Облік витрат фінансової та інвестиційної (іншої) діяльності
Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства. У результаті такої діяльності виникають фінансові витрати.
До фінансових витрат відносяться витрати на відсотки (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позичкового капіталу.
Облік фінансових витрат ведеться на рахунку 95 „Фінансові витрати”. Рахунок 95 – активний, витратний.По дебету – відображається сума визнаних витрат, по кредиту – списання (в кінці року або в кінці звітного місяця) на рахунок 79 „Фінансові результати”.На субрахунку 792 „Результат фінансових операцій” визначений результат від фінансової діяльності підприємства.
Рахунок 95 має такі субрахунки:
Первинні документи при відображенні накопичення фінансових витрат є ВКО, виписка банку, довідка бухгалтерії тощо. Списання витрат на фінансовий результат оформляється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.
Інформація по рахунку 95 відображається в ж-о № 5 (5А).
Облік витрат від участі в капіталі
У ході здійснення діяльності підприємство може зазнавати втрат від участі в капіталі.
Метод участі в капіталі передбачає збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на суму, відповідно збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування. Такими інвестиціями можуть бути інвестиції в асоційовані або спільні підприємства. є збиток. Основні вимоги до обліку інвестицій викладені в П(С)БО 12 „Інвестиції”.
Облік втрат від зменшення вартості інвестицій ведеться на рахунку 96 „Втрати від участі в капіталі”.
Має такі субрахунки:
Облік витрат інвестиційної діяльності (іншої діяльності)
Інвестиційною діяльністю вважають придбання і реалізацію тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.
До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та реалізацією продукції.
При реалізації фінансових інвестицій, необхідних активів та майнових комплексів особливістю є те, що собівартість їх реалізації буде збільшуватись на суму витрат, пов’язана із реалізацією.
Облік витрат ведеться на рахунку 97 „Інші витрати”. Рахунок 97 активний, призначений для обліку витрат діяльності.
Має такі субрахунки:
Надзвичайна подія – це подія, яка є випадковою і нехарактерною для діяльності даного підприємства. До таких подій відносять стихійне лихо, пожежі, техногенні аварії тощо.
Однакові події можуть бути надзвичайними для одного підприємства і звичайних для інших (страхова компанія).
Під (надзвичайними витратами розуміють невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха.
Надзвичайні витрати поділ. на 3 категорії:
1) прямі витрати від події, яка вже здійснилася;
2) витрати, пов’язані з ліквідацією наслідків;
3) витрати, пов’язані з попередженням надзвичайних подій.
Відповідно до П(С)БО 16 надзвичайні витрати включають до фінансової звітності за вирахування суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій.
Облік надзвичайних витрат ведеться на рахунку 99 „Надзвичайні витрати”. По дебету – сума визнаних витрат, по кредиту – списується на рахунок 79„Фінансові результати”.
Має такі субрахунки:
Порядок формування та облік фінансових результатів.
Для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок 79 „Фінансові результати”. Цей рахунок тимчасовий, фінансово-результативний, має ознаки пасивного рахунка. Має такі субрахунки:
По кредиту відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.
Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.
Бухгалтерський облік фінансових результатів ведеться щодо результатів від кожного виду діяльності, для яких відкривається відповідний субрахунок:
791 „Результат основної діяльності”
по кредиту – 70, 71
по дебету – 90, 92, 93, 94
792 „Результат фінансових операцій”
по кредиту – 72, 73
по дебету – 95, 96
793 „Результат іншої звичайної діяльності”
по кредиту – 74
по дебету – 97
794 „Результат надзвичайних подій”
по кредиту – 75
по дебету – 99
Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати застосовується тільки рахунки класу 8 „Витрати за елементами”, субрахунки рахунку 79 „Фінансові результати” дебетують у кореспонденції з кредитом рахунків класу 8, а також рахунків 23 „Виробництво”, 26 „Готова продукція” та інших рахунків класу 2 „Запаси”, а також з кредитом рахунків класу 1 „Необоротні активи” та класу 3 „Кошти, розрахунки та інші активи”.
для заповнення Звіту про фінансові результати та зменшення кількості проміжних бухгалтерських записів, є закриття рахунків доходів та витрат в кінці року. В цьому випадку накопичені з початку року залишки за рахунками 7 та 9 класів в будь-який момент являють собою готову інформацію для заповнення відповідних рядків І розділу Звіту про фінансові результати. У випадку щомісячного закриття рахунків доходів та витрат на рахунок 79 “Фінансові результати” останній рекомендується закривати на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” лише в кінці року. У цьому випадку накопичене з початку року сальдо рахунку 79 “Фінансові результати” є контрольною цифрою для перевірки правильності заповнення Звіту про фінансові результати. Згорнуте кредитове сальдо за цим рахунком має відповідати рядку 220 “Чистий прибуток”, згорнуте дебетове сальдо – рядку 225 “Чистий збиток”.
Синтетичний облік по рахунку 79 ведеться в журналі № 6 та у Звіті про фінансові результати.
20. Загальна характеристика виробничих витрат та їх облік.
Виробничі витрати відображаються на таких рахунках:
Рахунок 23 „Виробництво” - обліковуються витрати на виробництво продукції. Цей рахунок – активний, балансовий, витратний, призначений для обліку господарських засобів.
По дебету рахунка 23 відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та витрати від браку; по кредиту – списання суми фактичної виробничої собівартості готової продукції. Дебетове сальдо показує суму незавершеного виробництва.
Рахунок 90 „Собівартість реалізації” – відображається фактична собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг (без торгівельної націнки).
Рахунок 90 – активний, витратний, по дебету відображається фактична собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг (без торгівельної націнки), по кредиту – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 „Фінансові результати”.
Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а списують на витрати звітного періоду.
Рахунок 91 „Загальновиробничі витрати” – призначений для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва і управління цехами, дільницями та іншими структурними підрозділами підприємства, а також для обліку витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок – активний, витратний, збірно-розподільчий.
По дебету рахунка відображається сума визнаних витрат, по кредиту – щомісячне з відповідним розподілом списання на рахунки 23 та 90.
Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.
Рахунки 8 класу „Витрати за елементами” (80, 81, 82, 83, 84)
По дебету рахунків 8 класу відображаються суми визнаних витрат, по кредиту - їх списання на:
рахунок 23 „Виробництво” (якщо витрати включаються до собівартості продукції);
рахунки 9 класу „Витрати діяльності” (якщо витрати належать до витрат звітного періоду або потребують додаткового розподілу);
рахунок 79 „Фінансові результати” (якщо на підприємстві використовується тільки 8 клас рахунків).
9.Поняття та облік поточних зобов’язань.
Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
До поточних зобов’язань відносяться:
короткострокові кредити банків; 60 рах
поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями; 61 рах
короткострокові векселі видані; 62 рах
кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; 63 рах
поточна заборгованість за розрахунками:
з одержаних авансів, 681
з бюджетом, 641
з позабюджетних платежів, 65
зі страхування, 65
з оплати праці, 66
з учасниками, 67
внутрішніх розрахунків; 681
інші поточні зобов’язання.
Найбільш складними з точки зору їх класифікації у бухгалтерському обліку є фінансові зобов’язання. Головною ознакою всіх фінансових зобов’язань є їх платність. Тому ця категорія зобов’язань обумовлює, звичайно, нарахування відсоткових витрат та, відповідно, зобов’язань за нарахованими відсотками. Як було зазначено вище, серед фінансових зобов’язань виділяються ті, що виникають внаслідок отримання кредитів від банків та від небанківських установ, а також ті, що виникають внаслідок випуску цінних паперів. Щоб уникнути помилок при визначенні типу зобов’язань необхідно ретельно аналізувати умови їх виникнення, існування та погашення. При цьому слід уважно вивчати не тільки відповідну первинну документацію, починаючи із угоди, але й, можливо, незадокументовані факти господарської діяльності, що пов’язані з існуванням заборгованості.
Поточні зобов’язання відображаються у балансі за сумою погашення.
10.Облік та документальне оформлення розрахунків з постачальниками і підрядниками.
Розрахунки з постачальниками та підрядниками провод в готівковій та безготівковій формі чи з урахуванням взаємних вимог на підставі первинних документів (накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання – передачі виконаних робіт (наданих послуг), податкових накладних, виписок банку).
Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей або надають послуги чи виконують роботи.
Підрядники – спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-вантажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.
Для обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками використовують рах 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Його призначено для веденн обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані ТМЦ, виконані роботи, надані послуги.
За Кт даного рахунку відображу заборгованість за одержані від постачальників т а підрядників ТМЦ, прийняті роботи, послуги, за Дт – її погашення, списання. Цей рахунок має такі субрахунки: Цей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий, призначений для обліку поточних зобов’язань.
Для розрахунків з постачальником за отримані товарно-матеріальні цінності покупець переважно використовує платіжне доручення, за якими обслуговуючий банк перераховує кошти на рахунок постачальника. Проте при розрахунках між суб'єктами підприємницької діяльності можуть використовуватися й інші форми безготівкових розрахунків, а також готівкова форма оплати.
Коли оплата здійснюється за допомогою чеків, загальна схема розрахунків набирає дещо іншу форму. Працівник підприємства-покупця розраховується з постачальникам за придбану продукцію на місці, виписуючи чек на потрібну суму. Підприємству-продавцю виписувати рахунок немає потреби.
При наданні послуг, виконанні робіт підставою для здійснення розрахунків є підписаний замовником Акт виконаних робіт, наданих по слуг.
Синтетичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться в журналі №3. Аналітичний облік – окремо за кожним постачальником.
12.Облік кредитів банку
Кредит – економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотка.
Класифікація кредитів:
1)за призначенням:
виробничі (машини, обладнання, що при їх експлуатації покупцями забезпечують отримання прибутку, за рахунок якого здійснюватиметься погашення кредиту);
невиробничі (придбання продовольчих, промислових, споживчих та інших товарів);
лізинговий (при передачі майна в лізинг);
2)за об’єктами:
товарні (кредити у вигляді товару, або призначені для оплати товару);
грошові (кредити у грошовій формі);
комерційний (товарна форма кредиту, що характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами підприємницької діяльності);
банківський (кредит усім суб’єктам кредитування всіх форм власності на умовах кредитного договору);
споживчий (кредит в нац. валюті фізичним особам);
3)за забезпеченням:
забезпечені (кредити надаються під будь-які цінності);
бланкові (видаються під письмове зобов’язання боржника погасити кредит в строк – соло-вексель);
4)за строками:
поточні (до 1 року);
довгострокові (понад 1 рік);
5)за ступенем ризику:
кредитна лінія (умова банка-кредитора надати кредит в майбутньому в розмірах, що не перевищують раніше обумовлені розміри);
овердрафт (кредит, що надається на поточний рахунок позичальника зі стійким фінансовим станом на певний період часу для фінансування господарської діяльності підприємства);
6)за способами надання:
одноразово (у визначений строк у повному розмірі);
в розстрочку (надається кількома виплатами);
достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);
з регресією платежів (часткова виплата у визначені строки).
Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов'язанням ведеться на рахунку 50 "Довгострокові позики".
За кредитом рахунку 50 "Довгострокові позики" відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом — погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.
Рахунок 50 "Довгострокові позики" має такі субрахунки:
На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит відповідно в національній та іноземній валюті.
На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено, відповідно в національній та іноземній валюті.
На субрахунках 505, 506 відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.
Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик).
24. Облік податку на прибуток.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов’язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються П(С)БО 17 “Податок на прибуток”.Витрати (дохід) з податку на прибуток– загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, обчислена з облікового прибутку (збитку) і складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов’язання і відстроченого податкового активу.
Відстрочений податковий актив– сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:
тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;
перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;
перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.
Облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 98 „Податки на прибуток”.
По дебету відображається сума нарахування податку на прибуток, по кредиту – списання на рахунок 79„Фінансові результати”.
Рахунок 98 має такі субрахунки:
На субрахунку 981 ведеться облік нарахованої суми податку на прибуток від звичайної діяльності, що відображається від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку для цілей оподаткування).
На субрахунку 982 ведеться облік нарахованої суми податку на прибуток від надзвичайних подій.
Первинними документами при відображенні нарахування сум податку на прибуток при списанні витрат з нарахування податку на прибуток на фінансові результати є довідка (розрахунок) бухгалтерії.
Обліковим реєстром по рахунку 98 є журнал №5 (5А).
Відстрочений податок може виникати або у вигляді відстроченого податкового активу і відображатися по Дт рах.17 або у вигляді відстроченого податкового зобов’язання і відображатися по Кт рах.54.
(рахунок 17 „Відстрочені податкові активи”).
Цей рахунок є активним, балансовим, підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок:
тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування;
перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді.
По дебету цього рахунка відображається сума перевищення податку з прибутку, що підлягають сплаті в поточному періоді, над витратами, зв'язаними з нарахуванням податку з прибутку в поточному звітному періоді, а по кредиті – зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, зв'язаних з нарахуванням податку з прибутку в поточному звітному періоді. Дт 98 Кт 641
Дт 17 Кт 641
Якщо податковий прибуток менший за обліковий, виникає відстрочене податкове зобов’язання (рахунок 54 „Відстрочені податкові зобов’язання”).
Цей рахунок є пасивним, балансовим, на ньому ведеться облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних звітних періодах внаслідок виникнення підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування.
За кредитом рахунку 54 відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, за дебетом - зменшення відстрочених податкових зобов'язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов'язань. Дт 98 Кт 641
Дт Дані по рахунках 17 та 54 відображаються в журналі № 4.
25.Облік використання прибутку підприємства.
Порядок використання прибутку визначає власник підприємства або уповноважений ним орган згідно з статутом підприємства.
За рахунок прибутку, в першу чергу, по встановленим нормативам здійснюються розрахунки з бюджетом, формуються цільові фонди на підприємстві, покриваються збитки минулих років.
Нерозподілений прибуток – це сума чистого прибутку, нерозподіленого у вигляді дивідендів між акціонерами і власниками підприємства.
Для обліку нерозподіленого прибутку або непокритих збитків передбачений рахунок 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.
По кредиту рахунка відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, по дебету – збитки та використання прибутку.
До рахунку 44 відкривають такі субрахунки:
441 „Прибуток нерозподілений”
442 „Непокриті збитки”
443 „Прибуток, використаний у звітному періоді”
Чистий прибуток, одержаний акціонерним товариством як результат його господарської діяльності, після сплати податків до бюджету, а також інших платежів, спрямовується на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами учасників товариства.
Сума, що залишається спрямовується на формування таких фондів:
резервного фонду (не менше 25% статутного капіталу, щорічні відрахування у розмірі не менше 5% чистого прибутку);
фонду сплати дивідендів;
фонду соціально-культурного розвитку.
В разі потреби підприємство можу формувати й інші фонди.
Збитки, що можуть виникнути в результаті діяльності підприємства, покриваються з резервного фонду, а у разі недостатності – з інших фондів, створених на підставі установчих документів.
26.Загальна характеристика фінансової звітності в Україні.
Фінансова звітність — це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан підприємства на визначену дату і результати його діяльності за звітний період та базуються на бухгалтерському обліку підприємств.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Класифікація звітності:
1) за будовою:
звітність, у якій інформація наводиться станом на певну дату;
звітність, що містить інформацію за певний (звітний) період.
2) з а змістом і джерелами формування:
- статистична (містить інформацію, що є необхідною для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств);
- фінансова (містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період);
- податкова (містить інформацію про валові доходи та валові витрати, фінансові результати та розрахунок сум податків, що підлягають сплаті до бюджету);
- спеціальна (подається з питань розрахунків і використання коштів фонду соціального страхування, пенсійного фонду, фонду зайнятості тощо);
- внутрішньогосподарська (управлінська) (відображає необхідну інформа-цію для прийняття рішень на рівні структурних підрозділів і розробляється підприємством самостійно).
3) з а обсягами відображених результатів діяльності:
- повна;
- скорочена.
4) з а періодичністю подання:
- річна;
- проміжна (щоквартальна, щомісячна).
якісним характеристикам, основними з яких є:
зрозумілість (інформації, яка дає можливість користувачам однозначно тлумачити її значення, за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації);
доречність (здатність інформації впливати на прийняття рішень користувачами та допомогти їм оцінити минулі, поточні та майбутні події);
достовірність (інформація є достовірною, коли вільна від суттєвих помилок та упередженості, і користувачі можуть покластися на неї тією мірою, якою вона відображає або, як очікується, буде відображати дійсний стан справ);
порівнюваність звітності (фінансова звітність має надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємств за різні періоди та фінансові звіти різних підприємств).
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, тобто період з 1 січня по 31 грудня. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року.
Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку, за достовірність якого несуть відповідальність керівник і головний бухгалтер підприємства. Ця обставина зумовлює засвідчення даних фінансової звітності підписами керівника і головного бухгалтера.
Термін подання фінансової звітності визначає уряд. Так, квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами адресатам не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.
Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.
19.Організація обліку витрат та їх класифікація.
Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності (виробництво, реалізація, а також курсові різниці, списання знецінених запасів, економічні санкції тощо).
До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції, які не відбуваються часто або регулярно і відрізняються від звичайних операцій (стихійне лихо, пожежа, технологічні аварії тощо).
Операційна діяльність – це основна статутна діяльність підприємства; це операції пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу (для виробничного виробництва такими операціями є придбання сировини і матеріалів, виготовлення продукції та її реалізація).
Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу.
Інвестиційна діяльність – це придбання та реалізація тих необоротних активів підприємства, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.
Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 16 „Витрати”.
Витрати – зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Витрати діяльності знаходять своє відображення у Звіті про фінансові результати (форма № 2).
Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення. Велике значення класифікації витрат в управлінні ними і, перш за все, при здійсненні калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.
Класифікація витрат:
Витрати виробництва – виробнича собівартість виробництва продукції
1) прямі матеріальні витрати
2) прямі матеріальні витрати на оплату праці
3) інші прямі витрати
4) загальновиробничі витрати:
- змінні
- пост ійні
Витрати діяльності – витрати звітного періоду
Витрати звичайної д-ті
- витрати операційної д-ті:
1)собівартість реалізованої продукції
2)адміністративні витрати
3)витрати на збут
4)інші витрати операційної діяльності
- витрати фінансової діяльності
- витрати інвестиційної діяльності
Витрати від надзвичайної діяльності
Собівартість реалізації = виробнича собівартість + нерозподілені
|
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 116; | Поделиться с друзьями:
|
Мы поможем в написании ваших работ!
