Теорія балансу: теорія справедливості Адамса
Найбільш стійким варіантом підходу до вивчення мотивації є розроблена Адамсом теорія справедливості. Як вважає Адамс, люди порівнюють співвідношення тим часом, що вони одержують у своїй робочій ситуації (своїми результатами), і витраченими на це зусиллями (своїми вкладеннями) зі співвідношенням результатів і вкладень інших людей. До результатів відносяться заробітна плата, статус і посадовий рівень. Найбільш значимими вкладеннями є в числі іншого уміння, знання, досвід, стаж роботи й утворення.
Якщо співробітників може замінити слово „проти” на знак рівності, то має місце справедливість, і теорія пророкує, що ця людина буде продовжувати вкладати в роботу стільки ж зусиль і виконувати її на тому ж рівні. Якщо ж ці двоє відносин виявляються нерівними, то допущена несправедливість. Адамс вважав, що при нерівності зазначених відносин – як на користь людини, що проводить порівняння, так і на користь релевантного іншого чи інших – людина змінить кількість прикладених нею зусиль.
Термін „релевантний інший” у теорії справедливості є індивідуальним психологічним поняттям. Для багатьох людей релевантними іншими є колеги, що працюють у тій же організації, про які відомо (чи вважається), що вони мають приблизно таку ж кваліфікацію і досвід. Ці розмежування можуть бути досить тонкими.
Не всі люди включають у процес порівняння інших співробітників тієї ж організації. Деякі порівнюють себе з членами професійної групи, зі своїми представленнями про стандарт у даній галузі чи навіть із друзями, що займаються зовсім іншою роботою. Деякі схильні використовувати в якості релевантного іншого скоріше особисту ситуацію на своїй попередній роботі, ніж людини з поточної ситуації [22;57].
|
|
|
ВИСНОВКИ
Отже, в результаті проведених нами теоретичних досліджень, на основі аналізу різних теорій по вивченню мотивації, можна зробити висновок, що мотиваційна сфера людини дуже складна і неоднорідна.
У сучасній психології в даний час існує багато різних теорій, підходи яких вивчення проблеми мотивації настільки різні, що часом їх можна назвати діаметрально протилежними. Проте ми не ставили перед собою задачі привести якісний аналіз окремих теорій, ми лише намагалися розглянути основні напрямки в сучасних дослідженнях. Нам здається, що сама складність даного поняття, багаторівнева організація мотиваційної сфери людини, складність структури і механізмів її формування, відкриває широкі можливості для застосування всіх згаданих нами теорій. Тобто твердження окремих теорій можуть направлятися на різні елементи мотиваційної структури і саме в цих напрямках будуть найбільш компетентними. Цілісна картина може скластися тільки при інтегрованому підході до вивчення проблеми мотивації на сучасному етапі розвитку психологічної думки, з урахуванням прогресивних ідей різних теорій.
|
|
|
При вивченні різних теорій мотивації, при визначенні механізму і структури мотиваційної сфери професійної діяльності, ми прийшли до висновку, що дійсно мотивація людини є складною системою, що має у своїй основі як біологічні, так і соціальні елементи. Мотивація людини, з одного боку, має багато загального з мотивацією тварин, у частині задоволення своїх біологічних потреб. Але, з іншого боку, мається ряд специфічних особливостей, властивих тільки людині, що так само необхідно враховувати при вивченні саме людської мотиваційної сфери. Не можна благати впливу ні тієї, ні іншої частини мотиваційної сфери людини, на систему мотиваційної спрямованості особистості в цілому, тому що це може привести до перекручування цілісного розуміння даного питання.
Структура мотиваційної сфери людини в процесі життєдіяльності проходить етапи формування і становлення. Це формування являє собою складний процес, що відбувається як під впливом своєї внутрішньої роботи, так і під впливом зовнішніх факторів навколишнього його середовища. Тому велика увага у роботі приділена й індивідуальним розходженням.
|
|
|
В роботі приділена особлива увага цьому питанню, тому що система мотивації, що сформувалася, людини дуже впливає не тільки на її поведінкові особливості, але і, як динамічна характеристика особистості, на структуру особистості людини в цілому. Визначає загальну спрямованість особистості, прагнення людини, її життєвий шлях, і, звичайно ж, професійну діяльність.
Важливо також відзначити значимість знань про мотивацію в управлінській діяльності керівництва організації, зацікавленої в підвищенні продуктивності праці своїх співробітників, їх повній віддачі на підприємстві. Розуміння і застосування на практиці системи мотивації своїх працівників приведе не тільки до загального підвищення ефективності організації, але і до задоволеності роботою самих співробітників та до поліпшення психологічного клімату. І як наслідок, знову ж, збільшення продуктивності самої організації. Розумний керівник повинен чітко знати, що не всі співробітники вмотивовані однаково. Тому він повинен точно розпізнавати актуальні мотиви кожного зі своїх співробітників і намагатися по можливості задовольнити потреби кожного.
|
|
|
Отже, сфера застосування знань по мотивації дуже велика. А результат від практичного застосування цих знань дійсно величезний у різних областях професійної діяльності.
Мотивація вивчає спонукальні мотиви, що змушують людей поводитися так чи інакше. Компанії з правильним підходом до мотивації погоджують особисті мотиви своїх співробітників з більш широкими цілями бізнесу. І вони розуміють що мотивація не універсальна, а індивідуальна і багатоаспектна. Надзвичайно важливі настрій, клімат, етичні принципи і неформальні правила організації.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Андреєва Г.М. Соціальна психологія. – М., 1979. – 407 с.
2. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. – Львів, 1995. – 296 с.
3.Аппенянський А.І. Людина та бізнес. Шлях вдосконалення. – М., 1995.– 228 с.
4. Бавикін В.Новий менеджмент. – М., 1997. – 368 с.
5. Бреддик У. Менеджмент в организації: Навчальний посібник. – М., 1997. - 344 с.
6. Вейлл Пітер. Мистецтво менеджменту. – М., 1993. – 221 с.
7. Вудкок М., Френсіс Д. Розкутий менеджер. – М., 1991. – 320 с.
8. Герасименко В. Цінова політика фірми. – 1995. – 192 с.
9. Герчикова І.Н. Менеджмент: Підручник. - М., 1995. – 480 с.
10. Гравін В. Дятлов В. Основи кадрового менеджменту – М., 1996. – 608 с.
11. 3ігерд В., Ланг Л. Керування без конфліктів: скор. пер. з нім. – М., 1990.- 335 с.
12. Каганець І. Психоінформаційні технології в менеджменті. // Бізнес. - 1996. - № 29. – С. 28 – 39.
13. Капітонов Е. Соціологія XX ст. - Ростов-на-Дону, 1996. – 310 с.
14. Комарова К. Мотивація праці та підвищення ефективності праці. // Людина та праця. – 1997. - № 10. – С. 14 – 27.
15. Кноррінг В.І. Мистецтво керування. – М., 1997. – 288 с.
16. Ладанов І.Д. Психологія керування ринковими структурами. – М., 1997. - 321с.
17. Ладанов І. Д. Практичний менеджмент. – М., 1995. – 491 с.
18. Лукашевич В. Основи менеджменту в торгівлі: Навчальний посібник. – М., 1996. – 191 с.
19. Майталь Ш. Економіка для менеджерів. – М., 1993. – 306 с.
20. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основы менеджменту. – М., 1994. – 702 с.
21. Мирська М.І., Дикарева А.Л. Соціологія праці. – М., 1998. – 290 с.
22. Мейер М. Чому ваші підлеглі відносяться халатно до праці? // ЕКО. - 1979. - № 4. – С. 51 – 57.
23. Паркінсон С.Н. Рустамджи М.К. Мистецтво керування. – М., 1997. – 272 с.
24. Практична психологія менеджменту: Як зробити кар'єру. Як будувати організацію: Науково практичний посібник. – К ., 1994. – 399 с.
25. Радугін А. Вступ в менеджмент. – Вороніж., 1995. – 195 с.
26. Розенберг Д. Бізнес. Маркетинг: Терминологический словник. – 1997.–469 с.
27. Румянцева К.Р. Менеджмент в організації. – М., 1997. – 321 с.
28. Секрети умілого керівника. – М., 1991. – 320 с.
29. Соціальна психологія. / Під ред. Предвечного Г.П., Шерковина Ю.Н. - М., 1975. – 300 с.
30. Соціологія соціології. Історія та технології. – М., 1996. – 330 с.
31. Сухомлинський А.В. Про виховання. – М., 1985. – 230 с.
32. Таранов П.С. Золота книга керівника. - М., 1997. – 496 с.
33. Фатхутдінов Р.П. Понятійний апарат по менеджменту. - М., 1997. – 112 с.
34. Фатхутдінов Р. П. Система менеджменту. - М., 1996. – 367 с.
35.Фрідман Л.І., Кулагіна І.Ю. Психологічний довідник вчителя. – М., 1991. – 210 с.
36. Хеддервік К. Фінансовий та економічний аналіз діяльності підприємств. –М., 1996. – 663 с.
37. Ховард К., Коротке О. Принципи менеджменту: керування в системі цивілізованого підприємства: Навч. посібник. - М., 1996. – 224 с.
38. Хоскінг А. Курс піприємництва. – М., 1993. – 352 с.
39. Чубаков Г. Стратегія ціноутворення в маркетинговій політиці підприємства. – М., 1996. – 224 с.
40. Шекня С.В. Керування персоналом сучасної організації: Навч. посібник.- М., 1996. – 300 с.
41. Еффективний менеджер: мотивация вашого колективу: Навч. Посібник. – М., 2000. – 340 с.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 108; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!