Тіньова економічна діяльність: поняття і основні напрями протидії
Досвід України та інших країн світу доводить, що сутність "тіньової” економіки не можна тлумачити однозначно, виходячи з позицій будь-якої однієї характеристики."Тіньова” економіка – це не тільки ті сфери життєдіяльності суспільства, які стоять за межами легальної економіки (наприклад, торгівля зброєю, наркобізнес, проституція й т.ін.), а, перш за все, порушення чинного законодавства, ухилення від сплати податків, що спостерігається практично у всіх сферах підприємницької діяльності. Це комплексне явище, що має певні властивості, які проявляються в різних формах і тягнуть за собою різноманітні наслідки. А тому "тіньову” економіку можна розглядати як:
– економічну діяльність, що не враховується і не контролюється офіційними державними органами, спрямовану на одержання доходів шляхом порушення чинного законодавства;
– види економічної діяльності, в яких створюється нова вартість, що не враховуються офіційною статистикою;
– результат порушення рівноваги між суб'єктами держави з приводу створення та розподілу продукту через дерегуляцію економіки й порушення на цій основі балансу інтересів, недостатності засобів та недосконалості механізму контролю за дотриманням законодавства.
У світовій науковій літературі немає єдиного для використання терміну "тіньова економіка”. Її можна характеризувати як високодоходну сферу діяльності, норма прибутку якої компенсує окремим громадянам або групі людей матеріальні затрати та моральні збитки від ризиків щодо її здійснення. Вона не контролюється державою, не враховується офіційною статистикою. Внаслідок цього її обсяги не включаються у валовий внутрішній продукт і не оподатковуються, а є джерелом незаконного привласнення частини результатів суспільної праці у вигляді прибутку, майна, цінних паперів та в будь-якій іншій формі з метою збагачення або збільшення легально отримуваних доходів.
|
|
|
"Тіньова” сфера змушує працювати на себе, відволікаючи загальнодержавні ресурси, створює новий порядок розподілу суспільного продукту. Вона як за розмірами, так за своїми можливостями, значно впливає на всі сфери життя в суспільстві, державі, включаючи й політику.
"Тіньова” економіка базується на окремих складових:
– легальній неприхованій економічній діяльності, що не оподатковується і не враховується офіційною статистикою;
– напівлегальній економічній діяльності;
– неформальній економічній діяльності;
– незаконній економічній діяльності у сфері легальної економіки;
– нелегальному бізнесі тощо.
До першої складової відносяться дрібне виробництво у домашніх господарствах, надання послуг на непостійній основі, незначні приробітки, прибутки з присадибних ділянок.
|
|
|
До другої – узаконена діяльність, доходи від якої формуються шляхом приховування частини виробленої продукції, наданих послуг або одержуваного прибутку (виробництво неврахованої продукції, застосування необгрунтованих пільг, використання засобів виробництва на державній чи будь-якій іншій власності, матеріальних ресурсах, робочій силі).
До третьої – різні форми незареєстрованого підприємництва (репетиторство, туризм, посередницька діяльність тощо).
До четвертої – незаконна торговельна діяльність, нелегальне виробництво товарів і надання послуг, розкрадання, хабарництво, приховування доходів від оподаткування, інші види корисливих правопорушень і злочинів та "відмивання” коштів.
До п'ятої – контрабанда, торгівля зброєю, людьми, наркобізнес тощо.
Системність негативного впливу тіньової економіки на динаміку соціально-економічного розвитку держави визначає системність протидії, що проявляється у єдності відповідних заходів. Такі заходи можуть бути здійснені на політичному, законотворчому та управлінському рівнях.
Політичний рівень заходів протидії означає насамперед неприйнятність фактів лобіювання у вищих органах державної влади вузьких приватних інтересів окремих бізнесових груп без врахування загальнодержавних потреб забезпечення сталого економічного розвитку. До того ж політичний рівень заходів протидії тіньовій економіці позначається на необхідності формування високого рівня правосвідомості як громадян, так і посадових осіб.
|
|
|
Стосовно тих заходів протидії, які можуть бути визначені на законотворчому рівні, слід вказати на першочергове значення кримінологічної експертизи законопроектів, спрямованих на вдосконалення правового регулювання економічних відносин.
При застосуванні кримінологічної експертизи законопроектів як заходу протидії тіньовій економіці, варто було б запропонувати надання посиленої уваги проектам законів, спрямованих на вдосконалення врегулювання відносин у таких сферах: а) антимонопольна діяльність, конкурентне середовище, приватизація; б) дозвільна та реєстраційна діяльність; в) патентування; г) стандартизація та сертифікація; д) процедури банкрутства; е) валютне регулювання; ж) бюджетні відносини; з) інвестиційна діяльність; к) зовнішньоекономічна діяльність; л) митні платежі та митний контроль; м) обмін інформацією між органами державного контролю підприємницької діяльності та підприємцями. Виділення цих груп законів зумовлено тим, що дія їх норм має бути спрямована на розвиток ринкових відносин, легітимацію та легалізацію суб’єкта підприємництва як учасника господарської діяльності, здійснення контролю за законністю підприємницької діяльності.
|
|
|
Серед заходів протидії тіньовій економіці, які доцільно віднести до тих, що застосовуються на управлінському рівні, слід виділити насамперед контрольну діяльність та обмін інформацією між органами виконавчої влади, уповноваженими щодо здійснення контролю за законністю фінансової та господарської діяльності. Як приклад слід навести діяльність податкової міліції, яка має повноваження щодо здійснення контролю стану дотримання податкового законодавства, у процесі якого відбувається обмін інформацією, зокрема із податковими інспекціями.
Отже, про заходи протидії тіньовій економіці доцільно вказувати як про системні, що реалізуються на політичному, законотворчому, управлінському рівнях, а також на рівні підзаконної нормотворчості. При цьому до заходів, що застосовуються на політичному рівні, віднесено ті, які спрямовані на формування високого рівня правосвідомості. Серед заходів, що застосовуються на законотворчому рівні, перевага надана кримінологічній експертизі законопроектів. До заходів, що застосовуються на управлінському рівні, віднесено контроль у сфері здійснення господарської діяльності та обмін інформацією між контролюючими органами.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 151; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!