Ахматова Довкола жовтий вечір
Творчість Анни Ахматової в групі акмеїстів і в російській поезії в цілому слід визначити як «трагічний ліризм». Якщо її колеги по акмеїзму визначаються за принципом художнього перетворення зовнішньої реальності в об'єктивному аспекті, в енергії дії, в безпосередньому переживанні культури як пам'яті і як одній з цілей життя, то Ахматова зосереджує свою художню увагу на внутрішній, емоційній сфері, на становленні особи, на внутрішніх конфліктах, через які проходить особа, підкреслюємо: особа – в умовах найтрагічнішої епохи історії Росії.
Хронологічно російська революція співпала з серединою творчого шляху Ахматової. Саме у ній, в страшній більшовицькій революції, слід шукати основний, найгостріший з особистих конфліктів Ахматової. Саме ця трагічна реальність є життєвою основою поезії Ахматової. У поезії взагалі, а в акмеїзмі особливо, художня форма в її строгій дисциплінованості і смисловій насиченості є основою художнього твору. Внутрішній сенс всякого художнього твору здійснюється саме через його форму. Це і є основний принцип і початковий пункт школи акмеїзму.
Довкола жовтий вечір ліг,
Тремтить квітнева прохолода.
Ти запізнивсь на стільки літ,
Та радість буде там, де згода.
Присядь до мене ближче ти,
I подивись веселим оком:
Блакитні зошита листки —
Віршів моїх дитячі спроби.
Пробач, що сумно так жила
I сонце бачила несміло.
Пробач, пробач, що багатьма
Я багатьма переболіла.
|
|
|
При розгляді поезії Ахматової, ми відразу бачимо як трагічна тема і трагічний характер дають в своєму становленні цілу веселку емоційно-образних фарб. Кожен душевний стан, кожен конфлікт дає новизну і гостре заломлення. Відчувається рух, наростання, недомовка, розгубленість.У першу половину свого творчого шляху Анна Ахматова стала майстром любовної лірики і придбала цим широку популярність. Тут яскрава і різноманітна шкала переживань.
Покажіть концепція футуризму як авангард течіїї 20ст. Зв'язок Маяковського з футуризмом.
Футуризм (від лат. — майбутнє) — авангардистська течія в літературі й мистецтві 10-30-х років XX століття. Батьківщиною футуризму була Італія. Футуристська естетика базується на: антитрадиційності.
Футуризм відмовляється від художньої спадщини, протиставляє старій культурі нову антикультуру.
Футуристи намагаються оновити мистецтво, літературні форми. Футуризм вважає за необхідне цілковите знищення синтаксису й пунктуації, скасування прикметників і прислівників, вживання дієслова лише в неозначеній формі.
Володимир Маяковський – лідер російського футуризму. В. Маяковський – один із засновників і яскравий поет російського футуризму. Естетичні основи російських футуристів були висловлені в маніфесті «Ляпас суспільному смаку» (1912), що підписали Д. Бурлюк, О. Кручених, В. Маяковський, В. Хлєбников.
|
|
|
Завдання поезії Маяковський вбачав у тому, щоб будити і порушувати людей.
“А ви змогли б?” (1913 р.)
Я вмить закреслив карту буднів,
хлюпнувши фарбами зі склянок.
Відкрив я в холодці на блюді
вилицюватість океану.
З рибин на вивісках строкатих
читав я губ нових порив.
А ви
ноктюрн
змогли б заграти
на флейті заржавілих ринв? Перекладач: П. Воронько
У цьому вірші вирізняється лексика двох видів:
слова, що змальовують світ буденності, позбавлений будь-якої мети (фарба, склянка, жерстяна риба, будень);
слова, які символізують існування іншого світу - прекрасного й духовного (ноктюрн, флейта, океан, поклики).
Тому у творі основним є конфлікт двох світів - бездуховного і духовного, що його перенесено в психологічну сферу.
Ліричний герой переживає недосконалість дійсності як свою особисту драму і як поштовх до дії. Він незадоволений міщанською буденністю, тому прагне все змінити силою своєї волі, творчості, фантазії.
“Я вмить закреслив карту буднів...”
Головний мотив вірша - прагнення до перетворення світу, пошуки духовного ідеалу в житті. Але героєві не досить того, що він сам бунтує проти застарілого й недосконалого, йому треба, щоб усе людство розпочало боротьбу з бездуховністю, міщанством, вульгарністю.
|
|
|
Питання, що його поет виносить у назву і фінал твору.
(“Ноктюрн зіграти ви зуміли б на флейті водогінних труб?”)не потребує відповіді - воно риторичне, але вимагає дії. Це питання поділяє людей на ситих, байдужих і тих, хто здатний зробити буденне життя новим, яскравим, несподіваним.
Основні тропи - метафори та епітети (змазав карту будня, вилиці океану, поклики нових губ). Часто вживаються займенники “я” та “ви”, що пов'язані між собою за принципом контрасту і символізують антитезу “поет - юрба”, традиційну для ранньої поезії В.Маяковського.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 3834; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!