Розділ IX Територіальний устрій України 2 страница
Разом з цим Автономна Республіка Крим має свій специфічний конституційно-правовий статус, який відрізняється, наприклад, від статусу області. Це виявляється насамперед у гарантіях Автономної Республіки Крим. Так, органи державної влади України при прийнятті рішень, що стосуються АРК, враховують специфіку правового статусу автономії. Органи влади Автономної Республіки Крим мають більш широкі можливості нормативної регламентації відповідних питань автономії, аніж обласні. Важливою гарантією стабільності правового статусу Автономної Республіки Крим є те, що змінити Конституцію АРК має право тільки Верховна Рада України. Функ-
677
Конституція України
Розділ X. Стаття 135
ціонування Автономної Республіки Крим як суб'єкта державно-правових відносин адміністративно-територіальної автономії в складі України забезпечується комплексом правових, організаційних, фінансових, майнових та інших гарантій і ресурсів. Це дає можливість органам влади автономії вирішувати відповідні проблеми Криму з урахуванням місцевих і загальнодержавних інтересів. Функціонування органів влади АРК, органів місцевого самоврядування базується на ґрунтовній правовій базі. Це не тільки норми Конституції України і Конституції Автономної Республіки Крим, а й деякі закони, які безпосередньо присвячені функціонуванню суспільних відносин в АРК, правовому статусу деяких органів автономії. Це насамперед Закон України від 12 лютого 1998 р. «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим», Закон України від 10 лютого 1998 р. «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим».
|
|
|
Специфіка правового статусу Автономної Республіки Крим-полягає також у тому, що згідно зі ст. 139 Конституції України в АРК діє Представництво Президента України, статус якого визначається Законом України від 2 березня 2000 р. «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» (див. коментар до ст. 139 Конституції України).
Конституційно-правове закріплення правового статусу Автономної Республіки Крим у Конституції України не є ідеальним. Нерідко виникають ситуації, коли органи влади автономії виходять за межі конституційно-правового поля. Тому актуальною є проблема забезпечення конституційної законності в державно-правових зв'язках між центральними органами державної влади України і органами влади Автономної Республіки Крим. Ці питання вирішуються на основі чинної Конституції і законів України з урахуванням специфіки правового положення Автономної Республіки Крим. У компетенційних спорах між органами влади України і АРК останнє слово належить Конституційному Суду України, його правовій позиції.
|
|
|
Стаття 135. Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автоном ної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.
678
Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Прези дента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.
Проблеми, пов'язані з кримською Конституцією, були одними з найскладніших у процесі становлення автономії. Вже згадана Конституція від 6 травня 1992 р. фактично була Конституцією суверенної незалежної держави. 25 вересня того ж року вона зазнала змін, проте це суттєво не вплинуло на її сепаративний визивний характер. З огляду на це Верховна Рада України 17 березня 1995 р. скасувала її разом з низкою інших подібних кримських актів. А проблеми конституційного процесу в АРК призвели до того, що під час прийняття Конституції України частина депутатського корпусу висловилась за те, щоб взагалі позбавити автономію Конституції і надати їй можливість мати лише свій статут. Однак все ж за АРК було збережено право на Конституцію, проте, з огляду на набутий досвід, встановлено своєрідний контроль з боку Верховної Ради України, що проявилося у її праві затвердження кримської Конституції. Необхідно звернути увагу на те, що це затвердження відбувалося простою більшістю голосів Верховної Ради України, що унеможливлює будь-які суперечки стосовно юридичної сили Конституції України і АРК. Лишається додати, що 21 жовтня 1998 р. Верховна Рада України затвердила Конституцію АРК, що стало вагомим фактором розвитку автономії як невід'ємної складової частини України.
|
|
|
У другій частині цієї статті йдеться лише про нормативно-правові акти Верховної Ради АРК. Як відомо, до 1996 р. вона мала право приймати закони, це створювало як паралельну систему законодавства, так і постійні колізії, оскільки Верховна Рада Криму неодноразово наголошувала, що її акти мають верховенство на території півострова. З цієї точки зору вкрай важливими є положення цієї статті, за якими нормативно-правові акти не можуть суперечити законодавству України. На жаль, практика реалізації Конституції України засвідчила, що Верховна Рада АРК намагається знайти засоби «нейтралізації» цих конституційних положень. Так, після прийняття Конституції України Верховна Рада АРК стала застосовувати таку форму: «нормативно-правовий акт Верховної Ради АРК – Закон АР Крим». Подібна казуїстика стала
|
|
|
679
Конституція України
РозділX. Статті І 36, І 37
предметом розгляду Конституційного Суду України, який у своєму рішенні у справі обчислення часу в АРК від 25 березня 1998 р. визнав неконституційним використання терміна «Закон Верховної Ради АР Крим» як форми нормативно-правового акта Верховної Ради. Однак і досі цю проблему повністю не знято з порядку денного.
Стаття 136. Представницьким органом Автономної Рес публіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх пов новажень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим.
Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України.
Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України та закона ми України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.
Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.
Положення цієї статті стали також закономірною реакцією на п'ятирічний досвід функціонування автономії, протягом якого кримські політики з огляду на свої державотворчі амбіції декларували реалізацію на півострові принципу поділу влади з усіма наслідками, що випливали з цього. Однак певна специфіка організації влади в Криму є лише формою її децентралізації, тому недоцільно запроваджувати на території автономії ті принципи поділу влади, які реалізуються в масштабах всієї країни. Саме тому Верховна Рада АРК визначається як вищий представницький орган автономії. Те саме стосується й Ради міністрів АРК.
У цій статті також регламентуються принципові питання функціонування цих органів (зокрема, обов'язковість до виконання в АРК рішень і постанов Верховної Ради АРК, виданих в
680
межах її повноважень, порядок призначення на посаду Голови Ради міністрів Верховною Радою АРК).
Згідно з ч. З цієї статті повноваження, порядок формування, діяльність Ради міністрів АРК визначається насамперед Конституцією та законами України. Так, 10 лютого 1998 р. було прийнято Закон України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим», відповідно до якого вона є однопалатною і складається зі 100 депутатів. Принагідно слід зазначити, що, виступаючи як представницький орган, Верховна Рада АРК не має між тим ознак парламенту. На цьому наголошено у рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2001 р. стосовно Регламенту Верховної Ради АРК.
На відміну від згаданого Закону, досі не прийнято Закон України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», який постійно згадується в усіх планах законопроекгних робіт. Сама ідея подібного закону народилась як результат буквального розуміння ч. З ст. 136 Конституції. У момент прийняття Конституції України висловлювались ідеї розробити лише закон про організацію влади в АРК, але вони не знайшли підтримки. Зараз, коли паралельно діють і Закон України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим», і сама Конституція АРК, які докладно регулюють в тому числі засади діяльності Ради міністрів АРК, прийняття окремого закону про нього призведе до дублювання і колізій.
Остання частина цієї статті стосується проблем правосуддя АРК, яке немає ніякої місцевої специфіки і здійснюється в межах єдиної системи судів України.
Стаття 137. Автономна Республіка Крим здійснює норма тивне регулювання з питань:
1) сільського господарства і лісів;
2) меліорації і кар 'єрів;
3) громадських робіт, ремесел та промислів; благодійництва;
4) містобудування і житлового господарства;
5) туризму, готельної справи, ярмарків;
6) музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, істори- ко-культурних заповідників;
7) транспорту загального користування, автошляхів, водопро водів;
8) мисливства, рибальства;
681
Конституція України
Розділ X. Стаття 137
9) санітарної і лікарняної служб.
З мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верхов ної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та за конам України Президент України може зупинити дію цих норма тивно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.
Стаття визначає коло суспільних відносин, що підлягають нормативному регулюванню Автономної Республіки Крим. Таким чином визначено предмет нормотворчої діяльності органів влади Автономної Республіки Крим. Передбачені коментованою статтею повноваження Автономної Республіки Крим стосуються нормативної регламентації тільки тих питань, які безпосередньо пов'язані з інтересами кримського населення.
Надання згідно з Конституцією України повноважень Автономній Республіці Крим врегульовувати відповідні питання свідчить про особливий правовий статус цієї територіальної одиниці в складі України, про те, що Автономна Республіка Крим є специфічним суб'єктом державно-правових відносин, оскільки області не мають таких прав. Водночас наявність такого права у Автономної Республіки Крим не свідчить про те, що вона є державно-правовою автономією. Автономна Республіка Крим належить до типу адміністративно-територіальних автономій, але зі специфічним правовим статусом.
Положення ст. 137 Конституції України знайшли своє відображення і в п. 2 ч. 1 ст. 18 Конституції Автономної Республіки Крим, яка встановлює, що віданню Автономної Республіки Крим підлягає нормативне регулювання і здійснення організаційно-розпорядчих повноважень з питань: сільського господарства і лісів; меліорації і кар'єрів; громадських робіт; ремесел і промислів; благодійної діяльності; містобудування і житлового господарства; курортно-рекреаційної сфери; туризму, готельної справи; ярмарків; музеїв, бібліотек; театрів та інших установ культури, історико-культурних заповідників; транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів; мисливства, рибальства; санітарної і лікувальної служб та з інших питань, передбачених і делегованих законами України. Порівняння змісту ст. 137 Конституції України і п. 2 ч. 1 ст. 18 Конституції Автономної Рес-
682
публіки Крим свідчить про те, що в Конституції АРК більш широко, ніж в Конституції України, встановлюються предмети відання, по яких автономія має право нормативної регламентації.
Конституція України не визначає, який саме орган в Автономній Республіці Крим має право нормативного регулювання відповідних питань. У статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим встановлюється, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України, за винятком тих, щодо яких рішення приймається республіканськими (місцевими) референдумами або Радою міністрів Автономної Республіки Крим та іншими органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим. Згідно з ч. 1 п. 2 ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим належить прийняття нормативно-правових актів, внесення в установленому порядку змін до них, роз'яснення порядку їх застосування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим щодо питань, які мають нормативно-правовий характер, приймає постанови, які приймаються на її засіданні відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів депутатів від загального складу Верховної Ради АРК. Згідно з ч. 1 ст. 28 Конституції Автономної Республіки Крим нормативно-правові акти Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК з питань відання Автономної Республіки Крим повинні відповідати Конституції України, законам України. Нормативно-правові акти Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК з питань виконання делегованих відповідно до Конституції України державних виконавчих функцій і повноважень на території Автономної Республіки Крим приймаються згідно з Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міїіістрів України та на їх виконання (ч. 2 ст. 28).
У частині 2 ст. 137 Конституції України встановлюється, що з мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України Президент України може зупинити дію цих нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності. Наявність такого конституційного положення зумовлена необхідністю забезпечення єдиної законності на всій території України.
683
Конституція України
Розділ X. Стаття 138
Конституція України 1996 р. порівняно з Конституцією УРСР 1978 р. суттєво змінила порядок визнання нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим такими, що не відповідають Конституції та законам України, а також зупинення їх дії чи скасування. За Конституцією УРСР 1978 р. це право було виключною компетенцією Верховної Ради України. Парламент України застосовував це право щодо актів Верховної Ради АРК, особливо в 1994-1995 pp., коли відповідні акти АРК не відповідали Конституції і законам України. В результаті були скасовані Конституція Автономної Республіки Крим у редакції від 6 травня 1992 p., деякі інші акти. Верховній Раді Автономної Республіки Крим було доручено прийняти та подати на затвердження Верховної Ради України нову Конституцію Автономної Республіки Крим.
Згідно з ч. 2 ст. 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Тому обґрунтованим є закріплення в ч. 2 ст. 137 Конституції України положення, що саме Президент України може зупинити дію нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якщо ці акти не відповідають положенням Конституції і законам України. Але глава держави може тільки зупинити, а не скасувати незаконні нормативно-правові акти Верховної Ради АРК з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо конституційності цих актів. У випадку визнання Конституційним Судом України цих актів як таких, що суперечать Конституції та законам України, Верховна Рада АРК повинна скасувати такі акти. Згідно з п. 28 ст. 85 Конституції України Верховна Рада України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України. В даному разі це одна із форм конституційно-правової відповідальності, яка може застосовуватися в цілях забезпечення єдиної конституційної законності на всій території України. Парламент України призначає позачергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим в разі, якщо вона була розпущена за прийняття незаконних нормативно-правових актів.
Положення ч. 2 ст. 137 Конституції України були предметом розгляду органом конституційної юрисдикції за ініціативою гла-684
ви держави. Так, на підставі ч. 2 ст. 137 Конституції України Президент України своїм Указом від 3 квітня 1998 р. № 254/98 зупинив дію нормативно-правового акта Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про республіканський бюджет Автономної Республіки Крим на 1998 рік» у частині зарахування в 1998 р. податку на додану вартість та акцизного збору до бюджету Автономної Республіки Крим як такого, що не відповідає Конституції та законам України, і звернувся до Конституційного Суду України з проханням розглянути питання щодо його відповідності Конституції України. Позиція Президента України була підтримана Конституційним Судом України, оскаржувані положення визнані неконституційними і на Верховну Раду Автономної Республіки Крим було покладено обов'язки щодо забезпечення виконання відповідного Рішення Конституційного Суду України (Рішення № 7-рп від 2 червня 1998 p.).
Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим нале жить:
1) призначення виборів депутатів Верховної Ради АвтономноїРеспубліки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим;
2) організація та проведення місцевих референдумів;
3) управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;
4) розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетноїполітики України;
5) розроблення, затвердження та реалізація програм Автоном ної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля – відповідно до загальнодержавних програм;
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 146; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!