Система принципів сучасного міжнародного права. Загальні принципи права та міжнародне право
Як елемент системи міжнародного права основні принципи мають певні особливості, які дозволяють виділити їх в окрему категорію. Загальні принципи мп- є спільними пр. поняттями логічними . технічними принципами, які викор в тлум та застосуванні як мп так і націонал права.
До загальних принципів міжнародного публічного права належать принципи:
— принцип суверенної рівності держав;
Принцип суверенної рівності держав складає основу сучасних міжнародних відносин. Це означає, що кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їхнє право в межах власної території здійснювати законодавчу, виконавчу і судову влад> без якогось утручання з боку інших держав, а також самостійно проводити свою зовнішню політику. Відповідно до Декларації про принципи міжнародного права 1970 року поняття суверенної рівності включає такі елементи:а) держави юридично рівні;б) кожна держава користується правами, властивими повному суверенітету;в) кожна держава зобов'язана шанувати правосуб'єктність інших держав;г) територіальна цілісність і політична незалежність держави недоторкані;ґ) кожна держава має право вільно вибирати і розвивати свої політичні, соціальні, економічні і культурні системи;д) кожна держава зобов'язана виконувати цілком і сумлінно свої міжнародні зобов'язання і жити у злагоді з іншими державами.
Основне призначення принципу суверенної рівності — забезпечити юридично рівну участь у міжнародних відносинах усіх держав незалежно від розходжень економічного, соціального, політичного або іншого характеру.
|
|
|
— принцип незастосування сили або загрози силою;
Демократизація міжнародних відносин із неминучістю призводить до обмеження застосування сили або погрози силою. У нормативний зміст принципу незастосування сили включаються:заборона окупації території іншої держави з порушенням норм міжнародного права;заборона актів репресалій, пов'язаних із застосуванням сили;надання державою своєї території іншій державі, що використовує її для здійснення агресії проти третьої держави;організація, підбурювання, надання допомоги або участь в актах громадянської війни або терористичних актах в іншій державі; організація або заохочення організації збройних банд, іррегулярних сил, зокрема найманців, для вторгнення на територію іншої держави.
— принцип територіальної цілісності держав;
Зміст принципу територіальної цілісності держав виходить за рамки положень про заборону використання сили або погрози силою, або перетворення території в об'єкт військової окупації, або придбання території з використанням сили або її загрози. Мова йде про будь-які дії проти територіальної цілісності або недоторканності. Значення принципу територіальної цілісності держав дуже велике з погляду стабільності в міждержавних відносинах. Його призначення — захист території держави від будь-яких зазіхань.
|
|
|
— принцип непорушності державних кордонів;
Принцип непорушності (недоторканності) державних кордонів є логічним продовженням принципу територіальної цілісності держав і складає одну з найважливіших основ безпеки, насамперед, європейських держав. Фактично цей принцип закріплює непорушність державних кордонів країн Європи за підсумками Другої світової війни. основний зміст принципу непорушності кордонів можна звести до трьох елементів: визнання існуючих кордонів у якості юридично встановлених відповідно до міжнародного права;відмова від будь-яких територіальних домагань на даний момент або в майбутньому;відмова від будь-яких інших зазіхань на ці кордони.
— принцип мирного вирішення міжнародних спорів;
Принцип мирного вирішення спорів, будучи покликаний забезпечити мирне співіснування держав, відноситься до числа норм, що лежать в основі існування і стабільного функціонування міжнародного співтовариства. Сторони в суперечці не вправі відмовитися від мирного врегулювання і не можуть виключити з-під дії принципу будь-які спори. Принцип не поширюється на спори, котрі стосуються справ, що входять, по суті, у внутрішню компетенцію будь-якої держави (принцип невтручання).
|
|
|
— принцип невтручання у внутрішні справи;
Зміст принципу невтручання у внутрішні справи означає заборону державам і міжнародним організаціям утручатися у внутрішні справи держав і народів у будь-яких формах: збройним, економічним, дипломатичним шляхом, шляхом засилання шпигунів, диверсантів, відкрито або побічно, із боку однієї держави, декількох держав або під прикриттям міжнародної організації.
— принцип загальної поваги прав людини;
Аналіз міжнародних актів дозволяє виділити такі основні положення принципу поваги прав людини:визнання гідності;кожна держава зобов'язана сприяти шляхом спільних і самостійних дій загальній повазі і дотриманню прав людини й основних свобод;права людини повинні охоронятися владою закону;держава зобов'язана шанувати і забезпечувати всім, хто знаходиться в межах її юрисдикції, особам права і свободи, визнані міжнародним правом;кожна людина несе обов'язки стосовно інших людей і того суспільства і держави, до яких вона належить;держава зобов'язана прийняти законодавчі й інші заходи, необхідні для забезпечення міжнародно визнаних прав людини;держава зобов'язана гарантувати будь-якій особі, права якої порушені, ефективні засоби правового захисту;держава зобов'язана забезпечити право людини знати свої права і поступати відповідно до них.
|
|
|
— принцип самовизначення народів і націй;
Всі народи мають право вільно визначати без утручання ззовні свій політичний статус і здійснювати свій економічний, соціальний і культурний розвиток, і кожна держава зобов'язана шанувати це право відповідно до Статуту ООН
— принцип співробітництва;
Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розходжень їх політичних, економічних і соціальних систем. Основними напрямками співробітництва є:підтримка миру і безпеки;загальна повага прав людини;здійснення міжнародних відносин в економічній, соціальній, культурній, технічній і торговій галузях відповідно до принципів суверенної рівності і невтручання;співробітництво з ООН і вживання заходів, передбачених її Статутом;сприяння економічному зростанню у всьому світі.
— принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань.
Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань виник у формі міжнародно-правового звичаю pacta sunt servanda (лат. — угоди треба дотримуватися) на ранніх стадіях розвитку державності, а в даний час знаходить висвітлення в численних двосторонніх і багатосторонніх міжнародних угодах.
Загал принципи це керівні правила поведінки що виникають як результат суспільної практикиє юридично закріпленими в основах мп.
15. Правовий зміст і характеристика основних принципів міжнародного права. Взаємозв'язок і взаємодія принципів.
Основні принципи є основою і системоутворюючим фактором міжнародної нормативної
системи. Більшість основних принципів мають юридичну обов'язковість на рівні норм jus cogens.
Але є і такі принципи міжнародного права, від яких держави відступають в своїх міжнародних
договорах, не порушуючи міжнародного права.
Суб'єкти міжнародного права можуть відступити від взятих міжнародних зобов'язань
шляхом укладення нового міжнародного договору, на випадок докорінної зміни обставин (rebus
sic stantibus), чи утворення імперативної норми, якій суперечить відповідне міжнародне
зобов'язання.
Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань є принциповою вимогою
сучасного міжнародного права. Проте, як свідчить практика застосування загальних принципів
міжнародного права до держави, яка порушила принцип незастосування сили, може бути
призупинена дія принципу добросовісного виконання міжнародних зобов'язань. Отже
обов'язковість принципу добросовісного виконання міжнародного зобов'язання не значить, що
він є нормою jus cogens.
Не можна вважати принцип самовизначення народів імперативним, адже юридично не
встановлено суб'єкту його застосування. На сьогодні в міжнародному праві немає визначеного
поняття "народ".
Такі основні принципи міжнародного права як невтручання у внутрішні справи, не
застосування сили чи загрози силою, мирного вирішення міжнародних спорів, поваги прав
людини і основних свобод тощо є імперативними нормами. Вони не допускають взаємної
домовленості щодо відступу від зобов'язань за ними.
Отже всі основні принципи сучасного міжнародного права є юридично обов'язковими і
підлягають безумовному виконанню. В системі самих принципів виділяють принципи jus cogens,
тобто такі норми, які не допускають взаємної відмови від виконання обов'язків, і такі, які
допускають по домовленості заміну одних зобов'язань іншими як і зміни у відповідних правах.Основні принципи є основою і системоутворюючим фактором міжнародної нормативної
системи.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 247; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!