Французький матеріалізм про природу, суспільство, людину
Фр. матеріалісти 18 ст. - Ламетрі, Гельвецій, Дідро, Гольбах - несуть свої ідеї в широкі кола гор. суспільства. Великий вплив на становлення мат. у фр. зробило розв. філ в Англії в 17ст. (Толанд, Тиндаль, Шефтсбери). Також величезний вплив мав ф. Локка, особливо про досвідчене походження знання. Ін. важливим джерелом матеріал. ідей були для них механістичний матер. фізики Декарта, навчання Спінози про природу, субстанції... Відкриття Ньютона, Ейлера, Лапласа, Лаувазьє, Бюффона й ін. утворять природничо-наукову основу філ. узагальнень фр. матеріалістів 18ст.
Природа. Зачинатель фр мат. - Жульєн Офре де Ламетрі. (1709 - 1751) у загальній формі висловив майже всі ідеї, які були потім розвиті Гельвецієм, Дідро, Гольбахом.
Ламетрі доводив, що форма невіддільна від матерії і що мат. пов'язано з рухом. Субстанція в кінцевому рахунку зводиться до матерії, у прир. якої коренитися не тільки спос до руху, але і загальна потенційна спос до чутливості або до відчуття.
Указував на матер. характер натхненності тварин і людини. Усі наші відчуття обумовлені зв'язком почуття за посередництвом нервів з матеріальним в-вом мозку.
Л. лише намітив ряд основних ідей, але не дав них докладного системат. розвитку. Найбільш систематичним виразником ф. навчань фр. мат. став Поль Анрі Дитріх Гольбах. (1723 - ! 789) Самий великий його добуток - "Система природи", у написанні якої прийняли так само участь Дідро, Нежон.
|
|
|
В основі цього трактату думка про зведення усіх явл. природи до різ. форм руху матеріальних часток. у своїй сукупності утворюючих вічну нестворену природу. Основу усіх проц. природи складає матерія з властивим їй властивістю руху. Мат. процеси - явл. строго необхідними, випадковість і доцільність виключається. Навчання про необхідність поширюється і на людину.
З дії і протид. всіх істот виходить ряд рухів, підлеглих постійним і незмінним законам. Розрізняються 2 роди руху:
1. рух. мас, завдяки як. тіла переносяться з одного місця на інше;
2. внутрішній і схований рух, що залежить від властивої тілу енергії.
М. доводить універсальність рух. у природі. Сутність прир. у тому щоб діяти. Прир одержала своє рух від себе самої (ніяких першопоштовхів), тому що прир є велике ціле поза як. ніщо не може існ. Рух. є необход. спосіб ім. матерії Закони причинного зв'язку також універсальні, як универс властивість руху в природі. Над усіма зв'язками причин у прир. панує найсуворіша необхідність. Випадковість заперечується. У вихрі пилу піднятому вітром, немає жодної молекули пилу, кіт розташований випадково, кіт не має опр. причини. З загального детермінізму виводиться і заперечення порядку і безладдя в природі. Ідеї пір і незап. суб'єктивні і представляють лише нашу оцінку ситуації.
|
|
|
Навчання про прир. одержало розвиток у роботах Дені Дідро (1713 - 1784). Пройшов шлях від етичного ідеалізму і деїзму до матеріалізму в навчанні про буття, психологію, теор. пізнання. Матеріаліст. твору: "Племінник Рамо". "Розмова Деламбера з Дідро", "Сон Деламбера".
Вніс у навчання про природу елементи діалектики. По його думці усі змінюється, зникає, тільки ціле залишається. Світ безперервно зароджується і вмирає.
Особлива увага Д. залучала проблема мат. тлумачення відчуттів. Як хутро рух мат часток може породжувати специф зміст відчуттів? Є 2 відповіді на це питання.
1. Ощущ з'являється на опр. стадії розвитку мат як щось якісно нове
2. здатність, аналогічна ощущ. властива всієї матерії. Д. був прихильником 2 думки.
Д. намітив теорію про псих функціях. Наші почуття - клавіші по яких часто вдаряє окр нас природа і кіт самі часто по собі вдаряють. Звідси випливає, що в чоло вік укладає у своїй організації щось автомавтичне. Цей автоматизм не позбавлений душі припускає лежачу в основі всієї мат здатність відчуття.
Визнання ім. незалежного від усв. вн світу, а також визн здатності ощущ. відбивати властивості вн речей не означає однак начебто ощущ тут зерк копії предметів. По Д. між більшістю ощущ і їхніми причинами не більше подібності, чим між самими представленнями і їхніми назвами. Д. розрізняє в речах первинні якості (існ. у самих речах і незал. від свідомості) і вторинні (що полягають у відношенні предмета до ін речей або до них самим) Людина і суспільство. У навчанні про суспільство відстоюють детермінізм, тобто навчання про причинну обумовленість усіх люд. дій. Однак люд не може бути звільнений від відповідальності за все чинене їм по віднош. до суспільства. Необх. людських дій не виключає можливості зобов'язання і правомірності покарання. Суспільство карає за злочин, тому що вони шкідливі. Крім того це спосіб попередж. злочинів у буд. До того ж ніякий розсуд необхідності здійсн. люд. дій не знищує люд почуттів, і стало бути, не знищ. самодіяльності, тому що почуття тут головні побудники до дії.
|
|
|
Навчання про моральність повинне бути засноване на досвіді. Люд спонукуваний прагненням до задоволення і відразою до страждання. Але тому що люд здатний порівнювати задов. і вибирати найбільші, а також здатний ставити мети те для нього можливі правила і поняття про дії, леж в основі моралі.
|
|
|
Переваги засл розумові задоволення як більш міцні, більш залежні від самої людини.
Бідуючи в допомозі інших люд повинний у свою чергу робити корисне для ін. Так утвориться загальний інтерес, від кіт залежить приватний інтерес. Правильно зрозумілий особистий інтерес необхідно веде до моральності.
У силу суспільного договору ми повинні робити те, що ми бажаємо, щоб вони для нас робили. При цьому випливають з заг. договору мають силу по віднош. до всякому люд.
Не існ. такого способу правління, як. цілком би задовольняв вимогам розуму. Засіб рятування від недоліків Просвітителі бачать в освіті. суспільства. Гельвецій вважає метою виховання переробку первісного самобутнього складу особистості. Гольбах - бачить у людині істота з кіт вихованням можна зробити усе, що завгодно.
Доводять незал. етики від релігії і можливість існ. високоморального суспільства атеїстів.
Рушійна сила люд. дій - егоїзм, або особистий інтерес. Підставою моральності служить досвід, морального почуття не існ. Коли здається що люди прагнуть до добра, в основі цього лежить прав зрозумілий л. інтерес.
Критерій моральності і розуму - користь. Це відноситься і до суспільства в цілому. Той, що приносить користь - чесний сміливий доброчесний. Чеснота є бажання загального блага.
Тому що вплив законодавства на суспільство дуже велико, то питання про держ. лад - важливий. Розходження між народами обум. насамперед политий ладом. Гельвецій - тільки в демократичному правлінні влада має на увазі користь усього суспільства, а кожен громадянин служить своєю діяльністю загальним цілям.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 214; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!