ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ
На відміну від присвійних прикметників, що виражають належність індивідуальній особі (істоті), присвійно-відносні прикметники вказують на більш узагальнену віднесеність (орлина сім’я, журавлиний ключ).
Присвійно-відносні прикметники творяться від назв людей, зрідка- від назв тварин за допомогою суфіксів -ськ (ий), -цьк (ий).
Присвійно-відносні прикметники можуть відповідати як на питання чий? чия? чиє?, так і на питання який? яке? які? (ластів’яче гніздо (яке? і чиє?), дівочі уста (чиї?).
Усі присвійно- відносні прикметники виступають тільки в повній формі.
Присвійно- відносні прикметники можуть поступово набувати значення якісних прикметників. Такі прикметники виділяються в окрему групу присвійно- якісних (дідівські закони, заяча душа, вовчий апетит).
З таким же значенням виступають прикметники в стійких фразеологічних сполученнях (Прометеєв вогонь, лебедина пісня, куряча сліпота).
Присвійно-якісні прикметники, переходячи в розряд якісних, набувають граматичних ознак, властивих якісним прикметникам. Деякі з них набувають здатності сполучатися з кількісно- означальними прислівниками (просто собачий холод, винятково дружня розмова).
Від цих прикметників суфіксально- префііксальним способом творяться означальні прислівники (по-батьківськи, по-ведмежому, по-материнському).
ВІДНОСНО-ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ
Відносні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень поступово створюються якісні прикметники, які на сучасному етапі ще сприймаються як похідні.
|
|
|
Так, напр., назви ознак предметів за різними відношеннями (малиновий напій, буряковий корінь) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються беспосередньо (малиновий стяг, буряковий рум’янець).
Багато назв кольорів віддавна сприймалися як відносні прикметники(срібна ложка і срібна голова (сива).
Деякі відносно- якісні прикметники мають ознаки якісних прикметників (напр., прикметники картинний, діловий, творчий можуть утворити вищий і найвищий ступені порівняння або синтаксично означатися кількісними словами занадто картинний, більш діловий, найбільш творчий).
Такі прикметники можуть ставати твірними основами іменників з абстрактними значеннями (картинність, творчість) або прислівників (картинно, мирно, творчо).
ПОВНІ ТА КОРОТКІ ПРИКМЕТНИКИ
В сучасній українській мові вживаються переважно повні прикметники.
Лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною формою має коротку (незмінну) форму (зелен, повен, красен, винен, рад).
|
|
|
ТВЕРДІ ТА М'ЯКІ ПРИКМЕТНИКИ
За кінцевим приголосним основи- твердим чи м'яким- приголосні поділяються на прикметники твердої і м’якої груп:
| прикметники | приклади |
| тверда група | вразливий, сестрин, певен, чистий |
| м'яка група | майбутній, хатній, завтрашній, ранній |
До твердої групи належать:
· прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний (вразливий, добрий, прекрасний);
· всі присвійні прикметники (Наталчин, батьків, тещин)
· короткі форми прикметників (годен, рад, жив).
До м’якої групи належать:
· якісні і відносні прикметники з основою на м'який н, перед яким стоїть ще один приголосний (майбутній, новітній, останній);
· прикметники, які у називному відмінку однини мають закінчення -ій (-я, -є): безкраїй, колишня, художнє;
· прикметники на -шній, - жній, що утворені від прислівників (внутрішній, справжній);
· синій, матерній (частіше материн) та інші.
Повні прикметники поділяються також на дві форми: стягнену і нестягнену.
Стягнені форми є загальновживаними (синя, синє, сині).
Нестягнені форми прикметників (лише жіночого і середнього роду) можливі у називному і знахідному відмінках однини і множини (синяя, синєє, синіі). Найчастіше вони зустрічаються в народній поезії та етнографії.
|
|
|
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
Морфологічні ознаки прикметника:
| рід: | |
| чоловічий жіночий середній | лебединий, добрий кімнатна, кмітлива дівоче, веселе |
| число: | |
| однина множина | гарний, гарна, гарне гарні |
| відмінок: | |
| називний родовий давальний знахідний орудний місцевий | золотий золотого золотому золотий (золотого) золотим (на) золотому) |
|
| |
РІД ТА ЧИСЛО ПРИКМЕТНИКА
Змінення прикметника за родами та числами залежить від форм іменника, з яким він узгоджується (веселий хлопчина- весела дівчина- веселе свято- веселі діти).
ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Прикметники твердої і м’якої груп відмінюються за такими зразками:
Тверда група
| чоловічий рід | жіночий рід | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | добрий доброго доброму добрий (-ого) добрим (на) доброму (-ім) | добра доброї добрій добру доброю (на) добрій |
| середній рід | множина | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | добре доброго доброму добре добрим (на) доброму (-ім) | добрі добрих добрим добрі (-их) добрими (на) добрих |
М’яка група
| чоловічий рід | жіночий рід | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | осінній осіннього осінньому осінній (-ого) осіннім (на) осінньому (-ім) | осіння осінної осінній осінню осінньою (на) осінній |
|
|
|
| середній рід | множина | |
| Н. Р. Д. Зн. Ор. М. | осіннє осінного осінному осіннє осінньім (на) осінньому (-ім) | осінні осінньіх осінньім осінні (-іх) осінніми (на) осінніх |
Прикметники м'якої і твердої групи розрізняються кінцевим приголосним основи.
Відмінкові закінчення прикметників твердої групи в однині: -ий, -е, -ого, -ому, -им, -ому- в чоловічому і середньому роді; -а, -ої, -ій, -ою, -ій- у жіночому роді.
Відмінкові закінчення прикметників м'якої групи у непрямих відмінках (крім знахідного і орудного)- такі ж, але після попереднього м'якого приголосного, що на письмі позначається м'яким знаком:
| тверда група | м'яка група |
| чорного чорною | синього синьою |
Якщо основа м'якого прикметника закінчується м'яким приголосним й, у цьому випадку м'який знак не ставиться, а сама м'якість звучання передається буквами я, ю, є, ї (край безкраїй, безкрая, безкрає, безкраю).
Перед голосним о приголосний й зберігається (край безкрайого, безкрайому, безкрайою).
У знахідному відмінку однини прикметники чоловічого роду можуть мати залежно від форми іменника закінчення називного або родового відмінків (кого? що?- приємне враження, вірного друга).
Прикметники твердої і м'якої груп чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини, крім закінчення -ому, можуть закінчуватися як на -ому, так і на -ім (на світлому- світлім, на білому- білім).
У множині прикметники обох груп мають такі закінчення:
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 174; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!