Психологічні феномени і патопсихологічні синдроми при психічних захворюваннях



Ціль заняття: розкрити особливості патопсихологічного дослідження при шизофренії; маніакально-депресивному психозі; епілепсії, присінильних деменціях; церебральному атеросклерозі; наслідках закритої черепно-мозкової травми; прикордонних нервово-психічних розладах.

План

1. Невротичні розлади.

2. Розлади особистості.

3. Шизофренія.

4. Епілептичні психічні розлади.

5. Органічні психічні розлади.

При патопсихологічному дослідженні хворих шизофренією виявляються своєрідні, діагностично значимі, зміни мислення, перцептивної діяльності й афективно-особистісних властивостей. Прояви психічної патології при цьому носять сумарний характер, вони не можуть бути адресовані до однієї зі сфер психічної діяльності, тому в їхньому описі ми будемо часто удавати до характеристики результатів дослідження, одержуваних за допомогою тієї або іншої методики, у першу чергу максимально валідных, у діагностиці шизофренічного процесу.

Маніакально-депресивний психоз (МДП) - ендогенне психічне захворювання, що протікає у виді афективних фаз, розділених світлими проміжками. Діагностика МДП визначається характером фаз - їхнім афективним знаком, ступенем виразності, типом чергування, наявністю змішаних станів і атипічних фаз, тривалістю інтермісій. Психологічна діагностика при МДП у першу чергу зводиться до характеристики зміненої пізнавальної діяльності й емоційних розладів у періоди фаз. У зв'язку з цим психологу важливо знати клінічні особливості фаз.

При патопсихологічному обстеженні хворих епілепсією виявляються характерні зміни мислення, промови, пам'яті, особистісні особливості.

Істотно змінюється темп психічних процесів, поряд із явищами загальної брадікінезії, у більшості хворих епілепсій вони в різноманітному ступені уповільнені. Показниково в цьому відношенні дослідження таблицями Шульте.

До присінільним деменціям відносять захворювання, що виявляються переважно в передстаречому віці і характеризуються неухильно прогредієнтним, що поступово виникає без припинень і ремісій (але і без загострень) процесом.

Найбільше часто з захворювань цієї групи зустрічаються хвороби Альцгеймера і Піка, а також Хорея Гентингтона. Особливі трудності для диференціальної діагностики подають перші два захворювання.

Для діагностики хвороб Піка й Альцгеймера особливо значиме патопсихологічне дослідження з використанням ряду нейропсихологічних методик.

Плин церебрального атеросклерозу характеризується різноманіттям клінічних форм. Один із головних симптомів астенії - істощаємість психічних функцій. Дослідження її дозволяє чітко визначити патогенетичні особливості і тип астенічного стана. Оцінка виразності істощаємості в плині захворювання дає підстави судити про ефективність терапії, є об'єктивним показником зміни стана хворого.

Закрита черепно-мозкова травма зустрічається значно частіше, чим відкрита. Закриті черепно-мозкові травми складають 90,4% усіх травматичних поразок головного мозку. Цією обставиною, а також значними трудностями при проведенні експертиз, пояснюється і значення патопсихологічних досліджень у віддалений період закритої черепно-мозкової травми. У плині черепно-мозкової травми виділяють 4 стадії.

До групи прикордонних нервово-психічних розладів відносять неврози, психопатії і психічні порушення при соматичної патології.

Патопсихологічна діагностика при прикордонних розладах - це в першу чергу діагностика особистості. Не випливає проте ігнорувати і роль дослідження особливостей пізнавальної діяльності. Діагностика неврозів і психопатій завжди йде шляхом диференціювання з неврозо- і психопатоподібними станами, що виникають у зв'язку з процесуальними, органічними або соматичними захворюваннями.

Контрольні питання

1. Чи спостерігаються формально-схематичні піктограми в хворих шизофренією?

2. У чому своірідність зміни сприйняття в асоціативному експерименті в хворих шизофренією?

3. Опишіть клінічні особливості фаз маніакально-депресивного психозу.

4. Які характерні зміни мислення, промови, пам'яті, особистісних особливостей виявляються при патопсихологічному обстеженні хворих епілепсією?

5. Які особливості патопсихологічної діагностики пресенільних деменцій?

6. Якими клінічними формами характеризується церебральний атеросклероз?

7. Які стадії виділяються в плині черепно-мозкової травми?

Література до теми

  1. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства. – М.: Медицина, 1993. – 400 с.
  2. Белая И. И. Методика Роршаха и ее применение при исследовании больных эпилепсией: Методические рекомендации. – М.: Б. и., 1978. – 75 с.
  3. Блейхер В. М., Крук И. В., Боков С. Н. Практическая патопсихология. – Ростов н/Д.: “Феникс”, 1996. – 448 с.
  4. Виленский О. Г. Последствия закрытых черепно-мозговых травм. – К.6 Здоровье, 1971. – 111 с.
  5. Воронков Г. Л., Блейхер В. М., Гарницкий С. П. Организация работы клинических психологов в психоневрологических больницах. – К.: Б. и., 1980.
  6. Зейгарник Б. В. Патопсихология. – М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 576 с.
  7. Зухарь В. П., Рубинштейн С. Я., Поперечная Л. Н. О работе патопсихолога в психиатрической больнице. – М.: Б. и., 1975.

 


Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 94; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!