Пилові бурі бувають двох видів: потокові та вихрові.
Потокові бурі - це місцеве стихійне явище яке має не велике в розповсюдження, починаючись та закінчуючись, як правило, в одній області.
Вихрові бурі одночасно можуть охоплювати території до 1 млн. км2 зі швидкістю вітру понад 30м/с. На щастя такі бурі трапляються рідко повторюючись через 30 - 40 років і тривають від декількох годин до декількох діб.
За часом дії пилові бурі бувають короткочасні та тривалі. Як одні, так і другі можуть бути з невеликими та сильними погіршеннями видимості.
Висота підйому пилу при будь-яких пилових бурях може досягати 2 – 3 км. Найчастіше висота підйому пилу буває від 1 до 1,5 км.
За походженням пилові бурі поділяються на місцеві, транзитні та змішані.
Силу бурі в основному визначає швидкість вітру на висотах до 1 км, а також кількість та склад пилу в м3 повітря. Найбільша інтенсивність бурі буває при короткочасних поривах вітру, швидкість якого може досягти 30-35м/с. Кількість пилу, що піднімається та переноситься бурею, залежить від спіну атмосфери, швидкості вітру, а також ландшафту місцевості, сухості, роздрібненості ґрунтів, характеру і ступеню розвитку рослинного покрову і т. ін.
Для голих ґрунтів та ґрунтів покритих трав'яною рослинністю, глибина виносу ґрунтів може досягти 15-20 см, а кількість видутих та перенесених ґрунтів десятки кубокілометрів. Якщо при проходженні бурі рослинний покрив і не переміщується вітром то суттєво порушується та ушкоджується на його відновлення, як правило, потрібно декілька років.
|
|
|
Над щільною, твердою чи кам'янистою поверхнею утворюються безпилові бурі. Вони не є рідким явищем, але їх часто не помічають так, як вони не спричиняють збитків.
Величина збитків та ефективність рятувальних операцій залежать від правильного зонування території, що підпадає під вплив бур, від точного виконання на них особливих будівельних норм та правил, від дотримання обмежень при розташуванні об'єктів народного господарства в небезпечних зонах.
Бурі часто повторюються та мають широке розповсюдження на території України тому важливим чинником для зменшення збитків, має точність прогнозу, надійність профілактичних заходів та особистий досвід людини, який визначає використання відомих заходів самозахисту та захисту матеріальних цінностей.
Точність прогнозу вихрових, пилових бур залежить від надійності синоптичної інформації. Великі бурі можуть бути розпізнані в місцях їх формування з космічних супутників погоди. На цій основі дають оперативні прогнози, як правило, за декілька годин до настання цього стихійного явища.
|
|
|
Профілактичні заходи, для зменшення негативних наслідків бурі, включають: підготовку систем оповіщення населення, передачу інформації про швидкість вітру, розміри небезпечних зон, тривалість стихійного лиха, висоту підйому та щільність пилового потоку і т.ін. Така інформація необхідна для оперативного вирішення питання про залучення рятувальних формувань і загонів, які візьмуть участь в ліквідації наслідків стихійного лиха. Ці заходи можуть передбачувати евакуацію населення з небезпечних зон, будівництво та використання штучних або природних захисних споруд.
Профілактичні заходи захисту рекомендують до приходу бурі закріплювати техніку і інше обладнання та матеріальні цінності знаходяться на відкритих площадках і доступні діям вітру. До появи бурі припиняють рух наземних транспортних засобів і направляють його гаражі та спеціальні укриття. В виробничих спорудах та жилих приміщеннях закривають двері, вікна, відключають електромережу, газ, воду і т. д.
Рятувальні операції можуть включати поетапну евакуацію населення та проведення аварій-но-відновлювальних робіт після припинення стихійного лиха. Населення, яке постраждало внаслідок стихії отримує відповідну допомогу. Завалені та пошкоджені будівлі розбирають або ремонтують.
|
|
|
Ефективність рятувально-відновлюваних робіт на території зазнала стихійного лиха буде залежати від якості завчасно підготовленої техніки, невоєнізованих формувань і рятувальників, забезпечення зони робіт засобам механізації та транспортними засобами.
16. 3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при виникненні снігових заметів.
Снігові заноси та хуртовини є зимовими проявами стихійних сил природи. На території України ці стихійні явища бувають декілька разів протягом зими з тривалістю від декількох годин до декількох днів.
Тривалі снігопади значно ускладнюють умови життєдіяльності населення, створюють небезпечні ситуації, особливо в сільській місцевості. Негативні наслідки цього явища посилюються завірюхами. Внаслідок чого погіршується видимість, на дорогах створюються небезпечні ситуації, переривається на деякий час міське та міжміське транспортне сполучення.
Сильні снігопади з дощем при понижених температурах та ураганних вітрах створюють умови для обледеніння ліній електропередач, зв'язку, контактних мереж електричного транспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор та конструкцій, що нерідко приводить до їх руйнувань.
|
|
|
При надходженні повідомлення про можливі снігові заноси необхідно обмежити пересування, в домі створити необхідний запас харчових продуктів, води та палива.
З настанням зимового періоду в сільських місцевостях деяких районів необхідно між господарськими будівлями протягнути канат, який допоможе подолати сильний вітер та орієнтуватися.
Особливу небезпеку снігові заноси представляють для людей, які знаходяться в дорозі, далеко від людського житла. При втраті видимості повністю заметених снігом дорогах людина втрачає можливість орієнтуватися.
Якщо в такий період людина їде машиною їй не слід намагатися подолати снігові замети. Необхідно зупинитися, повністю закрити машин та укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, машину необхідно повернути двигуном в навітряну сторону. Щоб не опинитися під снігом необхідно періодично виходити з машини та розгрібати сніг. Не занесений снігом автомобіль добре проглядається і скоріше буде знайдений, якщо почнуться пошукові роботи.
Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати, щоб уникнути його "розморожування". При прогріванні машини необхідно уникати затікання в кабіну чи салон вихлопних газів. Для цього треба слідкувати щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.
Якщо в дорозі знаходиться разом декілька машин, краще всього всім зібратися в одній машині, а з інших двигунів позливати воду. В сильні снігопади не допустимо покидати машину навіть при наявності будь-якої орієнтира, тому що через декілька метрів він може бути втрачений.
Масштаби зимового стихійного лиха значно збільшуються під час ожеледиці. Вона погіршує роботу автомобільного транспорту, а в деякі випадках призводить до його повної зупинки. В таких умовах важко буває також пішоходам. Виникає реальна загроза обрушення різних конструкцій та предметів під навантаженням снігу та ожеледиці. В цих умовах необхідно уникати перебування під лініями електропередач та зв’язку і біля опор.
Таке суцільне обледеніння цілого міста з катастрофічними наслідкам мало місце на Україні в Одесі зимою 1988 року та в останні роки по всіх регіонах України.
Всі існуючі рекомендації для безпеки при стихійних лихах природного походження необхідно безперечно виконувати виходячи з конкретних умов їх прояву. Ці рекомендації в першу чергу направлені на забезпечення безпеки людини в умовах побуту, сфери її проживання. Коли людина обізнана з переліком профілактичних заходів та рекомендацій, вона свідомо оцінить характер проблем створених проявом стихійного лиха, перед якими вона опинилась та визначить шляхи свого спасіння.
17. 3. Обґрунтуйте дії по проведенню запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при ураженні блискавкою.
Бурі, які супроводжуються винятково, сильними спалахами блискавки часто приносять велике лихо людині, спалюючи житло, діброви, вбиваючи людей.
Кожної миті на Землі буває в середньому 1800 гроз і спалахують сотні блискавок. За добу на планеті відбувається понад 40000 гроз, а за рік – понад 16 мільйонів. В горах грози бувають частіше ніж на рівнинах, а найбільш „грозонебезпечні” райони – тропіки й екваторіальна область. Найбільш „грозове” місце на нашій планеті – це район Бютензорга на острові Ява, де блискавки спалахують без упину 322 дні на рік.
Спалахи небесного вогню, сильні удари грому завжди мали сильний емоційний вплив на людину. Незважаючи на короткочасність, блискавка має велику руйнівну силу.
Щоб захистити себе від блискавки потрібна дотримуватися певних застережних заходів. Коли починається гроза необхідно зачинити вікна, двері, димоходи, бути подалі від вікон, печей, проводів, масивних металевих виробів. Не розмовляти по телефону, вимкнути радіоприймачі, з'єднані з антеною, встановленою на даху.
Якщо гроза застане в лісі, не ховайтеся від дощу під високими чи поодинокими деревами. Помічено, що блискавка найчастіше б'є в дуб, друге місце посідають інші листяні породи дерев, а третє - шпилькові - ялина й сосна.
На відкритому місці не можна ховатися в поодиноких необжитих будівлях, а також у стогах сіна, снопах. Сядьте на землю і спокійно переждіть грозу. Важливо " не панікувати. Треба знати, що поблизу удару блискавки утворюється "воронка напруг" - електричне поле, деякий час воно зберігається на місцевості і являє собою велику небезпеку для людей та тварин.
Для захисту від блискавок застосовуються громовідводи, що враховують специфіку об’єктів та споруд, різних комунікацій.
При виникненні пожеж, вибухів та інших видів руйнувань - використовують дії по їх ліквідації, надається до лікарська та лікарська допомога, яка включає в себе заходи подібні до заходів, що використовуються при враженні електричним струмом, та допомога і дії, що виконуються при пожежах і вибухах.
18. 3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при пожежі в лісі та на торф’янищі.
Лісові пожежі виникають при застосуванні засобів враження військового характеру – зброї ядерної та звичайної, в результаті стихійних чинників – блискавок, та головним чином з вини людей – спалювання відходів поблизу лісового масиву чи у ньому, розпалювання багать, недопалків, сірників, залишання металевих та скляних предметів у лісі, які можуть зфокусувати сонячне проміння і призвести до підпалу.
Найбільш небезпечними є жаркі та сухі літні дні з відносною вологістю повітря 30–40 %, це в липні та серпні, а іноді і весною в квітні та травні.
Залежно від характеру горіння, швидкості розповсюдження вогню та розмірів пошкодження лісу розрізнять чотири категорії лісових пожеж:
1. низові, 2. верхові , 3. підземні (горіння коріння та торфу), 4. пожежі дуплистих дерев.
Низові пожежі виникають при горінні сухого трав’янистого покриву, підстилки, підростку та підліску. Полум’я поширюється від ґрунту до 50 см та на невеликій висоті – до 1,5-2,0м. Вогонь розповсюджується зі швидкістю 100 – 200 м/год, іноді при вітрах до 0,5 – 1,5 км/год на рівнині і на схилах – коли іде в гору 1 – 3 км/год.
Низові пожежі бувають швидкі і суцільні.
Швидкі – горить низ – підстилка, сушняк, кущі – швидкість – від кількох сотень метрів до кількох кілометрів за годину. Ці пожежі характерні для весни.
Суцільні – висота горіння досягає 2 м – характерні для літнього періоду.
Верхові пожежі теж діляться на швидкі і суцільні. При швидких верхових – вогонь розповсюджується стрибками зі швидкістю 0,2 – 0,6 км/год, а при сильному вітрі 5 – 25 км/год.
Суцільні верхові пожежі характерні тим, що вогонь рухається стіною від надґрунтового покриву до крон дерев. Висота полум’я досягає 100 м і більше. При цьому полум’я швидко перекидається на значні відстані (інколи до кількох кілометрів) з утворенням завихрень.
Торфові (ґрунтові або підземні) пожежі виникають частіше наприкінці літа, як продовження низових або верхових пожеж. Заглиблення низової пожежі починається біля стовбурів дере – по їх коренях зі швидкістю від кількох сантиметрів до кількох метрів на добу. Такі пожежі виникають на ділянках з торф’янистими ґрунтами та ділянках з шаром підстилки 20 см і більше.
Торфові пожежі можуть виникати і в районах торфорозробок і торф’яних боліт. Заглибленню вогню у торфі дає коріння яке вигорає в першу чергу і запалює торф на значній глибині. При цьому можуть утворюватися жаронесучі порожнини, куди можуть провалюватися тварини, люди, техніка, споруди.
До основних упереджувальних заходів, які не дають виникнути пожежам і забезпечують їх швидке гасіння, відносяться:
1) Створення протипожежних бар’єрів, смуг чистих від залишків – зораних смуг – до 4 метрів.
2) Насадження на узліссі дерев листяних порід шириною 25 – 50 м.
3) На торф’янищах – риють канали шириною дна до 1 м і глибиною до мінерального шару або 0,5 м нижче залягання ґрунтових вод.
4) Підготовка природних водойм, заглиблень або створення загат, майданчиків для пожежних насосів, прокладання шляхів до них.
5) Санітарна рубка, притирання сушняку, буреломів, тощо.
6) Заглиблення у землю або обвалування ємностей з ПММ, правильне розміщення заправок, транспортних засобів ПММ, і бажано в спеціальних укриттях.
7) Наземне і повітряне патрулювання (контроль) лісових масивів.
8) Оснащення сучасного технікою пожежегасіння.
9) Підвищення відповідальності за пожежну безпеку.
До основних заходів гасіння пожеж у лісі та на торф’янищах відносять:
у лісі:
1) захльостування або закидання ґрунтом кромки пожежі (захльостування – гіллям листяних порід довжиною до 1 – 2 м, або невеликими деревцями)
2) улаштування загороджувальних і мінералізованих смуг – зораних ділянок.
3) нарізання на смугах каналів із заповненням їх водою
4) гасіння пожежі водою або розчинами вогнегасних хімікатів - за допомогою насосів із каналів, водойм, пожежних машин, літаків, вертольотів (додають пінячі і миючі засоби)
5) засипання ґрунтом – розкидачами, канавокопачами, скреперами, бульдозерами, при допомозі наземних вибухів та бомбардування
6) зустрічного пилу
на торф’янищі:
1) по периметру, на різну глибину закачують воду та гасячі засоби.
2) риють канави до мінеральної підстилки – до 1 м внизу, або до 0,5 м нижче залягання ґрунтових вод.
19. 3. Обґрунтуйте комплекс заходів по захисту населення у НС.
Планування заходів е центральною ланкою, ведучою функцією в забезпеченні безпеки життєдіяльності в надзвичайній ситуації. Воно дозволяє конкретизувати мету і завдання по часу, ресурсах та виконавцях. Планування заходів базується на аналізі і оцінці людських та матеріальних ресурсів, а також на досягнутому рівні розвитку теорії та практики захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
В плані заходів вказуються конкретні показники (види робіт. способи); термін виконання робіт, необхідні ресурси ( види, кількість, джерела); функціональні обов'язки особам, відповідальним за виконання кожного пункту плану, способи контролю за його виконанням.
План заходів складається з двох розділів.
В першому розділі приводиться оцінка обставин, що можуть скластися внаслідок надзвичайної ситуації
В другому розділі розробляють заходи забезпечення безпеки населенню при загрозі виникнення надзвичайної ситуації.
До складу заходів включають: порядок оповіщення; організацію розвідки та спостереження за техногенне небезпечним об'єктом, дозиметричний або хімічний контроль за параметрами середовища. До складу рятувальних та інших невідкладних робіт та заходів щодо попередження та пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій входить підготовка сил та матеріально-технічних засобів захисту людей та матеріальних цінностей і медичне обслуговування.
В ході розробки планових заходів передбачається порядок проведення робіт по безаварійній зупинці виробництва, організація евакозаходів та видача населенню засобів індивідуального захисту, порядок та черговість проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в різноманітних умовах.
До плану заходів можуть додавалися різні довідкові та графічно-текстові роз'яснювальні матеріали. Розробляється порядок надання донесень в комісію по надзвичайним ситуаціях.
План заходів повинен бути реальним за змістом , коротким за сутністю, економічно обґрунтованим та відображувати дійсні можливості техногенно-небезпечного об'єкта.
Реальність плану заходів перевіряється в ході систематичних тренувань та навчань, які проводяться стосовно дійсних умов організації робіт щодо забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах можливо? надзвичайно? ситуації як природного, так і техногенного походження.
20. 3. Обґрунтуйте організацію дій по проведенню рятувальних робіт в зоні радіоактивного забруднення.
Перед проведенням рятувальних робіт обов’язково здійснюється оцінка радіаційної обстановки в зоні радіаційного забруднення території.
В першу чергу оцінюється і визначається територія радіаційного забруднення з визначенням інтенсивності радіації на ній. Це здійснюється засобами:
1) космічного зондування поверхні зі ШСЗ та ОС.
2) авіаційного зондування – літаками, вертольотами, безпілотними засобами – аерозондами, літальними апаратами.
3) наземної розвідки у спецзасобах – танки, бронетранспортери, спеціальні машини.
4) пішими дозиметричними підрозділами.
На основі урахування зондувань, вимірювань, урахування погодно-кліматичних умов – напрямку і сили вітру, випадання опадів, з урахуванням особливостей місцевості – розробляються спеціальні карти забруднення території.
На картах, з подальшим дозиметричним контролем на місцевості, розмічаються і прокладаються маршрути по яких проводяться спецзаходи і по яких потім здійснюються евакуація і рятувальні роботи з метою надання допомоги населенню, працюючим, і при необхідності, здійснюється евакуація.
Рятувальні роботи і евакуація здійснюється спеціальними підрозділами, спеціально навчених формувань підприємств, ЦО, МНС та військовими підрозділами з застосуванням спеціальної техніки.
В процесі рятувальних робіт розбираються завали, звільнюються виходи зі сховищ та приміщень, або пробиваються аварійні і здійснюється евакуація персоналу підприємств та населення.
При цьому враховується, що рятувальні роботи та евакуація включають в себе: розвідку району лиха і осередку ураження, визначення маршруту висування формувань для проведення робіт; локалізацію і ліквідацію пожеж; розшук і рятування людей в завалах, завалених сховищах, підвалах, будинках і виробничих приміщеннях; розкриття пошкоджених сховищ і рятування людей із них; надання першої допомоги потерпілим; забезпечення індивідуальними протихімічними і протирадіаційними засобами захисту; евакуація, первинна протирадіаційна, протихімічна і протибактеріологічна обробка і знезараження, дезактивація територій, будівель, споруд, продовольства, кормів, води, техніки, сировини.
Евакуація здійснюється з тих районів, де перебування може призвести до опромінення вище допустимих меж і де не можна забезпечити захист другими засобами. Рішення на евакуацію приймається начальником ЦО району (краю, області, регіону, країни).
Евакуація проводиться після ретельної підготовки людей і персоналу з урахуванням радіаційної обстановки, вивчення маршрутів. Населення повідомляється про час і порядок евакуації, перевезення здійснюється на спеціальному закритому транспорті, в короткі строки по маршруту з найменшою радіацією, під час руху, весь час ведеться дозиметричний контроль і при необхідності корегується маршрут. Людей доставляють за межі зони радіаційного забруднення, проводять дезактивацію (при можливості перевдягають у чистий одяг, надається при необхідності термінова медична допомога, а потім на чистому транспорті відправляють в райони розосередження.
В зонах РЗ проводять міроприємства по забезпеченню дезактивації території, споруд, обладнання, техніки і інших об’єктів, виконуються міроприємства по пилезахисту (поливають спеціальними розчинами і покривають плівками, бетонують і асфальтують поверхні), ведеться контроль сільськогосподарської продукції. Організується охорона будівель, майна і інших споруд і об’єктів.
Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 54; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!