СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметник абсолютна- означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Прикметники поділяються на:
1. | якісні - відносні - присвійні |
2. | повні - короткі |
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:
прикметники | приклади |
якісні | велика, духмяне, опуклий, гарячі |
відносні | дерев'яні, військова, приміський |
присвійні | сестрин, вчителів, заяча, мамин |
Виділяються також проміжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення:
прикметники | приклади |
присвійно-якісні | ластів'яче, дівоча, орлиний |
відносно-якісні | творчий, срібна, вишневе |
ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ
Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).
Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.
Граматичні ознаки, що відрізняють якісні прикметники від присвійних і якісних такі:
|
|
ознаки | приклади |
приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи) | відомий трохи відомий, мало відомий |
вступають у антонімічні відношення | свіжий- черствий великий- малий |
утворюють якісно- означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети | чуйний чуйно добрий добро |
утворюють ступені порівняння | білий біліший, найбіліший |
за допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники | тонкий тонесенький, тонюсінький; здоровий прездоровий |
окремі прикметники можуть мати коротку форму | (ясен, весел, певен). |
Оскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою або меншою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий:
якісний прикметник | вищий ступінь | найвищий ступінь |
товстий рідкий | - товстіший, менш товстий - рідший, менш рідкий | · · найтовстіший, найбільш товстий · · найрідший, найменш рідкий |
Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому.
Найвищий ступінь порівняння вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою. Кожен із ступенів має дві форми: просту і складену.
|
|
Проста ступінь вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш, ш’ (милий- миліший). При цьому у деяких прикметниках можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек- (далекий- дальший, тонкий- тонший).
При додаванні суфікса -ш- можуть виникати звукові сполуки, які на письмі позначаються буквами жч і щ (буква щ пишеться у прикметниках кращий, товщий, вищий; буквосполучення жч пишеться у прикметниках важчий, ближчий, дужчий).
Складена форма вищого ступеня порівняння утворюються за допомогою додавання до прикметника слів більш-менш (швидкий- більш швидкий (менш швидкий).
Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюєтьс яза допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най- (міцніший- найміцніший).
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів най, більш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх (за всіх), над усе (спокійний- найбільш спокійний, спокійніший від усіх).
ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ
Відносні прикметники виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал).
|
|
Відносні прикметники виражають ознаки за за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала), за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина), за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері), за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал), за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз).
ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?
Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині (мамина казка, Сергіїва шапка, собача шкіра).Але інколи, у випадку уособлення неживих предметів можуть вживатися прикметники з присвійним значенням, похідні і від назв неістот (сонячна мати- земля).
Присвітні прикметники творяться:
від назв людей за допомогою суфіксів -ів (їв), -ин (-їн) (товаришів, Сергіїв, братів);
від назв тварин за допомогою суфіксів -ач (-ий), -яч (ий), ин (-ий), їн (-ий) (орлине крило, заячий хвіст).
В деяких прикметниках, похідних від назв тварин, виступають суфікси -ин, -їв (зозулине дитя, соловейкова пісня).
|
|
Присвійні прикметники, утворені від назв людей, у називному і знахідному відмінках мають коротку форму (Павлів, синів, батьків), а прикметники, похідні від назв тварин, мають повну форму (собачий, коров’ячий).
Вживаючись у переносному значенні, відносні і присвійні прикметники можуть переходити в розряд якісних (напр., срібний перстень (відн.)- срібний голос (якісн.)
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!