Завдання до самостійної роботи. 1. Визначте відмінність між поняттями «культура» і «культурологія»



 

1. Визначте відмінність між поняттями «культура» і «культурологія». Проаналізуйте передумови виникнення культурології.

2. Дайте характеристику історичним етапам становлення змісту поняття “культура”.

3. Прокоментуйте вислів французького філософа К. Леві-Строса: “ХХІ століття буде століттям гуманітарної культури, або його не буде взагалі”.

4. Проаналізуйте, у чому, на Ваш погляд, полягає причина розмаїття підходів до визначення поняття “культура”.

5. Проаналізуйте ставлення М. Бердяєва до проблеми співвідношення культури та цивілізації, висловіть свою точку зору щодо футуристичності та прагматичності цивілізації в сучасну епоху (за роботою „О культуре”).

6. Як Ви вважаєте, чим викликано загострення проблеми ідентичності в сучасну епоху. Аргументуйте свою відповідь.

7. Розкрийте зв’язок між поняттями “ідентифікація” та “ментальність”.

8. Охарактеризуйте причини відмінностей цінностей у різних культурах.

9. Проаналізуйте, як розглядалась основна проблема аксіології – «що є благо?» – у різні історичні епохи.

10. Ознайомившись з фрагментом роботи Е. Фромма  “Иметь или быть?», висловіть своє ставлення щодо двох основних типів ціннісних орієнтацій сучасної людини. Який з двох модусів людського існування Ви особисто обрали б для свого подальшого життєвого шляху?

11. Охарактеризуйте підходи до типологізації культури в культурологічній думці.

12. Дайте порівняльну характеристику формаційної та цивілізаційної типології культури.

13. Проаналізуйте, як пов’язані між собою регіональна та релігійна типологізації культури.

14. Поясніть, чому “Захід” і “Схід” розглядають як протилежні соціокультурні парадигми.

15. Проаналізуйте, чим обумовлена криза європоцентризму у ХХ столітті.

Тема 2.  Проблеми культурогенезу

 

Зміст теми

2.1. Трудова концепція походження культури.

2.2. Психоаналітична  концепція  походження  культури З. Фрейда.

2.3. Ігрова концепція походження культури Й. Хейзінги.

2.4. Теорія пасіонарності Л. Гумільова.

Одним із загальновизнаних видів соціальної та історичної динаміки культури є культурогенез. Культурогенез, тобто початок зародження і розгортання культури, починається з того моменту коли під впливом певних факторів у психіці первісної людини відбулися якісні зміни. Ці зміни проявилися, насамперед, у тому, що окремі важливі аспекти існування людини перестали підкорятися універсальним природним законам та керуватися виключно інстинктами. Тобто первісна людина почала виходити за межі інстинктивного тваринного способу буття. Почався процес самоусвідомлення та самовизначенності людини у світі природної необхідності. Це знайшло вираження в першій кльтурній опозиції «Я- Інше», або «Я- не-Я». Свідомість, усвідомлене ставлення до світу стали визначальними характеристиками людини. Наступними кроками культурного поступу людства стали мова та накопичення і передача знань про світ. Отже, можна сказати, що культура стала своєрідним виявом самостійності людини по відношенню до світу природи.

Сутність культурогенезу виражається в процесі постійного саморозвитку культури, що здійснюється внаслідок трансформації вже існуючих форм і систем та шляхом народження нових феноменів, які не існували в культурі раніше. Культурогенез не вичерпується лише фактом виникнення культури, це процес постійного розвитку та модернізації культурних феноменів.

Структурно в культурогенезі можна виділити декілька компонентів: генеза культурних форм; моделювання історико-культурного процесу; формування нових культурних систем, що утворюються людськими спільнотами; історичні типи культурних систем, які різняться специфічними ціннісними орієнтаціями та нормами.

Слід зауважити, що проблеми історичної генези культури та її окремих вузькоспеціалізованих галузей вивчали історики, соціологи, етнографи, археологи та інші дослідники, проте загальна теорія культурогенезу стала предметом наукового дослідження відносно недавно.

Однією з найбільш складних проблем, що пов’язана із культурогенезом, є проблема походження культури. Вона розроблялась багатьма   теоретиками   культури,   серед  яких –  Г. Спенсер,  Л. Морган,   Е. Тейлор, Дж. Фрезер, З. Фрейд, Ф. Енгельс, К. Маркс, Й. Хейзінга та інші. Незважаючи на принципову несхожість методологічних установок та загальнотеоретичних положень, усі теорії об’єднує бажання дати відповідь на питання: Що стало причиною культурогенезу? Як у природному світі виник якісно новий феномен – культура? Що може розглядатися як першоджерело культури?

Аналізуючи можливі причини культурогенезу, більшість дослідників дотримуються думки, що його основною причиною є потреба в адаптації пралюдської спільноти до динамічних умов її природного існування. Процес адаптації здійснюється шляхом створення нових форм діяльності людей та соціальної взаємодії.

Стосовно питання про першоджерело, механізми утворення і сутність культури в культурології сформувалося справжнє розмаїття теорій: психологічні, антропологічні, соціокультурні. Незважаючи на глибину теоретичних обґрунтувань, жодна із існуючих теорій не отримала статусу загальновизнаної. До найбільш відомих можна віднести трудову, психоаналітичну та ігрову концепції походження культури.

 

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 267;