Етіологія позалікарняної пневмонії
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії № 1
Завідувач кафедри
_________професор О.В.Тяжка “______” _____________ 2008р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
| Навчальна дисципліна | Педіатрія |
| Модуль № | 1 |
| Змістовний модуль | |
| Тема заняття | Пневмонії у дітей |
| Курс | 4 |
| Факультет | 1 медичний |
Київ 2008
Конкретні цілі
· Навчитись аналізувати причини та фактори ризику виникнення пневмонії у дітей;
· Вміти пояснювати основні ланки патогенезу та етіологічні чинники, що сприяють розвитку цього захворювання;
· Знати класифікацію пневмоній;
· Вміти трактувати виявлені симптоми і синдроми, результати лабораторно-інструментальних досліджень;
· Вміти додати невідкладну допомогу при дихальної недостатності .
· Вміти складати план лікування та реабілітаційних заходів дітям, хворим на пневмонії.
|
|
|
2. Базовий рівень підготовки
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
| 1. Нормальна анатомія | Знання анатомічних особливостей органів дихання: а) носової частини глотки; б) гортані, трахеї, бронхів; в) будови грудної клітки, тип дихання; г) будови легеневої тканини, плеври. |
| 2. Нормальна фізіологія | Знання фізіологічних особливостей органів дихання: а) регулювальний вплив дихального центру і кіркової речовини великого мозку; б) дренажна функція бронхів; в) газообмін у легенях |
| 3. Біологія та генетика | Значення генетичних факторів для росту і розвитку дитини |
| 4. Основи догляду за дітьми | Догляд за органами дихання у здорової та хворої дитини |
| 5. Гістологія | Знання гістологічної будови дихальних шляхів |
| 6. Пропедевтична терапія та педіатрія | Знання відповідних методик обстеження дихальної системи. |
Зміст навчального матеріалу
Визначення.Гостра пневмонія – гостре інфекційне захворювання легеневої паренхіми, що діагностується за синдромом дихальних розладів і (або) фізікальними даними, а також інфільтративними змінами на рентгенограмі.
Класифікація. Користуються робочою класифікацією, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров’я України 13.01.2005 р.
|
|
|
| Походження | Клініко-рентгенологічна форма | Локалізація | Тяжкість | Перебіг |
| Поза лікарняна (амбулаторна) Нозокоміальна (госпітальна)* Вентиляційна: Рання(перші 72 год.ШВЛ) Пізня (4 доби і довше ШВЛ). У разі імунодефіциту Новонароджених: внутрішньоутробна** (природжена) постнатальна (набута) поза- й внутрішньолікарняна | Вогнищева (вогнищево-зливна) Сегментарна (моно-, полісегментарна) Крупозна Інтерстиціальна | Однобічна Двобічна Дифузійна: легеня частка сегмент | Неускладнена Ускладнена: токсичні; гнійні: легеневі:деструкція, абсцес,плеврит, піопневмоторакс позалегеневі:отит, остеомієліт,менінгіт, пієлонефрит, ін. | Гострий (до 6 тижнів) Затяжний (від 6 тижнів до 6 місяців) |
* Пневмонія, що виникла через 72 години перебування в стаціонарі або через 72 години після виписки звідти. ** Пневмонія, що виникла в перші 72 години життя.
У класифікації виділяють групи пневмоній: первинні та вторинні. У разі первинної пневмонії патологічний процес розвивається в легеневій тканині й класифікується як основне захворювання; у разі вторинної — ускладнює інші хвороби легень (хронічні) або захворювання інших органів. Тяжкість пневмонії (легка, середня, тяжка) визначається виразністю токсикозу, дихальної недостатності та серцево-судинними змінами. Діагноз має містити також дані про локалізацію пневмонічного процесу, про уточнену або передбачувану етіологію хвороби та виразність дихальної недостатності (ДН 0, 1, 2, 3).
|
|
|
ДН I — задишка виникає під час значного фізичного навантаження;
ДН II — задишка під час незначного фізичного навантаження;
ДН III — задишка в стані спокої.
Класифікація ДН для дітей раннього віку:
1-й ступінь – задишка, тахікардія при фізичному навантаженні. Співвідношення пульсу до частоти дихання (П/Д)– 3,5-2,5:1. АТ – нормальний, рідше підвищений. Парціальний тиск кисню в артеріальній крові (РО2) – 80-65 мм рт.ст. (норма РО2 більше 80 мм рт.ст.)
2-й ступінь – задишка, тахікардія в спокої, значне ії підсилення при фізичному навантаженні. Незначний ціаноз губ, акроціаноз. Роздування крил носа, втягування міжреберних проміжків при диханні. Дитина млява, дратівлива. М’язовий тонус збережен. Співвідношення П/Д – 2-1,5:1. АТ - підвищений. РО2 – 65-50 мм рт.ст.
3-й ступінь – задишка до 80-100 дихань в хвилину в спокої. Загальний ціаноз шкіри, слизових. В акті дихання беруть участь допоміжні м’язи. Може розвинутися гіпоксична енцефалопатія (порушення свідомості, судоми). П/Д - вар’їрує. АТ – знижений. РО2 – нижче 50 мм рт.ст.
|
|
|
Приклад діагнозу: Пневмонія, гострий перебіг, первинна, позалікарняна, вогнищева, правостороння S -10, неускладнена, середньої важкості, ДН0.
Етіологія. Пневмонії можуть бути бактеріальними (зокрема пов’язаними з атиповими збудниками: мікоплазмою, хламідією, легіонелою), вірусними, вірусно-бактеріальними, грибковими, спричиненими найпростішими та ін. збудниками.
Для ідентифікації збудника (антигену й антитіл) застосовують методи: бактеріологічні, імунофлюоресценції, латекс-аглютинації, РПГА, РЗК, РАГА, ПЦР, РІМ, ІФА, використуя плевральний ексудат, кров, пунктат легені.
За даними ВООЗ етіологічна структура гострих пневмоній ( ГП) така:
Пневококк (Str. pneumoniae) викликає— 60—90% випадків пневмоній у дітей. Звичайно це пневмонії, що почалися вдома, причому в 75% випадків — це бактеріальна моноінфекція, решта — поєднання з гемофільною (13%), стафілококовою, стрептококовою, грамнегативною флорою (не перевищує 3—5%). На другому місці — гемофільна паличка (Hemophilus influenzae) — 15—20% випадків. На третьому — мораксела (Moraxella catarrchalis) — 5—10% випадків.
У 15—20% дітей гостру пневмонію зумовили мікоплазми (Mycoplasma pneumoniae).У 25% хворих серологічно підтверджується хламідійна інфекція
У переважної більшості (2/3) хворих на бактеріальну пневмонію діагностують одночасно респіраторні вірусні (60%) або мікоплазмово-вірусні (23—25%) інфекції. Нині розглядають і первинно-вірусну пневмонію у дітей (РС, грип, парагрип, аденовірус, цитомегаловірус, вірус герпесу).
Етіологія позалікарняної пневмонії
| Форма пневмонії | Найчастіші збудники |
| Вік 1—6 місяців | |
| Типова (фебрильна температура, інфільтративна тінь на рентгенограмі) | Стрептококи групи В (Str. a galacticae), St. aureus, E. coli, ентеробактерії, іноді Str. pneumoniae, H. i nfluenzae типу В, Moraxella catarrhalis, віруси |
| Атипова (афебрильна температура, дифузійний процес на рентгенограмі) | Chl. trachomatis, M*. h ominis, Pneumocystis carinii, віруси (РС, ЦМВ) |
| Вік 6 місяців — 6 років | |
| Типова (неускладнена, з гомогенною тінню на рентгенограмі) | Віруси грипу, Str. pneumoniae, H. Infiuenzae |
| Вік 6—15 років | |
| типова неускладнена (з гомогенною тінню на рентгенограмі) | Str. pneumoniae, iнші Стрептококи |
| атипова неускладнена (з негомогенною тінню на рентгенограмі) | M. pneumoniae, Chl. Pneumoniae, вірус грипу |
| ускладнена плевритом чи деструкцією | Str. pneumoniae, H. Infiuenzae, Enterobacteriaceae |
* микоплазма
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 235; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!