Плата               робіт)                     (роботи)

 

Виплата авансу.

Заробiтна плата виплачусться не менше 2-х разiв на мiсяць через промiжок часу, що не перевищує 16 календарних днiв i не пiзнiше 7 днiв пiсля закiнчення перiоду (з листопада 2010 р. з/п виплачусться не пiзнiше 7 грудня 2010 р.)

Максимальна кiлькiсть роб. днiв за 1 половину мiсяця

Загальна кiлькiсть робочих днiв у мiсяцi

52,38 % - для 5 ден. роб. тижня;

54,17 % - для б ден. роб. тижня.

Тому доцiльно закрiпити в колективному договорi суму авансу у розмiрi 55 % тарифно ставки.

Оплата відпустки:

Згідно з чинним законодавством кожен працівник має право на оплачувану відпустку. Відпустки поділяються на:• щорічні (основна, додаткова за шкідливі та важкі умови праці, додат­кова відпустка за особливий характер праці, інші додаткові відпустки);

додаткові відпустки в зв'язку з навчанням;

творчі відпустки;

соціальні відпустки (у зв'язку з вагітністю та пологами; по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; додаткова відпустка праців­никам, які мають дітей).

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірських роботах, — 69 календарних днів.

Відпустка нараховується на основі наказу (розпорядження) про надання від­пустки. Підставою для видачі наказу є заява працівника.

Сума       Сума заробітної плати за 12 міс.   К-ть календарних

відпускних = (365 – 10 (святкові))                 * днів відпустки

Нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності

У разі тимчасової непрацездатності працівника йому надається до­помога з тимчасової непрацездатності, яка може бути таких видів:

допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

допомога у зв'язку з вагітністю і пологами;

допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або тра­вми, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Перші два види допомоги надаються за основним місцем роботи, третій - за місцем роботи, де відбувся нещасний випадок.

1) Якщо на момент захворювання працівник перебуває у відпустці, то відпустка переноситься на пізні­ший термін або продовжується.

Перші п'ять календарних днів допомоги оплачу­ються підприємством, а решта — за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розмір допомоги залежить від розміру середньої заробітної плати працівника, тривалості хвороби та страхового стажу і розраховується за формулою:

Сума          сума зарплати за останні 6 міс.     к-ть днів % страх.

допомоги = к-ть факт. відправ. Днів за 6 міс. * хвороби *   стажу

якщо страховий стаж до 5 років – 60%

5 – 8 років – 8понад 8 років – 100%

2) Допомога в зв'язку з вагітністю і пологами оплачується за рахунок коштів Фон­ду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за весь період відпустки в зв'язку з вагітністю і пологами (126 календарних днів). Розмір допомоги — 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу.

3) Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або трав­ми, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві надається перші п'ять календарних днів за ра­хунок роботодавця, а решта — за рахунок коштів Фонду соціального страхуван­ням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Роз­мір допомоги — 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу.

Оплата праці у святкові та неробочі дні

Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня для відпочинку або за угодою сторін в грошовій формі. Робота у святкові та вихідні дні оплачується не менш, ніж в подвійному розмірі.

Оплата годин нічної роботи

Годинами нічної роботи вважається час з 22 до 6 годин. При цьому встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. До роботи в нічний час не допускаються вагітні жінки, жінки, що мають дітей віком до 3-х років, працівники до 18 років. Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, але не нижче 20% тарифної ставки за кожну годину роботи.

Матеріальна допомога

Керівництво підприємства з метою вирішення соціальних потреб своїх працівників може надавати їм матері­альну допомогу.Для того щоб особі, яка перебуває у трудових відносинах із підприємством, була виплачена матеріальна допомога, їй потрібно написати заяву на ім'я керів­ника. Наказ керівника є необхідною підставою для нарахування матеріальної допомоги бухгалтерією підприємства.

Заяви на ім'я керівника про матеріальну допомогу не потрібно, коли у відпо­відно зареєстрованому колективному договорі зафіксовані випадки, при настанні яких виплачується матеріальна допомога.

Матеріальна допомога не оподатковується, якщо дотримано такі принципи:

матеріальна допомога надається працівнику, який має право на отримання податкової соціальної пільги;

сума матеріальної допомоги протягом року не перевищує мінімального прожиткового рівня, встановленого на 1 січня відповідного року.

Суми матеріальної допомоги понад мінімальний прожитковий рівень опода­тковуються податком на доходи фізичних осіб, а також внесками до соціальних фондів на загальних підставах.

Виплати при звільнені

Трудове законодавство передбачає виплату працівникам сум вихідної допомоги при звільненні через певні обставини:

відмова працівника від переведення на іншу роботу в іншу місцевість разом з підприємством;

зміни в організації виробництва і праці, в т.ч. ліквідація, реорганізація підприємства;

невідповідність працівника займаній посаді;

в зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

розірвання трудового договору з ініціативи працівника внаслідок порушення власником законодавства про працю.

Розмір вихідної допомоги залежить від середнього місячного заробітку особи за попередні 2 місяці. Усі суми, що належать працівникові, мають бути виплачені у день звільнення.

Виплати після закінчення трудової діяльності

До таких виплат належать виплати за пенсійними планами, а також планами медичного страхування й іншими соціальними програмами, що забезпечують за рахунок роботодавців (або за рахунок самих працівників через роботодавців) певні гарантії колишнім працівникам після їх виходу на пенсію.

При створенні власного пенсійного плану підприємство створює резерв на забезпечення таких витрат (472 «Додаткове пенсійне забезпечення»).

Індексація заробітної плати

Згідно із Законом України „Про індексацію грошових доходів населення" роботодавці для відшкодування подорожчання споживчих това­рів та послуг повинні проводити індексацію заробітної плати працівників.

Із виплат, що виплачуються підприємством, індексації підлягають:

заробітна плата за окладами і тарифами, включаючи доплати і надбавки, передбачені законодавством;

допомога по догляду за дитиною до 3-х років.

матеріальна допомога.

6. Облік цільового фінансування та цільових надходжень.

До зобов’язань відносяться також суми, які отримані підприємством для виконання певних цільових програм – цільове фінансування.

Кошти цільового фінансування та цільових надходжень можуть над­ходити як субсидії, асигнування з бюджету та цільових фондів, гуманітар­на допомога, внески фізичних та юридичних осіб. Використання цих кош­тів має бути спрямоване тільки на здійснення заходів цільового призначення.

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень витрачаються в суворій відповідності до встановлених кошторисів. Забороняється використання цільових коштів не за призначенням та направлення інших коштів на потреби, фінансування яких повинно здійснюватись тільки за рахунок цільових джерел:

Рис. Узагальнення інформації по цільовому фінансуванню і цільових надходженнях

Для обліку асигнувань з бюджету на проведення протиепідемічних і карантинних заходів, підготовку кадрів, будівництво соціально-побу­тових об'єктів, їх експлуатацію тощо використовують рахунок 48 „Цільове фінансування і цільові надходження".

На цьому рахунку також обліковують цільові надходження, зокрема вне­ски батьків на покриття витрат з утримання дітей у дитячих дошкільних закла­дах або відрахування з капіталів соціального розвитку на оплату путівок для дітей у таборах.

По кредиту рахунку 48 відображають кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, по дебету — використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансу­вання.

Якщо цільове фінансування отримано для капітальних вкладень, таке фінансування відображається у складі доходів майбутніх періодів, дебетується рахунок 69 та кредитується рахунок 48 з наступним поступовим включенням до складу доходів звітних періодів у міру амортизації об'єкта капітальних вкладень.

 

Зміст господарських операцій	Дебет	Кредит
Отримані, як джерело фінансування певних заходів	10, 12, 20, 22, 30, 31	48
Списання вартості товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт та наданих послуг	63	48
Списання належних до відшкодування податків	64	48
Використання сум за рахунок цільового фінансування і цільових надходжень	48	15, 30, 31, 37, 60

 

---

Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 99; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!