Самостійна робота за підручником. Визначте риси сталінського режиму в повоєнний час (1945 – 1953 рр.).
Визначте риси сталінського режиму в повоєнний час (1945 – 1953 рр.).
Зразок відповіді.
Риси сталінського режиму в повоєнний час (1945-1953 рр.)
-Зміцнення влади Й. Сталіна в результаті перемоги у війні.
-Подальша централізація державного управління, розбухання державного апарату. Згортання будь – якої самостійності на місцях.
-Збільшення представництва партійно – державної номенклатури в Радах.
-Репресії проти військовополонених і репатрійованих. Посилення репресій: «ленінградська справа», «справа лікарів», боротьба з космополітизмом, репресії проти військових.
-Посилення ідеологічного тиску. «Ждановщина».
5 березня 1953р. помер Й. Сталін. Ця дата стала початком процесу, що з годом отримав назву «відлига» - спроба лібералізації соціально – політичного життя, проведення значних соціально – економічних реформ.
Реформи М. Хрущова у промисловості та управлінні.
| Зміст | Результати |
| -Скорочення кількості міністерств союзного підпорядкування. -Розширення прав республік у формуванні бюджету, використання капіталовкладень. -Ліквідація міністерств. -Утворення системи рад народного господарства- раднаргоспів-територіальних органів, які планували й управляли промисловістю і будівництвом у межах відповідних економічних районів. -Створення Вищої ради народного господарства та державних комітетів з окремих галузей промисловості. | -Зростання реальних повноважень республік. -Децентралізація управління. -Більш ефективне використання ресурсів. -Збільшення виробництва товарів народного споживання. -Впровадження промислових ЕОМ, запуск першого штучного супутника Землі(1957), політ першого космонавта Ю. Гагаріна у космос (1961), розвиток атомної енергетики. -Зростання добробуту населення. -Повільні темпи НТР (крім воєнної та космічної галузей, відставання від західних держав. |
|
|
|
Реформи М. Хрущова у сільському господарстві.
| Рік | Зміст | Результати |
| 1953 | -Впровадження матеріального заохочення працівників. -Скорочення податків на присадибні ділянки. -Списання боргів колгоспів. | -Рентабільність сільского господарства. -Зростання валового збору зерна. |
| 1957 | -Укрупнення колгоспів. -Перетворення колгоспів на радгоспи. | -Скорочення кількості колгоспів, покращення їхньої матеріально-технічної бази. -Занепад «неперспективних» сіл. |
| 1958 | -Ліквідація МТС. -Продаж техніки МТС колгоспам за завищенними цінами. | -Зростання боргів колгоспів. -Відсутність необхідних умов для обслуговування і зберігання техніки. |
Сільськогосподарські надпрограми М. Хрущова.
|
|
|
| Рік | Мета | Результати |
| 1964 | -Освоєння цілинних земель Південного Сибиру, Казахстану, Алтаю, Північного Кавказу. | -Закріплення екстенсивного розвитку аграрної галузі. |
| 1955 | -Розширення посівів кукурудзи як кормової культури. | -Скорочення посівів зернових. -Порушення сівозміни, структури грунтів. |
| 1957 | -Догнати і перегнати США у виробництві м’яса і молока на душу населення. | -Скорочення поголів’я худоби у присадибних господарствах. -Нестача кормів. |
Реформи М. Хрущова у соціальній сфері.
| Рік | Характеристика | Результати |
| 1953 | -Введення щомісячної (або поквартальної) оплати праці колгоспників. -Нормалізовано виплату трудоднів. -Підвищення грошової оплати колгоспників. | -Відплив кадрів з села. -Вільний продаж побутової техніки, автомобілей. -Реальне покращення добробуту громадян СРСР. -Наприкінці 50-х років підвищуються ціни, заморожується зарплата, поглиблюється товарний дефіцит.
|
| 1956 | -Зростання пенсій на 80%. -Скасовано кримінальну відповідальність робітників і службовців за залишення роботи. -Селянам надано паспорти. -Початок масового житлового будівництва: до 1965р. житлом забезпечено 18 млн. осіб. | |
| 1957 | -Ліквідовано обов’язкові державні позики, що забирали до 10% зарплати. -Скорочено робочий день. -Впроваджено 5-денний робочий тиждень. | |
| 1961 | Грошова реформа: вартість карбованця зменшено вдесятеро, зросли ціни. |
|
|
|
Зміни в зовнішній політиці.
У 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС був проголошений новий зовнішньополітичний принцип визнання багатоваріантності шляхів побудови соціалізму (що позбавляло ідеологічного обгрунтування спроби радянського керівництва втручатися у внутрішні справи інших соціалістичних країн).
Далі студентам рекомендовано самостійно відпрацювати необхідний матеріал за підручником: Воронянський О.В. Всесвітня історія ХХ ст.:Навчальний посібник. – Харків.: Парус, 2008 –с.256 -258.
Під час проведення семінарського заняття рекомендовано заслухати доповідь: «Реформи О.М. Косигіна» та обговорити її.
«Застій». Розвиток СРСР у 1964 -1985 рр.
Період 1964 – 1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі отримав образну назву «застій». Ця назва не зовсім точном відображає процеси, що відбувалися в другій половині 1960-х – першій половинці 1980-х рр., але відбиває загальну тенденцію соціально-економічного і політичного розвитку радянської системи. «Застій» не передбачав припинення розвитку країни. Здійснювалися реформи (друга половина 1960-х рр.), виконувалися п’ятирічні плани, велось активне будівництво тощо. Ті часи характеризуються досягненням відносної соціальної та матеріальної стабільності, досить пристойним порівняно з попередніми періодами рівнем життя основної маси населення.
|
|
|
Далі студентам и необхідно розглянути наступну таблицю і зробити
висновки.
| Наростання економічної кризи | -Технологічне відставання СРСР, за винятком військової та космічної промисловості. -Значна енерго та матеріаломісткість виробництва. -Експортний товар – сировина, перед усім нафта і газ. -Низька продуктивність праці. -Реалізація дорогих, економічно необґрунтованих проектів. -Закупка за кордоном продовольства та товарів масового вжитку. -Замороження будівництва об’єктів культури, освіти, спорту. -Гостра житлова проблема. -Товарний дефіцит. |
| Економічна криза | -Зміна річищ Амудар’ї та Сирдар’ї – річок, що впадали в Аральське море, - призвела до обміління моря, засолювання грунтів. -Затоплення родючих земель унаслідок будівництва великих ГЕС. -Будівництво АЕС у густонаселених регіонах. -Забруднення водоймищ, повітря відходами виробництва. |
| Суспільно-політичний застій | -Конституція 1977 р. закріпила тезу про побудову в СРСР «розвиненого соціалістичного суспільства». -Возвеличення керівництва держави, перед усім Л. Брежнева. -Конституційне затвердження однопартійної системи. -Фіктивності більшості прав і свобод. -Корупція. |
| Національне питання Національне питання | -Заява про формування «радянського народу». -Русифікація: різке скорочення вузів з рідною мовою навчання, заохочення відмови від вивчення рідної мови тощо. -Заохочення міграцій населення до інших республік. -Колоніальний характер республіканських економік (вирощування бавовнику в Середній Азії). |
| Наука і культура | -Фінансування перед усім природничих дисциплін, що були пов’язані з оборонною промисловістю. -Заборона об’єктивно аналізувати радянську політику. -Дві течії в мистецтві: представники однієї звеличували комуністичну партію, за що користувалися державною підтримкою (М.Шолохов, К. Федін), представники іншої були опозиційно налаштовані і критично Ставилися до існуючих порядків (О. Солженіцин, В. Аксьонов, Б. Гребенщиков). |
| Результати | -Стагнація економіки, відставання від провідних індустріальних держав. -Наростання мовчазного невдоволення. -Активізація дисидентів. |
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 425; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!