Етіологія позалікарняної пневмонії



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

                                       “Затверджено”

                                                      на методичній нараді

                                                кафедри педіатрії № 1

 

Завідувач кафедри

                                                                                     _________професор О.В.Тяжка                                           “______” _____________ 2008р.

                                                                                            

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна Педіатрія
Модуль № 1
Змістовний модуль
Тема заняття Пневмонії у дітей
Курс 4
Факультет 1 медичний

Київ 2008


Конкретні цілі

· Навчитись аналізувати причини та фактори ризику виникнення  пневмонії у дітей;

· Вміти пояснювати основні ланки патогенезу та етіологічні чинники, що сприяють розвитку  цього захворювання;

· Знати класифікацію  пневмоній;

· Вміти трактувати виявлені симптоми і синдроми, результати лабораторно-інструментальних досліджень;

· Вміти додати невідкладну допомогу при дихальної недостатності .

· Вміти складати план лікування та реабілітаційних заходів дітям, хворим на  пневмонії.

2.  Базовий рівень підготовки

Назви попередніх дисциплін Отримані навички
1. Нормальна анатомія Знання анатомічних особливостей органів дихання: а) носової частини глотки; б) гортані, трахеї, бронхів; в) будови грудної клітки, тип дихання; г) будови легеневої тканини, плеври.
2. Нормальна фізіологія Знання фізіологічних особливостей органів дихання: а) регулювальний вплив дихального центру і кіркової речовини великого мозку; б) дренажна функція бронхів; в) газообмін у легенях
3. Біологія та генетика   Значення генетичних факторів для росту і розвитку дитини
4. Основи догляду за дітьми Догляд за органами дихання у здорової та хворої дитини
5. Гістологія Знання гістологічної будови дихальних шляхів
6. Пропедевтична терапія та педіатрія Знання відповідних методик обстеження дихальної системи.

Зміст навчального матеріалу

Визначення.Гостра пневмонія – гостре інфекційне захворювання легеневої паренхіми, що діагностується за синдромом дихальних розладів і (або) фізікальними даними, а також інфільтративними змінами на рентгенограмі.

Класифікація. Користуються робочою класифікацією, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров’я України 13.01.2005 р.

Походження Клініко-рентгенологічна форма Локалізація Тяжкість Перебіг
Поза лікарняна (амбулаторна) Нозокоміальна (госпітальна)* Вентиляційна: Рання(перші 72 год.ШВЛ) Пізня (4 доби і довше ШВЛ). У разі імунодефіциту Новонароджених: внутрішньоутробна** (природжена) постнатальна (набута) поза- й внутрішньолікарняна Вогнищева (вогнищево-зливна)   Сегментарна (моно-, полісегментарна)   Крупозна Інтерстиціальна Однобічна Двобічна Дифузійна: легеня частка сегмент Неускладнена Ускладнена:  токсичні; гнійні:  легеневі:деструкція, абсцес,плеврит, піопневмоторакс  позалегеневі:отит, остеомієліт,менінгіт, пієлонефрит, ін. Гострий (до 6 тижнів)   Затяжний (від 6 тижнів до 6 місяців)

* Пневмонія, що виникла через 72 години перебування в стаціонарі або через 72 години після виписки звідти. ** Пневмонія, що виникла в перші 72 години життя.

У класифікації виділяють групи пневмоній: первинні та вторинні. У разі первинної пневмонії патологічний процес розвивається в легеневій тканині й класифікується як основне захворювання; у разі вторинної — ускладнює інші хвороби легень (хронічні) або захворювання інших органів. Тяжкість пневмонії (легка, середня, тяжка) визначається виразністю токсикозу, дихальної недостатності та серцево-судинними змінами. Діагноз має містити також дані про локалізацію пневмонічного процесу, про уточнену або передбачувану етіологію хвороби та виразність дихальної недостатності (ДН 0, 1, 2, 3).

ДН I — задишка виникає під час значного фізичного навантаження;

ДН II — задишка під час незначного фізичного навантаження;

ДН III — задишка в стані спокої.

Класифікація ДН для дітей раннього віку:

1-й ступінь – задишка, тахікардія при фізичному навантаженні. Співвідношення пульсу до частоти дихання  (П/Д)– 3,5-2,5:1. АТ – нормальний, рідше підвищений. Парціальний тиск кисню в артеріальній крові (РО2) – 80-65 мм рт.ст. (норма РО2 більше 80 мм рт.ст.)

2-й ступінь – задишка, тахікардія в спокої, значне ії підсилення при фізичному навантаженні. Незначний ціаноз губ, акроціаноз. Роздування крил носа, втягування міжреберних проміжків при диханні. Дитина млява, дратівлива. М’язовий тонус збережен. Співвідношення П/Д – 2-1,5:1. АТ - підвищений. РО2 – 65-50 мм рт.ст.

3-й ступінь – задишка до 80-100 дихань в хвилину в спокої. Загальний ціаноз шкіри, слизових. В акті дихання беруть участь допоміжні м’язи. Може розвинутися гіпоксична енцефалопатія (порушення свідомості, судоми). П/Д -  вар’їрує. АТ – знижений. РО2 – нижче 50 мм рт.ст.

Приклад діагнозу: Пневмонія, гострий перебіг, первинна, позалікарняна, вогнищева, правостороння S -10, неускладнена, середньої важкості, ДН0.

Етіологія. Пневмонії можуть бути бактеріальними (зокрема пов’язаними з атиповими збудниками: мікоплазмою, хламідією, легіонелою), вірусними, вірусно-бактеріальними, грибковими, спричиненими найпростішими та ін. збудниками.

Для ідентифікації збудника (антигену й антитіл) застосовують методи: бактеріологічні, імунофлюоресценції, латекс-аглютинації, РПГА, РЗК, РАГА, ПЦР, РІМ, ІФА, використуя  плевральний ексудат, кров, пунктат легені.   

За даними ВООЗ етіологічна структура гострих пневмоній ( ГП) така:

Пневококк (Str. pneumoniae) викликає— 60—90% випадків пневмоній у дітей. Звичайно це пневмонії, що почалися вдома, причому в 75% випадків — це бактеріальна моноінфекція, решта — поєднання з гемофільною (13%), стафілококовою, стрептококовою, грамнегативною флорою (не перевищує 3—5%). На другому місці — гемофільна паличка (Hemophilus influenzae) — 15—20% випадків. На третьому — мораксела (Moraxella catarrchalis) — 5—10% випадків.

У 15—20% дітей гостру пневмонію зумовили мікоплазми (Mycoplasma pneumoniae).У 25% хворих серологічно підтверджується хламідійна інфекція

 У переважної більшості (2/3) хворих на бактеріальну пневмонію діагностують одночасно респіраторні вірусні (60%) або мікоплазмово-вірусні (23—25%) інфекції. Нині розглядають і первинно-вірусну пневмонію у дітей (РС, грип, парагрип, аденовірус, цитомегаловірус, вірус герпесу).

Етіологія позалікарняної пневмонії

Форма пневмонії Найчастіші збудники

Вік 1—6 місяців

Типова (фебрильна температура, інфільтративна тінь на рентгенограмі) Стрептококи групи В (Str. a galacticae), St. aureus, E. coli, ентеробактерії, іноді Str. pneumoniae, H. i nfluenzae типу В, Moraxella catarrhalis, віруси
Атипова (афебрильна температура, дифузійний процес на рентгенограмі) Chl. trachomatis, M*. h ominis, Pneumocystis carinii, віруси (РС, ЦМВ)

Вік 6 місяців — 6 років

Типова (неускладнена, з гомогенною тінню на рентгенограмі) Віруси грипу, Str. pneumoniae, H. Infiuenzae

Вік 6—15 років

типова неускладнена (з гомогенною тінню на рентгенограмі) Str. pneumoniae, iнші Стрептококи
атипова неускладнена (з негомогенною тінню на рентгенограмі) M. pneumoniae, Chl. Pneumoniae, вірус грипу
ускладнена плевритом чи деструкцією Str. pneumoniae, H. Infiuenzae, Enterobacteriaceae

* микоплазма 


Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 235; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!