Стаття 20 . Порядок проведення експертизи продукції і ви-
Довищних заходів сексуального чи еротичного характеру
Метою експертизи продукції і видовищних заходів сексуаль-ного чи еротичного характеру є підготовка висновків про від-повідність такої продукції чинному законодавству про захист суспільної моралі й можливість її обігу на території України.
87
Ініціювати експертизу, крім самої Національної комісії, ма-ють право державні й громадські організації, фізичні та юридич-ні особи, виробники і розповсюджувачі предметів і продукції, що звернулися до Національної комісії з офіційним зверненням.
Для експертної оцінки й одержання висновку щодо відповід-ності продукції вимогам чинного законодавства до Національної комісії, центральних органів виконавчої влади у сфері культури і мистецтв, інформації, телебачення і радіомовлення, освіти, за-хисту прав споживачів та інших, до відання яких входять питан-ня захисту суспільної моралі, подаються заява, предмети і (або) продукція сексуального чи еротичного характеру та платіжне доручення про оплату проведення експертизи.
Орган, що здійснює експертизу, у місячний термін розглядає заяву і проводить експертизу продукції, приймає відповідне рі-шення і не пізніше як у десятиденний термін письмово повідом-ляє про нього заявникам.
Перевищення встановленого цим законом терміну прийнят-тя рішення щодо експертної оцінки відповідної продукції може бути оскаржено в судовому порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.
|
|
|
Документи та матеріали, що подані для експертної оцінки, реєструються, оформляються резолюцією державного органу, що здійснює експертизу, і передаються експерту (експертам) для оцінки.
Експертні висновки мажуть бути оскаржені в порядку цивіль-ного судочинства.
Стаття 21 . Відповідальність за порушення законодавства про захист суспільної моралі
Порушення норм законодавства України про захист суспіль-ної моралі, умов обігу продукції, порядку проведення довічних заходів сексуального характеру та розповсюдження продукції, яка містить елементи порнографії, тягне за собою цивільно-пра-вову, дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відпові-дальність згідно з чинним законодавством України.
Дії посадових осіб органів державної влади, місцевого самовря-дування, засобів масової інформації, дії установ і організацій усіх форм власності, юридичних і фізичних осіб, що порушують норми цього закону, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Стаття 22 . Порядок введення в дію цього закону
Закон України «Про захист суспільної моралі» набирає чин-ності з дня його опублікування.
|
|
|
У тримісячний термін усі закони та нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних
88
органів виконавчої влади приводяться у відповідність з положен-нями цього закону.
До приведення законодавства у відповідність із цим законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у час-тині, що не суперечить цьому закону.
Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього закону підготувати та затвердити інші нор-мативно-правові акти, положення й кошториси Національної ек-спертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
Президент України Л. Кучма м. Київ, 20 листопада 2003 року № 1296-ІV
ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ДОКТРИНУ РОЗВИТКУ ОСВІТИ
УКАЗ Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/2002
З метою визначення стратегії та основних напрямів дальшого розвитку освіти в Україні постановляю:
1. Затвердити Національну доктрину розвитку освіти (до-дається).
2. Кабінету Міністрів України розробити та затвердити
у тримісячний строк заходи з реалізації Національної доктрини розвитку освіти на 2002—2004 роки.
|
|
|
3. Центральним і місцевим органам виконавчої влади забезпе-чити реалізацію Національної доктрини розвитку освіти та пере-дбачати кошти на фінансування відповідних заходів.
Президент України Л. Кучма
89
НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА РОЗВИТКУ ОСВІТИ
Затверджено Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 347/2002
І. Загальні положення
Освіта — основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та нау-кової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує ін-телектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.
Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту лю-дей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.
За роки незалежності на основі Конституції України визначе-но пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, здійснюється практичне реформування галузі згідно з Держав-ною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»).
Водночас стан справ у галузі освіти, темпи та глибина пере-творень не повною мірою задовольняють потреби особистості, су-спільства і держави. Глобалізація, зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства, утвердження пріоритетів сталого розвитку, інші властиві сучасній цивілізації риси зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник і основний важіль сучасного прогресу, потребу в ради-кальній модернізації галузі, ставлять перед державою, суспільс-твом завдання забезпечити пріоритетність розвитку освіти і на-уки, першочерговість розв’язання їх нагальних проблем.
|
|
|
Актуальним завданням є забезпечення доступності здобуття якісної освіти протягом життя для всіх громадян та дальше ут-вердження її національного характеру. Мають постійно оновлю-ватися зміст освіти та організація навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад еконо-міки, сучасних науково-технічних досягнень. Критичним зали-шається стан фінансування освіти і науки, недостатнім є рівень оплати праці працівників освіти і науки.
Потребують державної підтримки дошкільна, загальна се-редня освіта у сільській місцевості, професійно-технічна освіта, навчання здібних та обдарованих учнів і студентів, а також дітей з особливостями психічного і фізичного розвитку.
90
Необхідно істотно зміцнити навчально-матеріальну базу, здійснити комп’ютеризацію навчальних закладів, впровадити інформаційні технології, забезпечити ефективну підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, запровадити нові економічні та управлінські ме-ханізми розвитку освіти. Усі ці проблеми потребують першочер-гового розв’язання.
В Україні повинні забезпечуватися прискорений, виперед-жальний інноваційний розвиток освіти, а також створюватися умови для розвитку, самоствердження та самореалізації особис-тості протягом життя.
Національна доктрина розвитку освіти (далі — Національна доктрина) визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію і основні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 474; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!