Кульджинский торговельний договір 1851 р. між Китаєм і Росією.



Зате до середини XIX в. підсилився інтерес російської буржуазії до вивозу російських товарів у північно-західні окраїни Китаю, особливо в Джунгарию, де в силу географічних умов західна конкуренція не була небезпечною. У Росію із цих районів привозився плитковий чай і грубі тканини (даба). Міністерство закордонних справ і міністерство фінансів розробляли заходу щодо розвитку цієї торгівлі. У Кульджу й Чугучак під ім'ям купця Хорошева в 1845 р. їздив російський чиновник Любимов. В 1851 р. у Кульджу для переговорів про умови торгівлі прибув полковник Е. Ковалевский. Улітку 1851 р. Ковалевский і генерал-губернатор Илийского краю И Шань зі своїм помічником Буянтаем підписали Кульджинский торговельний договір. За цим договором Росія одержала право на пристрій у Кульдже й Чугучаке торговельних факторій і призначала туди консулів. Договір підтверджував колишній принцип взаємної видачі підданих обох сторін владі своєї держави для суду й покарання, але тільки у випадку здійснення ними важливих карних злочинів. У випадку ж дрібних конфліктів між китайськими й росіянами підданими дозвіл їх на місці покладало на російського консула й китайських чиновників. Ця умова вносила в Кульджинский договір елемент нерівноправності.


Рейхенбахський компроміс 1790р.

Двостороння австр-пруська угода, підписана у Рейхенбасі (Селезія) між австр уповноваженими кн. Рейссом та бароном Шпільманом і прус першим міністром графом Герцбергом. Австрія ще в 1788 вступила в рос-тур війну на боці Рос.

А в 1788-89 в Австр почалася бурж революція(у Бельгійській тер). Користуючись складним положення Австрії, Пруссія, перебуваючи в союзі з Британією та Голландією, вимагала від Австрії укласти мир із Туреччиною й повернути їй всі території, захоплені під година війни. А також передати Польщі частину Галичини, за що Польща мала віддати Пруссії Ґданськ і Торунь. Австрія вступила в переговори з ВБ. У результаті переговорів Британія відмовилась підтримувати Пруссію в разі австро-пруської війни. Відтак Австрія й Пруссія Підписала угоду фактично підготовану Британією, її оформили як декларації Австр і Прус. Австрія зобовязувалась докласти зусиль до укладення миру з Турками на основі довоєнного стастус-кво. Пруссія зобовязувалась допомогти Австрії у відновленні влади над Бельгією та спільно з Британцями та Голландцями гарантувати там австр панування. Наслідками укладеної догоди стало підписання Сістовського мирного договору 1791р. та придушення повст у Бельгії.

Сістовський мирний договір 4.08(серпня)1791р. між Австрією та Тур завершивши Австр-Тур війну. Австрія повертала туркам всі захоплені тер під годину війни, окрім Хотина. Одночасно з договором була підписана конвенція за якою до Австрії переходила Стара Орсова та незначна тер у верхівї р.Унни. Австрія зобовязувалась ніколи не будувати на цих тер укріплень.

Берлінський трактат 1878р.

 

Берлінський трактат з'явився завершенням російсько-турецької війни 1877-1878 гг., причому в його висновку взяли участь всі великі держави, що змусили Росію до перегляду прелімінарний Сан-Стефанского мирного договору. У підсумку придбання Росії й, що воювали на стороні Росії за свою незалежність балканських держав були сильно урізані, а Австро-Угорщина й Англія одержали навіть певні придбання від війни, у якій не приймали участі. Визнавалась незалежність Чорногорії, Сербії та Румунії від Туреччини; Австро-Угорщина отримувала право окупувати Боснію та Герцоговино. Болгарія була розділена навпів по Балканському хребті. Македоня відходила Туркам. Росія повертала Туреччині Баязет.

 

Третя антифранцузька коаліція. Битва при Аустерліці.

3-я коаліція 1803-05. Вона складалася з Австрії, Великої Британії, Неаполітанського королівства, Пруссії, Росії та Швеції. 1805 англ. флот завдав поразки об'єднаному франц.-іспан. у Трафальгарській битві.Австр. армія була оточена та знищена під Ульмом, під Аустерліцом були розгромлені об'єднані австр.-рос. війська. 3-я А. к. припи­нила існування з підписанням Пресбурзького миру 1805, який бувдвосторонньою франц.-австр. угода, підписана в Прессбурзі (сучасна Братислава, Словаччина) після поразки союзних австр.-рос. військ від Наполеона І під Аустерліцем.

За нею Австрія визнавала франц. територ. захоплення в Італії (П'ємонт, Генуя, Парма, П'яченца та інші), поступалась на користь Наполеона як короля Італії своїми територіями на Адріатичному узбережжі (Венеціанська область, Істрія, Далмація), визнавала Баварію та Вюртемберг королівствами, Баден — вели­ким герцогством і віддавала Баварії Тироль із Бриксеном та Трієнтом, архієпископство Бамберг, єпископства Аугсбург, Фрейзинген, Нассау, Ейхштедт та інші; Вюртембергу — п'ять міст на Верхньому Дунаї, графство Гогенберг, ландграфство Валленбург. Між Вюртембергом та Баденом було поділено частину австр. Шва-бії, Констанц, Брейсгау, Ортенау. Як компенса­цію Австрія отримувала Зальцбург та Вюрцбург для вигнаного з Тоскани ерцгерцога Ферди-нанда Габсбурга. Австрія зобов'язувалась сплати­ти контрибуцію в розмірі 40 млн. флоринів.

Зміни в Німеччині та Італії встановили франц. домінування в Європі та поклали край існу­ванню Священної Римської імперії. .


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 160; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!