Обгрунтуйте взаємозалежність будови і функцій органів зору дитини шкільного віку. Яких правил гігієни органів зору слід дотримуватись для профілактики порушень зору у дітей д/в???



Будова ока.

Око вкрите 3-ма оболонками:

  1. Захисна. Склера (білкова) її передня прозора частина називається рогівка.
  2. Захисна. Судинна (райдужка війкові м*язи )
  3. Сприймання світла. Сітківка (сприймає світло, містить рецептори, які сприймають світло палички – дуже чутливі і збуджуються при незначному освітлені.
  4. Існує 3 види колбочок, які реагують на світлові хвилі певної довжини і дають відчуття син. чер.

Правила гігієни:

- оптимальна відстань від тексту 30см.

- Оптимальна інтенсивність освітлення.

- Уникання читання у транспорті та лежачі.

- Вживання продуктів які містять вітамін А.Дотримання правил особистої гігієни.

Світлозаломний апарат ока. Гострота зору. Бінокулярний зір.

Короткозорість, косоокість, їх профілактика у дітей шкільного віку???.

Короткозорість – це розлад зору при якому промені від предметів перетинаються спереду сітківки не доходячи до неї. Вроджена – видовження ока. Набута – не дотримання санітарії. Дітям неможна займатися деякими видами спорту: стрибки, важка атлетика.

Косоокість – порушення зору при якому світлові промені проходячи через оптичну систему падають на різні ділянки лівого і правого ока. Призначаються окуляри, які дитина повина носити 2 р. не знімаючи.

Світлозаломний апарат ока – це всі прозорі середов. І рогівка, передня камера ока, задня кришталик і скловидне тіло. Центральне місце належить кришталику завдяки здатності до акомодації – бачення предметів на різних відстанях.

Гострота зору – здатність людей бачити більші чи менші деталі предмета з однієї тієї відстані при однаковій формі очного яблука і однаковій заломлюючий силі діоптричної системи ока обумовлюється різницею у відстані між паличками і колбочками стінки.

Бінокуляр. – це наявність 2-х очей, Від як оброб. Спочатку роздільно і паралельно, а потім синтезується в мозку в зоровий образ.

Слухова сенсорна система , її значення . Будова вуха. Гігієна вуха. Гігієна слуху дитини шкільного віку???.

Відчуття звуку забезпечує здатність до членороздільної мови. Слухова сенсорна система має периферичний відділ (орган слуху) провідниковий відділ (слуховий нерв) і центральний відділ( слуховий центр корі кінцевого мозку). Орган слуху у людини складається з трьох частин: зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Зовнішнє вухо: вушна раковина, зовнішній слуховий прохід, барабана перетинка. Середнє вухо: барабана порожнина, 3 слухові кісточки( молоточок, коваделко і стремінце, овальне вікно Порожнина заповнена повітрям. Внутрішнє вухо:

Орган слуху                                                                                 Орган слуху

Завитка, кортів орган.                                              Три на пів колових канали та оталіторний апарат.

Порожнина заповнена рідиною.

Чистити вуха 1 раз в тиждень. Шкіру за вухами необхідно оглядати і змащувати рослиною олією. Не можна очищати або усувати свербіт в середині вуха за допомогою не стерилізованої ватної палички. Не радиться використовувати фіто свічки.

Профілактика отиту: лікувати гострі хронічні хвороби носоглотки. Не можна бути там де багато шуму, важливе значення у змішенні шкільного шуму має бути правильне розташування навч. приміщень у будівлі школи. Розміри навчальних приміщень повинні

 відповідати державним стандартам.

Поясніть взаємозалежність будови та функцій органів слуху дитини шкільного віку. Яких правил гігієни органу слуху необхідно навчити дітей шкільного віку???.

На основі мех.(передачі ) звуку: вушна раковина вловлює звуки і посилає їх на барабану перетинку її вібрації передаються в середнє вухо, слухові кісточки підсилюють звук в 50-40 разів і передають на ендолімфу внутрішнього вуха. Остання подразнює волоскові клітини кортієвого органа там утворюються нервові імпульси які через слуховий нерв передаються в слухову зону мозку.

Гігієна:

  1. Правильно чистити вуха 1р. на тиждень
  2. Якщо слух погіршується звернутися до лікаря
  3. Не знаходитися в зонах підвищеного шуму
  4. Остерігатися потрапляння предметів, води до вуха

Значення та будова опорно – рухового апарату. Будова скелету людини. Вікові особливості та ріст кісток???.

ОГС ↗ Скелет

М'язи

Значення: забезпечує опору і рух тіла, захист внутрішніх органів. Утворюється в основному з кістковою та хрящовою тканинами.

Скелет(220 кісток) – скелет голови (череп) скелет тулуба , верхніх і нижніх кінцівок.

Череп – міцно з’єднаний швами крім нижньої щелепи.

Мозковий відділ                                                            Лицевий відділ

Лобна ,потилична, тім'яна, скроневі, решітчасті.  Верхньощелепні , виличні, носові,                                                                                                                                                                                    а                                                                                           піднебінні, слізні, нижні носові, нижня ккккккк                                                                                  щелепа, леміш, під язикова.

 

Скелет тулуба: Грудна клітка: грудина(12 пар), плоска кістка.

Хребет: шийний, грудний, поперековий, крижовій, куприковий.

Скелет верхніх кінцівок: Вільної – плече, передпліч, кисть.

Пояс – лопатка, ключиця.

Скелет нижніх кінцівок: Тазові кістки.

Стегно, гомілка, стопа.

Вікові особливості: тім’ячко є тільки в новонароджених, у не доношених передні і задні бокові є тім’ячка, а у дошкільних лобна і потилична є тім’ячко. Вони пом'якшують пологи і діагностичною ознакою. Найбільше лобове закривається до року потиличне з 3 до 6 місяців.

З 1р до 3р. щелепи видовжуються у зв’язку з прорізуванням молочних зубів. 7-13 щелепи ростуть так само інтенсивно у зв’язку з зміною молочних зубів на постійні.

Хребет: дитина народжується з майже прямим хребтом, є незначні вигини. Лордоз шийний у 2міс. Коли дитина починає тримати голову, поперековий у рік коли дитина починає ходити, грудний кіфоз формується у 6 місяців. До року всі вигини хребта сформовані.

Скелет кисті: у дітей містить прошарки хребців тому швидко стомлюються.

У дітей кожна тазова кістка складається з 3 частин: клубової, сідничної, лобкової.

26.Постава та фактори , що її визначають. Фізико – гігієнічні вимоги до постави дитини шкільного віку???.

Постава – це звичайна поза у спокої і при русі.

- Довжина і форма кінцівок.

- Кут нахилу таза.

- Положення і форма хребта.

- Положення лопаток.

- Ступінь розвитку мускулатури.

- Наявність хронічних хвороб.

Вимоги до парти:

При підборі враховують: диференцію( відстань від стола до стула по вертикалі при великій – сколіоз ,при малій – сутулість.

Дистанція сидячи: це відстань від крижки стола до сидіння, може бути 0, а краще 1, коли лавка заходить за крижку на 2-3см.

Відстань від очей до стола 30см.

27. Умови, що сприяють утворенню патологічних вигинів хребта, плоскостопості, їх профілактика у дітей шкільного віку???.

Хребет дорослої людини має 4 фізіологічні вигини, які утворюються поступово, у міру росту організму, особливо після того, як дитина навчається стояти та ходити. Ці вигини пом’якшують різкі вертикальні навантаження на хребет.

Патологічні вигини хребта, або викривлення хребта – це такі порушення хребетного стовпа, коли посилюються фізіологічні вигини хребта або з’являються нові, нефізіологічні.

Розрізняють такі основні викривлення хребта:

- поперековий лордоз – надмірний вигин хребта в поперековому відділі вперед.

- грудний кіфоз – вигин назад у грудному відділі.

- сколіоз – бокові викривлення хребта. Який з віком може призводити до значних ускладнень; деформування ніг.До викривлення хребта призводять також недостатнє харчування, нестача вітамінів, тривалі негативні емоції, перевтома.

Умови розвитку патологій:

Причини появи викривлення хребта можуть бути як уродженими, так і набутими. До природжених причин відносять порушення нормального внутрішньоутробного розвитку, що призводить до недорозвиненості хребців, утворення клиновидних і додаткових хребців і інших патологій. Придбані причини викривлення хребта наступні: яке-небудь захворювання (рахіт, поліомієліт, туберкульоз, плеврит, радикуліт), чи травми (переломи хребта). Неправильне положення тіла внаслідок фізіологічних особливостей людини (плоскостопість, різна довжина ніг або відсутність однієї з них, косоокість або короткозорість через які людина вимушена приймати неправильну позу при роботі) теж є причиною розвитку викривлення хребта.

Також, причиною, через яку виникає викривлення хребта, може бути професійна діяльність людини, при якій він постійно прибуває в одній позі (робота за столом з постійно нахиленою головою, просто не правильна поза на стільці, звична неправильна постава). Варто зауважити, що при викривленні хребта порушується рівномірна тяга м'язів, що призводить до ще більшого викривлення. Ще однією причиною розвитку викривлення хребта є м'язи. Хребет може бути викривлений через різну розвиненість м'язів, при чому це може бути обумовлено яким-небудь захворюванням (односторонній параліч, ревматичними захворюваннями). Сприяючими моментами для розвитку викривлення хребта є неправильне харчування, слабкий фізичний розвиток.

Для попередження виникнення викривлень хребта у школярів необхідно проводити профілактику, а саме дитина повинна:

- Постійно тренувати тіло, щоранку робити ранкову гімнастику, грати в рухливі ігри на свіжому повітрі, плавати.

- Добре харчуватися.

- Спати на твердому ліжку, на різних боках, подушка має бути невисокою.

- Запобігати плоскостопості.

- Правильно сидіти за столом.

- Стежити за своєю поставою, не сутулитися.

Також необхідно займатись з дітьми лікувальною фізкультурою.

Плоскостопість – деформація стопи, обумовлена погано розвиненими м’язами гомілки і стопи. Це вада розвитку опорно-рухової системи в дитячому віці.

Плоскостопість буває вродженою або набутою внаслідок носіння надто тісного чи вільного взуття, без підборів або з дуже високими підборами, великої маси тіла, слабкості м’язів стопи, надто велике навантаження на стопу.

 Щоб запобігти плоскостопості, обов’язково слід стежити за поставою – тримати голову прямо, не розводити широко носки під час ходьби, ходити босоніж по нерівному ґрунту, піску – це рефлекторно спричинить напруження м’язів, що підтримують склепіння стопи.

 

28. Основні групи скелетних м’язів, їх функціональне значення. Вікові зміни м ’язової системи. Розвиток рухів у дітей???.

 

М’язова система людини поділяється на групи відповідно до частин тіла: м’язи голови, шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок.

М’язи голови поділяються на жувальні та мімічні. М’язи шиї здійснюють нахили і повороти голови. М’язи тулуба, що виконують різноманітні функції, поділяються на м’язи грудей(великий грудний м'яз), спини, живота(косі та прямі м'язи живота). М’язи верхніх кінцівок поділяються на м’язи плечового пояса і м’язи вільної верхньої кінцівки. Найсильніший м’яз плечового пояса — дельтоподібний — забезпечує підняття руки до горизонтального положення. Двоголовий та триголовий м’язи забезпечують згинання розгинання ліктьового суглоба. Інші м’язи передпліччя викликають згинання і розгинання кисті. М’язи нижніх кінцівок поділяються на м’язи тазового пояса і м’язи вільної нижньої кінцівки. М’язи тазостегнової ділянки зумовлюють згинання і розгинання в кульшовому суглобі, нахил тулуба вперед, підтримують тіло у вертикальному положенні тощо. Чотириголовий і двоголовий м’язи вільних нижніх кінцівок беруть участь у згинанні і розгинанні колінного суглоба. М’язи, які приводять у рух стопу і пальці, розташовані на гомілці. Найбільший з них — литковий.

Розвиток м’язів скелета.

 У внутрішньоутробному житті м’язові волокна формуються гетерохронно. Спочатку диференціюються м’язи язика, губ, діафрагми, міжреберні і спинні; в кінцівках – спочатку м’язи рук; а згодом ніг. В кожній кінцівці спочатку проксимальні відділи, а потім - дистальні. М’язи ембріонів містять менше білків і більше води (до 80 %). Після народження ріст і розвиток різних м’язів також проходить нерівномірно. Швидше і більше починають розвиватися ті м’язи, які забезпечують рухові функції, що мають істотне значення для життя (беруть участь в диханні, ссанні, схопленні предметів, необхідних для харчування і т.д.) Новонароджений має всі скелетні м’язи, але їх вага в 37 разів менша, ніж у дорослого. Ріст і формування скелетних м’язів проходить до 20-25 років, впливаючи на ріст і формування скелету. До 1-го року більше розвинуті м’язи тазу, стегон, ніг. В руці, плечовому поясі, починаючи з 2-х років, проксимальні м’язи значно товстіші за дистальні, поверхневі товстіші за глибокі. В ранньому дитинстві м’язи тулуба розвиваються значно швидше м’язів рук і ніг. Прискорений розвиток кисті проходить в 6-7 років, коли дитина здійснює легку роботу, починає привчатися до письма. Розвиток згиначів випереджає розвиток розгиначів. З віком змінюється також хімічний склад і будова скелетних м’язів. М’язи дітей містять більше води і менше щільних речовин, ніж у дорослих. В 2-3 роки м’язові волокна в 2 рази товстіші, розміщені щільніше, кількість міофібрил збільшується, а саркоплазми зменшується, і ядра прилягають до мембрани. М’язи дитини до 5-7 років розвинуті недостатньо,з 7 років розвиваються активно. До 15-16 років будова м’язової тканини така ж, як у дорослих.


Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 633; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!