Відмінності ціннісних орієнтацій студентства різних поколінь
Ціннісні орієнтації - це широка система ціннісних відносин особи, тому вони виявляються як виборчо-переважне відношення не до окремих предметів і явищ, а до їх сукупності, тобто виражають загальну спрямованість індивіда на ті або інші види соціальних цінностей. Ціннісні орієнтації не завжди реалізуються в діяльності безпосередньо, управляючи загальним, "стратегічним” підходом до змісту діяльності, формам поведінки особи, представляючи собою опорні критерії ухвалення особою життєво важливих рішень. Від установок їх відрізняє, перш за все, рівень узагальненості об'єкту диспозиції. Ціннісні орієнтації розвертаються в цілях, ідеалах, інтересах, життєвих планах, принципах, переконаннях, є утворенням ідейно-цільового плану, генеральною лінією життя людини. Свій прояв вони знаходять у вербалізованих програмах і реальній поведінці людей [2].
Система стійких ціннісних орієнтацій особи є показником того, що можна чекати від індивіда. Про соціально-політичну позицію, про духовний світ особи можна судити з того, на досягнення яких цінностей вона направляє свої зусилля, які об'єкти є для неї найбільш значущими, тобто ціннісні орієнтації виступають як узагальнений показник спрямованості інтересів, потреб, запитів особи, соціальної позиції і рівня духовного розвитку [2].
Власне динаміка ціннісної свідомості молоді зумовлена кількома причинами:
|
|
|
. Ця соціальна група за характером своєї діяльності, поглядами, ціннісними орієнтаціями і т.д. дуже близька до інтелігенції, тому важливо досліджувати студентство як резерв формування інтелектуальної еліти, а, відповідно, вищу школу розглядати як головний канал такого формування й, отже, як суб’єкт соціально-культурної трансформації.
. Динамічність і відносно високий рівень організованості студентства робить цю групу досить привабливою для різного роду ідеологів і політиків, які намагаються втягти студентську молодь у політичні ігри, що мають, як правило, досить брудний підтекст.
. Демографічні та інтелектуальні характеристики студентської молоді роблять цю соціальну спільноту однією з найбільш ресурсномістких суспільних груп, оскільки вік та освіта, безсумнівно, є найважливішими соціальними ресурсами [9].
Відповідно до концепції нормативних років Р. Інглехарта (згідно з якою найбільш значущим періодом для формування особистості є віковий період від 12 до 18 років) аналізуються ціннісні орієнтації та порівняно аксіонормативні системи різних груп студентської молоді. На базі цього виділили такі її покоління (починаючи з кінця 60-х рр. минулого століття дотепер):
|
|
|
"покоління "відлиги": студентська молодь кінця 60-х - початку 70-х рр. ХХ століття, соціалізація якої відбувалась у період хрущовської "відлиги";
"покоління "застою": студентська молодь другої половини 70-х - першої половини 80-х рр.; формативні роки цього покоління студентів збіглися із брежнєвським "застоєм";
"покоління "перебудови": студентство другої половини 80-х - початку 90-х рр., соціалізація якого відбувалася в умовах горбачовської "перебудови";
"перше покоління незалежності": студенти середини 90-х рр.;
"друге покоління незалежності": студентська молодь кінця 90-х рр. ХХ - початку ХХI століття.
Виокремлення двох "поколінь незалежності" зумовлене динамічною соціокультурною ситуацією першого десятиліття незалежності української держави, завдяки якій умови соціалізації молоді, у тому числі студентської, початку, середини й кінця 90-х років істотно відрізнялись [31, 6-9].
Аналіз відмінностей ціннісних орієнтацій студентства різних поколінь, згідно з типологією цінностей на основі цивілізаційних критеріїв, показує:
Покоління "відлиги". Йому властива досить висока оцінка як модерністських (творчий підхід до справи, відповідальність, цілеспрямованість, ініціативність), так і традиційних цінностей (принциповість, самокритичність, тактовність, ввічливість, товариськість). Зіставлення оцінок значущості інструментальних цінностей і самооцінки рівня розвитку свідчить, що найбільшим чином індекс значущості розходиться щодо модерністських цінностей, які були для даного покоління радше декларованими, ніж реалізованими. Також у структурі цінностей покоління "відлиги" досить мало представлено досяжницькі цінності: орієнтації на здобуття високого становища в суспільстві, прагнення професійної кар’єри і т. ін. [33, 535].
|
|
|
Покоління "застою". Цінування головним чином таких якостей як чесність, правдивість, чуйність, уважність, повага до людей, скромність, простота, колективізм, почуття товариства, тобто традиційних аксіологічних феноменів. Модернізація ціннісної свідомості цього покоління студентів насамперед виявилась в його орієнтаціях на професійне вдосконалення, у скеруванні на творчу професійну діяльність.
Покоління "перебудови". Зміни, які відбувались у країні в той період, актуалізували модерністський пошук ціннісної свідомості молоді ВНЗ. Зокрема, досить високі оцінки студентів отримували такі якості як заповзятливість, ініціативність, терпимість щодо іншого напряму думок та ін. [32, 535].
|
|
|
Перше покоління незалежності. Різке зростання міри модернізації цінностей. Після здоров’я родини, головні цінності - особиста свобода, незалежність у судженнях і діях, матеріальне благополуччя, повноцінний відпочинок, цікаві розваги. Тільки сьоме рангове місце (за даними дослідження 1996-1997 рр.) займає така цінність, як можливість розвитку, реалізації своїх здібностей і талантів.
Друге покоління незалежності. Найвищий ступінь ціннісної модернізації. Головні цінності - можливість саморозвитку та самореалізації, економічна незалежність, толерантність. Матеріальний добробут займає одне з останніх місць [29, 409].
Особливе значення має кластерний аналіз ціннісних орієнтацій студентства "другого покоління незалежності" ("кластер" (з англ. cluster) - згусток, пучок, група. Кластерний аналіз - це сукупність методів, які дозволяють класифікувати багатовимірні спостереження, кожне з яких описують певним набором змінних. Метою кластерного аналізу є утворення груп подібних між собою об’єктів, які зазвичай називають "кластерами". Кластерний аналіз розбиває на групи з урахуванням усіх групувальних ознак одночасно).
Таким чином було виділено 5 кластерів:
. "Постмодерністи-прагматики" (4%). Самореалізація і якість життя пов’язані з матеріальними факторами (економічна незалежність, матеріальний статок). Властива самооцінка якостей, серед яких переважають суто ділові характеристики (цілеспрямованість, наполегливість, вміння доводити справу до кінця, прагматизм).
. "Постмодерністи-ідеалісти" (18%). Самореалізація і якість життя пов’язані зі здоров’ям, сімейним добробутом і творчою діяльністю. Характерними є такі якості як чесність, доброта, терплячість до поглядів інших. Їм найбільшою мірою, порівняно з рештою кластерів, властива готовність поступитися власним добробутом заради громадянського обов’язку.
Причину розходжень між групами постмодерністів зумовлено об’єктивними характеристиками. До прагматиків переважно належать представники чоловічої статі. Більшість із них навчається у технічних ВНЗ. Згідно з самооцінкою, це найбільш забезпечені люди, діти найбільш освічених (порівняно з іншими кластерами) батьків. Переважно це мешканці великих міст (обласних центрів). У них найбільшою (порівняно з іншими кластерами) мірою виявляється власна економічна поведінка. До ідеалістів переважно належать представники жіночої статі. Серед них практично однаковою мірою представлено студентів природничих, технічних, гуманітарних та економічних спеціальностей. Як і "прагматики", це діти найбільш освічених батьків, мешканці великих міст.
. "Модерністи-індивідуалісти" (24%). Переважають орієнтації на досяжницькі цінності: високе суспільне становище, професійна кар’єра, особиста свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт. Порівняно невисокий рівень орієнтації на такі цінності, як порозуміння з навколишніми та корисність для суспільства. Реалізують свої ціннісні орієнтації, насамперед, розвиваючи почуття власної гідності, товариськості та впевненості в собі.
. "Модерністи-комуналісти" (32%). Переважають орієнтації на досяжницькі цінності: високе суспільне становище, професійна кар’єра, особиста свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт. Високий рівень орієнтації на такі цінності, як гарні стосунки з навколишніми, взаєморозуміння з батьками, корисність для суспільства, участь у суспільному житті. Для досягнення обраної мети апелюють насамперед до колективістських інструментальних цінностей (чесність, сумлінність, відповідальність, наполегливість, працьовитість, вміння доводити справу до кінця, самодисципліна товариськість). Їм досить значною мірою властива така якість, як готовність поступитися власним добробутом заради громадянського обов’язку.
Обидва "модерністські" кластери переважно жіночі, та все ж чоловіків більше серед "індивідуалістів". Також більшість "індивідуалістів" - вихідці з обласних центрів, їх матеріальний статус досить високий. У "комуналістів" порівняно висока економічна активність, водночас їхній матеріальний статок дещо гірший.
. "Нові традиціоналісти" (22%). Ціннісна свідомість представників кластеру орієнтується не тільки на традиційні, але й на модерністські цінності. Вони - діти найменш освічених батьків, вихідці з малих міст, райцентрів, сіл. Економічна поведінка - пасивна. Більшість представників (майже 2/3 кластеру) становлять жінки [30, 50].
Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 97; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!