Вивчення та попередження економічної злочинності
Загальноприйнятого кримінально-правового і кримінологічного визначення економічної злочинності на сьогодні не існує, незважаючи на широке використання цього терміна в науковому обігу. Вчені мають різні думки з цього приводу і наводять власні тлумачення цієї категорії.
У сучасній науці є два основних підходи до визначення поняття "економічна злочинність". Представники першого підходу пропонують розглядати цю категорію як сукупність певних злочинів, а представники другого - як соціально-економічне явище.
Можна сказати, що економічна злочинність – це складна сукупність декількох десятків складів злочинів, передбачених кримінальним законом, до яких відносять: розкрадання, зайняття гральним бізнесом, незаконні угоди з валютними цінностями, виготовлення чи збут фальшивих грошей чи цінних паперів, ухиленн від оподаткування, укриття коштів в іноземній валюті, порушення правил здійснення операцій з металобрухтом, шахрайство з фінансовими ресурсами, відмивання доходів, одержавних злочинним шляхом, контрабанда, випуск, продаж товарів, що не відповідають вимогам безпеки та інші злочини.
Усі ці злочини посягають на економічну систему держави і вчиняються особами, які виконують економічні, господарські функції на підприємствах, в організаціях або у відносинах між громадянами
Запобігання злочинам у сфері економіки являє собою узгоджену систему заходів політичного, економічного, соціального, організаційно-правового характеру, спрямованих на усунення передумов цих протиправних дій. Їх здійснення сприятиме економічному розвитку, підвищенню добробуту населення, а відтак і загальному соціальному прогресу.
|
|
|
Традиційно заходи запобігання злочинності поділяють на два види: загальносоціальні та спеціально-кримінологічні.
До загальносоціальних заходів запобігання злочинам у сфері економіки належать такі: подолання бідності та безробіття населення країни; зменшення 20-кратного розриву між рівнем життя багатих та бідних; забезпечення вільного доступу громадян до приватизації, підприємництва; зменшення податкового навантаження на суб’єктів підприємництва; протидія монополізації економіки, поширення конкурентних засад щодо діяльності її суб’єктів; поширення державного кредитування малого й середнього бізнесу; залучення вітчизняних та закордонних інвестицій у країну; нормотворчість, яка стимулює розвиток підприємництва; забезпечення ефективного контролю державних рішень «четвертою владою» — пресою; забезпечення видатків на наукові дослідження тіньової економіки та розроблення заходів протидії щодо неї; забезпечення кримінологічної експертизи нормативних актів у сфері підприємництва; виховання належної правосвідомості громадян, особливо — молодшої частини населення, формування так званого «середнього класу».
|
|
|
Спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам у сфері економіки.
1. Заходи профілактики:
– зменшення готiвкових розрахункiв у господарському та цивільному оборотi;
– зменшення перелiку видiв пiдприємницької дiяльностi, якi лiцензуються;
– реалізація механізму повної чи часткової деприватизацiї, якщо приватизацiя здiйснена з порушенням передбачених законом умов та порядку її проведення;
– фінансовий моніторинг обігу грошової маси, приватизаційних паперів;
– законодавче врегулювання механізму обмеження політичного i управлінського лобізму;
– декларування доходів населення;
– забезпечення відкритості державних закупівель, проведення їх на конкурентних засадах;
– забезпечення механізму конкуренції та обліку при наданні юридичним та фізичним особам прав на земельні ділянки;
– диверсифікація джерел надходження в Україну енергоносіїв та стратегічних промислових матеріалів;
– поширення енергозберігаючих технологій у народному господарстві, використання альтернативних джерел енергії;
|
|
|
– співпраця із закордонними правоохоронними органами, які спеціалізуються на запобіганні злочинам у сфері економіки;
– забезпечення превенції щодо порушень авторських прав з реалізацією повноважень судів, державних органів виконавчої влади.
2. Заходи випередження злочинів у сфері економіки є такими:
– створення служб, підрозділів на підприємствах, які б відповідали за їх економічну безпеку;
– створення об’єднань товаровиробників за відомчою належністю, статутна діяльність яких була б спрямована на захист галузевого бізнесу.
3. Заходи припинення злочинів у сфері економіки повинні здійснюватися в межах компетенції уповноважених суб’єктів: Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю, Державної податкової служби України, Державного контрольно-ревізійного управління, Національного банку, Державної митної служби України та ін.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 90; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!