Розділ ІІІ. Особливості статусу судді антикорупційного суду
Проект
вноситься народними
депутатами України
Соболєв Є.В.
Сироїд О.І.
Крулько І.І.
Найем М.М.
Лещенко С.А.
Заліщук С.П.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про антикорупційні суди
Розділ І. Загальні положення
Стаття 1. Сфера дії Закону
1. Цей Закон визначає особливості організації антикорупційних судів, вимоги до кандидатів на посади суддів антикорупційних судів, особливості добору, призначення і статусу суддів цих судів.
2. Закони України “Про судоустрій і статус суддів”, “Про Вищу раду правосуддя” застосовуються у питаннях, що є предметом регулювання цього Закону, в частині, що не суперечить положенням цього Закону.
Стаття 2. Система антикорупційних судів
1. Антикорупційні суди входять до єдиної системи судів України.
2. Систему антикорупційних судів складають:
1) Вищий антикорупційний суд;
2) Антикорупційна палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду України (далі – Антикорупційна палата).
Розділ ІІ. Організація антикорупційних судів
Стаття 3. Вищий антикорупційний суд
1. Вищий антикорупційний суд:
1) здійснює правосуддя як суд першої інстанції у справах, підслідних Національному антикорупційному бюро України, в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення судової практики Антикорупційну палату, Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
|
|
|
2. До складу Вищого антикорупційного суду входять не більше 70 суддів.
3. У Вищому антикорупційному суді рішенням зборів суддів цього суду утворюються палата слідчих суддів, апеляційна палата та інші судові палати. Кількісний та персональний склад судових палат визначають збори суддів Вищого антикорупційного суду.
4. У Вищому антикорупційному суді діє палата слідчих суддів. Судді цієї палати здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, визначеному процесуальним законом.
Судді палати слідчих суддів не беруть участі у розгляді справ по суті. Судді палати слідчих суддів, які постановляли ухвалу, не беруть участь у перегляді цієї ухвали в апеляційному порядку.
5. У Вищому антикорупційному суді діє апеляційна палата. Судді цієї палати переглядають в апеляційному порядку ухвали цього суду, які можуть бути оскаржені відповідно до процесуального закону, за винятком тих, якими було закінчено розгляд справи по суті.
Судді апеляційної палати не беруть участі у кримінальному провадженні як суд першої інстанції. Судді апеляційної палати, які раніше брали участь в ухваленні судового рішення, не беруть участь у його перегляді в апеляційному порядку.
|
|
|
3. Велика палата Верховного Суду у визначених процесуальним законом випадках переглядає у касаційному порядку судові рішення Вищого антикорупційного суду, що набрали законної сили.
Стаття 4. Голова Вищого антикорупційного суду
1. Голова Вищого антикорупційного суду:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями;
2) визначає адміністративні повноваження заступників голови Вищого антикорупційного суду;
3) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;
4) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Конкурсну комісію та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
|
|
|
5) забезпечує виконання рішень зборів суддів Вищого Антикорупційного суду;
6) організовує ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
7) сприяє виконанню вимог щодо підтримання кваліфікації суддів Вищого антикорупційного суду та підвищення їхнього професійного рівня.
Стаття 5. Антикорупційна палата
1. Для перегляду вироків та ухвал Вищого антикорупційного суду, якими було закінчено розгляд справи по суті, у Касаційному кримінальну суді Верховного Суду діє Антикорупційна палата, яка утворюється цим Законом.
2. Антикорупційна палата має адміністративну автономію в межах Верховного Cуду та Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
3. Антикорупційна палата:
1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику.
4. До складу Антикорупційної палати входять не менше 30 суддів. Персональний склад Антикорупційної палати визначається в порядку, встановленому цим Законом.
5. Велика палата Верховного Суду у визначених процесуальним законом випадках переглядає у касаційному порядку судові рішення Антикорупційної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що набрали законної сили.
|
|
|
6. Велика Палата Верховного Суду не здійснює узагальнення судової практики Антикорупційної палати.
Стаття 6. Секретар Антикорупційної палати
1. Антикорупційну палату очолює її Секретар, який обирається на посаду строком на чотири роки та звільняється з посади більшістю голосів суддів Антикорупційної палати шляхом таємного голосування.
2. Секретар Антикорупційної палати:
1)визначає адміністративні повноваження заступника Секретаря Антикорупційної палати;
2) організовує ведення та аналіз судової статистики в Антикорупційній палаті, вивчення та узагальнення судової практики, інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
3) скликає збори суддів Антикорупційної палати, вносить на розгляд зборів питання та головує на їх засіданнях;
4) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Конкурсну комісію та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у касаційному суді у триденний строк з дня їх утворення.
5) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів Антикорупційної палати;
3. Секретар Антикорупційної палати з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази та розпорядження.
4. Збори суддів Антикорупційної палати за пропозицією Секретаря Антикорупційної палати обирають заступника Секретаря Антикорупційної палати. У разі відсутності Секретаря Антикорупційної палати його адміністративні повноваження здійснює заступник Секретаря Антикорупційної палати, а в разі відсутності заступника Секретаря Антикорупційної палати - суддя Антикорупційної палати, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Стаття 7. Адміністративна автономія Антикорупційної палати
1. На суддів Антикорупційної палати та працівників апарату Антикорупційної палати не поширюється дія наказів і розпоряджень Голови Верховного Суду та Голови Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
2. Судді Антикорупційної палати не можуть бути обрані до Великої Палати Верховного Суду.
3. Суддя Антикорупційної палати не може бути обраний Головою Верховного Суду та його заступником, Головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду та його заступником чи на будь-які інші адміністративні посади, крім посади Секретаря Антикорупційної палати або його заступника.
Розділ ІІІ. Особливості статусу судді антикорупційного суду
Стаття 8. Вимоги до кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду, судді Антикорупційної палати
1. Суддею Вищого антикорупційного суду, суддею Антикорупційної палати може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;
2) має науковий ступінь у сфері права, стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років;
3)має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років;
4) має стаж професійної діяльності на посаді прокурора десять років;
5) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-4 цієї частини, щонайменше десять років.
2. Не може бути призначений суддею Вищого антикорупційного суду, суддею Антикорупційної палати громадянин, який:
1) визнаний судом обмежено дієздатним або недієздатним;
2)має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню функцій зі здійснення правосуддя;
3) має незняту чи непогашену судимість.
3. Не може претендувати на посаду судді особа, до якої згідно із законом застосовується заборона обіймати відповідну посаду.
4. Не може претендувати на посаду судді також особа, яку було раніше звільнено з посади судді за порушення присяги, вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення вимог щодо несумісності, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна або у зв’язку із набранням законної сили обвинувальним вироком щодо такої особи, крім випадків визнання в судовому порядку протиправним рішення про звільнення з цих підстав або скасування обвинувального вироку суду.
5. Не може претендувати на посаду судді також особа, яку було раніше звільнено з посади судді за результатами кваліфікаційного оцінювання.
6. Для цілей цього Закону вважається:
1) вищою юридичною освітою – вища юридична освіта ступеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобута в Україні (крім вищої юридичної освіти, здобутої у вищих військових навчальних закладах), а також вища юридична освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
2) науковим ступенем – науковий ступінь у сфері права, здобутий у вищому навчальному закладі (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або аналогічному вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави. Науковий ступінь, здобутий у вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави, повинен бути визнаний в Україні в установленому законодавством порядку;
3) стажем наукової роботи – стаж професійної діяльності у сфері права на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників у вищому навчальному закладі (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або аналогічному вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави.
Стаття 9. Обмеження щодо переведення суддів антикорупційних суддів
1. Суддя Вищого антикорупційного суду, суддя Антикорупційної палати не може бути переведений на посаду до іншого суду в порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності або відрядження.
Стаття 10. Особливості суддівського самоврядування суддів Вищого антикорупційного суду
1. Судді Вищого антикорупційного суду здійснюють суддівське самоврядування через збори суддів Вищого антикорупційного суду, спільні збори суддів Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати, а також через участь у з'їзді суддів України.
2. Збори суддів Вищого антикорупційного суду скликає Голова Вищого антикорупційного суду за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів Вищого антикорупційного суду. Збори суддів Вищого антикорупційного суду скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.
3. Збори суддів Вищого антикорупційного суду є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів Вищого антикорупційного суду. У голосуванні беруть участь лише судді Вищого антикорупційного суду. На збори суддів можуть бути запрошені працівники апарату Вищого антикорупційного суду, судді у відставці, представники громадських об’єднань, журналісти, інші особи.
4. Збори суддів Вищого антикорупційного суду:
1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності Вищого антикорупційного суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов’язковими для суддів та працівників апарату Вищого антикорупційного суду;
2) визначають рівень навантаження на суддів Вищого антикорупційного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов’язків;
3) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади у Вищому антикорупційному суді, та керівника апарату Вищого антикорупційного суду;
4) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності Вищого антикорупційного суду та судді цього суду;
5) приймають рішення про утворення судових палат, визначають їхній кількісний та персональний склад;
6) надають згоду на відкриття дисциплінарної справи щодо судді Вищого антикорупційного суду;
7) висловлюють недовіру керівнику апарату Вищого антикорупційного суду;
8) затверджують Положення про апарат Вищого антикорупційного суду;
9) обирають таємним голосуванням делегатів на з’їзд суддів України.
5. Збори суддів Вищого антикорупційного суду можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності цього суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути ці пропозиції протягом п’ятнадцяти днів і дати відповідь по суті.
6. Збори суддів Вищого антикорупційного суду приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування.
7. Виконання рішень зборів суддів Вищого антикорупційного суду за дорученням зборів прокладається на Голову Вищого антикорупційного суду або його заступника.
Стаття 11. Особливості суддівського самоврядування суддів Антикорупційної палати
1. Судді Антикорупційної палати здійснюють суддівське самоврядування через збори суддів Антикорупційної палати, а також через спільні збори суддів Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати.
2. Збори суддів Антикорупційної палати скликає Секретар Антикорупційної палати за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів Антикорупційної палати. Збори суддів Антикорупційної палати скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.
3. Збори суддів Антикорупційної палати є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів Антикорупційної палати. У голосуванні беруть участь лише судді Антикорупційної палати. На збори суддів можуть бути запрошені працівники апарату Антикорупційної палати, судді у відставці, представники громадських об’єднань, журналісти, інші особи.
4. Збори суддів Антикорупційної палати:
1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності Антикорупційної палати чи роботи конкретних суддів або працівників апарату Антикорупційної палати та приймають з цих питань рішення, що є обов’язковими для суддів та працівників апарату Антикорупційної палати;
2) визначають рівень навантаження на суддів Антикорупційної палати з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов’язків;
3) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади у Антикорупційній палаті, та керівника апарату Антикорупційної палати;
4) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності Антикорупційної палати та судді Антикорупційної палати;
5) надають згоду на відкриття дисциплінарної справи щодо судді Антикорупційної палати;
6) висловлюють недовіру керівнику апарату Антикорупційної палати;
7) затверджують Положення про апарат Антикорупційної палати.
5. Збори суддів Антикорупційної палати приймають рішення більшістю голосів суддів цієї палати, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування.
6. Виконання рішень зборів суддів Антикорупційної палати за дорученням зборів прокладається на Секретаря Антикорупційної палати або його заступника.
7. Судді Антикорупційної палати не входять до Пленуму Верховного Суду та зборів суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
8. Судді Антикорупційної палати не можуть бути обраними делегатами на з’їзд суддів України.
Стаття 12. Спільні збори суддів Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати
1. Спільні збори суддів Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати проводяться для обговорення спільної практики розгляду певних категорій справ та інших питань, визначених такими зборами. Спільні збори суддів Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати скликаються Головою Вищого антикорупційного суду або Секретарем Антикорупційної палати за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів відповідно Вищого антикорупційного суду або Антикорупційної палати. Порядок проведення спільних зборів суддів Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати визначається цими зборами.
2. Спільні збори суддів Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування.
Стаття 13. Особливості дисциплінарного провадження щодо суддів антикорупційних судів
1. Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкриває дисциплінарну справу щодо судді антикорупційного суду лише після отримання згоди зборів суддів Вищого антикорупційного суду або зборів суддів Антикорупційної палати відповідно.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 306; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!