пропозицію в новому Цивільному кодексі України // Інтелектуальна власність. - К., 2003. - № 4. - С. 3-7.

7 Капіца Ю. М. Проблеми охорони комерційної таємниці , ноу-хау та конфіденційної інформації в праві України // Огляд законодавства України та його реалізації. – К., 2000. – С. 175 – 199.

8 Кохановська О.В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 463 с.

9 Левченко В.И. Правовая охрана селекционных дострижений. - М., 1983. - 168 с.

10 Носік Ю. Міжнародно-правова охорона комерційної таємниці // Право України. - 2004. - № 11. – с. 131-135.

11 Носік Ю.В. Права на комерційну таємницю в Україні: Монографія – К.: КНТ, 2007. – 240 с.

12 Підопригора О. Наукове відкриття в Цивільному кодексі України // Інтелектуальна власність. - К., 2003. - № 7. - С. 3-7.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 126; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ