Іммобілізація передпліччя (а, б); підвішування на косинці (в)

Стр 1 из 4Следующая ⇒

ЗАДАЧІ ДО ККР

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”.

Р.

Дати оцінку хімічної обстановки, яка утворилася коли на хімічно небезпечному об’єкті буде зруйнована не обвалована ємкість місткістю 10 тон аміаку. При цьому на відстані 1 км розташований населений пункт з 300 мешканцями, які забезпечені проти-газами і засобами захисту на 85 %. Місцевість відкрита, швидкість вітру 2 м/с, при ступені стійкості повітря – інверсія.
Дати оцінку хімічної обстановки, яка утворилася коли на хімічно небезпечному об’єкті буде зруйнована обвалована ємкість місткістю 25 тон хлору. При цьому на від-стані 1,5 км розташований населений пункт з 400 мешканцями, які забезпечені протигаз-зами і засобами захисту на 90 %. Місцевість відкрита, швидкість вітру 2 м/с, при ступені стійкості повітря – інверсія.
Дати оцінку хімічної обстановки, яка утворилася коли на хімічно небезпечному об’єкті буде зруйнована не обвалована ємкість місткістю 50 тон аміаку. При цьому на відстані 2 км розташований населений пункт з 150 мешканцями, які забезпечені протигазами і засобами захисту на 75 %. Місцевість відкрита, швидкість вітру 5 м/с, при ступені стійкості повітря – конвекція.
Дати оцінку хімічної обстановки, яка утворилася коли на хімічно небезпечному об’єкті буде зруйнована обвалована ємкість місткістю 50 тон хлору. При цьому на від-стані 2,2 км розташований населений пункт з 500 мешканцями, які забезпечені протигаз-зами і засобами захисту на 60 %. Місцевість відкрита, швидкість вітру 2,2 м/с, при ступені стійкості повітря – ізотермія.
Дати оцінку хімічної обстановки, яка утворилася коли на хімічно небезпечному об’єкті буде зруйнована не обвалована ємкість місткістю 25 тон аміаку. При цьому на відстані 3 км розташований населений пункт з 350 мешканцями, які забезпечені проти-газами і засобами захисту на 92 %. Місцевість будівлі, швидкість вітру 3 м/с, при ступені стійкості повітря – інверсія.
Дати оцінку хімічної обстановки, яка утворилася коли на хімічно небезпечному об’єкті буде зруйнована не обвалована ємкість місткістю 75 тон хлору. При цьому на відстані 6 км розташований населений пункт з 600 мешканцями, які забезпечені проти-газами і засобами захисту на 78 %. Місцевість відкрита, швидкість вітру 6 м/с, при ступені стійкості повітря – ізотермія.
Дати оцінку хімічної обстановки, яка утворилася коли на хімічно небезпечному об’єкті буде зруйнована не обвалована ємкість місткістю 25 тон аміаку. При цьому на відстані 2 км розташований населений пункт з 550 мешканцями, які забезпечені проти-газами і засобами захисту на 91 %. Місцевість - укриття, швидкість вітру 4 м/с, при ступені стійкості повітря – ізотермія.
Дати оцінку хімічної обстановки, яка утворилася коли на хімічно небезпечному об’єкті буде зруйнована обвалована ємкість місткістю 50 тон хлору. При цьому на відстані 4 км розташований населений пункт з 700 мешканцями, які забезпечені проти-газами і засобами захисту на 95 %. Місцевість відкрита, швидкість вітру 3 м/с, при ступені стійкості повітря – конвекція.
Дати оцінку хімічної обстановки, яка утворилася коли на хімічно небезпечному об’єкті буде зруйнована не обвалована ємкість місткістю 100 тон аміаку. При цьому на відстані 3 км розташований населений пункт з 800 мешканцями, які забезпечені проти-газами і засобами захисту на 98 %. Місцевість відкрита, швидкість вітру 1 м/с, при ступені стійкості повітря – інверсія.
Дати оцінку хімічної обстановки, яка утворилася коли на хімічно небезпечному об’єкті буде зруйнована обвалована ємкість місткістю 75 тон хлору. При цьому на відстані 8 км розташований населений пункт з 1020 мешканцями, які забезпечені проти-газами і засобами захисту на 94 %. Місцевість - укриття, швидкість вітру 6 м/с, при ступені стійкості повітря – інверсія.

ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №1 ККР

ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ” 2008 Р.

10 т, аміаку не обвалована 1 км, 300 чоловік 85%, відкрита 2 м/с , інверсія.

Для розв’язку даного завдання потрібно:

1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :

а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 1, 3, 4 та формулою:

Г=0,9*5/0,6=7,5 [км²] ,

б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:

- при інверсії Ш = 0,03*Г

- при ізотермії Ш = 0,15*Г

- при конвекції Ш = 0,8 Г

Ш = 7,5*0,03=0,225

в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:

S = ½*Г*Ш ; S = 0,5*7,5*0,225=0,84 км²

г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розраховуємо за формулою :

S_p = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку d_a = 0,68 т/м³ ;

густина хлору d_x = 1,5 т/м³ ;

товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.

S_p = 10/(0,68*0,05)=10/0,034=294,12 м²

У випадку обвалованої ємності, розливу СДОР на прилеглу територію не відбувається. Вся СДОР залишається в межах обвалування і тільки іде його випаровування в атмосферу.

2).Час підходу (t_під) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:

t_під= R/(w*60) [хв.] ;

де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.

Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо за формулою:

w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км

де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.

t_під = 1000/(105*2*60)=1000/180=5,56 хв.

3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:

T = t_вип* k_вип [год]

T = 102*0,7= 0,84 год.

4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:

В = N * В₁ ; Де : N – кількість мешканців,

В₁ – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –

ток до неї).

В = 300*0,215=65 чоловік.

а). ураження легкого ступеня:

65*0,25=16 чол.

б). ураження середнього та важкого ступеня :

65*024=26 чол.

в). ураження зі смертельними наслідками :

65*0,35=23 чол.

Результати розрахунків оцінки хімічної обстановки заносимо до зведеної таблиці і на основі їх даємо висновок:

Джерело забруднення	Вид СДОР	Кількість СДОР (G), т	Глибина ЗХЗ, (Г), км	Ширина ЗХЗ, (Ш), км	Площа ЗХЗ, (S), км²	Площа розливу СДОР, (S_р), м²	Час підходу хмари зараженого повітря, (t_під), хв.	Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год.	Можливі втрати , (В) , чоловік
Ємність не обвалов.	аміак	10 т	7,5 км	0,225 км	0,84 км²	294,12 м²	5,56 хв	0,84 год.	65 чол 16 чол 26 чол 23 чол

Висновок:

оскільки населений пункт попадає в зону хімічного зараження, причому час підходу хмари СДОР складає 5,56 хв., а відстань від ємності до населеного пункту складає 1 км., то слід терміново оповістити мешканців населеного пункту про необхідність негайно одягнути протигази (при відсутності їх – ватно – марлеві пов’язки), хто немає захисних засобів – повинен сховатися, при наявності, у протихімічні захисні споруди чи герметичні протирадіаційні сховища, чи терміново евакуюватися з зони ураження в напрямку пер-пендикулярному до руху хмари зараженого повітря.

Враховуючи, що тривалість дії СДОР складає 0,84 години, після проходження цього часу можна починати рятувально – відновлювальні роботи і надавати медичну допомогу потерпілим і враженим СДОР.

Питання 2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при харчових отруєннях.

Відповідь.

При харчових отруєннях спостерігаються – нудота, головокружіння, болі у шлунку, кишечнику, болі в голові, втрата свідомості. У важких випадках можлива не тільки втрата свідомості, але і зупинка серця.

При легких формах отруєння – необхідно викликати рвоту, промити шлунок слабким розчином марганцю, при необхідності поставити клізму, дати випити чаю чи молока і забезпечити спокій, викликати лікаря чи доставити в медичний заклад.

При складних формах отруєння – привести постраждалого до свідомості – давши понюхати нашатирного спирту чи спеціальної нюхальної солі, покласти на бік і викликати рвоту. При зупинці дихання і серцебиття – робити штучне дихання і закритий масаж сер- ця до прибуття професіональної медичної допомоги. Потерпілого доставляють до медичного закладу.

В усіх випадках обов’язково потрібно вияснити – чим було викликане отруєння! Це надасть змогу прийняти правильне рішення про способи надання першої до лікарської та професіональної лікарської допомоги.

Питання 3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при землетрусах.

Відповідь.

Землетруси — явища, що проходять у певних ділянках земної кори. Це одне із жахливих стихійних лих. Воно виникає зненацька. І хоча тривалість основного поштовху не перевищує кількох секунд, його наслідки сягають величезних масштабів. Попередити землетрус, зупинити його чи уникнути неможливо. Люди не вміють точно передбачити його початок. На земній кулі щороку відбувається понад 100 землетрусів; вони призводять до загибелі тисяч людей і до різноманітних руйнувань.

Осередки землетрусів знаходяться на глибинах майже 60 км., а інколи на глибині до 700 км..

Залежно від причин і місця виникнення землетруси поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні і моретруси.

Вони захоплюють великі території і характеризуються : руйнуваннями будівель і споруд, виникненням масових пожеж, виробничих аварій, затопленням значних територій, отруєнням газами при вулканічних виверженнях, ураженням людей і руйнуванням споруд уламками вулканічних гірських порід, лавою, провалами при обвальних землетрусах, руйнуванням і змиванням населених пунктів при хвилях цунамі, негативною психологічною дією.

Для убезпечення негативної дії землетрусів у районах можливих їх виникнень треба ще на стадії проектування врахувати сейсмічну небезпечність місцевості, проаналізувати характер і руйнівну силу найбільш частих стихійних лих, суворо дотримуватись будівельних норм і правил, будувати житлові будинки і виробничі споруди підвищеної сейсмостійкості. У будівлях і спорудах при потребі слід встановити додаткові блоки, стояки, опорні колони. Завбачно забезпечити запас наметів, харчів, медикаментів, підготувати загони та дружини для рятувальних і інших невідкладних робіт.

Крім цих заходів важливо, щоб кожна людина знала і уміла поводитися в надзвичайній ситуації, була психологічно підготовлена до будь – якої ситуації вдома і на робочому місці на виробництві.

Якщо повідомлення надійшло завчасно, потрібно погасити печі, вимкнути освітлення, електричні прилади і газ, одягнути дітей і дорослих, узяти документи, необхідні речі, запас харчів, води і вийти на вулицю.

На вулиці якнайшвидше відійти від будов, споруд і зайняти місце на чистій незабудованій території, дивитися, щоб поблизу не було ліній електропередач, підземних споруд, метро, щоб не було провалу.

Якщо поштовхи застали на вулиці – відійти від будівель та споруд, комунікацій, небезпечних об’єктів. Не можна ховатися у будівлі, підвали, вийти і відійти від транспортних засобів, покинути метрополітен і відійти від нього на безпечну відстань. У будинку стати в дверному або балконному отворі – ці місця у будівлях найміцніші.

Щоб зменшити втрати і створити умови для проведення рятувальних робіт потрібно задіяти підрозділи ЦО та спец загони на виробничих підрозділах, провести відповідну розвідку зони ураження, скласти карти і намітити заходи по проведенню рятувальних робіт. По завалах забороняється ходити, застосовувати відкритий вогонь для освітлення, розрізати металеві конструкції можна тільки після перевірки на відсутність наявності газу та вибухонебезпечних речовин. Перед роботами встановити списки людей – хто є в наявності, а хто міг попасти в завали і хто пропав безвісти. Розбирають завали обережно і по-терпілим надається допустима і необхідна долікарьська допомога та доставляють їх у медичні заклади при необхідності. Зона розчищається, ремонтуються комунікації, при необхідності руйнуються небезпечні зруйновані споруди і починаються відновлювальні роботи по всій території.

ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №2 ККР

ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

25 т, хлору обвалована 1,5 км, 400 чоловік 90%, відкрита 2 м/с , інверсія.

Для розв’язку даного завдання потрібно:

1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :

а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 1, 3, 4 та формулою:

Г= 11,5*5/1,5*0,6=57,5/0,9=63,9 [км] ,

б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:

- при інверсії Ш = 0,03*Г

- при ізотермії Ш = 0,15*Г

- при конвекції Ш = 0,8 Г

Ш=63,9*0,03=1,92 км

в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:

S = ½*Г*Ш ; S = 0.5*63.9*1.92 =61.34 км²

г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розрахо-вуємо за формулою :

S_p = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку d_a = 0,68 т/м³ ;

густина хлору d_x = 1,5 т/м³ ;

товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.

S_p = не розраховуємо

2).Час підходу (t_під) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:

t_під= R/(w*60) [хв.] ;

де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.

Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо за формулою:

w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км

де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.

t_під =1500/(1,5*2*60)=1500/180=8,33 хв.

3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:

T = t_вип* k_вип [год]

T = 22*0,7=15,4 гол.

4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:

В = N * В₁ ; Де : N – кількість мешканців,

В₁ – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –

ток до неї).

В = 400*0,18=72 чол.

а). ураження легкого ступеня:

72*0,25=18 чол.

б). ураження середнього та важкого ступеня :

72*0,4=29 чол.

в). ураження зі смертельними наслідками :

72*0,35=25 чол.

Джерело забруднення	Вид СДОР	Кількість СДОР (G), т	Глибина ЗХЗ, (Г), км	Ширина ЗХЗ, (Ш), км	Площа ЗХЗ, (S), км²	Площа розливу СДОР, (S_р), м²	Час підходу хмари зараженого повітря, (t_під), хв.	Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год.	Можливі втрати , (В) , чоловік
Ємність Обвалов.	хлор	25 т	63,9	1,92	61,34	--	8,33	15,4	72 18 29 25

ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №3 ККР

ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

50 т, аміаку не обвалована 2 км, 150 чоловік 75%, відкрита 5 м/с , конвекція.

Для розв’язку даного завдання потрібно:

1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :

а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 1, та формулою:

Г= 1,9/5=0,38 [км] ,

б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:

- при інверсії Ш = 0,03*Г

- при ізотермії Ш = 0,15*Г

- при конвекції Ш = 0,8 Г

Ш=0,8*0,38=0,30 км.

в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:

S = ½*Г*Ш ; S = 0,5*0,38*0,30=0,057 км²

г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розраховуємо за формулою :

S_p = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку d_a = 0,68 т/м³ ;

густина хлору d_x = 1,5 т/м³ ;

товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.

S_p = 50/(0,68*0,05)=50/0,034=1470,58 м²

2).Час підходу (t_під) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:

t_під= R/(w*60) [хв.] ;

де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.

Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо за формулою:

w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км

де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.

t_під = 2000/(1,5*5*60)=2000/450=4,44 хв.

3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:

T = t_вип* k_вип [год]

T = 1,2*0,37=0,44 год.

4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:

В = N * В₁ ; Де : N – кількість мешканців,

В₁ – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –

ток до неї).

В = 150*0,30=45 чол.

а). ураження легкого ступеня:

45*0,25=11 чол.

б). ураження середнього та важкого ступеня :

45*0,4=18 чол.

в). ураження зі смертельними наслідками :

45*0,35=16 чол.

Джерело забруднення	Вид СДОР	Кількість СДОР (G), т	Глибина ЗХЗ, (Г), км	Ширина ЗХЗ, (Ш), км	Площа ЗХЗ, (S), км²	Площа розливу СДОР, (S_р), м²	Час підходу хмари зараженого повітря, (t_під), хв.	Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год.	Можливі втрати , (В) , чоловік
Ємність не обвалов.	аміак	50	0,38	0,30	0,057	1470,58	4,44	0,44	45 11 18 16

ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №4 ККР

ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

50 т, хлору обвалована 2,2 км, 500 чоловік 60%, відкрита 2,2 м/с , ізотермія.

Для розв’язку даного завдання потрібно:

1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :

а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 3, 4 та формулою:

Г=16/1,5*0,726=16/1,089=14,7 [км] ,

б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:

- при інверсії Ш = 0,03*Г

- при ізотермії Ш = 0,15*Г

- при конвекції Ш = 0,8 Г

Ш=1,5*14,7=2,21 км.

в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:

S = ½*Г*Ш ; S = 0,5*14,7*2,21=16,24 км²

г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розраховуємо за формулою :

S_p = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку d_a = 0,68 т/м³ ;

густина хлору d_x = 1,5 т/м³ ;

товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.

S_p = не розраховуємо

2).Час підходу (t_під) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:

t_під= R/(w*60) [хв.] ;

де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.

Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо заформу – лою:

w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км

де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.

t_під = 2200/(1,5*2,2*60)=2200/198=11,1 хв.

3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:

T = t_вип* k_вип [год]

T = 22*0,67=14,74 год.

4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:

В = N * В₁ ; Де : N – кількість мешканців,

В₁ – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –

ток до неї).

В = 500*0,4=200 чол.

а). ураження легкого ступеня:

200*0,25=50 чол.

б). ураження середнього та важкого ступеня :

200*0,4=80 чол.

в). ураження зі смертельними наслідками :

200*0,35=70 чол.

Джерело забруднення	Вид СДОР	Кількість СДОР (G), т	Глибина ЗХЗ, (Г), км	Ширина ЗХЗ, (Ш), км	Площа ЗХЗ, (S), км²	Площа розливу СДОР, (S_р), м²	Час підходу хмари зараженого повітря, (t_під), хв.	Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год.	Можливі втрати , (В) , чоловік
Ємність обвалов.	хлор	50	14,7	2,21	16,24	---	11,1	14,74	200 50 80 70

ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №5 ККР

ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

25 т, аміаку не обвалована 3 км, 350 чоловік 92%, будівлі 3 м/с , інверсія.

Для розв’язку даного завдання потрібно:

1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :

а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 1, 2, 4 та формулою:

Г= 1,3*5/3,5*0,45=4,5/1,575=2,86 [км] ,

б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:

- при інверсії Ш = 0,03*Г

- при ізотермії Ш = 0,15*Г

- при конвекції Ш = 0,8 Г

Ш=2,86*0,03=0,086 км

в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:

S = ½*Г*Ш ; S = 0,5*2,86*0,086=0,12 км²

г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розраховуємо за формулою :

S_p = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку d_a = 0,68 т/м³ ;

густина хлору d_x = 1,5 т/м³ ;

товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.

S_p = 25/(0,68*0,05)=25/0,034=735 м²

2).Час підходу (t_під) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:

t_під= R/(w*60) [хв.] ;

де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.

Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо за формулою:

w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км

де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.

t_під = 3000/(1,5*3*60)=3000/270=11,1 хв.

3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:

T = t_вип* k_вип [год]

T = 1,2*0,55=0,66 год.

4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:

В = N * В₁ ; Де : N – кількість мешканців,

В₁ – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –

ток до неї).

В = 350*0,164=57 чол.

а). ураження легкого ступеня:

57*0,25=14 чол.

б). ураження середнього та важкого ступеня :

57*0,4=23 чол.

в). ураження зі смертельними наслідками :

57*0,35=20 чол.

Джерело забруднення	Вид СДОР	Кількість СДОР (G), т	Глибина ЗХЗ, (Г), км	Ширина ЗХЗ, (Ш), км	Площа ЗХЗ, (S), км²	Площа розливу СДОР, (S_р), м²	Час підходу хмари зараженого повітря, (t_під), хв.	Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год.	Можливі втрати , (В) , чоловік
Ємність не обвалов.	аміак	25	2,86	0,086	0,12	735	11,1	0,66	57 14 23 20

ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №6 ККР

ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

75 т, хлор не обвалована 6 км, 600 чоловік 78%, відкрита 6 м/с , ізотермія.

Для розв’язку даного завдання потрібно:

1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :

а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 1, 2, 3, 4 та формулою:

Г= 19/0,41=46,3 [км] ,

б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:

- при інверсії Ш = 0,03*Г

- при ізотермії Ш = 0,15*Г

- при конвекції Ш = 0,8 Г

Ш = 1,5*46,3=69,45[км]

в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:

S = ½*Г*Ш ; S = 0,5*46,3*69,45=1607,8 км²

г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розраховуємо за формулою :

S_p = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку d_a = 0,68 т/м³ ;

густина хлору d_x = 1,5 т/м³ ;

товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.

S_p = 75/0,05*1,5 м² = 1000 км²

2).Час підходу (t_під) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:

t_під= R/(w*60) [хв.] ;

де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.

Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо за формулою:

w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км

де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.

t_під = 6000/(1,5*6*60) = 11,1 хв.

3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:

T = t_вип* k_вип [год]

T = 1,3*0,32 = 0,41 год.

4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:

В = N * В₁ ; Де : N – кількість мешканців,

В₁ – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –

ток до неї).

В = 600*0,27=162 чол.

а). ураження легкого ступеня:

162*0,25= 40,5 чол.

б). ураження середнього та важкого ступеня :

162*0,35=56,7 чол.

в). ураження зі смертельними наслідками :

162*0,40=65 чол.

Джерело забруднення	Вид СДОР	Кількість СДОР (G), т	Глибина ЗХЗ, (Г), км	Ширина ЗХЗ, (Ш), км	Площа ЗХЗ, (S), км²	Площа розливу СДОР, (S_р), м²	Час підходу хмари зараженого повітря, (t_під), хв.	Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год.	Можливі втрати , (В) , чоловік
Ємність Не обвалов.	хлор	75 т.	46,3	69,4	1607,8	1000	11,1	0,41	162 41 57 65

ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №7 ККР

ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

25 т, аміаку не обвалована 2 км, 550 чоловік 91%, укриття 4 м/с , ізотермія.

Для розв’язку даного завдання потрібно:

1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :

а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 2, 4 та формулою:

Г= 1,3/3,5*0,5=0,74 [км] ,

б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:

- при інверсії Ш = 0,03*Г

- при ізотермії Ш = 0,15*Г

- при конвекції Ш = 0,8 Г

Ш = 0,74*0,15=0,111 [км]

в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:

S = ½*Г*Ш ; S =0,5*0,74*0,111=0,04 км²

г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розраховуємо за формулою :

S_p = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку d_a = 0,68 т/м³ ;

густина хлору d_x = 1,5 т/м³ ;

товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.

S_p = 25/(068*0,05)=735,3 м²

2).Час підходу (t_під) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:

t_під= R/(w*60) [хв.] ;

де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.

Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо за формулою:

w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км

де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.

t_під = 2000/(1,5*4*60)=2000/360=5,6 хв.

3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:

T = t_вип* k_вип [год]

T = 1,2*0,43=0,52 год.

4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:

В = N * В₁ ; Де : N – кількість мешканців,

В₁ – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –

ток до неї).

В = 550*0,0895=49 чол.

а). ураження легкого ступеня:

49*0,25=12 чол.

б). ураження середнього та важкого ступеня :

49*0,40=20 чол.

в). ураження зі смертельними наслідками :

49*0,35=17 чол.

Джерело забруднення	Вид СДОР	Кількість СДОР (G), т	Глибина ЗХЗ, (Г), км	Ширина ЗХЗ, (Ш), км	Площа ЗХЗ, (S), км²	Площа розливу СДОР, (S_р), м²	Час підходу хмари зараженого повітря, (t_під), хв.	Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год.	Можливі втрати , (В) , чоловік
Ємність не обвалована	аміаку	25	0,74	0,111	0,04	735,3	5,6	0,52	49 12 20 17

ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №8 ККР

ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

50 т, хлор обвалована 4 км, 700 чоловік 95%, відкрита 3 м/с , конвекції.

Для розв’язку даного завдання потрібно:

1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :

а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 1, 3, 4 та формулою:

Г= 16/(5*1,5*0,35)=6,1 [км] ,

б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:

- при інверсії Ш = 0,03*Г

- при ізотермії Ш = 0,15*Г

- при конвекції Ш = 0,8 Г

Ш = Г*0,8=6,1*0,8=4,88 [км]

в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:

S = ½*Г*Ш ; S = 0,5*6,1*4,88=14,9 км²

г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розраховуємо за формулою :

S_p = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку d_a = 0,68 т/м³ ;

густина хлору d_x = 1,5 т/м³ ;

товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.

S_p = не розраховуємо (у випадку обвалованої ємності)

2).Час підходу (t_під) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:

t_під= R/(w*60) [хв.] ;

де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.

Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо за формулою:

w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км

де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.

t_під = 4000/(1,5*3*60)=4000/270=14,8 хв.

3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:

T = t_вип* k_вип [год]

T = 22*0,43=9,46 год.

4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:

В = N * В₁ ; Де : N – кількість мешканців,

В₁ – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –

ток до неї).

В = 700*0,14=98 чол.

а). ураження легкого ступеня:

98*0,25=25 чол.

б). ураження середнього та важкого ступеня :

98*0,40=39 чол.

в). ураження зі смертельними наслідками :

98*0,35=34 чол.

Джерело забруднення	Вид СДОР	Кількість СДОР (G), т	Глибина ЗХЗ, (Г), км	Ширина ЗХЗ, (Ш), км	Площа ЗХЗ, (S), км²	Площа розливу СДОР, (S_р), м²	Час підходу хмари зараженого повітря, (t_під), хв.	Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год.	Можливі втрати , (В) , чоловік
Ємність обвалована	хлор	50	6,1	4,88	14,9	--------	14,8	9,5	98 25 39 34

ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №9 ККР

ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

100 т, аміаку не обвалована 3 км, 800 чоловік 98%, відкрита 1 м/с , інверсія.

Для розв’язку даного завдання потрібно:

1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :

а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 1, 3, 4 та формулою:

Г= 3*5/0,6=25 [км] ,

б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:

- при інверсії Ш = 0,03*Г

- при ізотермії Ш = 0,15*Г

- при конвекції Ш = 0,8 Г

Ш = 0,03*Г = 0,03*25 = 0,75 [км]

в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:

S = ½*Г*Ш ; S = 0,5*25*0,75=9,38 км²

г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розраховуємо за формулою :

S_p = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку d_a = 0,68 т/м³ ;

густина хлору d_x = 1,5 т/м³ ;

товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.

S_p = 100/(0,68*0,05)=100/0,034=2941,2 м²

2).Час підходу (t_під) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:

t_під= R/(w*60) [хв.] ;

де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.

Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо за формулою:

w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км

де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.

t_під = 3000/(1,5*1*60)=3000/90=3,33 хв.

3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:

T = t_вип* k_вип [год]

T = 1,2*1=1,2 год.

4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:

В = N * В₁ ; Де : N – кількість мешканців,

В₁ – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –

ток до неї).

В = 800*0,116=92,8=93 чол.

а). ураження легкого ступеня:

93*0,25=23 чол.

б). ураження середнього та важкого ступеня :

93*0,40=37 чол.

в). ураження зі смертельними наслідками :

93*0,35=33 чол.

Джерело забруднення	Вид СДОР	Кількість СДОР (G), т	Глибина ЗХЗ, (Г), км	Ширина ЗХЗ, (Ш), км	Площа ЗХЗ, (S), км²	Площа розливу СДОР, (S_р), м²	Час підходу хмари зараженого повітря, (t_під), хв.	Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год.	Можливі втрати , (В) , чоловік
Ємкість не обвалована	аміаку	100	25	0,75	9,38	2941,2	33,3	1,2	93 23 37 33

ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №10 ККР

ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

75т, хлор обвалована 8 км, 1020 чоловік 94%, укриття 6 м/с , інверсія.

Для розв’язку даного завдання потрібно:

1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :

а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 1, 2, 3, 4 і таб.№2 та формулою:

Г= 19*5/1,5*3,5=18 [км] ,

б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:

- при інверсії Ш = 0,03*Г

- при ізотермії Ш = 0,15*Г

- при конвекції Ш = 0,8 Г

Ш = 0,03*Г=0,03*18=0,54 [км]

в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:

S = ½*Г*Ш ; S = 0,5*18*0,54=4086 км²

г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розраховуємо за формулою :

S_p = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку d_a = 0,68 т/м³ ;

густина хлору d_x = 1,5 т/м³ ;

товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.

S_p = не розраховуємо (у випадку обвалованої ємності)

2).Час підходу (t_під) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:

t_під= R/(w*60) [хв.] ;

де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.

Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо за формулою:

w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км

де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.

t_під = 8000/(1,5*6*60)=8000/540=14,8 хв.

3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:

T = t_вип* k_вип [год]

T = 22*0,32=7,04 год.

4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:

В = N * В₁ ; Де : N – кількість мешканців,

В₁ – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –

ток до неї).

В = 1020*0,07=71 чол.

а). ураження легкого ступеня:

71*0,25=18 чол.

б). ураження середнього та важкого ступеня :

71*0,40=28 чол.

в). ураження зі смертельними наслідками :

71*0,35=25 чол.

Джерело забруднення	Вид СДОР	Кількість СДОР (G), т	Глибина ЗХЗ, (Г), км	Ширина ЗХЗ, (Ш), км	Площа ЗХЗ, (S), км²	Площа розливу СДОР, (S_р), м²	Час підходу хмари зараженого повітря, (t_під), хв.	Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год.	Можливі втрати , (В) , чоловік
Ємність обвалована	хлор	75	18	0,54	4,86	=====	14,8	7,04	71 18 28 25

ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ ДО ККР

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”.

Р.

2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при харчових отруєннях.
2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при хімічних отруєннях.
2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при враженні електричним струмом.
2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при сонячних та теплових ударах.
2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при втратах свідомості і зупинці сер-ця.
2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломі бедрової кістки та хребта.
2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломах: гомілки, кісток стопи, фаланг пальців.
2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при різних видах опіків.
2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при кровотечах.
2 Поясніть дії по наданню першої допомоги при пораненнях.

3.Обгрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при землетрусах.
3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при повенях.
3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при зсувах.
3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при селевих потоках та лавинах.
3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при урагані, бурі, смерчі.
3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при виникненні снігових заметів.
3. Обґрунтуйте дії по проведенню запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при ураженні блискавкою.
3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при пожежі в лісі та на торф’янищі.
3. Обґрунтуйте комплекс заходів по захисту населення у НС.
3. Обґрунтуйте організацію дій по проведенню рятувальних робіт в зоні радіо-активного забруднення.

1. 2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при харчових отруєннях.

При харчових отруєннях може спостерігатися розлад шлунку, нудота, блювота, алергічні реакції, втрата свідомості і зупинка серця, що призводить до загибелі людини.

До небезпечних елементів харчування відносять отруйні гриби, консервовані продукти в яких вийшов строк зберігання, в яких можуть розвитися токсини ботулізму, не якісні харчові продукти, отруйні ягоди і елементи харчування рослинного походження.

Перша допомога полягає у виясненні чим отруїлася людина і застосування відповідних дій до яких відносяться:

1) викликання блювоти (тепла солона вода, розчин питної соди, слабкий розчин марганцевокислого калію),

2) промивання шлунку,

3) при необхідності – клізма,

4) дати випити теплої води з 1 – 2 ложками активованого вугілля,

5) дати випити залежно від ітеології отруєння – мінеральної води (без газу), теплого чаю, молока (кислого).

При втраті свідомості – при викликані блювоти потерпілого покласти на бік, повернути голову.

При втраті свідомості привести до тями давши понюхати нашатирний спирт, або легко змастити ним скроні потерпілого.

При необхідності робиться штучне дихання (рот в рот, рот в ніс, спеціальним приладом, розведенням рук) та закритий масаж серця.

Потерпілому викликається швидка допомога і при необхідності надається допомога і лікування в стаціонарі. Медиків, при можливості, інформують – чим отруїлася людина і які заходи першої допомоги були надані.

Отруєння у виробничих умовах відбувається через попадання в організм отруйних парів, газів, рідин або пилу.

Отруєння СО₂ відбувається при неправильному використанні опалювальних систем та при отруєні вихлопними газами. При цьому виникає головний біль, головокружіння, нудота, віддишка, а у важких випадках судороги і втрата свідомості. При проявлені цих ознак - потерпілого винести на свіже повітря, покласти холодний компрес на голову і дати понюхати нашатирний спирт. При появі блювоти – повернути потерпілого на бік. При втраті свідомості – штучне дихання і виклик допомоги.

При перших ознаках отруєння отрутохімікатами слід пам’ятати, що перші ознаки отруювання можуть зникати, а потім виникає рецидив з тяжкими наслідками, втратою свідомості, отіканням легень, зупинки дихання і серця, що може привести до смерті потерпілого.

Надання допомоги має слідуючі етапи:

1) Припинення надходження отрути в організм, або на поверхню шкірних покривів.

2) Якщо отруєння відбулося у приміщенні – винести на чисте повітря.

3) Звільнити обережно від зараженого одягу – не допускаючи попадання отрути на поверхню шкіри і в органи дихання.

4) Викликати блювоту і зробити промивання кишечнику – при потребі клізму (подразнюючи частину гортані) пальцями чи чистим предметом, але дуже обережно, або якщо є можливість – розчином повареної солі – 2 ложки (столові) на 1 стакан теплої води.

5) Промити шлунок і дати випити активоване вугілля (2 – 3 столові ложки на 0,5 склянки води), а потім дати сольове послаблююче.

6) Якщо відома отрута – дають протихімічні засоби, які зв’язують отруту.

7) При втраті свідомості – дають понюхати нашатирний спирт, або нюхальну сіль, можна нашатирем змазати скроні, при необхідності провести штучне дихання і закритий масаж серця.

При попаданні отрути через шкіру – добре промити струменем води, краще з милом, або не розмазуючи і не втираючи, зняти його клаптиком марлі (м’якої тканини, вати), а потім обмити холодною водою або слабко лужним розчином. З очей отруту вимивають водою або 2% розчином питної соди.

2. 2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при хімічних отруєннях.

Отруєння у виробничих умовах відбувається через попадання в організм отруйних парів, газів, рідин або пилу.

Надання допомоги має слідуючі етапи:

8) Припинення надходження отрути в організм, або на поверхню шкірних покривів.

9) Якщо отруєння відбулося у приміщенні – винести на чисте повітря.

10) Звільнити обережно від зараженого одягу – не допускаючи попадання отрути на поверхню шкіри і в органи дихання.

11) Викликати блювоту і зробити промивання кишечнику – при потребі клізму (подразнюючи частину гортані) пальцями чи чистим предметом, але дуже обережно, або якщо є можливість – розчином повареної солі – 2 ложки (столові) на 1 стакан теплої води.

12) Промити шлунок і дати випити активоване вугілля (2 – 3 столові ложки на 0,5 склянки води), а потім дати сольове послаблююче.

13) Якщо відома отрута – дають протихімічні засоби, які зв’язують отруту.

14) При втраті свідомості – дають понюхати нашатирний спирт, або нюхальну сіль, можна нашатирем змазати скроні, при необхідності провести штучне дихання і закритий масаж серця.

3. 2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при враженні електричним струмом.

При враженні електричним струмом необхідно в першу чергу звільнити потерпілого від його дії, що досягається або вивільненням потерпілого від частин, які проводять тік, або відключенням напруги.

Вивільнення від напруги в колах з напругою до 1000 В здійснюється за допомогою сухої жердини, дошки, одягу чи яким-небудь іншим ізоляційним предметом, якщо важко відділити від токоведучих частин (дротів), їх потрібно перерубати сокирою з довгою і сухою рукояткою, або за допомогою спеціального інструмента.

При напрузі вище 1000 В відокремлювати потерпілого від дротів, або токоведучих деталей необхідно спеціальними ізольованими штангами або кліщами в діелектричних рукавицях і ботах, не доторкуючись до потерпілого.

Якщо потерпілий знаходиться на висоті, то перед відключенням необхідно убезпечити падіння людини з висоти.

В усіх випадках враження струмом необхідно викликати медичну допомогу.

Після усунення дії струму необхідно визначити стан в якому знаходиться потерпілий. Якщо він у свідомості, його необхідно покласти в зручне положення і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, безперервно спостерігаючи за диханням і пульсом.

При втраті свідомості – робити штучне дихання – 12 – 14 раз у хвилину – рот в рот, рот в ніс, підняттям і опусканням рук – за методикою, за допомогою спеціальних дихальних портативних апаратів.

При зупинці дихання і серця – робиться штучне дихання і закритий масаж серця – 4 – 5 натисків на область серця на одне вдування повітря. Якщо тільки масаж серця – то грудна клітка стискується строго вертикально на 3- 4 см з частотою 60 раз в хвилину.

Реанімаційні заходи проводяться в лікарні з урахуванням тяжкості ураження.

4. 2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при сонячних та теплових ударах.

Теплообмінні функції організму, які регулюються терморегуляторними центрами і кіркою головного мозку, забезпечують оптимальне співвідношення процесів теплоутворення і тепловіддачі в процесі і залежності від конкретних умов мікрокліматичного та метеорологічного стану на робочому місці.

При порушенні процесів теплообміну між організмом та навколишнім середовищем, можуть спостерігатися сонячні та теплові удари.

При роботах на відкритому повітрі під час інтенсивного прямого сонячного опромінення голови і тіла людини може настати сонячний удар, який супроводжується головним болем, розладнанням зору, блювотою, судорогами, але температура тіла, при цьому, залишається нормальною.

Перша допомога при сонячному ударі полягає в тому, що потерпілого заносять у тінь, якщо втратив свідомість і є блювота – кладуть на бік, приводять до пам’яті, давши понюхати нашатирний спирт, чи змащують ним скроні потерпілого, дають понюхати нюхальну сіль. Злегка потерти холодною водою голову, лице, груди, розстебнути і послабити тиск одягу на грудну клітину. Якщо потерпілий втрати свідомість і при цьому спостерігається зупинка дихання і серця – негайно приступають до штучного дихання та закритого масажу серця, терміново викликається швидка допомога.

В умовах надлишкової теплової енергії обмеження або навіть повне виключення окремих шляхів тепловіддачі може призвести до порушення терморегуляції, що призводить до перегрівання організму – підвищення температури тіла, підвищення пульсу, великого потовиділення і при сильному ступені перегрівання до теплового удару, який супроводжується розладом координації рухів, адинамією, падінням артеріального тиску, втратою свідомості.

Перша допомога полягає в тому, що потерпілого виносять в прохолодне приміщення, або в тінь на відкритому повітрі, розстібають і послаблюють тиск одягу на грудну клітку та живіт, обтирають голову, лице і груди прохолодною змоченою хустинкою (можна застосовувати компреси) при втраті свідомості – приводять до свідомості давши понюхати нашатирний спирт, або змочивши ним скроні потерпілого, понюхати спеціальну нюхальну сіль.

Якщо потерпілий не приходить до свідомості і спостерігається порушення роботи дихання і роботи серця, або їх зупинка – почати робити штучне дихання і закритий масаж серця. Це робиться до їх відновлення і приходу потерпілого до свідомості, або до прибуття швидкої медичної допомоги.

Коли потерпілий у свідомості можна дати пити – чай, мінеральні воду без газу і надати повний спокій.

5. 2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при втратах свідомості і зупинці серця.

Нерідко зовнішній вигляд при пораненнях і травмах людини створює враження. що вона померла.

Щоб пересвідчитися, що потерпілий живий необхідно:

1). дзеркальце, прикладена до рота і носа, пітніє – отже потерпілий дихає.

2). зіниці звужуються при наближені джерела світла і розширюються при його віддалені (сірник, ліхтарик, лампа)

3). палець руки набрякає, якщо його перев’язати ниткою (тонким дротом) – отже система кровообігу діє і фіксується застійне явище.

4). шкіра запалюється (червоніє) при опіці (сірник, цигарка) у місці короткого дотику.

5). прощупується пульс на руках, висках, сонній артерії (в зоні шиї).

При раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання наступає стан клінічної смерті, який без реанімаційних заходів, через 5 – 10 хвилин призводить до біологічної (повної) загибелі клітин головного мозку і смерті потерпілого.

Для запобігання смерті виконують штучне дихання і закритий масаж серця.

Штучне дихання здійснюється: розведенням – відведенням рук потерпілого за голову з подальшим притисканням до грудної клітки, рот в рот та рот в ніс.

Перед цим перевіряється чи є вільний доступ до легень (чи не має блювотних мас та слини в роті і органах дихання), коли є звільнити їх. Під плечовий пояс і шию підкладається валик з одягу так, щоб голова потерпілого була “закинута” назад. Відкривається рот, витягується язик, покривається хустинкою, тісно прикласти губи до губів потерпілого і зробити сильний видих до зрушення його грудної клітки. Частота вдихів 16 – 18 за 1 хв. до поновлення дихальної функції у потерпілого.

Якщо у потерпілого пошкоджена щелепа, вся операція здійснюється за схемою рот у ніс.

При раптовому припиненні серцевої діяльності робиться закритий масаж серця. Стають з лівого боку потерпілого, схрещені долоні кладуть на грудну клітку в області серця і натискують з частотою 50 – 60 натисків на 1 хвилину. Передня стінка грудної клітки повинна при цьому зміщуватися на 3 – 4 см. Але натискувати треба обережно, щоб не пошкодити ребра, особливо у літніх людей і дитини. У дитини грудного віку і до 3-х років масаж роблять за допомогою пальців рук, а не долонями.

Схема реанімація така – під час вдування повітря натискати на грудну клітку не можна, це потрібно роботи поперемінно: 4 – 5 натискань на грудну клітку (на видиху), потім одне вдування повітря в легені (вдих).

Після поновлення серцевої діяльності і дихання потерпілого зігрівають (укутують), на рани і опіки накладають стерильні пов’язки.

6. 2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломі бедрової кістки та хребта.

Переломом називають порушення цілісності кістки. Якщо перелом супроводжується порушенням шкіри або слизової оболонки, він називається відкритим, а без пошкодження зовнішніх покривів — закритим.

Ознаками перелому є різкий біль, особливо під час руху, припухлість, зміна форми і порушення функції органів. Під час руху іноді чути хруст кісток.

Перша допомога — з пошкодженого органа знімають одяг (якщо це спричиняє різкий біль — одяг і взуття розрізають). При наявності рани накладають стерильну пов'язку. Після цього необхідно забезпечити повну нерухомість органів шляхом накладання шин. Матеріалом для шини може бути будь-який предмет, що е поблизу (дошки, палки, парасолька, лижі, гілки). Для {мобілізації кінцівок необхідно фіксувати два суглоби, розміщені вище і нижче перелому. Щоб запобігти тиску на м'які тканини, на шилу з боку, прилеглого до пошкодженої кінцівки, підкладають вату, м'які тканини або мох, траву, сіно та інші підручні матеріали.

Надання допомоги при переломах різних кісток має свої особливості.

При переломах стегна шини накладають із зовнішнього боку — від паху до п'ятки. Один помічник тримає потерпілого під пахви, а другий—за стопу, злегка витягуючи зламану ногу. Третій накладає шини. Шини закріплюють бинтами, рушничками, хусточками, або косинками (рис. 1).

Іммобілізація стегна

При переломах гомілки шини накладають від середини стегна до стопи. Помічники тримають випрямлену пошкоджену ногу: один за стегно, другий за стопу (рис. 2).

Іммобілізація гомілки

При переломі хребта може бути травмований спинний мозок, що призведе до паралічу кінцівок і сечового міхура. Щоб не допустити ускладнень при переломах хребта і тазу, потерпілого слід обережно укласти на носилки з твердим покриттям або на широку дошку, стулку дверей і обережно транспортувати до лікувальної установи.

Іммобілізація передпліччя (а, б); підвішування на косинці (в)

ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ПЕРЕЛОМАХ

Переломи виникають внаслідок різких рухів, ударів, падіння з висоти, інших причин. Бувають закритими і відкритими.

При закритих переломах не порушується цілісність шкірного покриву, при відкритих — у місцях перелому залишається рана (мал. 1). Найнебезпечніші відкриті переломи.

Розрізняють переломи із зміщенням і без зміщення кісткових уламків.

Під час аварій, катастроф, землетрусів, ядерного ураження у потерпілого можуть бути численні переломи кісток. Найтяжчими є переломи, що супроводжуються опіками і радіаційним ураженням.

Переломи, що виникають внаслідок дії кулі або осколка снаряда, називаються вогнепальними. Вони характеризуються розтрощенням кісток на великі й дрібні осколки, розміжженням м'яких тканин тіла в місцях перелому і відриванням частин кінцівки.

Мал. 1. Переломи кісток:

а — відкритий (гомілки); б — закритий (передпліччя)

Мал. 2. Користування шприц-тюбиком

Основні ознаки переломів — біль, припухлість, синці, незвична рухомість у місцях перелому, порушення функцій кінцівки.

У тяжких випадках переломи супроводжуються шоком. Особливо часто розвивається шок при відкритих переломах з артеріальною кровотечею.

Травматичний шок — це загрозливе для життя ускладнення важких уражень, що характеризується розладом діяльності центральної нервової системи, порушенням кровообігу, обміну речовин, інших важливих функцій організму.

Причиною шоку можуть бути тяжкі травми, особливо повторні.

Щоб зменшити больове відчуття і запобігти виникненню травматичного шоку, потерпілому необхідно ввести болезаспокійливі ліки, які є в аптечці індивідуальній.

Шприц-тюбик (мал. 2) складається з поліетиленового корпуса, ін'єкційної голки і захисного ковпачка; призначений для одноразового внутрішньо м’язового або підшкірного введення протибольових ліків.

Щоб зробити укол, правою рукою беруть шприц-тюбик за корпус, лівою — за ребристий обідок і корпус прокручують до кінця. Знімають ковпачок з голки. Не торкаючись голки руками, роблять укол у м'які частини тіла. Міцно тримаючи пальцями корпус шприц-тюбика, вводять ліки і, не відриваючи руки, виймають голку. Використаний шприц-тюбик приколюють до одягу потерпілого на груди, щоб на наступних етапах евакуації було відомо, що йому введено болезаспокійливі ліки.

Основне правило надання першої медичної допомоги при переломах — здійснення в першу чергу тих заходів, від яких залежить збереження життя потерпілого, а саме: зупинка артеріальної кровотечі, попередження травматичного шоку, накладання стерильної пов'язки на рану, проведення іммобілізації табельними чи підручними засобами.

Іммобілізація — це забезпечення нерухомості кісток у місці перелому; вона зменшує біль, що дає змогу уникнути травматичного шоку. Проводячи іммобілізацію, необхідно щадити потерпілого. Нерухомість у місці перелому досягається накладанням спеціальних шин або підручних засобів і фіксацією двох найближчих суглобів (вище і нижче місця перелому). Така іммобілізація називається транспортною.

Підручними засобами іммобілізації можуть служити смужки фанери, палиці, тонкі дошки, різноманітні побутові предмети, за допомогою яких можна забезпечити нерухомість у місці перелому.

При переломах ключиці на зону надпліч накладають два ватно-марлевих кільця і зв'язують їх на спині. Руку підвішують на косинці.

При переломі кісток передпліччя руку потрібно обережно зігнути в ліктьовому суглобі під прямим кутом, повернути долонею до грудей і в такому положенні зафіксувати шиною або підручними засобами. Шину накладають від основи пальців до верхньої третини плеча (мал. 3). При цьому досягається нерухомість у променевозап'ястковому і ліктьовому суглобах. Руку підвішують на косинці.

Переломи стегнової кістки, особливо відкриті,— дуже важка травма, що часто супроводжується кровотечею і шоком. Підручні засоби (наприклад, дошки) при іммобілізації стегна накладають на його бічні поверхні (одну — на внутрішню, другу — на зовнішню) і фіксують до кінцівки і тулуба широким бинтом, поясним ременем, рушником. На кісткові виступи гомілковостопного і колінного суглобів, а також у пахову впадину і в пах підкладають вату.

7. 2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломах: гомілки, кісток стопи, фаланг пальців.

Мал. 3. Способи іммобілізації при переломах

При переломі кісток стопи шина має бути трішки більшою, ніж довжина стопи. Закріплюють шину при .положенні стопи відносно гомілки під прямим кутом; якщо стопа звисає, її положення не міняти.

При переломі фаланг пальців накладають шину довжиною від кінця пальця до променево-зап'ястного суглоба. Прибинтовують цю шину, починаючи з верхівки пальця до зап'ястя.

При переломі плечової кістки один помічник фіксує плече потерпілого, а другий потягує зламану руку за зігнутий ліктьовий . суглоб (під прямим кутом). Шини можна накладати дві, трохи більші від довжини плеча, або одну, зовнішню, а роль другої шини виконує бокова поверхня грудної клітини, до якої разом із шиною прибинтовують зламану руку.

При переломі передпліччя руку потрібно зігнути у ліктьовому суглобі під прямим кутом, долоню повернути, до тулуба. Одну шину накладають по розгинальній поверхні передпліччя — від п'ясних кісток до середньої третини плеча із загином біля ліктьового суглобу, другу — по згинальній поверхні передпліччя, від п'ясних кісток до ліктьового згину. Потім обидві шини прибинтовують і підвішують руку на косинку або на пояс (рис. 3).

При переломах ребер потерпілий відчуває сильний біль у місці перелому під час дихання, особливо при глибокому вдиху. При рухах грудної клітини чути хруст від тертя кінців переламаних ребер. Потрібно накласти тугу кругову пов'язку на грудну клітину. Закріпивши навколо грудей рушник (в положенні глибокого вдиху, щоб дати потерпілому можливість дихати), туго прибинтовують його бинтом.

При переломі ключиці в пахвову ямку з боку пошкодженої ключиці вкладають невеликий м'який валик, руку згинають у лікті, трохи відводять назад і щільно прибинтовують до грудної клітини.

8. 2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при різних видах опіків.

При опіках шкіру навколо ураженої ділянки обробляють спиртом, одеколоном, 2%-ним розчином питної соди, після чого накладають стерильну пов'язку.

Щоб запобігти інфекції, не можна розтинати пухирі, звільняти опечену ділянку від шматків одягу, торкатися ураженої ділянки тіла. Особливо уважно треба ставитися до потерпілих із великими опіками. Якщо більше десяте частини тіла людини уражено опіками, то потерпілому загрожує смерть. При великих опіках, коли бинтову пов'язку накласти не можна, обпечену ділянку необхідно накрити простирадлом і негайно направити потерпілого до лікарні.

Подаючи допомогу, насамперед треба припинити дальший вплив температури чи іншої причини опіку.

Якщо на тіло потрапить кислота або луг, слід якнайшвидше обмити уражену ділянку струменем проточної води.

При опіках фосфором з ураженої ділянки тіла видаляють шматочки фосфору, потім змочують слабким 3—5%-ним розчином мідного купоросу або марганцевокислого калію. Потім накладають пов'язку, змочену слабким розчином мідного купоросу.

При всіх опіках потерпілому після надання допомоги вводять протиправцеву сироватку.

При низькій температурі може настати пошкодження тканини. Залежно від пошкодження розрізняють примороження, обмороження і замерзання.

Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 104; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!