Дворянин П.Я. Верстка випуску телевізійних новин: побудова з урахуванням потреб глядача // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. – 2010. - № 2. - С. 133-137
УДК 070.4:654.197
ВЕРСТКА ВИПУСКУ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ НОВИН:
ПОБУДОВА З УРАХУВАННЯМ ПОТРЕБ ГЛЯДАЧА
Дворянин П.Я.
This article investigates particular layout television newscast of regional and central television channels.
Key words: coding, television, journalism, editor, news, plot, structure, and spectator.
В статье рассматриваются особенности верстки телевизионного выпуска новостей регио-
нального и центрального каналов телевидения.
Ключевые слова: верстка, телевидение, журналистика, редактор, новости, сюжет, структу-
ра, зритель.
Випуск телевізійних новин, як і будь-який
телепродукт, глядач сприймає цілісно. Що-
правда, не можемо сподіватися на беззапе-
речну увагу до всього, чим наповнений ефір.
За даними французьких дослідників, лише
15% телеглядачів сприймають усю інформа-
цію, яку подають через телебачення, 30%
запам’ятовують лише жестикуляцію ведучого
та героїв сюжетів, а 55% можуть пригадати
тільки вираз обличчя тих, хто говорив [9,
с. 66]. Тому сучасні телеканали мали б добре
розмірковувати не тільки над тим, чим напо-
внювати випуски новин, а і як їх формувати,
у якому порядку розміщувати матеріали, щоб
тримати увагу своєї аудиторії.
Верстка цікава для вивчення не лише як
послідовність матеріалу, а і як вміння тво-
рити для глядача реальність сьогодення,
впливати на суспільні процеси, виокремлю-
ючи головний компонент випуску. Цю ком-
позиційно важливу складову новин дослі-
джували Е. Роджерс і Дж. Діарінг, В. Цвик,
|
|
|
Д. Теленков і Т. Федорів. Як послідовність
викладу матеріалу впливає на реципієнта,
з’ясовували психологи й соціологи А. Масс-
лоу, М. Маккомз і Д. Шоу.
Свого часу, 1967 р., американський до-
слідник А. Маслоу, вивчаючи потреби лю-
дини, визначив їх ієрархію [5]. Учений при-
пустив, що всі потреби вроджені, і побуду-
вав їх піраміду. Найважливішими, певен до-
слідник, для індивіда є фізіологічні потреби.
Вони безпосередньо стосуються біологічно-
го виживання людини (їжа, вода, житло, від-
починок, здоров’я тощо). Особа, якій не
вдається задовольнити ці основні потреби,
не буде зацікавлена в потребах вищих рів-
нів ієрархії. Далі в переліку – потреби без-
пеки й захисту. Йдеться про стабільність,
закон і порядок, передбачуваність подій і
загрози хвороби, страху й хаосу. Третю по-
зицію в ієрархії посідають потреби належ-
ності й любові: на цьому рівні люди прагнуть
встановити стосунки прихильності з іншими
особами у своїй родині або в групі. Дитина
хоче жити в атмосфері любові й турботи,
підлітки прагнуть незалежності та самостій-
ності, беруть участі в релігійних, музичних,
спортивних та інших згуртованих групах. По-
треби самоповаги А. Маслоу розмістив на чет-
|
|
|
вертій позиції, він називає їх ще компетентніс-
тю, упевненістю, незалежністю й свободою.
Кожному з нас потрібно знати, що ми, гідні лю-
ди, можемо давати собі раду в житті. Дослідник
також говорить про повагу інших до нас і окре-
слює це поняттями престижу, визнання, репу-
тації, статусу й прийняття. Тут людині необхід-
но знати: те, що вона робить, визнають та оці-
нюють інші. І завершують перелік людських
потреб потреби в самореалізації.
Щоправда, А. Маслоу доповнювали інші
дослідники, зокрема, потребою в позитив-
них емоціях [10, с. 6–7].
Дозволимо собі припустити, беручи до
уваги піраміду А. Маслоу, що глядач ди-
виться й слухає випуски новин передовсім з
причин власної безпеки. Особа хотіла б
знати, чи зможе вона жити в мирному світі
без воєн, чи нічого не загрожує її дітям, чи
немає загрози травмувань через неприбра-
ну вулицю, якою вона добиратиметься на
роботу, чи їздитиме транспорт, яким послу-
говуються її діти, чи не подорожчає цукор та
хліб. Очевидно, цей перелік невичерпний,
як і життя та події, про які щоденно повід-
омляють радіо і телебачення, пишуть газе-
ти. Читач, слухач і глядач читає, слухає та
оглядає новини, аби бути впевненим: “я обі-
|
|
|
знаний, тому зі мною буде все гаразд”.
Другою причиною зацікавлення новина-
ми, на нашу думку, є бажання особи адап-
туватись у суспільстві, потреба бути заан-
гажованою в процеси, що відбуваються в
будинку, де мешкає, у місті, де народилася
й живе, в країні, громадянином якої є. Бачи-
мо, що це співвзвучне трьом потребам за
пірамідою А. Маслоу. І які б нігілістичні по-
гляди особа не сповідувала, яку б байду-
жість до медіа не демонструвала, важко
уявити, що є громадяни, котрі не знають про
вибори президента країни, не чули про над-
звичайну ситуацію, кризу, інфляцію тощо.
Якщо і є, то, напевно, їх не так багато.
І, по-третє, аналізуючи причини, через які
глядачі вмикають телевізор і радіо, можна
говорити про емоційну складову. Глядачам і
слухачам до вподоби нариси, життєві історії
про звичайних людей або тих, хто може ста-
ти для них прикладом. Імпонують і матеріа-
ли про щось добре та вічне, особливо, коли
щоденні подієві приводи свідчать про загро-
зи, невпевненість у завтрашньому дні.
Американські соціологи М. Маккомз (1972)
і Д. Шоу (1976), які досліджували вплив медіа
на суспільство, першими заявили, що з інфо-
рмаційних програм на телебаченні аудиторія
|
|
|
не просто дізнається про новини, вона
з’ясовує для себе важливість тієї чи іншої но-
вини, а “значення суспільної події у свідомості
реципієнта стійко пов’язане з особливостями
подачі сюжетів про них у новинах” [4].
На прикладі висвітлення виборів ЗМК до-
вели, що, показуючи по-різному кожного кан-
дидата (у різній послідовності, з різною трива-
лістю, частотою тощо), теленовини породжу-
ють у свідомості глядача “порядок денний”
виборів”. (Саме тому термін “верстка” в анг-
лійську мову увійшов як “порядок денний” –
аgenda-setting). М. Маккомз і Д. Шоу висунули
гіпотезу, що ЗМК не можуть нав’язати своїй
аудиторії конкретного погляду, проте вони
спонукають аудиторію вважати одні проблеми
важливішими, інші – менш важливими. Поря-
док розташування сюжетів у програмі за рів-
нем значущості визначає їхню ієрархію в уяв-
леннях аудиторії, тобто вибудовує події у сві-
домості реципієнтів. Їхня модель аgendasetting
стала однією з провідних у теорії масо-
вої комунікації [7].
Тобто є пряма залежність першочерго-
вості та обсягу матеріалу від міри важливо-
сті цієї теми для публіки. А цього, очевидно,
можна досягнути, знаючи щоденні потреби
особистості, які власне й описує А. Маслоу.
Термін “верстка” для телебачення та ра-
діо використовували зрідка (частіше послу-
говувались терміном “сценарний план”) і
почали його вживати порівняно недавно. Він
притаманніший для газет, журналів, книг та
іншої друкованої продукції. Для прикладу,
дослідник телевізійної журналістики З. Дми-
тровський не виокремлює термін “теле-
візійна верстка” в основному тексті посібни-
ка, проте в словнику до нього є термін “сце-
нарний план” як “літературний проект, як
робоча версія майбутньої телепередачі, її
сценарна схема, в якій відображено бачен-
ня автором задуманого, намічено уявний хід
розвитку дії, коли характер матеріалу зав-
часно визначити не можна” [1, c. 191].
Верстка передбачає відбір матеріалів, їх
послідовність задля досягнення цілісності ви-
пуску. Саме поняття перейшло до телевізій-
ників з газетної та видавничої сфери.
В.Л. Цвик зазначає, що цей термін там “із са-
мого початку позначав “композицію” – підбір і
розташування матеріалів на певній просторо-
во виділеній площі та оформлення” [8, c. 302].
Можна погодитись із твердженням сучас-
них дослідників, що телевізійна верстка “аг-
ресивніша” щодо аудиторії, ніж газетна, коли
читач може проігнорувати редакційне бачен-
ня важливості подій, і почати читати з мале-
нької замітки про спорт на останній сторінці.
У програмі новин верстка – лінійна, одна те-
ма змінює іншу, й уникнути її неможливо ін-
шим способом, як вимкнути телевізор.
Кожен канал, очевидно, працює для того,
щоб цього не сталося. Адже, крім своєї суспі-
льної місії – повідомляти про події, телебачен-
ня ще й має бізнесовий інтерес – утримувати
високі рейтинги каналу. Тому верстка не може
бути для редакційного колективу просто пере-
ліком матеріалів; це, радше, пріоритети, які
визначає творча група на цей день для гляда-
ча, акценти, котрі розставляють редактори та
журналісти, впливаючи одночасно на розумін-
ня суспільних процесів. Зрештою, навіть чергу-
вання матеріалів за жанрами динамізує випуск
і тримає увагу саме на цьому каналі.
Є чимало чинників, якими б могли скори-
статися випускові редактори для розміщен-
ня матеріалів у теленовинах. Чотири з них
визначили Е.М. Роджерс і Дж. Діарінг (1987):
політичний (місце і спосіб подання теми по-
яснюють політичними причинами), публіч-
ний (чи є до теми значний громадський ін-
терес), медійний (наскільки широко висвіт-
люють тему інші медіа, особливо конкурен-
ти), корпоративний (кожен ЗМІ має “свої”
специфічні теми, зокрема і власні джерела,
до яких один телеканал матиме більший
доступ, а інший – менший).
На нашу думку, такий підхід є досить уза-
гальненим, адже час та насиченість інформа-
ційного простору вимагають детальнішого
підходу до верстки телевізійних новин. Для
аналізу сучасних випусків цих чинників явно
замало. Якщо переглянути новини одного дня
(у нашому випадку – 11 лютого 2010 р.) на
трьох телеканалах – регіональному (телера-
діокомпанії “Люкс”) і загальнонаціональних
(Новому каналі і каналі ТВІ), критеріїв побудо-
ви верстки однозначно побільшає (див. табл.).
По-перше, визначальною є оперативність –
подія мала б бути якнайближчою в часі до кон-
кретного випуску новин. І центральні канали, і
регіональний взяли для висвітлення більшість
тем сьогоднішнього дня. У “Нашому репортері”
показали з десяти подій шість, що відбулися
11 лютого, “Репортер” – з дев’яти шість, і “Сьо-
годні” – з одинадцяти – дев’ять. Усі телеканали
перші дві-три новини прив’язали виключно до
четверга, дня, коли в ефір виходили телевізійні
випуски. І це закономірно, адже новини – це
розповідь про сьогодні.
Таблиця
Новини одного дня
НАШ РЕПОРТЕР ТВІ НОВИЙ КАНАЛ
Піски
У селі Піски на Пустомитівщині через
карстові порожнини знову провалю-
ється ґрунт
Тимошенко заговорила, але не про
поразку на виборах
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 86; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!