МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧАСТИН МОВИ
Морфологічна ознака- це характеристика певної групи слів, яка визначає зміну граматичних форм цих слів або слів, що від них залежить.
До морфологічних ознак належать:
| ознака | у чому виражається |
| особливості словозміни | · відмінюється частина мови чи не відмінюється; за якими ознаками |
| особливості словотворення | · як створена частина мови |
| особливості морфологічної будови | - з яких частин складається (чи є у складі суфікси, префікси та закінчення) |
Пояснити це можна на прикладі будь-яких споріднених слів, напр., прикметника добре (добре слово) та прислівника добре (як тут добре), які чітко відрізняються одне від одного:
| прикметник | прислівник |
| - відмінюється; - первинне слово; - складається з кореня добр- і закінчення(е) | - незмінний; - похідне, утворене суфіксом -е від прикметникової основи; - складається з кореня добр- і суфікса -е |
За морфологічними ознаками слова усіх частин мови поділяються на змінювані і незмінювані.
До змінюваних належать іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово.
До незмінюваних належать прислівник, прийменник, сполучник, частка і вигук.
Морфологічні ознаки всіх частин мови:
| частини мови | морфологічні ознаки | |||
| ЗМІНЮВАНІ ЧАСТИНИ | ||||
| іменник | - відмінюване слово; змінюється за відмінками і числами; має рід; початкова форма- називний відмінок однини (для тих, що вживаються тільки в множині- називний множини);
| |||
| прикметник | - відмінюване слово; змінюється за родами, числами і відмінками; початкова форма- називний відмінок однини чоловічого роду; може мати форму ступеня порівняння (в якісних прикметниках); | |||
| числівник | - відмінюване слово; змінюється за відмінками; числівники один, два змінюються також за родами; числівник один- за числами; початкова форма- називний відмінок; | |||
| займенник | - відмінюване слово; початкова форма- називний відмінок однини; - той, що вказує на предмети, змінюється за відмінками, може мати рід і число; - той, що вказує на ознаки, змінюється за відмінками, родами і числами; - той, що вказує на кількість- за відмінками; - той, що вказує на порядок при лічбі- за родами, числами і відмінками | |||
| дієслово | дієслово утворює також форми дієприкметника і дієприслівника: - дієприкметник змінюється за родами, відмінками і числами; має стан, вид і час; - дієприслівник- незмінювана форма, має вид і час | |||
| НЕЗМІНЮВАНІ ЧАСТИНИ | ||||
| прислівник | незмінюване слово | |||
| прийменник | незмінюване слово | |||
| сполучник | незмінюване слово | |||
| частка | незмінюване слово | |||
| вигук | незмінюване слово | |||
|
|
|
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ
Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (черговий, патріот, птеродактіль).
Предметом у граматиці вважається все, про що можна спитати хто це? що це?, напр.: хто це?- вчений; що це?- картопля.
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ІМЕННИКА
Основна синтаксична роль іменників - підмет (Ми погомоніли трохи та й розійшлися) та додаток (Василь знайшов Степана).
Іменники можуть бути також:
· неузгодженим означенням (Рука Сашка легла на моє плече);
· іменною частиною складеного присудка (Він завжди був чудовим хлопцем);
· обставиною (Наталка з Ларисою вийшли з будинку).
РОЗРЯДИ ІМЕННИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Серед іменників виділяються такі групи слів:
| 1. | загальні назви - власні назви |
| 2. | назви істот - назви неістот |
| 3. | конкретні - абстрактні |
| 4. | збірні |
| 5. | речовинні |
НАЗВИ ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ
| іменники | приклади |
| загальні | ручка, перо, галіфе, панама, країна, папір, сонце, щастя, подружжя, телебачення |
| власні | Дніпро, Рябоштан, Марс, Марійка, Василь, Франція, Стецюк, Карпати, газета "ТВпарк", |
Загальні іменники позначають предмети в цілому.
Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи.
|
|
|
НАЗВИ ІСТОТ І НАЗВИ НЕІСТОТ
| іменники | приклади |
| назви істот | хто?- гитарист, люди, окунь, зозуля |
| назви неістот | що?- поле, вітер, посуд, клавіатура |
Іменники, що називають істоти,відповідають на питання хто?
У цю групу входять назви людей, імена, прізвища (балерина, професор, Сергій, Деміург, Макаров), назви птахів і тварин (соловей, кобила, свиня), назви міфологічних істот і літературних героїв (лісовик, Буратіно, русалка, Геракл), назви померлих (мрець, небіжчик), назви карт і шахових фігур (королева, валет).
Іменники, що називають неістоти,відповідають на питання що?
До цієї групи відносять всі інші іменники, тобто ті, що називають явища природи, неживі предмети, опредмечені дії та явища, абстрактні поняття (острів, група, будинок, питання), а також іменники, що позначають сукупності людей і тварин (юрба, армія, зграя, натовп).
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 428; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!