Додаткова інформація, що використовується при формуванні відповідей на питання роботи
Особливості захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
Захист населення в надзвичайних ситуаціях – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання несприятливої дії наслідків надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення – на максимальне послаблення ступеню їх впливу на організм людини та оточуюче середовище.
Принципи забезпечення безпеки за ознаками їх реалізації поділяються на три групи:
1. Завчасна підготовка
2. Диференційний підхід
3. Комплексні заходи
1) Завчасна підготовка – це здійснення захисних заходів на території всієї держави.
2) Диференційний підхід – це визначення характеру, об’єму та терміну проведення захисних заходів.
3) Комплексні заходи – це створення безпечних та здорових умов в будь-якій обстановці та сфері діяльності людини.
Крім цього забезпечення життєдіяльності в умовах НС – це комплекс організаційних, інженерно-технічних заходів та засобів, направлених на забезпечення життя та здоров’я людини у всіх сферах її діяльності.
Основними напрямками вирішення цих завдань є:
а) прогнозування та оцінка можливих наслідків НС,
б) планування заходів по запобіганню чи зменшенню імовірності виникнення надзвичайної ситуації, а також зменшення масштабів і наслідків,
в) забезпечення стійкості роботи об’єктів народного господарства в надзвичайних ситуаціях,
г) ліквідація наслідків НС,
д) своєчасне оповіщення населення.
|
|
|
Для забезпечення безпеки життєдіяльності населення і працюючих в НС особливого значення набуває завчасне здійснення ряду заходів до яких відносять:
1) Навчання населення і працюючих діям у НС,
2) Своєчасне оповіщення про загрозу та виникнення НС,
3) Захист води, продуктів харчування, технічних і виробничих приміщень, засобів виробництва від дії радіації, хімічних і біологічних засобів враження і викидів,
4) Радіаційна, хімічна і біологічна розвідки та лабораторний контроль,
5) Профілактичні протипожежні, протиепідемічні та санітарно-гігієнічні заходи,
6) Створення запасів матеріальних засобів для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт,
7) Санітарна обробка людей і матеріальних цінностей, дезактивація, дегазація і дезинфекція матеріальних засобів, одягу та взуття, будівель та споруд,
8) Необхідний режим роботи і поведінки і зонах ризику та вогнищах ураження,
9) Евакуація із зон НС і зон ураження.
В чому полягають основи організації і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт
Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіІНР) у вогнищах масової поразки в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу є однією з основних задач ЦО.
|
|
|
Метою проведення РіІНР у вогнищах масової поразки є порятунок людей і надання медичної допомоги ураженим, локалізація аварій і усунення ушкоджень, що перешкоджають веденню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відбудовних робіт на об'єктах народного господарства.
Рятувальні роботи в зонах масового враження включають:
розвідку маршрутів висування формувань і ділянок (об'єктів) робіт;
локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках (об'єктах) робіт;
розшук уражених і витяг їх з ушкоджених і палаючих будинків, загазованих, затоплених і задимлених приміщень, завалів;
розкриття зруйнованих, ушкоджених і завалених захисних споруджень і порятунок людей, що знаходяться в них;
подачу повітря в завалені захисні спорудження з ушкодженою фільтровентиляційною системою;
надання першої медичної допомоги ураженим і евакуацію їх у лікувальні установи;
висновок (вивіз) населення з небезпечних зон у безпечні райони;
санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарську тварин, дезактивацію і дегазацію техніки, засобів захисту й одягу, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.
|
|
|
Інші невідкладні роботи включають:
прокладку колонних шляхів і пристрій проїздів (проходів) у завалах і зонах зараження;
локалізацію аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для проведення рятувальних робіт;
чи зміцнення обвалення конструкцій будинків і споруджень, що загрожують обвалом і перешкоджають безпечним рухом і проведенню рятувальних робіт;
ремонт і відновлення ушкоджених і зруйнованих ліній зв'язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, а також захисних споруджень для укриття людей у випадку повторних надзвичайних ситуацій;
виявлення, знешкодження і знищення боєприпасів, що не розірвалися, у звичайному спорядженні й інших вибухонебезпечних предметах.
РіІНР проводяться безупинно, вдень і вночі, у будь-яку погоду до повного їхнього завершення.
Для організованого проведення РіІНР у вогнищах масової поразки рішенням начальника ЦО району в мирний час створюється угруповання сил і засобів ЦО.
В угруповання сил включаються об'єктові і територіальні формування міських а сільських районів, а також військові частини ЦО. Вона звичайно складається з формувань першого і другого ешелонів і, резерву. Формування, що входять до складу ешелонів, поділяються на зміни з дотриманням цілісності їхньої організаційної структури і виробничого принципу.
|
|
|
У перший ешелон звичайно входять військові частини ЦО, об'єктові формування підприємств, що продовжують роботу в місті, і частина територіальних формувань. Територіальні формування і військові частини ЦО, як правило, залучаються для проведення РіІНР на найбільш важливих об'єктах народного господарства за планами ЦО району (міста).
Другий ешелон створюється для нарощування зусиль першого ешелону і заміни його формувань, що втратили працездатність.
Угруповання сил ЦО об'єкта народного господарства звичайно складають: зведений чи загін одна-дві зведені команди, рятувальний чи загін рятувальна команда, формування служб.
У період приведення ЦО в готовність проводяться заходи, передбачені планом, з висновком формувань у заміську зону.
У заміській зоні формування розташовуються в заздалегідь намічених районах у населених чи пунктах на місцевості, що має природні укриття. У цих районах забезпечуються необхідні умови для розміщення, відпочинку, харчування і захисти особового складу, швидкого збору формувань, організується спостереження, зведення чи протирадіаційні укриття (ПРУ) пристосування для цієї мети наявних споруджень, підготовляються шляхи для висування формувань до об'єктів проведення РіІНР.
Угруповання сил і засобів ЦО повинні забезпечити: швидкий вхід у вогнище поразки, розгортання і проведення РіІНР у стислий термін; безперервність їхнього проведення; нарощування зусиль у міру розширення фронту робіт; маневр силами і засобами в ході їхнього виконання; своєчасну заміну формувань; широке і уміле використання прибуваючої високопродуктивної техніки з народного господарства, а також апаратури для розшуку і витягу людей з-під завалів і зруйнованих захисних споруджень; зручність у керуванні і підтримці взаємодії.
Великий обсяг робіт у вогнищах поразки неможливо провести в короткий термін без застосування різної техніки. Тільки широка механізація усіх видів робіт дозволить вчасно здійснити порятунок потерпілих. Для проведення РіІНР можуть застосовуватися всі наявні в народному господарстві типи і марки будівельних і дорожніх машин і механізмів, техніки комунального господарства району (міста). У залежності від виду проведених робіт вони підрозділяються на наступні групи:
а) машини і механізми для розкриття завалених притулків і укриттів, розбирання і розчищення завалів, підйому, переміщення і транспортування вантажів (екскаватори, трактори, бульдозери, крани, самоскиди з причепами, лебідки, блоки, домкрати);
б) пневматичний інструмент (бурильні і відбійні молотки), що використовується для утворення отворів у кам'яних, цегельних і бетонних стінах, перекриттях завалених притулків з метою подачі в них чи повітря висновку, що вкриваються з завалених притулків;
в) устаткування для різання металів (керосинорізи, бензорізи, автогенні електрозварювальні апарати);
г) механізми для відкачки води (насоси, мотопомпи, поливо-миєчні машини, пожежні й авторозливні станції );
д) засоби, що забезпечують чи транспортування переправу через водяну перешкоду основних машин і устаткування (причепи-ваговози, тягачі-трайлери, баржі, пороми, понтони і т.п.);
е) ремонтні й обслуговуючі засоби (ремонтні майстерні, станції обслуговування, бензо- і водозаправ-ні, освітлювальні станції і т, п.).
Поряд з ефективним використанням машин і механізмів успішне проведення РіІНР досягається: своєчасною організацією і безупинним веденням розвідки, добуванням нею достовірних даних до встановленого терміну; швидким уведенням формувань у вогнища поразки для виконання задач; високою виучкою і психологічною стійкістю особового складу; знанням і строгим дотриманням їм правил і мір безпеки при проведенні робіт; завчасним вивченням командирами формувань особливостей ймовірних ділянок (об'єктів) робіт, характеру їхньої забудови, наявності комунально-енергетичних і технологічних мереж, місць збереження СДОР місць розташування і характеристики захисних споруд; безупинним і твердим управлінням, чіткою організацією взаємодії сил і засобів, приваблюваних до робіт і всебічним їхнім забезпеченням.
Проведення РіІНР планується штабом ЦО об'єкта завчасно й уточнюється у відповідності зі сформованою обстановкою, наявністю і станом збережених сил і засобів і обсягом майбутніх робіт.
Які існують прийоми і способи проведення РіІНР у вогнищах враження?
Послідовність, прийоми і способи виконання РіІНР залежать від характеру руйнувань будинків і споруджень, аварій комунальних, енергетичних і технологічних мереж і ступеня радіоактивного і хімічного зараження території об'єкта, пожеж і інших умов, що впливають на дії формувань.
У першу чергу проводяться роботи з пристрою проїздів і проходів до зруйнованих захисних споруджень, ушкодженим і зруйнованим будинкам, де можуть знаходитися люди, а також у місцях аварій, що перешкоджають чи утрудняють проведення рятувальних робіт.
Проїзди влаштовуються шириною 3—3,5 м для однобічного і 6—6,5 м для двостороннього руху. При цьому при однобічному русі через кожні 150—200 м робляться роз'їзди довжиною 15—20 м.
Для пристрою проїздів (проходів) використовуються формування механізації, що мають автокрани і бульдозери. Додані протипожежні формування висуваються до ділянок (об'єктам) робіт одночасно з ними і приступають до локалізації і гасіння пожеж там, де знаходяться люди (у входів у захисні спорудження на напрямках уведення формувань, на шляхах евакуації уражених).
Порятунком людей, які є в зруйнованих і завалених притулках, з-під завалів, ушкоджених і палаючих будинків, займаються, як правило, військові частини і формування ЦО. Але до цієї роботи залучається також і все працездатне населення.
Пошук і порятунок людей починаються відразу після введення рятувальних груп на ділянку (об'єкт) робіт з даних розвідки. Особовий склад формувань розшукує притулки й укриття, установлює зв'язок з тими, що в захисних спорудженнях, використовуючи збережені засоби зв'язку, повітряно-забірні отвору, а також шляхом перестукування через двері, стіни, труби водопостачання й опалення. У першу чергу в притулку подається повітря, для чого розчищають повітряно-забірні чи канали при необхідності проробляють отвору в чи стіні перекритті.
При розкритті притулку використовуються різні способи в залежності від його конструкції і характеру завалу: розбирання завалу над основним входом з наступним відкриванням чи дверей вирізкою в ній отвору; відкопування оголовка чи лазу люка аварійного виходу; пристрій прорізів у стінах притулку з підземної галереї; пробивання прорізу в стіні притулку із сусіднього приміщення, що примикає до нього; розбирання завалу над перекриттям притулку з наступним пробиванням у ньому прорізу для висновку людей і ін.
Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 58; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!