Висотна геодезична основа топографічних знімань.



Висотна геодезична мережа.Нівелірні мережі І і IIкласів є головною висотною основою країни, яка встановлює єдину систему висот на всій території України, а також слу­жить для вирішення наукових завдань.

Нівелірні мережі IIIі IV класів створюються з метою згущення висот­ної основи для забезпечення топографічної зйомки всіх масштабів та вирі­шення інженерних завдань.

Нівелювання І класу виконується з найвищою точністю, яка досягаєть­ся завдяки використанню найбільш сучасних приладів та методик спосте­режень з якомога повнішим виключенням систематичних помилок. Ніве­лювання І класу здійснюється повторно за тими ж лініями не рідше ніж через 25 років, а в сейсмоактивних районах - через кожні 15 років.

Нівелірна мережа II класу створюється всередині полігонів І класу окремими лініями або системами з вузловими пунктами, утворюючи полі­гони з периметром 400 кілометрів.

Нівелювання II класу виконується з точністю, яка забезпечує отриман­ня нев'язок у ходах та полігонах, за абсолютною величиною не більших ніж , де L – периметр полігону або довжина ходу в кілометрах.

Лінії нівелювання І і II класів прокладаються переважно вздовж заліз­ниць та автомобільних шляхів, а в разі необхідності - вздовж великих річок та інших трас з найбільш сприятливими ґрунтовими умовами і най­менш складним рельєфом.

У лінії нівелювання І і II класів, які примикають до морів або прокла­даються вздовж великих рік, водосховищ, озер, обов'язково включають основні і робочі репери, нулі рівневих рейок вікових і постійних морсь­ких, річкових та озерних рівневих постів.

Лінії нівелювання III класу прокладаються всередині полігонів II класу так, щоб утворювались полігони з периметром 60-150 кілометрів. Для за­безпечення топографічної зйомки у масштабі 1:5000 і більше лінії нівелю­вання III класу прокладаються з розрахунком створення полігонів з пери­метром до 60 кілометрів.

Нівелювання III класу виконується з точністю, яка забезпечує отри­мання нев'язки в ході чи полігоні величиною не більше , де L – довжина ходу або периметр полігона в кілометрах.

Нівелювання IV класу є згущенням нівелірної мережі III класу. Його виконують ходами довжиною не більше 50 км з точністю, яка забезпечує отримання нев'язки в ході чи полігоні величиною не більше , де L – довжина ходу або периметр полігона в кілометрах.

Державна геодезична мережа України.

Для топографічної зйомки тієї чи іншої території необхідно створити на ній мережу геодезичних пунктів з відомими координатами і висотами. Такі пункти називаються опорними. Сукупність опорних пунктів, рівномірно розміщених по тери­торії країни з визначеними координатами і висотами , складає державну геодезичну мережу (ДГМ).

Державна геодезична мережа поділяється на планову і висотну.

Планова геодезична мережа складається із системи пунктів, для яких точно визначені планові координати х і у, а абсолютні висоти визначають­ся менш точно або взагалі не визначаються. Висотна геодезична мережа складається із системи пунктів, для яких точно визначені висоти Я, а пла­нові координати визначаються менш точно, або взагалі не визначаються.

Традиційними способами визначення планових координат пунктів, які застосовуються геодезистами вже на протязі кількох століть, є астроно­мічний та геодезичний. В останні роки все ширше застосовуються нові способи (супутникові та інерційні), які ґрунтуються на сучасних досяг­неннях науки і техніки.

За станом на 1997 рік державна геодезична мережа України, як складо­вана частина державної геодезичної мережі колишнього СРСР, побудова­на відповідно до вимог Основних положень про державну геодезичну ме­режу СРСР 1954-1961 рр. та Основних положень про державну нівелірну мережу СРСР 1961 р. і включає до себе:

- ряди тріангуляції 1 класу;

- заповнюючі мережі тріангуляції і полігонометрії 1 та 2 класів;

- геодезичні мережі згущення 3 і 4 класів;

- нівелірні мережі І, II, III, IV класів.

Планова державна геодезична мережа України складається з 19 538 пунктів, з яких 519 пунктів - 1 класу, 5 386 пунктів - 2 класу і 13 633 пункти - 3 і 4 класів, а також містить 90 геодезичних азимутів, ви­значених з астрономічних спостережень, 49 базисів та базисних сторін (10 сторін - 1 класу, 39 - 2 класу).

Щільність пунктів державної геодезичної мережі складає в середньому 1 пункт на 30 кв. кілометрів.

Висотна геодезична нівелірна мережа поділяється на:

- нівелірні мережі І, II класів;

- нівелірні мережі III і IV класів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 8 червня 1998 року затверджені "Основні положення створення Державної геодезичної мере­жі України".

Згідно цих положень планова геодезична мережа складається з:

- астрономо-геодезичної мережі 1 класу;

- геодезичної мережі 2 класу;

- геодезичної мережі згущення 3 класу.

Висотна геодезична мережа складається з:

- нівелірної мережі І та II класів;

- нівелірної мережі IIIта IV класів.

Державна планова геодезична мережа 1 класу України.

Державна геодезична мережа 1 класу. Астрономо-геодезична мережа 1 класу (АГМ-1) будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з системи рівномірно розміщених геодезичних пунктів, віддалених один від одного на 50-150 кілометрів. АГМ-1 є геодезичною основою для побудови нових геодезичних мереж і забезпечення подальшого підвищення точнос­ті існуючої ДГМ з використанням методів супутникової геодезії.

Частина пунктів АГМ-1 являє собою постійно діючі станції супутнико-вих спостережень та астрономо-геодезичні обсерваторії, а решта пунктів АГМ-1 - це фундаментально закріплені на місцевості пункти, положення яких періодично визначається в рамках довгострокової програми функціо­нування ДГМ. Система координат, яка задається пунктами АГМ-1, надій­но зв'язана з аналогічними пунктами різних держав у рамках узгоджених наукових проектів міжнародного співробітництва.

Просторове положення пунктів АГМ-1 визначається методами супут­никової геодезії в загальноземній системі координат, причому кожний пункт повинен бути зв'язаний супутниковими вимірюваннями не менше як з трьома суміжними пунктами мережі.

Пункти АГМ-1 повинні бути вставлені в мережу високоточного ніве­лювання, що дозволяє визначати перевищення нормальних висот між су­міжними пунктами АГМ-1 з середньоквадратичними похибками не біль­ше 0,05 метра.

Кількість пунктів АГМ-1 та їх розташування визначається програмою побудови ДГМ.

Державна планова геодезична мережа 2 класу України.

Державна геод. Мережа 2 класу .Геодезична мережа 2 класу будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з рівномірно розміщених геодезичних пунктів існуючої геодезичної мережі 1 та 2 класів, і нових пунктів, що визначаються відповідно до вимог Основних положень.

Геодезична мережа 2 класу є вихідною геодезичною основою для по­будови геодезичної мережі згущення 3 класу та геодезичних мереж спеці­ального призначення з використанням методів супутникової геодезії та традиційних геодезичних методів.

Нові пункти геодезичної мережі 2 класу розміщуються на відстані 8-12 км один від одного, а на території міських населених пунктів, вели­ких промислових об'єктів - 5-8 км, їх положення визначається, як правило, відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геоде­зичними методами (тріангуляції, трилатерації, полігонометрії), які забез­печують точність визначення взаємного положення пунктів з середньо-квадратичними похибками величиною 0,03-0,05 метра при середній дов­жині сторін 10 кілометрів.

За вихідні пункти для визначення координат пунктів геодезичної мере­жі 2 класу приймаються пункти АГМ-1. Основні вимоги до побудови гео­дезичної мережі 2 класу наведено в таблиці 5.3.

Державна планова геодезична мережа 3 класу України.

Державна геодезична мережа 3 класу. Геодезична мережа згущення 3 класу будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення зйомочної осно­ви великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона вклю­чає існуючі геодезичні мережі 3 та 4 класів, та нові мережі згущення, що визначаються згідно з вимогами нових Основних положень.

Нові пункти геодезичної мережі згущення 3 класу визначаються від­носними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезич­ними методами: полігонометрії, тріангуляції та трилатерації. При цьому середньоквадратична похибка визначення взаємного положення пунктів в плані повинна бути не більше 0,05 метра.

Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі згущення З класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1 класу і геодезичної мережі 2 класу.

Під час визначення пунктів геодезичної мережі згущення 3 класу мето­дом полігонометрії прокладаються поодинокі ходи або ходи з вузловими точками, які опираються на пункти більш високого класу.

Основні вимоги до побудови геодезичної мережі згущення 3 класу на­ведені в таблиці 5.4


Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 378; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!