Поняття та облік довгострокових зобов’язань.



Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як 12 місяців.

До довгострокових зобов’язань належать:

довгострокові кредити банків (50 рах);

довго строк векселі видані (51 рах);

довго строк зобовяз за облігаціями (52 рах);

довгосток. Зобові з оренди (53 рах);

інші довгострокові фінансові зобов’язання;

відстрочені податкові зобов’язання (54 рах);

інші довгострокові зобов’язання (55 рах).

Виникнення довгострокових зобов’язань, як правило, визначається угодою, яка затверджує графік погашення зобов’язання позичальником та порядок сплати ним відсотків, якщо це передбачено умовами відповідної угоди. Саме ці умови та сума активів, яку отримує підприємство в обмін на зобов’язання, визначають показники, що пов’язані з існуванням та погашенням довгострокової заборгованості.

Усі довгострокові зобов’язання відображаються за теперішньою вартістю (тобто дисконтованою).

Теперішня вартість– дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства..

Довгострокові зобов’язання часто бувають структуровані таким чином, що певні частки їх повинні погашатись протягом всього терміну дії угоди. В такому випадку частина, що підлягає погашенню протягом 12 місяців, або в термін що не перевищує одного операційного циклу, становить особливий вид поточної заборгованості, яка окремо обліковується і відображається у фінансовій звітності – поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями.

7.Поняття та види зобов’язань.

У Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (а також у П(С)БО 1 та П(С)БО 2) надається визначення зобов’язань як категорії бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

Зобов’язаннязаборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов’язання визначає П(С)БО 11 „Зобов’язання”.

Зобов’язання визнається, якщо:

1) його оцінка може бути достовірно визначена;

2) існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Порядок класифікації зобов’язань визначено ПБО 2 “Баланс” та ПБО 11 “Зобов’язання”. Залежно від критеріїв класифікації можуть бути виділені різні види зобов’язань:

за тривалістю терміну погашення заборгованості:поточні;довгострокові;

2) залежно від визначеності терміну та оцінки зобов’язань:

- зобов’язання з повністю визначеними умовами,

- забезпечення,

- непередбачені зобов’язання;

3) за платністю:

- із виплатою відсотків позичальнику – відсоткові, фінансові;

- безвідсоткові;

4) за видами кредиторів :

- зовнішні та внутрішні зобов’язання,

- заборгованість перед банками та інша (небанківська),

- заборгованість перед пов’язаними та непов’язаними сторонами;

5) за умовами виникнення:

- у зв’язку з одержанням товарів, робіт та послуг (аванси отримані);

- у зв’язку з нарахуванням витрат;

- у зв’язку з випуском цінних паперів (векселів, облігацій);

6) за виконанням умов погашення:

- прострочені зобов’язання;- непрострочені зобов’язання;

- відстрочені зобов’язання.

 

16. Облік оплати праці та документальне оформлення господарських операцій.

Рахунок 66 „Розрахунки з оплати праці” призначений для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом по оплаті праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також для обліку розрахунків за не одержану у встановлений термін суму заробітної плати (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 має такі субрахунки:

По кредиту рахунка 66 відображається нарахована працівникам підприємства заробітна плата, по дебету – виплата заробітної плати, а також суми депонованої заробітної плати.

Нараховані, але не отримані персоналом підприємства у встановлений тер­мін суми з оплати праці відображаються за кредитом субрахунку 662.

Синтетичний облік господарських операцій з обліку заробітної плати ведеться в журналі-ордері № 5, 5А. Аналітичний облік – в розрізі кожного працівника.

Документування господарських операцій

Оформлення працівника на роботу здійснюється на основі наказу (розпоря­ дження) про прийняття на роботу (ф. № П-1).

На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особову картку (ф. № П-2), до якої заносять відомості про працівника (і наступні зміни у службовому стані), водночас роблять запис про прийняття на роботу в трудовій книжці і присвоюють йому табельний номер. Трудова книжка зберігається за основним місцем роботи.

Поряд з обліком особового складу на підприємстві має бути організовано облік використання робочого часу. Для обліку використання робочого часу застосовується табель (ф. № П-12, П-ІЗ), який ведеться уповноваженою на те особою (табельщиком). Табель містить відомості про відпрацьований час, години понаднормової роботи, запізнення і неявки, причини яких зашифровуються умовними позначка­ми.

Головним розрахунковим документом, що містить зведену інформацію про нараховану заробітну плату та здійснені з неї утримання є розрахунково-платіжна відомість. До неї заноситься табельний номер працівників (П., І., Пб.), їх посада, встановлена сума окладу, нарахована сума заробітної плати, премій, доплат, сума проведених утримань, а також сума до виплати та підпис працівника в одержанні коштів.

Для нарахування заробітної плати робітникам-відрядникам потрібні не лише дані про відпрацьований час, але і про виконану роботу. . Основним пер­винним документом з обліку праці, виробітку і основної заробітної плати робітника-відрядника є наряд.

Виплата заробітної плати здійснюється в триденний термін (враховуючи день отримання коштів із банку), після чого касир „закриває” платіжну відомість, тобто навпроти прізвищ працівників, що не отримали заробітну плату, він робить помітку „Депоновано”. Депоновані суми на наступний день після закінчення терміну виплати заробітної плати вносять на поточний рахунок підприємства до банку.

На загальну суму виданої заробітної плати складається видатковий касовий ордер.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2012 рік:

 з 1 січня - 1073 грн.,

 з 1 квітня - 1094 грн.,

 з 1 липня - 1102 грн.,

 з 1 листопада – 1118 грн.,

 з 1 грудня - 1134 грн.

 


Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 101; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!