Регулятори та інструменти на страховому ринку
На страховому ринку України діють певні його регулятори, а процес страхування здійснюється за допомогою відповідних інструментів.
Головними ринковими регуляторами, які впливає на всі його структурні елементи, на формування ціни страхової послуги є:
- податки;
- інші обов’язкові платежі (збори, внески, відрахування);
- біржова страхова діяльність.
Особливості оподаткування страхування досить специфічні для кожного окремого національного ринку.
Так, у відповідності до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” зі змінами та доповненнями, передбачено певний порядок оподаткування страховиків.
На відміну від загальноприйнятої практики, коли оподаткування базується на загальних критеріях, тобто на принципах оподаткування прибутку, в Україні оподатковуються валові доходи від страхової діяльності (окрім страхування життя).
Інші обов’язкові платежі, такі як до цільових позабюджетних державних фондів, місцеві податки та збори, інші податки та збори здійснюються на загальноприйнятих засадах господарюючого суб’єкта відповідної організаційної форми.
Біржа є універсальним регулятором ринкових відносин. Біржова страхова діяльність в Україні в чистому виді відсутня, так як і пряма біржова страхова діяльність в сучасних умовах не здійснюється практично ні в одній країні світу. Проте, роль біржі у світовому масштабі виконує страховий ринок „Ллойд”, який здійснює продажу полісів за такими основними напрямками: страхування морських, не морських, авіаційних, автомобільних ризиків.
|
|
|
Валюта страхування обмежується дією валютного законодавства та валютними застереженнями в Україні: страхові платежі вносяться лише у грошовій одиниці України, а нерезиденти – окрім зазначеного можуть і у вільно конвертованій іноземній валюті. Страхова виплата здійснюється у тій валюті, яка передбачена договором страхування.
Законодавством України встановлені певні вимоги щодо припинення дії договору страхування та умов визнання його недійсності.
Іншим інструментом на страховому ринку України є страховий поліс, який підтверджує факт укладання договору страхування, в деяких випадках замінює сам договір (страхування від нещасних випадків школярів, майна громадян, цивільної відповідальності власників транспортних засобів тощо) тобто, там, де застосовуються загальні правила та умови страхування чи страхові тарифи обмежені державою.
Страхові послуги та страхові продукти, їх реалізація.
В сучасних умовах досить часто при здійсненні процесу страхування застосовуються терміни «страхові продукти» та «страхові послуги». В економічній літературі широко використовуються обидва цих терміни, часто підмінюючи один одного.
|
|
|
Здається більш коректним було б використання терміну „страховий продукт” при вказівці конкретного виду страхування. А термін „страхова послуга” дещо ширший, включає в себе значний спектр інших операцій, пов’язаних із страхуванням, таких як розрахунки актуаріїв, результати роботи професійних оцінювачів страхового ризику та страхового збитку, інформація про ймовірність настання страхового випадку та масштабність вірогідних ризиків і збитків тощо. Це також необхідно враховувати при здійсненні операцій на страховому ринку. Хоча, існують й інші підходи у визначенні зазначених термінів, що фактично їх ототожнюють.
Існує декілька концепцій страхового продукту:
- компенсаційна, основою страхового продукту є ризикова компенсація з боку страховика, яка ґрунтується на ймовірності настання ризику погіршення матеріального стану страхувальника, яка компенсується можливістю здійснення страхової виплати;
- інформаційна (фундатор – В. Мюллер) – надається страхувальнику не продукт, не послуга, а гарантія, яка забезпечується певним обсягом інформації – страховий продукт є матеріальним, а страхав послуга – інформацією;
|
|
|
- 3-рівневого страхового продукту (фундатор Халлер) – базовим рівнем страхового продукту є очікування, що ризик не реалізується, оскільки він є наслідком існування динамічного середовища та процесів, в який входять соціальна, технічна та фінансова підсистеми;
- концепція Д. Фарні – страховий продукт, як система, включає ризикову, накопичувальну, забезпечувальну підсистеми.
Страхові послуги, здебільшого, реалізуються у такий спосіб:
- прямий продаж;
- продаж за допомогою посередників.
Прямий продаж здійснюється:
- в офісі страхової компанії;
- спеціально найманими працівниками – аквізиторами;
- за адресами у довідниках;
- поштовими відправленнями;
- по мережі Інтернет.
Продаж за допомогою посередників відбувається на комісійній основі через:
- агентів;
- брокерів;
- інших посередників – банки, туристичні агенції, мережа Інтернет тощо. Наявність посередників у страховій справі свідчить про достатню зрілість ринкових відносин. Агент чи брокер виконують роль проміжної ланки між страховиком та страхувальником, підвищують оперативність укладання договорів та збільшують активи страховика.
|
|
|
В Україні найбільшого поширення набули такі способи реалізації страхових продуктів як в офісі страхової компанії та за допомогою страхових агентів.
В цілому, на страховому ринку України системи продажу страхових послуг постійно удосконалюються, застосовуються нові форми та методи.
Ризики в страхуванні
Ризиком можна таку невизначеність, яку можна, оцінити кількісними параметрами. Вимірювання невизначених величин найточніше здійснюється розрахунком показників імовірності їх появи. Ця імовірність характеризується частотою настання події та величиною збитку, тобто величиною від'ємного відхилення фактичного результату від очікуваного,
Отже показник ризику – це не лише імовірність появи події взагалі, а й імовірність настання негативного результату.
В залежності від розрахункової бази, а також характеру випадкових явищ визначаються імовірності типів:
1. Математична;
2. Статистична; ґрунтується на законі великих чисел,
3. Експертна; експертне оцінювання.
Природні ризики (статистичний характер)
Антропогенні - внаслідок науково-технічної діяльності. За об'єктами ризики поділяються на майнові та особисті. Згідно з критерієм величини ризики поділяються:
- катастрофічні ризики;
- великі ризики;
- середні ризики;
- малі ризики;
- звичайні ризики.
Враховуючи можливі наслідки випадкових подій, ризики можна поділити на чисті та спекулятивні.
ТЕМА 3. ОРГАНІЗАЦІЯ , ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
План
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 244; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!