Що таке формальні та неформальні молодіжні організації та об'єднання?
Формальні групи - це групи, що виникають за ініціативою адміністрації і входять певним підрозділом до організаційної структури і штатного розкладу підприємства. Існують різні типи формальних груп:
1. Група керівників (команда) - складається з керівника підприємства (його підрозділу) і безпосередніх заступників і помічників керівника.
2. Функціональна група - поєднує в собі керівника і спеціалістів функціонального підрозділу (відділу, бюро, служби), які реалізують загальну функцію управління і мають близькі професійні цілі та інтереси.
3. Виробнича група - має у своєму складі керівника і працівників, зайнятих виконанням певного виду робіт на низовому рівні управління (ланка, бригада, ділянка). Члени групи разом працюють над одним завданням, стимул - кінцевий результат, а відмінності між ними пов'язані з розподілом видів робіт між членами групи залежно від кваліфікації робітників.
4. Комітет - це група всередині підприємства, якій делегуються повноваження вищою ланкою керівництва для виконання будь-якого проекту чи завдання. Головна відмінність комітету від інших формальних структур полягає у груповому прийнятті рішення, що іноді є найефективнішим засобом вирішення складних проблем і досягнення цілей.
Формальні групи виникають за волею керівництва і тому у певній мірі є консервативними, тому що найчастіше вони залежать від особистості керівника і людей, які працюють в цій групі. Але як тільки вони виникають, відразу стають соціальним середовищем, в якому люди починають взаємодію між собою за іншими законами, створюючи неформальні групи.
|
|
|
Неформальні групи - це вільно утворені малі соціальні групи людей, які вступають в постійну взаємодію для досягнення особистих цілей.
Неформальні групи створюються не керівництвом шляхом розпоряджень і формальних постанов, а членами організації залежно від їхніх взаємних симпатій, спільних інтересів, однакових прихильностей і таке інше. Ці групи існують в усіх організаціях, хоча вони не відображені в структурних схемах. Неформальні групи мають свої неписані правила і норми поведінки, люди добре знають, хто входить в їх неформальну групу, а хто ні. В неформальних групах складається певний розподіл ролей і позицій, ці групи мають явно чи неявно визначеного лідера. В багатьох випадках неформальна група може мати на свого члена вплив, однаковий або більший, за формальну структуру.
Неформальні групи зазвичай утворюються спонтанно в межах формальних груп, з якими вони мають багато спільного, а саме:
- мають певну організацію - ієрархію, лідера і завдання;
|
|
|
- мають певні неписані правила - норми;
- мають певний процес утворення - етапи;
- мають певні різновиди - види неформальних груп за ступенем зрілості.
Причини утворення неформальних груп можуть бути різні: бажання належати до певної соціальної групи і мати певні соціальні контакти; можливість отримувати допомогу від колег в колективі; прагнення знати про те, що відбувається навколо, користуватись неформальними каналами зв'язку; бажання бути ближчим до тих, кому симпатизуєш.
Між формальними та неформальними групами існують істотні відмінності як у меті, з якою вони створюються, так і формах впливу їхніх лідерів на інших членів групи.
Охарактеризуйте функції та зміст діяльності неформальних молодіжних організацій.
Одна з суттєвих причин привабливості неформальних об’єднань молоді та школярів – їхнє прагнення до неформального спілкування, відкритості, відвертості, щирості. Факт виникнення неформальних організацій сам по собі є позитивним. Неформальні об’єднання задовольняють різноманітні потреби учнів і молоді у самовизначенні особистості та інформаційно-розважальній діяльності.
Найважливіша в плані соціалізації особистості – функція самовизначення. Для особистості, яка формується, особливу цінність становить можливість виявити свою самостійність, право на самостійні дії та вчинки. Ця потреба в самостійності не завжди повністю задовольняється у формальній організації (класі, школі, вузі, бригаді), оскільки там більшість справ здійснюється за вказівкою керівництва. Відсутність значущої для молодої людини справи, у якій можна розкрити себе як особистість, спонукає до зовнішньої демонстрації самостійності, що виявляється у незвичайному одязі, небачених зачісках, молодіжному жаргоні, у захопленні певними напрямами в мистецтві. Така демонстративність іноді викликає посмішку, а іноді сприймається як доказ негативної природи молодіжних груп. Відомо, що старшокласники, які отримали можливість реалізувати свою самостійність у соціально значущій діяльності, з посмішкою, а часом зверхньо ставляться до нетрадиційно вдягнених однолітків.
|
|
|
Функція такого феномену, як престиж, близька до функції самовизначення. Вона полягає в тому, що молода людина шукає у неформальному об’єднанні визнання своєї обдарованості, самобутності, гідності, поваги до себе. Потреба у престижі особливо загострюється, коли повага до молодої людини в класі, на курсі чи у бригаді є недостатньою. Самоствердження у неформальних осередках може відбуватися поза соціально значущою діяльністю, поза суспільно корисними справами, призводити до різного роду правопорушень.
|
|
|
Дефіцит престижу у школі, вузі, в середовищі молодих колег не лише підвищує значущість для особистості неформального об’єднання, а й може викликати серед членів неформального осередку боротьбу за розподіл знаків уваги, за авторитет.
Кожний з учасників неформального об’єднання має на меті щось певне. В одних – це захиститися від нападів хлопців з іншої вулиці або навпаки – нагнати страху на сусідів, в інших – перспектива познайомитися з дівчиною на основі спільних інтересів, наприклад захоплення мистецтвом, спортом, технікою, модним одягом тощо. У цьому випадку неформальне об’єднання виконує для соціалізації особистості інструментальну функцію.
Значна частина молоді у неформальному об’єднанні шукає задоволення потреби у певній інформації. В цьому разі неформальний осередок виконує інформаційно-розважальну функцію. Здійснюється інтенсивний обмін інформацією, яка цікавить членів групи, обговорюються питання, які нерідко мають віддалене відношення до повсякденного життя. Тут шукають відповідей на хвилюючі запитання, порад та розваг. Залежно від тривалості існування неформальної групи більш-менш яскраво виділяються особистості, які відіграють провідну роль у задоволенні цих потреб.
5. У суспільстві все сильніше постає проблема феномена "неформальності". Розкрийте своє розуміння змісту цього поняття. Яких рис набуває неформальність як соціальне явище? Які з них Ви вважаєте характерними саме для нашою суспільства, які явища є тимчасовими в житті сучасної вітчизняної молоді?
Неформальні молодіжні об'єднання мають низку ознак, які суттєво відрізняють їх від формальних молодіжних організацій. Це стосується не лише їхньої легалізації, фіксації членства, наявності мети та завдань діяльності, а й керівництва, зовнішніх атрибутів, ритуалів, змісту та координації діяльності, виливу на соціалізацію нового покоління.
Процес соціалізації в діяльності неформальних молодіжних об'єднань, насамперед, асоціальних і антисоціальних - стихійний (спонтанний, не скерований). У громадських (формальних) молодіжних організаціях соціалізація головним чином спрямована, яку певною мірою координують і контролюють актив організації та відповідні державні й недержавні структури. Отже, у неформальних молодіжних об'єднаннях соціалізація носить здебільшого негативний характер, а в громадських (формальних) молодіжних організаціях переважно позитивно впливає на підростаюче покоління
Усупереч зазначеному, та, враховуючи важливість розвитку та становлення третього сектора, необхідно докладати зусилля, створюючи передумови для поширення формальних (громадських) і неформальних молодіжних організацій просоціального спрямування діяльності, в яких підростаюче покоління зможе: набути соціального досвіду діяльності в колективі; оволодіти навичками практичного життя в соціальному середовищі; отримати поштовх до самооцінки своїх дій; розвинути потребу у свідомому існуванні. Зокрема, цьому сприятиме і розробка та впровадження молодіжно-підліткових програм на всеукраїнському, регіональному і місцевому рівнях.
Формальні та неформальні молодіжні організації "необхідні для ефективної соціалізації особистості". Як зазначає Н.Волкова, "Формальна і неформальна організації не протистоять, а доповнюють одна одну, задовольняють інтереси, потреби дітей, необхідні для нормальної соціалізації особистості - пристосування дожиття у суспільстві, засвоєнні вимог, які суспільство пред'являє індивіду.
Просоціальні молодіжні об'єднання потребують всебічної підтримки, а відносно асоціальних молодіжних організацій, то слід зорганізувати зусилля соціально-педагогічної сфери і держави для спрямування їхньої енергії в позитивне русло соціальної активності.
Зрозуміло, що чим більше розгалужена структура молодіжних організацій, чим дієвішою і впливовішою вона є, чим більше молоді вона охоплює своєю діяльністю, тим ефективніше молодіжні організації впливають на процес соціалізації дітей підліткового віку. Запроваджуючи свої ідеї, погляди, задуми в діяльності молодіжних організацій, підлітки, зі свого боку, змушують ці структури пристосовуватися до них. Наслідком такого взаємовпливу є виховання та формування в дітей підліткового віку суспільно важливих особистісних якостей, що підвищує рівень їхньої соціалізації. Водночас діяльність молодіжних організацій має бути спрямованою переважно на створення умов, необхідних для ефективної соціалізації нового покоління.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 335; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!