Практичне заняття № 7 (2 години)



Тема 11. Проблеми формування економічної політики в Україні в умовах перехідного стану суспільства

Завдання 1

Виходячи з розрахунків загальної потреби у державних ресурсах зерна, обчислити обсяг їх закупок згідно з державними контрактами, які розміщуються у господарствах усіх категорій і форм власності.

Вихідні дані

1. Чисельність населення країни у базовому періоді, його розміщення, а також можливу зміну за рахунок впливу природних факторів і механічного переміщення населення в розрахунковому періоді характеризують дані таблиці 11.1.

 

Таблиця 11.1

Вихідні дані (тис. чол.)

Область

Чисельність населення в базовому періоді

Зміна чисельності у розрахунковому періоді за рахунок

Розрахункова чисельність населення

природних процесів міграції населення
1 2 3 4 5
1. Вінницька 1908,4 -6,1 +8,2  
2. Волинська 1072,4 +2,1 +2,0  
3. Дніпропетровська 3918,6 -3,3 +10,1  
4. Донецька 5352,6 -13,4 +9,2  
5. Житомирська 1503,7 -1,7 -2,4  
6. Закарпатська 1271,6 +8,2 +5,1  
7. Запорізька 2108,5 -1,5 +6,8  
8. Івано-Франківська 1451,5 +5,4 +4,8  
9. Київська 4588,9 +3,4 +14,9  
10. Кіровоградська 1247,5 +3,5 -1,2  
11. Республіка Крим 2596,0 +2,9 +6,4  
12. Львівська 2771,3 +6,7 +8,1  
13. Луганська 2877,4 -5,2 +1,2  
14. Миколаївська 1350,8 +0,3 +1,4  
15. Одеська 2634,5 +3,2 +8,0  
16. Полтавська 1762,8 +6,0 +6,1  
17. Рівненська 1821,6 +4,6 -5,6  
18. Сумська 1430,7 -5,7 +8,4  
19. Тернопільська 1177,1 +0,5 +7,1  
20. Харківська 3188,6 -8,9 +15,9  
21. Херсонська 1270,0 +1,9 +5,9  
22. Хмельницька 1521,0 -2,7 +5,4  
23. Черкаська 1531,0 -5,5 +8,0  
24. Чернівецька 940,0 +2,9 +4,1  
25. Чернігівська 1398,0 -7,9 +9,9  
По Україні        

2. Річне поживання хлібопродуктів однією людиною наведено в таблиці 11.2. У розрахунковому періоді передбачається зберегти тенденцію до споживання населенням хлібопродуктів, яка склалася в минулому.

 

Таблиця 11.2

Річний обсяг споживання хлібопродуктів однією людиною

Показник

Роки

1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й прогнозний
Річний обсяг споживання хлібопродуктів однією людиною, кг 112 114 118 124 129 135 140 y8

 

Норма витрат борошна на виробництво 1 т хлібопродуктів становить 650 кг, отже спочатку знаходимо обсяг борошна для хлібопродуктів в розрахунку на 1 людину: 1000 кг хліба - 650 кг борошна

у8 кг хліба -  х1 кг борошна

 

х1 =                      (показник перевести в т для подальшого розрахунку).

 

Норма витрат зерна на виробництво 1 т борошна згідно з прийнятим технологічним процесом становить 1180 кг, отже далі знаходимо обсяг зерна на борошно для хлібопродуктів в розрахунку на 1 людину:

 1 т борошна - 1180 кг зерна

х1 т борошна -      х2 кг зерна

 

х2 =

 

Далі знаходимо обсяг зерна на хлібопродукти для всього населення України шляхом множення чисельності населення на показник витрат зерна на 1 людину (переводимо показник в тис. т для подальшого розрахунку):

 

 

3. Споживання населенням круп, що виробляються на основі зерна, за ряд попередніх років характеризується даними, наведеними в таблиці 11.3.

 

Таблиця 11.3

Динаміка споживання населенням круп

Показник

Роки

1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й прогнозний
Річний обсяг споживання круп населенням країни, тис. т 607 617 626 636 650 654 662 к8

 

Тенденція до споживання круп у наступні роки зберігається на ріні попереднього періоду. Передбачається, що у розрахунковому періоді обсяг виробництва круп, які спрямовуватимуться на формування ринкових фондів, включатимуться до державного контракту.

Норма витрат зерна на виробництво 1 т крупи згідно з прийнятим технологічним процесом становить 1070 кг, отже розраховуємо прогнозний обсяг зерна для виробництва круп в країні:

    1 т крупи - 1070 кг зерна

к8 тис. т крупи -      х3 кг зерна

 

х3 =                       (показник перевести в тис. т для подальшого розрахунку).

 

4. Обсяг зерна для постачання населенню розраховується шляхом складання обсягів зерна на хлібопродукти та крупи (результат заноситься в таблицю 11.7):

5. Промислова переробка зерна для виробництва продукції, яка включається д обсягу державного контракту або виробництво якої перебуває у монопольній власності держави, характеризується даними, наведеними в таблиці 11.4.

 

Таблиця 11.4

Промислова переробка зерна

Показник і його одиниця Базова величина показника Зміна показника у розрахунковому періоді, % Розрахункова величина показника
1 2 3 4
1. Обсяг виробництва спирту, тис. дол.   33600,0   +4,0  
2. Норма витрат зерна на виробництво 1 дол. спирту, кг   31,0   -0,5  
3. Потреба в зерні для виробництва спирту, тис. т     -  
4. Потреба в зерні для виробництва інших видів харчової продукції, тис. т     2114,0     +1,8  
5. Загальна потреба в зерні для промислової переробки, тис. т     -  

 

6. Формування державного фуражного фонду включає в себе потребу в зерні для селекційно-племінних господарств, державних кінних заводів, заповідників, господарств тощо. За попередніми заявками господарств та за міжурядовими угодами, передбачається збільшення кількості вирощуваної худоби і птахів. Це викличе додаткове залучення кормів. За експертними оцінками, додаткова потреба у зерні для даних цілей становитиме 640,0 тис. т. у базовому періоді держаний фуражний фонд становить 3780,0 тис. т зерна.

7. Потреба в зерні для поповнення державного резерву в прогнозному періоді становитиме 1820,0 тис. т.

8. Насіннєвий фонд держави у розрахунковому періоді передбачається в розмірі 34,4 тис. т зерна.

9. За міжурядовими угодами експорт зерна у розрахунковому періоді становитиме 3200,0 тис. т.

10. Залишки на кінець розрахункового періоду - в розмірі 2000,0 тис. т.

11. Обсяг імпорту в прогнозованому періоді розраховується за даними таблиці 10.5. У розрахунковому періоді передбачається зберегти тенденцію ввозу зерна, яка склалася у попередньому періоді.

12. Обсяг інших надходжень зерна до державних ресурсів в прогнозованому періоді розраховується за даними таблиці 11.6.

 

Таблиця 11.5

Динаміка імпорту зерна

Показник

Роки

1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й прогнозний
Імпорт зерна, тис. т 2540 2570 2600 2600 2530 2500 2460  

 

Таблиця 11.6

Динаміка надходжень зерна до державних ресурсів з інших джерел, тис. т

Показник

Роки

1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й прогнозний
1. Роззброювання державних резервів   -   115   -   -   150   294   88 -
2. Повернення позик 261 261 267 252 262 310 300 -
3. Міжобласні поставки 117 117 129 134 149 120 127 -
Всього                

 

Методичні вказівки до виконання завдання 1

Загальну потребу у державних ресурсах зерна, що є основою для формування обсягу державного контракту у даному виді сільськогосподарської продукції, слід обчислювати, виходячи з таких напрямків державного споживання: постачання населенню через формування ринкових фондів борошна та круп на рівні регіонів; споживання переробними галузями промисловості для виробництва продукції за укладеними державними контрактами; створення державного насіннєвого і фуражного фондів; поставки за міжурядовими угодами.

Потребу у державних ресурсах зерна для постачання населенню і створення ринкових фондів борошна і крупи розраховують на регіональному рівні.

Потребу у зерні для створення ринкового фонду борошна розраховують, виходячи з перспективної чисельності населення по кожному окремому регіону із середніх норм споживання зерна на душу населення:

 

,                                     (11.1)

 

 де Чн.і. – розрахункова чисельність населення і-ї області;

Нс.з. – рівень (норма) споживання зерна однією людиною в рік;

n – кількість областей, взятих до розрахунку.

 

Перспективну чисельність населення по кожному з регіонів розраховують за даними і формою таблиці 11.1.

Річний рівень споживання зерна на душу населення в рік встановлюється, виходячи із розрахункового обсягу споживання хлібопродуктів однією людиною, норм витрат борошна на виробництво 1 т хлібопродуктів і норм витрат зерна на виробництво 1 т борошна.

Обсяг споживання хлібопродуктів у розрахунковому періоді Нх.п. обчислюють на основі аналізу обсягів споживання даного виду продукції, однією людиною за даними таблиці 11.2.

Прогнозування показника здійснюється на основі середнього темпу зростання, використовуючи рівняння:

 

,                                          (11.2)

 

де Нх.б. – рівень споживання хлібопродуктів в розрахунку на одну людину у базовому році (за базу в даному динамічному ряду брати останній перед прогнозним);

 - середньорічний темп зростання обсягів споживання хлібопродуктів, виявлений на основі екстраполяції динамічного ряду;

 

, або , (11.3), (11.4)

 

 де  m – кількість членів динамічного ряду;

 - ланцюгові темпи зміни показника;

  Нхm – значення останнього члену динамічного ряду (обсяг споживання хлібобулочних виробів в останньому році перед прогнозним);

  Нх1 – значення 1-го члена динамічного ряду.

 

При визначенні потреби у зерні для виробництва круп РФк, обсяги яких закладені в державному контракті, та формування ринкових фондів з даного виду продукції слід виходити з прогнозних обсягів споживання круп населенням та норм витрат зерна на виготовлення 1 т крупи:

 

,                                                   (11.5)

 

де Ок.пр. – розрахунковий обсяг споживанням населенням крупи;

   Нз.к. – норма витрат зерна на виробництво 1 т крупи.

 

Обсяг споживання крупи у розрахунковому періоді обчислюють на основі динамічного ряду рівнів споживання за даними таблиці 11.3. Прогнозування обсягу споживання у розрахунковому періоді здійснюють на основі середнього темпу зміни показника і перенесення виявленої тенденції на перспективу.

Промислова переробка зерна включає в переробку зерна при виробництві продукції, яка перебуває в монопольній власності держави. Розрахунок потреби в зерні для промислової переробки провести за даними та формами таблиці 11.4.

Державні ресурси зерна формуються за рахунок надходження: а) по імпорту; б) державних закупівель (згідно з укладанням державних контрактів і укладеними контрактами) від підприємств різних форм власності.

Для розрахунку обсягів поставок зерна з імпорту та за рахунок інших джерел слід використати дані таблиць 11.5 та 11.6.

На основі екстраполяції динамічних рядів необхідно виявити тенденцію до зміни показників за минулий період і перенести ї на прогнозний період. Прогнозування здійснити на основі середніх темпів зміни показників, використовуючи підходи і методику підрахунку, викладеного раніше.

Обсяг державних закупок зерна, який необхідно закласти при формуванні державного контракту на поставку, розраховують при складанні балансу і державних ресурсів зерна (таблиця 11.7).

 

Таблиця 11.7

Баланс державних ресурсів зерна, тис. т

Ресурси Обсяг Використання ресурсів Обсяг

1. Залишки на початок

розрахункового періоду

1. Постачання населенню  
2. Промислова переробка  
2. Державні закупки   3. Створення державного фуражного фонду  
3. Імпорт   4. Створення державного фонду насіння  

4. Інші надходження

5. Експорт  
6. Державні резерви  
7. Залишки на кінець розрахункового періоду  
Всього   Всього  

Завдання 2

Виконати прогноз потреби народного господарства країни у найважливіших видах сировини, палива та енергії.

На зміну коефіцієнтів питомих витрат матеріальних ресурсів впливають такі фактори:

а) з електроенергії:

- зменшення питомих витрат палива у галузі економіки у зв’язку із збільшенням потужності турбін і збільшення параметрів пари сприяє зменшенню коефіцієнта питомих витрат на 1,15 %;

- удосконалення технологічних процесів у металургії зумовлює зменшення коефіцієнта питомих витрат на 2,18 %;

- збільшення енергомісткості продукції в інших галузях промисловості спричинює збільшення коефіцієнту витрат на 2,89 %;

б) з нафти (включаючи газовий конденсат):

- зменшення витрат нафти на виробництво світлих нафтопродуктів зменшує коефіцієнт на 2,65 %;

- зменшення витрат нафти на 1 млн. гр. од. ВВП у зв’язку зі зміною структури виробництва продукції у галузях промисловості – споживачах нафти і нафтопродуктів зумовлює зменшення коефіцієнта на 2,73 %;

- скорочення витрат нафти завдяки реалізації заходів з економії матеріальних ресурсів сприяє зменшенню коефіцієнта на 2,16 %;

в) з газу:

- зміна співвідношень технологічних способів виробництва продукції у галузях промисловості зумовлює зменшення питомих витрат газу на 1 млн. гр.. од. ВВП на 1,97 %;

- у зв’язку з частковим переведенням автотранспорту на газове паливо збільшилися питомі витрати на 1 млн. гр. од. ВВП на 3,15 %;

- зменшення витрат газу на опалення і вентиляцію громадських споруд сприяє зменшенню коефіцієнтів питомих витрат на 1,99 %;

- зменшення витрат газу на приготування у зв’язку із збільшенням питомої ваги житла, оснащеного електроплитами, зумовлює зменшення питомих витрат газу на 1 млн. гр. од. ВВП на 2,45 %;

г) з вугілля:

- у зв’язку з частковою заміною вугілля прогресивними видами палива у виробництві промислової продукції зменшує його питомі витрати на 1 млн. гр. од. ВВП на 2,17 %;

- скорочення потреб комунально - побутового сектору країни у вугіллі завдяки збільшенню коефіцієнта газифікації житлового фонду викликає зменшення питомих витрат вугілля на 1 млн. гр. од. ВВП на 2,47 %.

Вихідні дані

Таблиця 11.8

Динаміка коефіцієнтів питомих витрат найважливіших видів промислової продукції на 1 млн. гр. од. ВВП

№ п/п

Продукція, одиниця

Питомі витрати на 1 млн. гр. од., , по роках

1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й прогнозний
1 Електроенергія, млрд. кВт – год.   2189,17   2208,62   2230,19   2251,44   2287,75   2303,95  
2 Нафта, млн. т 0,0359 0,0367 0,0270 0,0385 0,0401 0,0425  
3 Газ, млрд. м3 179,89 183,15 136,91 189,25 192,17 194,53  
4 Вугілля, млн. т 1,108 1,121 1,134 1,147 1,159 1,172  
5 Сталь, млн. т 0,4772 0,4803 0,4841 0,4874 0,4901 0,4934  
6 Прокат, млн. т 0,3272 0,3301 0,3332 0,3370 0,3401 0,3435  
7 Цемент, млн. т 0,1769 0,1807 0,1851 0,1894 0,1941 0,1986  
8 Хімічне волокно, тис. т   0,0012   0,0013   0,0014   0,0015   0,0016   0,0017  

Зміна коефіцієнтів питомих витрат інших видів промислової продукції визначається за динамікою цих показників за роки, що передують прогнозному.

Обсяг ВВП у базовому періоді становлять 987 трлн. гр. од., у прогнозному передбачається його збільшення на 2,3 %.

Отже, обсяг ВВП у прогнозному періоді становитиме:

Методичні вказівки до виконання завдання 2

1. Спочатку слід проаналізувати динаміку коефіцієнтів питомих витрат найважливіших видів промислової продукції за період, який передує прогнозному.

2. Потім необхідно розглянути фактори, що впливають на зміну коефіцієнтів питомих витрат та обчислити вплив вказаних факторів на зміну питомих витрат у прогнозному періоді з розрахунком перспективних коефіцієнтів питомих витрат матеріальних ресурсів на 1 млн. гр. од. ВВП. Для цього послідовно розв’язують систему рівнянь типу:

 

,                            (11.6)

 

 

     де y – питомі витрати найважливіших видів промислової продукції на 1 млн. гр. од. ВВП у розрахунковому періоді;

         y0 – питомі витрати найважливіших видів промислової продукції на 1 млн. гр. од. ВВП у базовому періоді;

,  - зміна коефіцієнтів питомих витрат матеріальних ресурсів під впливом j-го фактора, j – кількість факторів (j = 1,2,...,n).

Отже, система рівнянь для обчислення коефіцієнтів питомих витрат електроенергії, нафти, газу і вугілля на 7-й рік матиме вигляд:

 

уелектроенергія =

 

 

унафта =

 

 

угаз =

 

 

увугілля =

Розв’язавши ці рівняння, знаходимо у для вказаних видів ресурсів. Розрахунок рекомендується проводити на персональних комп’ютерах.

Коефіцієнти питомих витрат сталі, прокату, цементу, хімічних волокон на розрахунковий період слід визначити за методом екстраполяції:

 

у = у0 * ;           (11.6)-(11.8)

 

де  - середній темп зростання;

 - ланцюгові темпи зміни показника числового ряду;

y1 – 1-й рівень числового ряду;

yn – кінцевий рівень числового ряду;

n – кількість спостережень ряду.

 

Таким чином, коефіцієнти питомих витрат сталі, прокату, цементу, хімічних волокон на 7-й рік будуть мати вигляд:

 

Усталь =

 

 

Упрокат =

 

 

Уцемент =

 

 

Ухімічні волокна =

 

 

Результати розрахунків коефіцієнтів питомих витрат всіх матеріальних ресурсів на 7-й прогнозний рік слід занести в таблиці 11.8 та 11.9.

 

Таблиця 11.9

Підсумкові результати

Продукція Питомі витрати на 1 млн. гр. од. ВВП у розрахунковому періоді Потреба народного господарства в основних видах промислової продукції у розрахунковому періоді
Електроенергія, млрд. кВт – год.    
Нафта, млн. т    
Газ, млрд. м3    
Вугілля, млн. т    
Сталь, млн. т    
Цемент, млн. т    
Хімічне волокно, тис. т    
Прокат, млн. т    

Потребу народного господарства в промисловій продукції (сировині, паливі, енергії) на розрахунковий період обчислюють за формулою:

 

,                                             (11.9)

 

де аij – питомі витрати m-го виду ресурсу на виробництво 1 млн. гр. од. у розрахунковому періоді;

 - обсяг виробництва ВВП у розрахунковому періоді.

 

Отже, вся потреба народного господарства в промисловій продукції складатиме:

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 29;