Закони, нормативно-правові акти
1. Акт проголошення незалежності України від 24.08.1991р. // ВВР. – 1991. - №38.- Ст.502.
2. Декларація про Державний суверенітет України // ВВР. – 1990. №31. – Ст.429.
3. Закон України Про внесення змін до Конституції України // // ВВР. – 2005. - №2.- Ст.44.
4. Закон України “Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992р. // ВВР.- 1993.- №3. – Ст. 17; в останній редакції від 11.06.2009.
5. Закон України “Про постійні комісії Верховної Ради України” від 23 грудня 1995р. // ВВР України.- 1995.- №19.
6. Закон України “Про Центральну виборчу комісію” від 17 грудня 1997р. // - 1998.- №5 ст. 17.
7. Закон України “Про Вищу Раду юстиції” від 15 січня 1998р. // ВВР - 1998.- №25 ст. 146.
8. Закон України «Про рахункову палату» від 11.07.1996// ВВР, 1996, №43, ст. 212; в останній редакції від 22.05.2008.
9. Закон України. Про комітети Верховної Ради України від 4 квітня 1995р.// ВВР. – 1995. - №19. – Ст. 134; в останній редакції від 22.12.2005.
10. Закон України. Про Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини // ВВР. – 1998. - №20. – Ст.99.; в останній редакції від 07.05.2008.
11. Конституція України.- К.: ТОВ Видавництво «Юридична думка», 2006.-120с/ Відомості Верховної Ради України, 1996, №30, ст.. 141. Із змінами від 08.12.2004, ВВР, 2005, №2 ст. 44
12. Постанова Верховної Ради УРСР від 24 серпня 1991р. «Про проголошення незалежності України» // ВВР. – 1991. - №38.- Ст.502.
13. Постанова Верховної Ради України “Про депутатські групи (фракції)” від 4 квітня 1995р. // ВВР - 1995.- №21.
14. Постанова Верховної Ради України «Про комітети Верховної Ради України» від 5 травня 1997р.// ВВР. – 1997. - №22. Ст. 163; в останній редакції від 18.11.2009.
|
|
|
15. Постанова Верховної Ради України «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України» від 1 грудня 2009р.// ВВР. – 2010. - №4. Ст. 24; в останній редакції від 6.04.2010.
16. Постанова Верховної Ради України «Про регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010р.// Голос України. – 17.02.2010. - №28; в останній редакції від 08.05.2010.
17. Рішення Конституційного Суду у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (справа щодо повно важності Верховної Ради України) - В кн.: Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997- 2001. Кн. 4 / Відповід. редакт. канд..юрид.наук. П.Є.Євграфов. - К Юрінком Інтер, 2004.- С.52-60.
18. Рішення Конституційного Суду у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України" (справа про утворення фракцій у Верховній Раді України) - В кн.: Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001. Кн. 1 / Відповід. редакт канд. юрид.наук. П.Є.Євграфов. - К.:Юрінком Інтер, 2001.-С.319-325.
|
|
|
19. Регламент Верховної Ради від 10 лютого 2010р.//ВВР. -2010.- №14, №14-15; №16-17, стор.412, Ст.133; в останній редакції від 08.05.2010.
Основна:
1. Кривенко Л.Т., Верховна Рада України.- К.: Ін Юре, 1997.- 47с.
2.Журавський B.C. Становлення та розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми) - К Парламентське видавництво 2002.- 344 с
3.Кривенко Л. Конституційна модель Верховної Ради. Повернення до майбутнього // Віче. - 2002.- № 10 .- С.17-23.
4.Український парламентаризм: минуле і сучасне / За ред. Ю.С.Шемшученка- К: Парламентське вид-во,-1999.- 368с.
Додаткова:
1. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні (конституційно-правовий аспект). Монографія. Харків, 2004.-192 с
2. Копиленко О., Мурашин Г. Деякі методологічні аспекти наукового забезпечення законодавчого процесу // Вісник Академії правових наук України. -Харків, 2003.- № 2(23)- 3(33).- С.132-142.
3. Плющ І. Доктрина і практика українського парламентаризму на грунті історичного прециденту" // Право України, - 2001. - № 10. - С.3-12.
4. Тененбаум А. Статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і прогалини в Законі // Право України, - 1999. - № 2. - С.101-122.
Тема № 11
|
|
|
Президент України: конституційний статус та повноваження
( 2 години )
Місце проведення: кабінет правознавства.
Форма заняття: усне опитування, заповнити пропуски слів (словосполучень) у наведеному положенні Конституції України; «формули», ситуативні тести (задачі).
Обгрунтування теми: «Президент-глава української держави». В Україні посаду Президента затверджено Законом від 5 липня 1992 року «Про заснування поста Президента Української РСР» і внесення змін та доповнень до Конституції «Основного Закону» Української РСР. У чинній Конституції України Президентові України присвячено Розділ V (статті 102-112), що встановлюють порядок обрання Президента України й основи його взаємовідносин з державними органами. Як глава держави, Президент України є уособленням держави та державної влади загалом, а не якоїсь її гілки. Він, як вища посадова особа виступає від імені України як у внутрішньому житті країни, так і в міжнародних відносинах, звертається з посланням до нації, підписує прийняті закони і т.д.. Президент України постає в ролі арбітра в разі виникнення непорозумінь між законодавчою та виконавчою гілками влади, забезпечує єдність держави. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України , додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Функціонування інститутів президентства в Україні є однією із умов існування її як демократичної і правової держави. Розвиток такої держави можливий тільки за умови активної участі громадян України в тому числі і студентської молоді які мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади.
|
|
|
Мета заняття: Засвоїти змісти конституційних положень стосовно конституційно-правового інституту президентства, становлення і розвиток цього інституту в Україні та зарубіжних країнах. Проаналізувати сутність конституційно-правового статусу Президента України. Увагу приділити характеристиці основних функцій і повноважень Президента України , аналізу питань взаємодії Президента України із органами всіх гілок державної влади.
1.Становлення інституту президентства України
- Правова природа, соціальне призначення і політична роль інституту глави держави (взаємообумовленість формою державного правління, місце глави держави в системі державних органів, тощо).
2.Глава держави: поняття та юридичні форми.
3.Конституційний статус Президента України.
- Порядок заміщення посади Президента України (види та призначення виборів Президента України, вимоги до особи, яка може бути обрана Президентом України, порядок висування претендентів в кандидати в Президента України, реєстрація кандидатів в Президенти, гарантії їхньої діяльності, підведення підсумків голосування, тощо).
Строк повноваження глави держави; причини та умови дострокового припинення повноважень.
4.Повноваження Президента України.
- Представницькі повноваження.
- Повноваження Президента України, пов’язані зі здійсненням законодавчої, виконавчої та судової влади.
- Повноваження Президента у сфері національної безпеки, оборони та військової політики.
- Повноваження Президента України з формування органів та призначення посадових осіб.
- Інші повноваження Президента України.
5.Акти Президента України.
6.Адміністрація Президента України.
7.Характеристика взаємовідносин Президента України - Глави держави з парламентом та урядом України.
8. Відповідальність Глави держави.
Ключові терміни :
Верховний головнокомандувач – вищий начальник збройних сил держави як у воєнних, так і в мирний час.
Вето – акт, який призупиняє або не допускає набрання чинності рішення якогось органу.
Відставка – складення повноважень органом державної влади або його посадовою особою.
Вступ на посаду – початок виконання повноважень на посаді, на яку посадова особа обрана чи призначена.
Глава держави – конституційний орган і одночасно вища посадова особа держави, яка вважається верховним представником держави і, як правило, носієм виконавчої влади.
Державна зрада – злочин проти держави, що полягає в умисному вчинені громадянином діянь на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, економічній чи інформаційній безпеці держави.
Імпічмент – конституційно встановлений порядок притягнення парламентом до відповідальності вищих посадових осіб держави (президента, міністрів, суддів вищих судів та ін. ) за порушення ними законів.
Інавгурація – назва урочистої церемонії вступу на посаду новообраного глави держави – президента.
Підписання закону – складова законодавчого процесу, яка полягає у підписанні главою держави офіційного тексту прийнятого парламентом закону, в результаті чого закон набирає чинності.
Послання Президента парламенту – щорічні та позачергові звернення президента до парламенту з питань внутрішнього та зовнішнього становища держави.
Президент – глава держави в країні із республіканською формою правління.
Президентська законодавча ініціатива – офіційне внесення главою держави (президентом) законопроекту до парламенту для розгляду та прийняття його парламентом як закону.
Президентська присяга – урочиста офіційна клятва вірності новообраного президента країни при вступі на посаду.
Президентський імунітет – встановлена законом юридична недоторканність президента як глави держави, яка означає, що він не може бути притягненим до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований, поки перебуває на посаді.
Президентські вибори – обрання глави держави – президента у країнах із республіканською формою правління.
Президент України – згідно з Конституцією України – Глава держави Україна, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102).
Промульгація – стадія законодавчого процесу, на якій відбувається оприлюднення главою держави офіційного тексту прийнятого парламентом закону.
Рада національної безпеки і оборони України – координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Санкціонування закону – складова законодавчого процесу, яка полягає у підписанні офіційного тексту прийнятого парламентом закону главою держави, у результаті чого закон набирає чинності.
Служба безпеки – правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує безпеку держави.
Указ – у багатьох країнах акт, що видається главою держави.
Усунення з поста – дострокове припинення повноважень глав держави – президента в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Штандарт – прапор глави держави (монарха,президента); назва прапора взагалі.
Самостійна робота
1. В зошиті або в спеціальному словнику термінів записати формулювання основних термінів, визначених програмою: верховний головнокомандувач, вето, відставка, вступ на посаду, глава держави, державна зрада, імпічмент, інавгурація підписання закону, послання президента парламенту, президент, президентська законодавча ініціатива, президентська присяга, президентський імунітет, президентські вибори, президентські комісії, президент України, промульгація, Рада національної безпеки і оборони України, санкціонування закону, Служба безпеки, указ, усунення з поста ,штандарт.
2. Ознайомитися із змістом розділів Конституції України: Розділ IV Верховна Рада України (ст.84 п.7,8,9,10,12,18,21,25); Розділ V Президент України (ст.102-112); Розділ VI Кабінет Міністрів України інші органи виконавчої влади (ст. 114 ч.2,3; ст.115; ст.118 ч.3,4,8,9,10); Розділ VIII Правосуддя (ст.128 ч.1); Розділ Х Автономна Республіка Крим (ст.136 ч.3); Розділ ХІІ Конституційний Суд України (ст.148 ч.2; ст.150 ч.1; ст.151 ч.1); Розділ ХІІІ Внесення змін до Конституції України (ст.154,156); Розділ ХV Перехідні положення (п.3,4) та Конституції Автономної Республіки Крим : Розділ І Загальні положення (Глава 1. Ст.5 п.2,3,4,5); Розділ ІІІ Верховна Рада АРК, Рада Міністрів АРК, Правосуддя і прокуратура в Автономній Республіці Крим (Глава 7. Ст. 36; ст.37 п.1,3); Розділ IV Місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим ( Глава 9. Ст. 43 п.2).
ТВОРЧО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Використовуючи конституції європейських країн, проведіть порівняльний аналіз повноважень Президента України і двох-трьох глав інших держав. Для порівняльного аналізу можна, зокрема, використання «Конституції нових держав Європи та Азії». Якою, на вашу думку є Україна сьогодні:
· Парламентсько-президентська республіка;
· Президентсько-парламентська республіка.
Яка форма республіки, як на Ваш погляд, була б більш вдалою для сьогоднішньої України?
ПРАКТИКУМ
ЗАДАЧА 1
24 грудня 2002 року Президент України видав розпорядження про встановлення заборони на ввезення до України диких тварин із Сомалі у зв'язку із поширенням у цій місцевості інфекційної хвороби, носіями якої є дикі тварини.
Завдання
1) Розгляньте постанову Президента України з точки зору її правомірності.
2) Визначте коло осіб, які мають право встановлювати зазначені обмеження.
ЗАДАЧА 2
5 травня Голова Верховної Ради України підписав прийнятий парламентом закон "Про столицю України м. Київ". Того ж дня цей закон було передано на підпис Президенту України. За два дні до закінчення строку, передбаченого Конституцією України, Президент України повертає закон зі своїми пропозиціями до Верховної Ради 'України для повторного розгляду. Наступного дня, на ранковому засіданні парламенту під час повторного розгляду закону "Про столицю України м. Київ" за його прийняття проголосувало 398 народних депутатів України. Того ж дня закон було передано Президенту України.
Вкажіть дату (число і місяць), не пізніше якої Президент України зобов'язаний підписати закон "Про столицю України м. Київ". (….)
ЗАДАЧА 3
На засіданні Верховної Ради України "за" рішення про усунення Президента України, що розглядалось у цей день, проголосувала найменша кількість депутатів, необхідна за законом для прийняття такого рішення; утрималось 40 депутатів; "проти" проголосувало 20 депутатів; таких, що не брали участі у голосуванні, не було; відсутні на засіданні Верховної Ради були 13 депутатів.
Вкажіть, скільки було обрано до Верховної Ради депутатів?(….)
ЗАДАЧА 4
Ініціативу про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту висунули народні депутати України, кількість яких відповідала мінімальній кількості народних депутатів, необхідних для ініціювання цього питання, плюс ще один депутат. На засідання Верховної Ради України 14 червня, коли розглядались висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії, яка була створена Верховною Радою України, з'явились народні депутати України, які ініціювали питання про імпічмент - Президенту України, та ще дев'яносто депутатів. З них "за" рішення про звинувачення Президента України проголосувало на троє депутатів більше від мінімальної кількості голосів, необхідних для прийняття цього рішення, всі інші - "утримались".
Після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки злочину, Верховна Рада України на засіданні 15 вересня розглядала питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. За це рішення проголосували всі народні депутати, які ініціювали питання про відставку, та ще група народних депутатів, яка у три рази є меншою від кількості народних депутатів, які голосували за рішення про звинувачення Президента України.
Скільки голосів не вистачило для прийняття рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту? (….)
Рекомендована література
Дата добавления: 2021-07-19; просмотров: 57; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!