Суб’єкти та заходи протидії організованій злочинності в Україні
Органiзована злочиннiсть є одним з основних чинникiв, що реально загрожують нацiональнiй безпецi та конституцiйному ладу України. Вона здiйснює суттєвий негативний вплив на рiзнi сторони суспiльного життя: соцiальну i правову сфери, економiку, полiтику, мiжнароднi вiдносини.
Незважаючи на вжитi останнiми роками органiзацiйно-правовi заходи щодо протидiї органiзованiй злочинностi, досягти помiтних зрушень у цiй сферi не вдалося.
Не усунено основнi соцiальнi, економiчнi та iншi передумови, що сприяють проявам органiзованiй злочинностi та корупцiї. Гальмується проведення економiчної, соцiальної i адмiнiстративної реформ. Дiяльнiсть правоохоронних органiв здiйснюється без достатньої ефективностi, наступальностi i додержання принципу розподiлу функцiй та вiдповiдальностi. На практицi ще не повною мiрою реалiзується конституцiйний принцип рiвностi громадян перед законом. Корiнним чином змiнити ситуацiю, забезпечивши системну i високорезультативну дiяльнiсть всiх державних органiв у галузi запобiгання i протидiї органiзованiй злочинностi та корупцiї, можливо за наявностi комплексного i наукового обгрунтування концепцiї дiй. Таку роль, певною мiрою, покликана вiдiгравати запропонована стратегiя i тактика боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю в Українi, яка визначає системний пiдхiд до вирiшення зазначених проблем, прiоритетнi напрямки та комплекс основних дiйових заходiв, спрямованих на викоренення цього негативного явища, причин i умов, що породжують його. Головним завданням та загальною метою стратегiї й тактики є визначення на основi наукового аналiзу та прогнозування розвитку кримiногенної обстановки у суспiльствi, вжиття запобiжних заходiв та встановлення контролю над процесами створення i дiяльностi органiзованих злочинних угруповань та поширення корупцiї, подолання тенденцiї росту органiзованих злочинних проявiв i корупцiї, усунення умов, що їх породжують та їм сприяють, скорочення, а в перспективi нейтралiзацiя шляхом комплексного задiяння всiх державних та iнших органiв i максимального забезпечення ефективностi їх роботи в межах чинного законодавства.
|
|
|
Стратегiя боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю (надалi – стратегiя) є науково обгрунтованою основою управлiння цiєю дiяльнiстю i спрямована на досягнення керованого процесу боротьби зi злочиннiстю та зниження її росту.
Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю базується на Конституції України і включає ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про боротьбу з тероризмом», Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси України, закони України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про прокуратуру", інші закони, міжнародно-правові угоди, учасником яких є Україна.
|
|
|
Стаття 2. Мета боротьби з організованою злочинністю (ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»)
Метою боротьби з організованою злочинністю є:
встановлення контролю над організованою злочинністю, її локалізація, нейтралізація та ліквідація;
усунення причин і умов існування організованої злочинності.
Стаття 5. Система органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю
1. Систему державних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, становлять:
а) спеціально створені для боротьби з організованою злочинністю державні органи;
б) державні органи, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю в межах виконання покладених на них інших основних функцій.
2. До державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать:
а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України;
б) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;
|
|
|
в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.
В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю.
3. До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, належать:
а) органи внутрішніх справ України і Служби безпеки України, крім зазначених у пункті 2 цієї статті;
б) органи прокуратури України;
в) митні органи і органи Державної прикордонної служби України;
г) органи державної податкової служби та державної контрольно-ревізійної служби;
д) органи і установи виконання покарань та слідчі ізолятори;
е) розвідувальний орган Міністерства оборони України;
є) Служба зовнішньої розвідки України.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 172; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!