Правила по догляду за взуттям:




У сушці взуття є своя особливість: сушити можна тільки в природних умовах (при кімнатній температурі), а не біля тих чи інших опалювальних пристроїв. Не дотримання цього правила призводить до псування взуття.

· Чищення.

Гумове взуття можна промити водою, замшеве – протерти щіткою, шкіряне або із замінника шкіри – протерти вологою ганчіркою.

· Полірування.

Шкіряне взуття чистять спеціальними кремами (показати спосіб чищення). Замшеве – спеціальними аерозолями. Для лакованого взуття підійдуть бальзами, молочко для взуття, або олії. В сучасних засобах по догляду за взуттям часто поєднують кілька властивостей: вони одночасно очищають, живлять, захищають від вологи і відновлюють колір.

· Зберігання.

Однією із запорук довговічності взуття є правильне зберігання. Найкраще його зберігати в коробках, в яких воно купувалося. Туфлі і черевики добре зберігати в мішках для взуття, завжди акуратно ставити їх на полиці.

Використання взуття не по сезону, як і не за призначенням, призводить до втрати зовнішнього вигляду і споживчих властивостей.

Говори правильно

— Дівчатка носять босоніжки, а хлопчики – сандалії.

— Мені сподобалися чорні чобітки.

— Мені сподобалися чорні туфлі.

— Мені сподобалися жовті босоніжки.

— Одягають одяг, а взуття – взувають.

— Через дощ я взую гумові чобітки.

— Через спеку я взую босоніжки.

— Які гарні туфлі.

— Гарні – гарніші туфлі

 

Пальчикова гімнастика Порахуємо в перший раз, Скільки взуття у нас. Туфлі, капці, чобітки Для Наташки і Сережки. Та ще черевики Для нашої Валентинки. А ось це валянки Для малятка Галеньки. Фізкультхвилинка Під віршовані рядки діти виконують відповідні дії. Взуємо ми черевички на ніжки, візьмемо щіточку та крему трішки. Чистимо ми їх уже в котрий раз – і знов, як нові, черевички у нас.

 

Яке взуття підходить до кожної пори року? Перевір свій вибір, дійшовши до кінця лабіринту.


 


 

   До теми «Одяг»

Живий капелюх

«Кіт Васько сидів на підлозі біля комода і ловив мух. А на комоді, з самого краю, лежав капелюх. І ось Васько побачив, що одна муха сіла на капелюх. Він як підскочить – і вчепився кігтями в капелюх. Капелюх зсунувся з комоду, Васько зірвався і як полетить на підлогу, а капелюх – бух! І накрив його зверху.

В кімнаті сиділи Володя і Вадик. Вони розмальовували малюнки і не бачили, як Васько потрапив під капелюх. Вони тільки почули, як позаду щось упало. Володя озирнувся і побачив на підлозі біля комода капелюх. Він підійшов, нагнувся, хотів підняти капелюх і раптом як закричить: «Ой-ой- ой» і мерщій від нього.

— Чого ти? – запитує Вадик.

— Він жи-жи-вий!

— Хто живий?

— Ка-ка-пелюх!

— Що ти? Хіба капелюхи бувають живі?

— По-по-дивись сам!

Вадик підійшов ближче і став дивитися на капелюха. Раптом капелюх поповз прямо на нього. Він як закричить:

— Ой! – і скочив на диван. Володя прямо за ним. Капелюх поповз на середину кімнати і зупинився.

Діти дивляться на нього і трусяться від страху. Тут капелюх повернувся і поповз до дивана.

— Ой! Ай! – закричали діти. Зіскочили з дивана – і бігом з кімнати. Прибігли на кухню і двері за собою зачинили.

— Що ж це за капелюх такий? Чого це йому заманулося по кімнаті повзати? – каже Вадик.

— А може його хтось за мотузку смикає.

— Ну, піди подивись.

— Ходімо разом. Я візьму кочергу. Якщо він до нас полізе, я його кочергою стукну.

— Почекай, я теж кочергу візьму.

— Та у нас другої кочерги немає.

— Ну, я візьму лижну палицю.

Вони взяли кочергу і лижну палицю, трохи відчинили двері, зазирнули в кімнату.

— Де він? – запитує Володя.

— Онде, біля столу, – капелюх лежав біля столу і не ворушився.

— Ага, злякався! – зраділи діти, – боїться лізти до нас.

— Зараз я його настрахаю, – каже Володя. Він став стукати по столу кочергою і кричати: – Гей ти, капелюх? Але капелюх, не ворушився.


— Давай наберемо картоплі й будемо в нього картоплею стріляти, – каже Вадик.

Вони набрали з кошика картоплі і стали кидати в капелюх. Кидали, кидали, раптом Вадик влучив. Капелюх як підскочить вгору, як закричить:

— Няв! – Дивляться, а з-під капелюха висунувся сірий хвіст.

— Васько! – закричали діти. Вадик схопив Васька і давай його обіймати.

— Васько, любий, як же ти під капелюх потрапив?

Але Васько нічого не відповів. Він тільки пирхав і мружив очі від світла.

(М.Носов)

* * *

Каже півникові качка: — Буду вчитись я на швачку! А ти, півник – молодець, вийде з тебе і кравець! Тут гусак до них озвався: — Я також управним вдався, Хочу буть чоботарем! — Що ж, тебе у гурт берем! Хутко з ними, сірий, йди! Друзі йдуть собі... куди? Це вам скаже і дитя: В школу крою та шиття! (В.Сухар) Чепуруха В хаті сміття аж по вуха... Хто живе тут? Чепуруха! Перед дзеркалом з годину, чепуриться без упину. З шафи платтячко взяла, порошинки всі змела. Рівно кіски розчесала, білий бантик пов’язала. Гарно вбралась,одяглась – і гуляти подалась. В хаті сміття аж по вуха... Хто живе тут? Чепуруха! (М.Пономаренко)

* * *

У Донецькому краї проживають люди багатьох національностей.


Дата добавления: 2019-09-08; просмотров: 199; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!