Тема 1. Етнокультурні архетипи та періодизація розвитку української культури.



Зміст теми. Місце нації у загальному процесі розвитку людства. Розмежування понять етнічна культура» та «національна культура», «українська культура» та «культура України». Національна культура як цілісна система: її первісні образи та гуманістичний зміст. Відкритість національної культури: діалог та етнічна ідентичність. Цілісність та само тотожність національної культури. Об’єктивна нерівномірність розвитку національної культури. Безперервність її динаміки. Критерії наукової періодизації розвитку національної культури та основні етапи ї еволюції: культура східнослов’янських племен дохристиянської доби; культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства; культура литовсько-польської доби; культурні процеси доби Козаччини; культурний розвиток України від часів зруйнування Гетьманщини (кінець XVIII ст..) до початку ХХ ст..; українська культура ХХ ст.; сучасний період розвитку української культури. Стисла характеристика кожного періоду: ключові події і тенденції розвитку. Перспективи розвитку української культури в ХХІ столітті: поліфонічний дискурс міжкультурної комунікації, входження в інформаційний простір, толерантність і діалог, плюралізм та глобалізація.

 

План лекційного заняття:

  1. Філософсько-методологічні засади визначення феномену культури.
  2. Ґенеза, функції, динаміка становлення національної культури.

3. Українська національна культура: історичний дискурс, сучасний стан, перспективи.

 

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ:

Культура, загальнолюдська культура, етнічна культура, національна культура, українська культура, культура України, цілісність національної культури, періодизація культури.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ:

1. Характер співвідношення загальнолюдського й національного в культурі.

2. Основні віхи української культури. Проблема періодизації.

3. Глобалізаційні виклики національним культурам. 

 

ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ:

  1. Співвідношення понять «національної культури» та «субкультури» в теорії пасіонарності М. Гумільова.
  2. Перспективи розвитку української культури у XXI ст.: входження в інформаційний простір.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ:

  1. Виявіть хронологічні віхи поставання української культури як «культури етносу», як «культури народу», як «національної культури».
  2. Суть теорії архетипів К. Г. Юнга.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

  1. Борщак І. Україна в літературі Західної Європи / Пер. з фр.; Вст стаття П. С. Соханя; Упор. та заг. ред. З. Борисик. – К., 2000. – 336 с.
  2. Джерела української самосвідомості та культури // Культурне відродження в Україні. – Львів: Астериск, 1993. – С. 9-86
  3. Кримський С. Б. Архетипи української культури // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С. 91- 112
  4. Основи української ментальності // Україна: філософський спадок століть. Хроніки-2000. – 2000. - № 37-38. – С. 4-96
  5. Українська культура // Лекції за ред. Дмитра Антоновича. – К.: Либідь, 1993. – С. 17-25
  6. Шинкарук С. Б. Поняття культури. Філософські аспекти // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С. 8 – 61.

Тема 2. Витоки української культури: культура праслов’ян та її історичні трансформації.

Джерела вивчення стародавньої культури праслов’янських племен: археологічні, етнографічні, писемні. Співвідношення відкриття поселень білогрудівської, тшинецько-комарівської, чорноліської, празької, колочинської, пеньківської, дзєдзіцької, черняхівської, зарубинецької культур з письмовими відомостями про слов’ян (праці Йордана, Менандра Протектора, Прокопія Кесарійського, Феофанія Сімокатта, Маврикія Стратега та ін.). Етнографія й етнологія як засоби коригування історичних даних: механізми співставлення народознавства з археологією, історією та літературознавством у дослідженнях провідних славістів (Д. Антонович,              Б. Рибаков, М. Попович, О. Потебня, Хв. Вовк, М. Ткач та ін.).

Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов’ян: мізинський, трипільський, черняхівський. Палеолітичні те мезолітичні знахідки на території України. Мезоліт на території України: характер матеріальної культури, релігійних вірувань та мистецтва трипільських племен. Трипілля як архетипічний прообраз картини світу праслов’ян. Історичні трансформації трипільської культури. Культура «скіфів-землеробів» на території Великої Скіфії як основа етногенезу слов’ян: основні пам’ятки та тенденції розвитку (за Геродотом). Скіфська культура та її найяскравіші вияви (тріадична картина світу, «звіриний стиль», генеалогічні легенди та міфологічні уявлення). Культура антів.

Релігійні основи картини світу стародавніх слов’ян: тотемізм, анімізм, фетишизм, магія. Язичництво як етнокультурний феномен. Специфіка еволюції язичництва стародавніх слов’ян (за Б. Рибаковим): первісний мисливський дуалізм (культ упирів і берегинь), землеробський солярно-вегетативний прамонотеїзм (культ Рода і рожаниць), розвинуті та структуровані політеїстичні вірування елітарного військово-дружинного походження (культ Перуна і пантеон Володимира). Ключові цінності язичницької ідеології: етноцентрична солідарність, колективізм, рід, ерос, космос, материнство і плодючість, тотальне одухотворення природи.

Космогонічні моделі прадавньої української культури та історія їх культурологічного дослідження (М. Ткач, В. Шевчук, С. Плачинда, М. Чмихов, С. Кримський). Напрями вивчення народної творчості: міфологічний, символістський, міграційний, антропологічний, еволюціоністський, історико-порівняльний, структурно-типологічний, комплексний. Ключові структурні елементи давньослов’янської космогонії: дуалізм, гілозоїзм, антропоцентризм, бінарність і тріадичність будови Всесвіту. Специфіка давнослов’янських символів: дерево, земля, небо, підземелля, гора, море, поріг, змій, птах, сонце, місяць тощо.

 

План лекційного заняття:

 

1. Культура праслов’янських племен на території України.

2. Скіфська цивілізація як етнокультурний феномен і протослов’янська традиція у її духовному складі.

3. Язичництво стародавніх слов’ян як культурно-історичний та релігійно-світоглядний феномен: первісні форми вірувань і тенденції їх еволюції до пантеону князя Володимира (Х ст.).

4. Космогонічні моделі прадавньої української культури та історія їх дослідження в сучасну добу.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ:

 тотемізм, фетишизм, анімізм, магія, славістика, пантеон, символізм, антропоморфізм, космогонія, символ ,колективізм, рід, ерос, хаос, космос, прамонотеїзм, політеїзм, етноцентризм, язичництво, тріада, тетрагон.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

Стародавня культура східних слов’ян.

1. Трипільська культура на території України та її роль у культурогенезі слов’янських племен.

2. Праслов’янські традиції у складі скіфської культури: релігія, археологія, картина світу.

3.  Язичництво стародавніх слов’ян як культурний феномен: витоки, еволюція, семантика символів.

4. Сучасний стан етнографії та народознавства в Україні: тенденції та представники.

 

ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ

1. Етногенез слов’ян як культурологічна проблема.

2. Культурні здобутки Трипілля.

3. Картина світу в скіфській культурі.

4. Скіфський «звіриний» та скіфо-античний стилі: компаративний дискурс.

5. Зміст і структура пантеону Володимира.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Еволюція язичництва стародавніх слов’ян: аналіз основних етапів.

2. Принципи світобачення і цінності язичницької культури східних слов’ян.

3. Напрями вивчення фольклору в науковій культурі модерну.

4. Семантика давньослов’янських символів.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Аверинцев С.С. София-Логос. Словар / Сергей Сергеевич Аверинцев. – К.: Дух і літера, 2001 – 460 с.

2. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі: Монографія. – К.: Наукова думка, 1988. – 264 с.

  1. Войтович В. Українська міфологія. – К., 2002.
  2. Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література: Підручник для студентів філологічних факультетів університетів. – К.: Вища школа, 1989. – 416 с.

5. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні: Монография. – К.: Освіта, 1992. – 192 с.

6. Грушевський М.С. Історія України-Руси: в 11т., 12кн. – К.: Наукова думка, 1991. – Т.3. – 586 с.

7. Грушевський М.С. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. – К.: Либідь, 1993. –  Т.3. – 285 с.

8. Дорошенко Д.І. Нарис історії України: В 2 т. – К.: Глобус, 1992. – Т.1. –   238 с.

  1. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні: Наук. поп. статті, розвідки. – К., 1989.
  2. Костомаров М.І. Слов’янська міфологія // Вибрані праці. – К., 1994.
  3. Кримський С. Б. Заклики духовності ХХІ століття: лекція, прочит. 31 жовт. 2002 р. в Нац. ун-ті "Києво-Могилян. акад.": (із циклу щоріч. пам'ят. лекцій ім. А. Оленської-Петришин) / Сергій Борисович Кримський. - К.: Вид. дім "КМ Академія", 2003. - 32 с.
  4. Крымский С. Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / Сергей Борисович Крымский // Вопросы философии. - 1992. - № 12. - С. 21-28.  
  5. Лобовик В. Вірування давніх українців та їхніх пращурів. – К., 1996.
  6. Лозко Г. Українське язичництво: Бібліотека українця. – К., 1994.

15. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури: Монографія. – К.: Акціонерне товариство “Обереги”, 1992. – 80 [1] с.

  1. Мурьянов М.Ф. «Звонят колокола вечныа в Великом Новегороде»: (славянские праздники) // Славянские страны и русская литература. – Л., 1973. – С. 238-245.
  2. Нагорна Л. П. Національна ідентичність в Україні: [монографія] / Лариса Панасівна Нагорна; Ін-т політ. і етнонац. досліджень НАН України. - К.: ІПіЕНД [НАН України], 2002. - 272 с.
  3. Нечуй-Левицький І.С. Світогляд українського народу: Ескіз української міфології. – К., 1996.
  4. Основи національного виховання: Концептуальні положення / За заг. ред. В.Г.Кузя та ін. – К.: Інформаційно-видавничий центр “Київ”,  1993. – Ч. 1. – 152 с.
  5. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1996.
  6. Релігієзнавчий словник / За ред. А.Колодного і Б.Лобовика. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.

22. Рыбаков Б. Ранняя культура восточных славян // Исторический журнал. – 1943. – № 11-12. – С. 73-80.

23. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян: Монография.– М.: Наука, 1988. – 784 с.

24. Субтельний О. Україна: історія / Пер. з англ. Ю. Шевчука. – К.: Либідь, 1991. – 512 с.

  1. Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1988.
  2. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій /      А.К. Бичко, Б.І. Бичко, Н.О. Бондар та ін. – К.: Либідь, 1992. – 392 с.
  3. Ткач М. Дерево роду / Микола Ткач. – К.: МПП «Анфас», 1995. – 112 с.
  4. Українка Леся. Поезія. Драматичні твори / Леся Українка. – К.: Наукова думка, 2004. – 384 с. – (Б-ка школяра).

29. Українська культура: Лекції за ред. Дм. Антоновича / Упор. С.В.Ульяновська; вст. ст. І.М.Дзюби. – К.: Либідь, 1993. – 592 с.

30. Українське народознавство: Навч. посіб. / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Ф.Ф.Кирчіва – Львів: Фенікс, 1994.

  1. Українські символи / [М. Дмитренко, Л. Іваннікова, Г. Лозко та ін.]; за ред. М. К. Дмитренка. - К.: Ред. часопису "Народознавство", 1994. - С. 31-41.

32. Усатенко Т.П. Українська національна школа: Минуле і майбутнє: Українознавчий вимір: Монографія. – К.: Наукова думка, 2003. – 28 Лобас В.Х. Українська і зарубіжна культура: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2000. – 224 с.

  1. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навчальний посібник / Олена Леонідівна Шевнюк. – К.: Знання-прес, 2004. – 353 с.

34. Элиаде М. Аспекты мифа: Монография. – М.: ИНВЕСТ-ППП, 1995. – 239 с. Аверинцев С.С. София-Логос. Словарь. – К.: Дух і Літера, 2001. –   460 с.

  1. Юнг К.-Г. Душа и миф: Шесть архетипов / Карл Густав Юнг ; [пер. с нем.] ; В.И. Менжулин (сост.). – К.: Port-Royal, 1996. – 384 с.

 


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 194; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!