Розділ IX Територіальний устрій України 10 страница
Якщо звернутися до світового досвіду, то можна знайти різні варіанти вирішення питання щодо кількості суддів. Кількість суддів конституційних судів (рад) у країнах Західної Європи становить від дев'яти до шістнадцяти (Франція – дев'ять, Греція, Бельгія, Іспанія – дванадцять, Португалія – тринадцять, Італія – п'ятнадцять, ФРН – шістнадцять). У більшості країн СНД і Балтії кількість суддів конституційних судів варіюється від п'яти до дев'ятнадцяти (Естонія – п'ять, Молдова – шість, Латвія, Узбекистан, Таджикистан – сім, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Киргизстан, Литва – дев'ять, Білорусь – дванадцять, Росія – дев'ятнадцять). Це обумовлено особливістю завдань, які стоять перед конституційними судами, а також намаганням забезпечити у складі суду баланс суддів різних професійних і життєвих спрямувань та переконань.
Конституційний Суд України не має палат і здійснює свою діяльність як єдиний орган за процедурою пленарних засідань та засідань, на яких розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях. Він повноважний розглядати справи по суті на своїх пленарних засіданнях за наявності не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України. Для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями у складі Конституційного Суду України утворюються колегії суддів. У разі прийняття колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі відповідні матеріали розглядаються на засіданні Конституційного Суду України, який вирішує питання щодо відкриття провадження у справі. Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів.
|
|
|
Слід наголосити на такій особливості організаційної структури окремих конституційних судів (Австрії, Туреччини, Швейцарії), як наявність інституту запасного судді, який не має ана-742
логів у конституційних судах інших держав, хоча це, на нашу думку, є явищем позитивним.
Свої особливості має організація конституційного судочинства у Молдові, Швеції – наявність суддів-асистентів, які допомагають суддям у здійсненні їх функцій. Іншою вартою наслідування особливістю організації Верховного адміністративного суду Швеції є можливість для відставного судці за певних обставин бути суддею ad hoc.
Формування єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні здійснюється шляхом призначення до його складу суддів Верховною Радою України, Президентом України та з'їздом суддів України. Кожен із зазначених суб'єктів формування Конституційного Суду України призначає по шість суддів.
|
|
|
Принцип призначення значно краще забезпечує професіоналізм судової діяльності, ніж виборність, оскільки виборці не дуже розуміються на професійних критеріях, які характеризують кандидата. Саме тому Конституційний Суд України формується шляхом процедури призначення.
Законом України «Про Конституційний Суд України» врегульовано порядок призначення суддів усіма суб'єктами формування Конституційного Суду України. Так, призначаючи суддів, Президент України проводить консультації з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів. Про призначення особи на посаду судді Конституційного Суду України Президент України видає указ, скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України.
Верховна Рада України відповідно до зазначеного Закону призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів вносить Голова Верховної Ради України. Може вносити пропозиції з цього питання також не менш як одна чверть народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Щодо кожної кандидатури на посаду судді відповідний комітет Верховної Ради України подає
|
|
|
• парламенту свої висновки. Призначеними на посади суддіввважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини від конституційного складу Верховної Ради України. За результатами голосування оформ-
: ляється постанова Верховної Ради України про призначення
суддів Конституційного Суду України.
743
Конституція України
З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який в результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.
Президент України, Верховна Рада України в місячний строк після припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, які ними були призначені, призначають у межах своїх повноважень інших осіб на вакантні посади. Що стосується з'їзду суддів України, то призначення на вакантні посади в межах своїх повноважень ним здійснюється у тримісячний строк.
|
|
|
На жаль, залишилися не врегульованими в законодавстві питання формування Конституційного Суду України у випадках недотримання Президентом України, Верховною Радою України чи з'їздом суддів України передбачених Законом «Про Конституційний Суд України» строків призначення суддів, у тому числі в разі припинення повноважень судді. Якщо суддів не призначено, діяльність Конституційного Суду України може бути припинено до призначення необхідної кількості нових суддів.
Зважаючи на особливий статус Конституційного Суду України та його місце в механізмі державної влади, Основним Законом значно підвищено вимоги до кандидатів на посади суддів. Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та Законом України «Про статус суддів». Суддею Конституційного Суду України може бути лише громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років.
Вимога щодо українського громадянства є цілком закономірною для майбутнього представника вищого судового органу, який присягає чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина, брати участь у
744
Розділ XII. Стаття 148
прийнятті надзвичайно важливих і відповідальних рішень, які іноді можуть істотно впливати на долю країни.
Терміном «робота за фахом» охоплюється наукова і педагогічна діяльність у галузі права, а також робота в минулому суддею, слідчим, прокурором, адвокатом, юрисконсультом тощо. Обов'язковими вимогами є проживання в Україні протягом останніх двадцяти років та володіння державною мовою.
Закон «Про Конституційний Суд України» (ч. 2 ст. 16) закріплює заборону для судді Конституційного Суду України належати до політичних партій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Тим самим суворо дотримується вимога щодо відмови суддів від участі в політичній діяльності. Складовою частиною процедури формування конституційних судів є складання присяги. Вона є клятвою на вірність Конституції і служінню народу, яку в обов'язковому порядку дає посадова особа, вступаючи на високу державну посаду. Коло таких осіб визначається конституцією країни або законами. В Україні до них належать, крім глави держави і народних депутатів України, також судді, в тому числі Конституційного Суду України.
Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України, яке здійснюється на засіданні Верховної Ради України не пізніш як через місяць після призначення його суддею. Чинним Законом України «Про Конституційний Суд України» визначено, що засідання парламенту з цього приводу проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України. Порушення суддею присяги може бути підставою для звільнення його з посади.
Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк. Обмеження строку перебування на посаді, а також унеможливлен-ня бути призначеним на повторний строк є елементами політичної доцільності. Відсутність права на повторне призначення, по суті, є загальною практикою.
Заборона призначати судцю на новий термін є додатковою гарантією його незалежності. Якщо суддя знає, що його повторне призначення неможливе, то у своїй діяльності він не орієнтува-
745
Конституція України
Розділ XII. Стаття 149
тиметься на позиції осіб чи органів, від яких залежало б його призначення.
Якщо звернутися до світового досвіду, то можна зауважити різні варіанти вирішення питання щодо строків, на які призначаються судді. Є й безстрокове призначення: не встановлено строку перебування на посаді суддів Конституційного Суду Республіки Вірменії, вони обіймають свою посаду до досягнення сімдесяти років. У Конституційному Суді Хорватії для суддів не існує вікових рамок – ні для зайняття посади, ні для виходу на пенсію. Судді обираються парламентом на вісім років. Є й інші строки: дванадцять років (ФРН), дев'ять років (Іспанія), вісім років (Польща).
Проблема строку перебування на посаді судді Конституційного Суду України є багатоаспектною і остаточно не вирішеною. На суддів Конституційного Суду України поширюються підстави звільнення з посади, передбачені Основним Законом для суддів судів загальної юрисдикції. Дев'ятирічний строк повноважень судді Конституційного Суду України в будь-якому випадку обмежений досягненням граничного віку перебування на посаді (65 років), установленого п. 2 ч. 5 ст. 126 Конституції України. Не вирішено питання про право судді після закінчення повноважень повернутися до суду, в установу чи на посаду, де він працював до призначення суддею Конституційного Суду України.
Зі складу судців Конституційного Суду України на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатів, запропонованих суддями Конституційного Суду України, обирається Голова Конституційного Суду України.
Строк повноважень Голови обмежено трьома роками, що унеможливлює залежність від владних структур, а отже, забезпечує неупередженість у вирішенні питань, що належать до його компетенції. Такий підхід до заміщення цієї посади є майже загальним у практиці органів конституційної юрисдикції.
Обраним Головою Конституційного Суду України вважається кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України. Законом визначено, що в разі якщо було запропоновано більше двох кандидатів на посаду Голови Конституційного Суду України і жодного з кандидатів не було обрано, проводиться повторне голосу-746
вання щодо двох кандидатів, які отримали більшість голосів. У тому разі, якщо було запропоновано не більше двох кандидатів і жодного з них не було обрано або Голову Конституційного Суду України не було обрано при повторному голосуванні, проводяться нові вибори з висуванням інших кандидатур на посаду Голови Конституційного Суду України.
Організація та проведення виборів Голови Конституційного Суду України здійснюються комісією, що обирається Конституційним Судом України з числа судців, призначених до його складу.
Порядок обрання Голови Конституційного Суду України самими суддями забезпечує самостійність в організації роботи і є додатковою гарантією їх незалежності.
Стаття 149. На суддів Конституційного Суду України по ширюються гарантії незалежності та недоторканності, підста ви щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 цієї Консти туції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 цієї Конституції.
Коментована стаття присвячена закріпленню гарантій незалежності та недоторканності суддів Конституційного Суду України.
Судді Конституційного Суду України є професійними суддями і носіями судової влади, органом якої є Конституційний Суд України. Вони повинні мати високі гарантії незалежності і недоторканності. Необхідність таких гарантій зумовлена особливістю юрисдикції Конституційного Суду України, який є єдиним спеціалізованим органом конституційної юрисдикції.
Конституція України окремо не встановила гарантій незалежності і недоторканності для суддів Конституційного Суду України, а поширила на них ті, які передбачені її ст. 126. Ця стаття закріплює найбільш важливі гарантії незалежності та недоторканності суддів судів загальної юрисдикції. При цьому вона передбачає встановлення таких гарантій іншими нормами Конституції України та законами. Отже, на суддів Конституційного Суду України поширюються всі гарантії незалежності та недоторканності, встановлені для суддів судів загальної юрисдикції Конституцією України та законами, зокрема законами «Про статус суддів», «Про судоустрій України». Зміст цих гарантій розкрито в коментарі до ст. 126 Конституції України.
747
Конституція України
Поряд з цим є окремі гарантії незалежності та недоторканності, які поширюються виключно на суддів Конституційного Суду України. Ці гарантії містяться в нормах розділу XII «Конституційний Суд України» Конституції України та Законі України «Про Конституційний Суд України» (далі – Закон).
Гарантією незалежності судді є демократичний порядок формування Конституційного Суду. По третині суддів (шість суддів) призначають Президент України, Верховна Рада України та З'їзд суддів України. Враховуючи функціональну взаємопов'язаність Президента України з виконавчою владою, а також проведення ним консультацій з Кабінетом Міністрів України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посаду суддів і обов'язковість скріплення указів Президента України про їх призначення підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України, за наявності яких особа визнається призначеною на посаду судді, можна стверджувати, що у формуванні органу конституційної юрисдикції беруть участь як законодавча, судова, так і опосередковано виконавча влада.
При цьому призначений суддя не представляє інтереси органу, який його призначив, або підприємство, установу, організацію, в якій працював. Він виконує публічну функцію в інтересах суспільства, держави і повинен вирішувати справи з позицій права, а не інтересу певного органу влади, у тому числі того, який його призначив, та бути поза політикою.
Гарантією незалежності суддів є призначення їх лише на один дев'ятирічний строк без права бути призначеним на повторний строк. Призначення суддів на повторний строк послаблює їх незалежність і сприяє можливості впливу на них. Гарантією незалежності є також обрання самими суддями Голови Конституційного Суду України та його заступників і тільки на один трирічний строк. Це посилює і незалежність Голови Конституційного Суду України у виконанні своїх функцій.
Гарантією незалежності судді органу конституційної юрисдикції є встановлення повноважень Конституційного Суду України, а також суб'єктів звернення до нього з питань відповідності Конституції України визначених нею нормативно-правових актів. При цьому Основний Закон України не допускає зміни законом його повноважень (розширення чи звуження), а також кола встановлених ним суб'єктів, які можуть звертатися до суду. 748
Розділ XII. Стаття І49
Судді Конституційного Суду не можуть за власною ініціативою порушувати розгляд будь-якого, віднесеного до повноважень Конституційного Суду, питання.
Гарантією незалежності судді є обов'язковість розгляду справ за процедурою, визначеною законом, встановлення обов'язковості рішень органу конституційної юрисдикції.
Гарантією незалежності судді є функціонування в Конституційному Суді України суддівського самоврядування. Вирішення питань внутрішньої діяльності суду, а також тих, що зачіпають інтереси судді, органами суддівського самоврядування, а не суддями з адміністративними функціями чи посадовими особами апарату суду, посилює незалежність судді. Діяльність суддівського самоврядування є конституційною вимогою, обов'язковою і для Конституційного Суду України.
Законом України «Про судоустрій України» передбачено функціонування суддівського самоврядування у всій судовій системі України, до якої входить і Конституційний Суд України. Організаційною формою суддівського самоврядування в органі конституційної юрисдикції ним визначено збори суддів (ст. 114). Гарантії незалежності судді органу конституційної юрисдикції встановлюються також Законом про принципи функціонування цього органу. До них можна віднести такі основні принципи діяльності Конституційного Суду, як верховенство права, незалежність, колегіальність, рівноправність суддів, гласність, повнота та всебічність розгляду справ, обгрунтованість прийнятих ними рішень (ст. 4). Названі принципи спрямовані на забезпечення самостійного і неупередженого здійснення конституційного правосуддя, незалежності суддів.
Здійснення конституційного правосуддя на засадах верховенства права і незалежності означає, що всі спірні питання, які віднесені до повноважень Конституційного Суду України, мають розглядатися самостійно і справедливо, при цьому повинні забезпечуватися захист прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави. Не допускаються втручання в будь-якій формі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, вплив на суддів у конституційному судовому процесі.
Принцип колегіальності означає, що всі рішення з питань, віднесених до повноважень Конституційного Суду України,
749
Конституція України
Розділ XII. Стаття 149
приймаються колегіально. Питання про відкриття провадження у справі за конституційними поданнями, зверненнями розглядаються колегіями суддів Конституційного Суду України у складі не менше чотирьох суддів, а в разі відмови ними у відкритті конституційного провадження – на засіданні Конституційного Суду України за обов'язкової участі не менше 11 суддів. Справи, в яких відкрито конституційне провадження, розглядаються на пленарному засіданні Конституційного Суду України за участю не менше 12 суддів. Рішення приймаються в Колегії суддів і на пленарному засіданні Конституційного Суду України більшістю голосів від загального складу (відповідно 6 і 18 суддів), а на засіданні Конституційного Суду – більшістю від числа присутніх суддів. Отже, вплив на одного суддю не дасть бажаного результату, а здійснити вплив на більшість суддів є проблематичним.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 95; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!