Результати революційних подій 1918 р.



- Болгарія уклала перемир’я з Антантою.

- Цар Фердинанд зрікся престолу на користь сина Бориса ІІІ.

- Поширення впливу лівих сил, переважно БЗНС, які вимагали проведення реформ.

 

   Далі необхідно охарактеризувати «Селянську диктатуру» О. Стамболійського (1919-1923рр.). З’ясувати як відбувся державний переворот 1923р. та державний переворот 19 травня 1934 р.

 

Болгарія наприкінці 30-х років ХХ ст.

Внутрішня політика:

-Розкол в уряді завдяки інтригам Бориса ІІІ.

-1935р. Відставка К. Георгієва, фактичне встановлення монархічної диктатури.

-Опора монархії – офіцерство.

Зовнішня політика:

-Орієнтація на Німеччину.

-Приєднання до антикомінтернівського пакту.

-Договір про ненапад з державами Балканської Антанти. (Воєнно-політичний союз Греції, Румунії, Югославії, Туреччини створений 1934р).

-1941р. – окупація Болгарії гітлерівськими військами, перетворення на сателіта Німеччини.

При підготовці до наступного питання студентам необхідно звернути увагу на центри об’єднавчого процесу в Югославії.

1. Південно-слов’янський національний комітет.

2. Південно-слов’янський об’єднавчий комітет на чолі з представником Хорватії А. Трумбичем.

3. Емігрантський сербський уряд на чолі з Н. Пашичем.

4. Чорногорський комітет національного об’єднання.

 

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.

Передумови:

1. Крах Австро-Угорської імперії внаслідок поразки у Першій світовій війни.

2. Національно-визвольний рух народів Балканського півострова.

3. Сприяння Антанти створенню королівства.

Етапи:

1. Липень 1917р. – підписання А. Трумбичем та Н. Пашичем Корфської декларації, яка передбачала об’єднання сербів, хорватів, словенців і чорногорців у єдине королівство під зверхністю династії Карагеоргієвичів, кожна земля мала зберігати автономію.

2. 29 жовтня 1918 р. – Народне віче словенців, хорватів і сербів проголосило утворення незалежної держави.

3. 1 грудня 1918 р. – угода між Державою словенців, хорватів і сербів та Сербією про утворення єдиної держави – Королівства сербів, хорватів і словенців на чолі з О. Карагеоргієвичем.

Результат:

1. Утворення нового багатонаціонального королівства на засадах конституційної монархії.

Видовданська конституція 1921 р.

Ухвалена 28 червня 1921 р. Установчими зборами у день Святого Вида, завершила процес формування держави.

Державний устрій:

1. Конституційна монархія.

2. Король недоторканна особа з широкими повноваженнями: верховний головнокомандувач, провідник зовнішньої політики тощо.

3. Законодавча влада – у Народної скупщини та короля.

4. Виконавча влада – в Ради міністрів.

Територіальний устрій:

1. Визнання законності єдиного сербо-хорвато-словенського народу.

2. Поділ держави на 33 жупи(губернаторства) на чолі з призначуваними королем жупанами.

3.Фактичне затвердження унітарного устрою за переваги сербів.

Права і свободи:

1. Виборче право – для чоловіків від 21 року.

2. Задекларовані демократичні права і свободи.

 

Національне питання.

     При підготовці цього питання студентам необхідно визначити, що Королівство сербів, хорватів і словенців 1918 р. не було випадковим конгломератом різних земель. Його виникнення було наслідком свідомого прагнення південнослов’янських народів до об’єднання. Особливою популярністю серед багатьох політичних сил користувалася ідея Балканської Федерації. У новій державі, однак, з усіх можливих форм політичного устрою перемогла центристська модель. Унітарне Югославське королівство на чолі з сербською династією Карагеоргієвичей не врахувало особливостей історичного розвитку та політичного стану народів і територій, що входили до нього. Тому національне питання протягом всього міжвоєнного часу було віссю, навколо якої оберталося внутрішньополітичне життя країни. Кризи на соціальному й національному фронті регулярно струшували країну.

      Визначальними були сербо – хорватські протиріччя. Ряд опозиційних хорватських, словенських і мусульманських партій виступали з вимогами вирівнювання прав національностей. Прагнучи внести розкол у опозиційний рух, король і сербські партії пішли на компроміс з Радічем. Він та інші представники цієї партії були включені до складу уряду, партія перестала називати себе  республіканською, визнала Видовданську конституцію й вишла з Селянського Інтернаціоналу.

       Проте компроміс був тимчасовим. 20 червня 1928 р. під час бурхливої дискусії в Скупщині депутатом від правлячої партії було смертельно поранено С. Радича, а двох іншіх парламентарів Хорватської Селянської партії убито. В Хорватії почалися масові мітинги протесту.

       Вибухонебезпечна обстановка складалася сторіччями в Косово, де після поразки від турків в 1389 р. припинила існування Сербська держава. У національному самовизнанні сербів Косово посідало особливе місце, тут знаходився центр сербської державності. Проте з кінця ХVІІ ст. З різних причин сербське населення почало залишати свою прабатьківщину, переселяючись головним чином до Воєводини, а на їх місце турецька адміністрація почала поселяти албанців. З плином часу албанці стали тут більшістю.

       Албанізація Косово – відкрита рана в сербській національній свідомості. У міжвоєнний період виникали численні конфлікти між сербами та албанцями в цьому регіоні. Прогресивні сили і в Хорватії, і в Словенії, підіймаючи прапор націоналізму, прагнули суверенітету і незалежності, що відповідало настроям значної частини жителів цих районів Королівства. Загострення національних суперечностей призвело до військово - монархічного перевороту в січні 1929 року.

 

 

План семінарського заняття №4

 

Тема: «Друга світова війна (1939 – 1945рр.)»

 

І. Навчальні питання.

1.1 План «Барбаросса». Напад Німеччини на СРСР.

1.2 Створення антигітлерівської коаліції.

1.3 Перебіг подій на радянсько – німецькому фронті.

1.4 Московська битва та її значення.

1.5 Напад Японії на Перл – Харбор і початок бойових дій на Тихому океані.

1.6 Війна в Північній Африці.

1.7 Кримська (Ялтинська) конференція.

1.8 Військова поразка та капітуляція Німеччини.

1.9 Берлінська (Потсдамська) конференція та її рішення.

1.10 Розгром Японії.

1.11 Підсумки та уроки Другої світової війни.

ІІ. Реферати (доповіді, повідомлення)

2.1 Доповідь: «Причини і початок Другої світової війни.

2.2 Теми рефератів:

- Створення антигітлерівської коаліції.

- Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух опору.

- Напад Японії на Перл – Харбор і початок бойових дій на Тихому океані.

ІІІ. Література.

3.1 Обов’язкова.

- Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: : Підр. для 11 – го кл.

Загальноосв. навч. закл. –К.: А.С.К., 2006.

- Середницька Г.В. Всесвітня історія: 11 кл.: Опорні конспекти. – К.:

А.С.К..2005.

3.2 Додаткова.

- Воронянський О.В. Всесвітня історія ХХ ст.: Навчальний посібник.-   Харків.: Парус, 2008.

  - Голованов С.О. Всесвітня історія: Навч. посібник.-К.: Каравела, 2007.

  - Гісем О.В. Всесвітня історія 10-11 клас: Наочний довідник (О.В. Гісем, О.О. Мартинюк.-К.: Х.: Видавництво «Ранок», 2005.

           - Бердичівський Я., Ладиченко Т. Всесвітня історія 11 клас.-Запоріжжя. Прем’єр, 2003.

   -Земерова Т.Ю. Всесвітня історія: Схеми і таблиці. – Харків: ФОП Співак В.Л., 2010.

Методичні поради

      Мета семінарського заняття: дати характеристику бойових дій в ході війни, охарактеризувати основні битви цього періоду, зрив плану бліцкригу, розкрити процес формування антигітлерівської коаліції, показати суть нацистського і японського «нового порядку», розкрити зміст явища голокосту, охарактеризувати рух Опору в окупованих країнах Європи, розкрити процес відкриття Другого фронту, показати крах країн фашистського блоку, охарактеризувати процес повоєнного мирного врегулювання, закріпити навички зіставляти і аналізувати історичні матеріали.

 

1.Студентам необхідно підготувати план відповіді на кожне питання семінарського заняття.

2.Розгляд питань, які розглядаються на семінарському занятті, обов’язково супроводжуються демонстрацією карти.

3.Особливістю даного заняття є те, що студенти повинні дуже добре володіти змістом історичних документів, хронологією військових дій Другої світової війни, з’ясовувати причини поразок в ході війни, аналізувати і зіставляти  історичний матеріал.

       

       При розгляді першого питання слід звернути увагу на стратегічні плани Гітлера, який планував ще до закінчення війни з Англією блискавичною воєнною операцією перемогти СРСР.

      22 червня 1941 р. почалась гітлерівська навала на СРСР. Відповідно плану «Барбаросса» (відомий ще як директива №21 від 18 грудня 1940 р.) німецькі війська на Східному фронті ставили за мету здійснення блискавичної війни – «бліцкрігу». За два тижні вермахт планував за допомогою раптових комбінованих ударів танкових і механізованих військ та авіації оточити і знищити головні сили Червоної армії в західних районах СРСР, просуваючись вглиб країни, вийти на лінію Архангельск – Астрахань.

      Далі слід виділити такі причини поразок Червоної армії влітку-восени 1941 року:

-при всіх обставинах, політичних і військових, напад фашистської Німеччини на СРСР носив раптовий характер;

-військовий потенціал гітлерівської Німеччини та її союзників напередодні війни перевищував потенціал СРСР (тільки в Європі нацистами був захоплений арсенал, яким можна було озброїти 200 дивізій);

-німецькі війська мали значну чисельну превагу: в 1,8 рази в живій силі, за сучсними танками і літаками відповідно в 1,5 та 3,2 рази;

-вермахт мав дворічний досвід ведення війни в Європі і переважав радянські війська у професійній підготовці.

      Студентам необхідно виділити і суб”єктивні фактори, які призвели до трагічних наслідків літа-осені 1941 р. Вся відповідальність за військові поразки лежить на керівництві партії, армії й держави, особисто на Сталіні:

-боротьба між різними угрупованнями в Червоній армії загальмувала переозброєння військ новою технікою;

-помилковою виявилась воєнна доктрина про «війну малою кров’ю на території ворога»;

-грубі прорахунки у визначенні часу війни, оперативній побудові і розташуванні військ в три ешелони, що дало можливість вермахту завдати удару по кожному угрупованню окремо;

-напередодні війни Сталін відмовився привести війська західних округів в бойову готовність, хоч мав точні дані про початок війни від розвідки та військових;

-репресії 1937-1038 рр. Знищили кращі офіцерські і командні кадри Червоної армії.

 

      По другому питанню студентам необхідно розглянути формування Антигітлерівської коаліції.

22 червня 1941р. у зверненні до нації англійський прем’єр заявив, що Велика Британія надасть «Росії і російському народові всю допомогу, яку тільки зможе». Про свою підримку СРСР заявив і президент США Ф.Рузвельт. 12 липня 1941р. було підписано англо-радянську угоду про спільну боротьбу проти Німеччини. 14 серпня 1941р., після зустрічі Ф.Рузвельта та В. Черчілля, з’явився документ під назвою Атлантична хартія, який підвів під майбутню коаліцію ідеологічне підгрунтя. До цієї Хартії у грудні 1941р. приєднався і СРСР. Атлантична хартія висунула такі завдання: знищення нацистської тиранії, роззброєння агресора, загальне роззброєння світу. 1 жовтня 1941р. у Москві між СРСР, США та Великою Британією було підписано трьохсторонню угоду про допомогу Радянському союзу зброєю і продовольством. Далі звернути увагу на систему ленд – ліз.

       1 січня 1942 р. у Вашингтоні 26 держав, у тому числі СРСР, США  і Велика Британія, підписали Декларацію Об’эднаних Націй, яка укладалася на принципах і завданнях Атлантичної хартії. Вони зобов’язалися використовувати свої ресурси для боротьби проти агресорів, співробітничати у війні та не укладати сепаратного миру. У Декларації зазначалося, що повна перемога над нацизмом є запорукою захисту життя, свободи і незалежності всіх народів.

       В умовах створення Антигітлерівської коаліції радянське керівництво визнало емігрантські уряди Польщі, Чехословаччини, Франції.

       26 травня 1942 р. в Лондоні між СРСР і Великою Британією було підписано договір про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її сателітів в Європі. У Вашингтоні відбулися радянсько-американські переговори, які завершилися підписанням 11 червня 1942 р. угоди про взаємодопомогу у веденні війни проти агресорів.

      Війна виявила збіг корінних національних інтересів держав, яким загрожували німецький фашизм і японський мілітаризм. Антигітлерівська коаліція держав стала і коаліцією народів, що сприяло її міцності.

 

      При розгляді третього питання рекомендовано готуватися за планом.

І варіант.

1.Танкова битва в районі Рівне-Дубно-Луцьк-Броди (23-29 червня 1941р.).

2.Київська оборонна операція (7 липня-26 вересня 1941 р.).

3.Смоленська битва (10 липня-10 вересня 1941 р.).

4.Оборона Одеси (5 серпня-16 жовтня 1941 р.).

5.Битва за Ленінград (10 липня-1941 р. – 27 січня 1944 р.).

6.Оборона Севастополя (30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р.).

7.Битва за Москву (30 вересня 1941 р. – 7 січня 1942р.).

8.Сталінградська битва (17 липня 1942 р. – 2 лютого 1943 р.).

9.Курська битва (липень 1943 р. – серпень 1943 р.).

 

ІІ варіант.

      Пропонується виконати порівняльну таблицю «Битви Другої світової війни».

 

 

Битви Дата Кількість учасників Кількість техніки Командувачі Наслідки
Танкова битва          
Київська оборонна операція          
Смоленська битва          
Оборона Одеси          
Битва за Ленінград          
Оборона Севастополя          
Битва за Москву          
Сталінградська битва          
Курська битва          
Берлінська битва          

 

     Далі студентам необхідно особливу увагу звернути  на битву за Москву (операцію німецької армії «Тайфун»). Битва за Москву (30 вересня 1941 р. – 7 січня 1942 р.). Після розгрому радянських військ в Україні німецьке командування основний удар знову спрямувало на Москву. У продовж 30 вересня – 2 жовтня 1941. німецькі війська прорвали оборону радянських військ на московському напрямку. У районі Вязьми та Брянська радянські війська були оточені й розгромлені. 663 тис. солдатів потрапили в полон. Здавалося, що операція «Тайфун» по захопленню Москви наближалася до завершення. Але на підступах до міста німецькі війська зустріли відчайдушний опір. Спроба фланговими ударами оточити війська, що захищали Москву, була невдалою. 5-6 грудня 1941 р. Червона армія перейшла у контрнаступ і відкинула гітлерівців від Москви на 100-250 км, що спричинило остаточний зрив «бліцкригу» та початок загального наступу Червоної армії на фронті довжиною у 1000 км до квітня 1942 р.

    Перемога під Москвою зміцнила Антигітлерівську коаліцію, додала віри населенню СРСР у майбутню перемогу.

 

     Далі рекомендовано заслухати реферат:«Напад Японії на Перл – Харбор і початок бойових дій на Тихому океані» та обговорити його на занятті.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 572; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!