Відповідальність за порушення порядку приватизаційного інвестування та угод, що його опосередковують.
За порушення законодавства про приватизацію, в т. ч. невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, передбачених угодами приватизації, встановлена відповідальність:
• кримінальна — щодо посадових осіб державних органів приватизації, інших органів державної виконавчої влади за наявності в їх діях ознак злочину, пов'язанного з порушенням законодавства про приватизацію;
• адміністративна — щодо посадових осіб державних органів приватизації, інших органів державної виконавчої влади у вигляді штрафу за: а) необгрунтовану відмову у прийнятті заяви про приватизацію; порушення строків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, паїв);
порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації,— до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; б) необгрунтовану відмову від продажу цілісного майнового комплексу підприємства (майна, акцій); безпідставну відмову в наданні інформації про об'єкт приватизації — до десяти встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
• господарсько-правова:
у формі неустойки, шрафу, пені, що сплачується покупцями у разі: а) якщо вони не сплатили за об'єкт приватизації, придбаний шляхом викупу, на аукціоні чи за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладання чи реєстрації відповідної угоди;
|
|
|
неустойка сплачується на користь державного органу приватизації в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України.
у формі відшкодування збитків — у разі заподіння збитків порушенням законодавства про приватизацію, а також витрат щодо забезпечення збереження об'єкта приватизації до моменту передачі майна; відшкодування здійснюється за позовами зацікавлених осіб в претензійно-позовному порядку;
у формі господарсько-оперативних санкцій:
розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій (здійснюється з ініціативи державного органу приватизації); при цому внесені частково інвестиції не повертаються.
Крім зазначених санкцій, може бути вжитий і такий захід, як визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у разі порушення встановленого законодавством порядку приватизації чи прав покупців (за позовом заінтересованих осіб).
Поняття, ознаки та норматино-правове забезпечення лізінгового інвестування.
Лізинг — один із видів підприємницької діяльності у сфері інвестування. Лізинг як різновид підприємницької діяльності є вигідним не лише суб'єктам господарювання, але й державі. Підприємствам лізинг надає можливість отримати необхідні машини, устаткування, обладнання, сплачуючи їх вартість поступово, а, отже, не залучаючи кредити. Своєю чергою держава, стимулюючи розвиток лізингу шляхом надання податкових пільг і встановлення скорочених строків амортизації об'єктів лізингу, забезпечує прискорення розвитку виробництва та підвищення ефективності національної економіки',
|
|
|
Основним нормативним актом, що регулює лізингові відносини в Україні, є Закон України «Про лізинг» дається визначення лізингу:
Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу. Цей договір є складним за своїм змістом, оскільки містить у собі елементи декількох видів господарських договорів: договору оренди, договору купівлі-продажу, договору доручення, договору про надання кредиту.
|
|
|
Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме та рухоме майно, що може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства (в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами): машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телеко-мунікацій тощо, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).
Договір лізінгу.
Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює відносини між суб'єктами лізингу.
Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об'єкта лізингу, чи двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. У разі укладання договору фінансового лізингу або інноваційного договору, що передбачає застосування фінансового лізингу. Істотними умовами договору лізингу згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про лізинг» є:
• найменування сторін;
|
|
|
• об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;
•строк, на який укладається договір лізингу (визначається за домовленістю сторін);
• розмір, склад і графік сплати лізингових платежів, умови їхнього перегляду;
• умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України;
• умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;
• умови страхування об'єкта лізингу;
• умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;
• умови реєстрації об'єкта лізингу;
• умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;
• умови дострокового розірвання договору лізингу;
• умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача;
• відповідальність сторін;
• дата та місце укладання договору.
За згодою сторін у договорі лізингу можуть бути передбачені й інші умови, в тому числи щодо прискореної амортизації об'єкта лізингу згідно із законодавством України.
Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та повинен відповідати вимогам законодавства України.
У певних, визначених законодавством, випадках договори лізингу підлягають державній реєстрації. Це відбувається у разі, якщо об'єктом лізингу є державне майно чи договір пайового лізингу передбачає залучення державних коштів або для забезпечення виконання лізингового договору надаються державні гарантії.
Об'єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця. У разі переходу права власності на об'єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 367; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!