Тенденції спрямованості ціннісних орієнтацій сучасного студентства

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

Щоб прослідити тенденції направленості ціннісних орієнтацій "другого покоління незалежності", тобто сучасного студентства, наведемо приклади результатів кількох досліджень.

Так у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка було проведено дослідження духовного світу сучасних студентів. У опитуванні приймало участь 202 студента. Наведемо стислу характеристику його результатів.

. Ставлення до професійного вибору. В цілому можна говорити про зниження значущості професійного вибору, який робить молодь на порозі вступу в самостійне життя. Є підстави припустити, що загальна тенденція більш серйозного ставлення до проблеми професійного визначення привнесена саме студентами, які щойно вступили до ВНЗ. Відповіді студентів підтверджують вплив престижу професії на ґрунтовність фахової орієнтації майбутнього спеціаліста (остаточним свій професійний вибір вважають лише 33,3 % студентів-майбутніх вчителів, в той час, як серед майбутніх юристів таку відповідь дало 57,6 % студентів).

Можна констатувати, що загалом більшість студентів не впевнені в тому, що після закінчення ВНЗ вони будуть працювати за обраною професією (63,4 %). В цілому, майбутні вчителі оцінюють престиж своєї професії як середній (63,4 %), а майбутні юристи - як високий (97,7 %). Головною причиною можливої відмови студентів від власного професійного вибору є відсутність належної матеріальної винагороди (46,9%). На другому місці чинник безперспективності професії (24,4%). Щодо перспективності професії, майбутні вчителі зазначають підвищення її престижу (46,2 %), а майбутні юристи - стабільність (67,7%). Провідним мотивом професійного вибору студенти вважають особисті нахили (63,3%). Привертає увагу той факт, що велика кількість студентів добре обізнана про свою майбутню професію (60,6% від кількості усіх опитаних).

. Ставлення до навчання у вузі. Якщо прослідкувати динаміку від 1-го до 3-го курсів, студенти, в більшості випадків, частково схвалюють існуючу систему підготовки фахівців (69,4%). Більший відсоток студентів очікує від навчання у ВНЗ отримання основ для розвитку професіоналізму (47,8%). На другому місці важливою студенти визнають можливість отримання актуальних знань за фахом, на третьому місці - підвищення загальної культури, на четвертому місці - опанування навичками творчого та нестандартного мислення. Для більшості студентів бути блискуче освіченою людиною означає бути ерудованим в різних галузях культури (65,8%). З цієї точки зору стають зрозумілими вимоги студентів до освіти.

Переважна кількість студентів вважають, що серед їхніх викладачів є значні авторитети (86,9%). Це означає, що спілкування з викладачами ВНЗ створює у студентів позитивний образ викладача - наставника. На думку студентів, заслуги викладача як науковця мають значення для формування його авторитету серед студентства. Першочерговою основою викладацького авторитету, як пояснюють студенти є: високий рівень знань, взаємо порозуміння зі студентами, вміння в оригінальній формі подавати матеріал, професіоналізм.

На погляд більшості студентів, навчання у житті людини має дуже велике значення (56,1%).

. Ставлення до культури та інтелігенції. У кінці ХХ ст. академік Д.С. Лихачов писав: "Интеллигенты - это люди, исполненные духом терпимости к чужим ценностям, уважения к другим, мягкие и ответственные за свои поступки, что иногда принимается за нерешительность. Интеллигента можно узнать по отсутствию в нем агрессивности, подозрительности, комплекса собственной неполноценности, по мягкости поведения" [цит. за 28, 67]. Для студентів бути культурною людиною означає бути освіченою, толерантною людиною, дотримуватися норм етикету, бути порядною, ввічливою особистістю. Студенти переконані, що інтелігенція покликана нести знання в суспільство, підвищувати рівень загальної та наукової культури населення а також наголошують, що в нашому суспільстві є наявною потреба в інтелігенції (96,3%).

Більшість студентів вважають, що вони вміють ефективно спілкуватися з людьми (57,8%). Дані дослідження свідчать про існування певних проблем щодо адаптації молоді до умов ВНЗ, хоча вони не є притаманними для більшості студентів. Безумовно, кожна молода людина прагне максимально розкрити свій особистісний потенціал. Реалізуватися як особистість для сучасних студентів означає реалізуватися в професійному плані, досягти поставленої мети, стати авторитетною людиною, знайти місце в житті, здійснити внесок у суспільне життя. В цілому, дані нашого дослідження свідчать, що студентство на сьогодні займає активну просоціальну позицію [див.15, 14-17].

Результати іншого дослідження, щоправда, висвітлені у недостатньо структурованій формі, також говорять про деякі тенденції у сучасному стані ціннісних орієнтацій студентства:

За результатами соціологічних досліджень, проведених у кількох столичних вищих навчальних закладах, у системі ціннісних переваг та орієнтацій сучасного студентства прагнення "зробити професійну кар’єру" та "бути вільним та незалежним у своїх рішеннях та вчинках" виявили майже 80 відсотків. Натомість багатства прагнуть 28 відсотків молодих людей. Така ціннісна орієнтація, як бажання "принести користь своїй країні", виявилася не надто популярною - 38 відсотків.

Ці показники свідчать про не дуже високу активність і прагнення молодих людей працювати на користь країни, певну інертність та відсторененість від усього, що відбувається. Напевно, в умовах сьогодення - "виживає сильніший" - більшість молодих людей переймаються вирішенням власних проблем, а не суспільних загалом.

Існує цікава тенденція: з віком, набуттям певного життєвого досвіду юнацькі ілюзії поступаються раціоналізмові. Такі цінності, як багатство, кар’єра, влада - більше приваблюють студентів І-ІІ курсів. Це вік, коли ще здається, що попереду безліч невикористаних можливостей, широкий простір для самореалізації та здобуття незалежного соціального статусу. І, навпаки, з наближенням завершення навчання, коли молода людина вже зіткнулась з труднощами адаптації до вимог сучасному суспільства, її погляди, переконання дещо змінюються. З віком молоді люди починають шукати спокою, з’являється бажання ні в що не втручатися - пливти за течією. Це свідчить про те, що з віком зростає питома вага тих молодих людей, які пасивно спостерігають за суспільними процесами.

За відсутності обґрунтованого соціального ідеалу з’являється своєрідний духовно-ідейний вакуум. А тому й результати досліджень виявилися не дуже втішними: проблеми національної культури і мистецтва в ієрархії найважливіших для молодих людей тем посідають аж ніяк не перші місця: лише 47 відсотків студентів зазначили, що обговорюють стан справ у вітчизняній культурі.

Досить інформативним є аналіз витрат молодих людей, пов’язаних з вільним часом. Так, 3 відсотки витрачають гроші на театр, по 15 - на кіно та образотворче мистецтво. Доречи, цікаві результати дослідження вільного часу, які щоправда стосуються студентів Московських вузів, наводить у своїй статті О.Л. Андрєєв. Він відмічає, що, не зважаючи на потужний вплив "електронної революції", молодь, що навчається, зберігає живу зацікавленість читанням. Йому у дозвільневому списку віддають перевагу 51,8 відсотка студентів. Майже чверть опитаних заявили, що їм вдається майже кожен день читати щось іще, окрім підручників та спеціальної літератури. Більшість студентів присвячує вільний час спілкуванню із друзями (72,9%); "спілкуванню" з комп’ютером віддають перевагу 40,8% респондентів; відвідують музеї, виставки - 11,3 %, рівно стільки ж відсотків студентів ходять до театрів або на концерти [1, 59-60].

В цілому проблеми, які турбують українську молодь, відображають ситуацію в суспільстві. При цьому проблемами економіки, фінансування, безробіття, зростання злочинності молодь переймається помітно більше, ніж, скажімо, проблемою "руйнування вітчизняної культури". Це свідчить, що сучасна молода людина все ж таки не замкнена в своєму внутрішньому світові, а живе реальним суспільним життям [10].

Деякі спостереження щодо поставлених вище запитань цікаво проаналізувати щодо студентів Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля.

Автором даної роботи було проведено анкетування студентів нашого університету, метою якого було виявлення ставлення до нової, нещодавно введеної кредитно-модульної системи освіти. У опитуванні взяли участь 202 респонденти - студенти СНУ ім. В. Даля факультету Мовознавства, журналістики та соціології, навчально-наукового інституту Рейкового транспорту та Фінансово-економічного факультету з першого по четвертий курс.

Треба зауважити, що входження України до Болонського процесу слід розглядати в контексті національних інтересів України, розвитку зовнішньополітичного курсу країни, направленого на співпрацю і інтеграцію з Європою [48].

Болонський процес є взаємовигідним способом формування єдиного європейського ринку висококваліфікованої праці і вищої освіти. Участь України в цьому процесі має сприяти підвищенню конкурентоспроможності українських освітніх послуг і кадрів [50]. Усвідомлення цього факту є важливим для сучасної української молоді, хоча ступінь необхідності переходу до загальноєвропейської моделі освіти, а також методи та інтенсивність цього переходу викликають безліч питань, суперечок та розбіжностей у оцінці.

Отже щодо усвідомлення необхідності переходу до кредитно-модульної системи навчання, то 45 відсотків опитаних не бачать такої потреби; 38,1 відсотки респондентів вважають такий перехід необхідним.

Не зважаючи на те, що кредитно-модульна система ставить собі на меті стимулювати студентів до активної самоосвіти та самостійного здобування знань, студенти більшістю голосів стверджують, що все відбувається ледь не навпаки: загалом 57,9 % вважають, що перехід до цієї системи не стимулює самостійну роботу.

Важливо відмітити, що значна кількість майбутніх спеціалістів планує все-таки залишитись працювати в Україні (53,5%), виїхати для роботи до іншої країни хотіли б 26,7% опитаних.

У результаті опитування з’ясувалася також гостро усвідомлювана проблема інформаційної нерівності у нашому суспільстві. ЇЇ відмітили майже 54% студентів, 33,1% відчувають її частково.

Важливо, що серед найбільш авторитетних та популярних джерел отримання знань провідні позиції, як і раніше, займають лекції викладачів (79,7%), друге місце посідає робота з книгами (59,4%), Інтернет зайняв третю позицію (43,6%).

Загалом 63,9% студентів задоволені якістю освіти, яку вони отримують, 18,3% швидше незадоволені, ніж задоволені; не влаштовує якість освіти 11,4% опитаних.

Приємними фактом є те, що майже 88 відсотків студентів бажають отримати ступінь магістра, а не вдовольнятися рівнем бакалавра.

У анкеті респондентам було запропоноване одне відкрите запитання про труднощі, пов’язані з упровадженням кредитно-модульної системи. І в результаті узагальнення відповідей виявилося, що найбільш серйозними проблемами є:

) проведення чотирьох "сесій" на навчальний рік, а не двох, як було раніше;

) різноманітні організаційні питання, що виникають у процесі впровадження системи;

) спроба штучного нав’язування "цієї, по суті чужої для нас системи, чужого бачення освіти та мислення";

) недостатнє фінансування і матеріально-технічне забезпечення університету для обслуговування даної системи;

) значний обсяг самостійної роботи та відсутність у викладачів досвіду роботи у такій системі тощо.

Отже, можна зробити висновки про те, що соціокультурний рівень розвитку нашого студентства ще не дає можливості чіткого усвідомлення необхідності переходу на загальноєвропейську, Болонську систему освіти. Сприйняття її як штучної, нав’язуваної, чужої, безперечно, є значною перешкодою для успішного втілення впровадження цієї системи.

Висновки до розділу

Характеризуючи сучасний стан структури цінностей молоді, відомий соціолог Наталія Паніна відмічає, що за умов тотальної аномії для молоді тією самою мірою, що і для старших генерацій, притаманні низький рівень соціального самопочуття, схильність до аномічної деморалізованості, авторитаризму та соціального цинізму. Внаслідок аномічної деморалізованості у молодих людей не формується усталеної системи цінностей, яка відповідає перспективі демократичного розвитку суспільства [23, 26]. Змінити ситуацію можна шляхом задоволення матеріальних та духовних запитів і потреб сучасної молоді, залучення їх до управління країною. Це дозволить по-новому поглянути на проблеми молоді очима самої молоді і запропонувати вихід із духовної кризи.

Отже сьогодні студентство набуває характеристик соціальної суб’єктності, визначаючи не просто сам процес переходу до іншого суспільства, але і його спрямованість. Це виявляється у процесах модернізації та постмодернізації цінностей студентської молоді, які, хоч відбуваються досить активно, як це можна зрозуміти з характеристик, все ж є амбівалентними. Це явище - адекватна реакція на стан українського суспільства загалом, зокрема на його маргінальність та транзитивність. Тобто ціннісна свідомість сучасного студентства ("друге покоління незалежності") формується в умовах, коли в суспільстві відбуваються революційні зміни, коли воно стоїть перед альтернативою вибору подальшого шляху розвитку. Ці події і загальний негативний стан в державі призвели до того, що молодь виявилась однією з найбільш соціально занедбаних і найменш соціально захищених спільнот нашої країни, що молодіжне середовище розшарпують різні проблеми, що питома вага цих проблем вже давно перевищила критичну масу і загрожує соціальними вибухами. Наслідком цього є логічне зростання конфліктного потенціалу молодого покоління. Молодь, живе в загальному соціальному і культурному просторі, і тому криза суспільства і його основних інститутів не могла не відобразитися на змісті і спрямованості молодіжної субкультури. Саме тому не безперечна розробка будь-яких спеціально молодіжних програм, за винятком соціально-адаптаційних або профорієнтаційних. Будь-які зусилля з корекції процесу соціалізації неминуче натраплятимуть на стан всіх соціальних інститутів українського суспільства і, перш за все, системи освіти, установ культури і засобів масової інформації. Яке суспільство - така і молодь, а отже, і молодіжна субкультура [51].

За ствердженням авторів книги "Студентство і сучасність": "В умовах сучасних трансформаційних процесів саме інститут освіти стає головним фактором здійснення послідовного переходу від однієї соціально-економічної системи до іншої, основним соціальним інструментом передачі соціального досвіду, соціокультурних традицій" [19, с.153].

Важливо усвідомлювати і пам’ятати, що, як говорив один із знаменитих гуманістів Еріх Фромм, "створення нового суспільства й нової Людини можливе тільки в тому випадку, якщо на зміну старим мотиваціям отримання прибутку й завоювання влади прийде нова, а саме - бути, віддавати й розуміти; якщо на зміну ринковому характеру прийде характер продуктивний, люблячий, а на зміну кібернетичній релігії - новий, радикально-гуманістичний дух" [цит. за 19, с.153].

Розділ 3. Макет факторно-критеріальної моделі оцінювання рівня соціокультурного розвитку студентської молоді (на спеціальностях напрямку "Соціологія")

Опит експертів

Для побудови системи кваліметричної оцінки рівня соціокультурного розвитку молоді, що вступає до вузу за напрямком "Соціологія" на спеціальність "Соціологія" чи "Соціальна робота" або вже навчається там, ми використовували метод групових експертних оцінок. За його основу прийнято гіпотезу про наявність у експерта вміння достовірно оцінити досліджувану проблему. Найефективнішими методами проведення експертиз є такі: метод комісії; метод суду; мозкова атака; метод Дельфи.

Розглянемо ці методи більш детально.

Метод комісіїполягає у відкритій дискусії з досліджуваного питання для вироблення єдиної експертної думки. В результаті дискусії підвищується інформованість експерта. Крім того, під впливом одержаної інформації експерт може змінити свою думку, тобто в процесі обговорення присутній зворотний зв'язок. Це є безумовним достоїнством методу. До його недоліків можна віднести відсутність анонімності експертних думок, різну активність експертів, що не завжди співвідноситься з їх компетентністю.

Експертиза за методом суду будується по аналогії з судовим процесом: частина експертів відстоює свою альтернативу, інші експерти намагаються її спростувати, і, нарешті, третя група експертів регулює хід дискусії і виносить остаточну ухвалу. Метод суду має ті ж достоїнства і недоліки, що і метод комісії.

Основою методу мозкової атаки є висунення нових ідей. Тут необхідне дуже чітке формулювання даної проблеми і атмосфера всебічної підтримки цих нових ідей. Доброзичливо обговорюється практично будь-яка висловлена ідея.

Метод Дельфи є нині одним з основних методів проведення експертиз, якщо є можливість використовувати декількох експертів. Ця процедура була розроблена RAND Corporation (США) [7].

Особливість процедури полягає в тому, що особисті контакти між експертами виключаються і рядові експерти захищені від тиску з боку більш авторитетних, красномовних і більш чиновних лідерів [8].

Отже для з’ясування якостей, за якими буде оцінюватися абітурієнт/студент, ми попросили незалежних експертів - професора та доцентів кафедри соціології та кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля - письмово відповісти на таке запитання: "Які особистісно-діяльнісні якості повинен мати абітурієнт, що вирішив вступати до вузу, або студент, що вже навчається за напрямком "Соціологія" (на спеціальності "Соціологія" або "Соціальна робота")?".

У таблиці А представлені результати узагальнення відповідей експертів.

Таблиця А

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ФАКТОРІВ

№	Фактор	Експерти
		I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X
	Аналітичні здібності	+		+							+
	Комунікабельність, вміння спілкуватися у тому числі у конфліктних ситуаціях	+	+	+	+	+	+	+	+		+
	Емоційна та фізична витривалість	+			+						+
	Здатність до співчування (емпатичність)	+	+	+			+			+	+
	Наявність оптимальних мовленнєвих характеристик	+		+	+				+		+
	Уміння самостійно навчатися	+		+							+
	Уміння знаходити нестандартні джерела інформації, загальна інформованість	+	+
	Особиста чарівність, привабливість (не "красивість" а "внутрішнє сяйво")	+			+				+		+
	Уміння "бути своїм" у будь-якому середовищі, високий рівень адаптивності (кмітливість)	+			+	+		+			+
	Самокритичність, здатність дивитися на себе у інше дзеркало	+								+
	Інноваційна активність, здатність приймати нестандартні рішення	+	+
	Високий інтелектуальний рівень	+			+		+
	Здатність працювати та вчитися у міждисциплінарному режимі	+		+
	Цілеспрямованість		+	+						+
	Мобільність		+
	Доброта		+	+		+
	Порядність		+					+
	Безкорисливість		+
	Чесність (криштальна)		+			+	+
	Схильність до соціальних, гуманітарних а також точних (математика, математична статистика) наук та педагогічної практики			+							+
	Комп’ютерна грамотність			+
	Працьовитість (усидливість)			+			+
	Активна соціальна позиція			+			+	+		+	+
	Почуття товариськості			+
	Обов’язковість			+
	Упевненість у собі				+
	Толерантність					+
	Компетентність					+
	Відчуття і використання засобів невербальної комунікації					+
	Почуття обов’язку перед Вітчизною					+
	Інтелігентність (вихованість)					+		+			+
	Визнання того, що найвища цінність - це людське життя					+
	Екстравертність						+
	Самоконтроль						+				+
	Креативність (творче мислення)						+			+	+
	Людяність						+
	Тактовність						+				+
	Культурність, високий рівень культури							+	+		+
	Пунктуальність								+
	Відповідальність								+	+
	Сумлінність							+	+
	Доброзичливість									+
	Гуманність									+
	Альтруїстичність									+
	Справедливість									+
	Критичне мислення									+
	Здібності психолога				+						+
	Зацікавленість у навчанні										+

Отже після першого узагальнення даних, наданих експертами, ми отримали сорок вісім якостей, які у тій чи іншій мірі мають бути притаманні людині, яка хоче стати фахівцем за спеціалізацію "Соціологія" чи "Соціальна робота".

Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 72; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!